Інструкція зі штучного осіменіння овець і кіз

1.1. Ця Інструкція розроблена на виконання Закону України "Про племінну справу у тваринництві" та з метою забезпечення сучасного рівня організації відтворення поголів'я овець і кіз, застосування передових технологій з докорінного поліпшення породних і продуктивних якостей овець і кіз.

1.2. Інструкція ставить вимоги до організації відтворення поголів'я овець і кіз на базі використання сперми високоцінних плідників-поліпшувачів.

1.3. Інструкція є обов'язковою до застосування суб'єктами племінної справи у вівчарстві та козівництві всіх форм власності, які застосовують штучне осіменіння при відтворенні поголів'я овець і кіз.

1.4. Штучне осіменіння є основним і найбільш досконалим біотехнологічним методом якісного поліпшення поголів'я. Він ґрунтується на спеціальних прийомах одержання, зберігання та використання сперми. Застосування його у вівчарстві і козівництві дає змогу ефективно й економно використовувати сперму високоцінних плідників як вітчизняних порід, так і кращого світового генофонду.

1.5. Ефективність штучного осіменіння овець і кіз великою мірою залежить від збалансованої годівлі плідників і маток, умов їх утримання, режиму використання плідників, наявності досвідчених кадрів, забезпечення пунктів штучного осіменіння необхідним обладнанням, матеріалами та реактивами тощо.

2.1. За ініціативою суб'єктів племінної справи у тваринництві за участю племпідприємств штучне осіменіння овець у великих вівчарських господарствах різних форм власності проводиться на стаціонарних пунктах штучного осіменіння, а у фермерських та сільськогосподарських приватних господарствах, де в залежності від форми організації цього заходу використовують свіжоодержану (нативну) сперму власних баранів або транспортовану в охолодженому чи замороженому стані від баранів племпідприємств, - у пристосованих пунктах у місцях утримання маточного поголів'я.

2.2. Пункти створюються за ініціативою суб'єктів племінної справи у тваринництві. При використанні свіжоодержаної сперми на пункті слід мати манеж для одержання сперми площею 16 кв. м, манеж для осіменіння з станком для фіксації маток і лабораторію для оцінки і підготовки сперми - по 8 кв. м , два загони для утримання овець до осіменіння і після нього площею 16-20 кв. м кожний, а також два загони з високими загородками для утримання баранів-плідників і баранів-пробників.

2.3. На пунктах штучного осіменіння, які використовують охолоджену привізну або заморожену сперму, відсутні загони для утримання баранів-плідників та манеж для одержання сперми.

2.4. При відсутності типових пунктів можна використовувати пристосовані, які обладнують безпосередньо в кошарах з південного боку для кращого освітлення їх і підтримання оптимальної температури повітря на рівні 18-25 град. C. Вони повинні бути сухими, чистими, світлими і відповідати всім ветеринарно-санітарним і зоотехнічним вимогам.

2.5. Як у типових, так і пристосованих пунктах позаду робочого місця техніка повинно бути вікно площею 1,0-1,2 кв. м на висоті 0,5 м від рівня підлоги. При роботі в похмурі дні користуються електричною лампою з рефлектором.

2.6. Стіни пункту штучного осіменіння до метрової висоти фарбують олійною фарбою світлих тонів, стелю - білою фарбою або білять гашеним вапном. Підлога повинна бути твердою, що легко піддається очищенню, але не слизькою.

2.7. Пункти штучного осіменіння повинні бути електрифіковані, оснащені бактерицидними лампами, газовою плитою з балоном, забезпечені опалюванням, водою, необхідними приладами, мікроскопом, інструментами, матеріалами, реактивами згідно з переліком обладнання стаціонарного пункту штучного осіменіння овець і кіз (додаток 1).

3.1. Техніками зі штучного осіменіння овець і кіз можуть бути зоотехніки, спеціалісти ветеринарної медицини або особи, які пройшли підготовку на спеціальних курсах при науково-дослідних і навчальних інститутах зооінженерного профілю, технікумах за спеціальними програмами з місячним строком навчання, атестовані в установленому порядку, успішно склали екзамени з осіменіння тварин і одержали свідоцтво.

3.2. Техніки, що пройшли курсову підготовку в попередні роки, повинні систематично проходити перепідготовку не рідше одного разу в три роки.

3.3. При перепідготовці в їх свідоцтва заносяться дата проходження підготовки, оцінка знань і практичних навичок.

3.4. Для роботи на пункті штучного осіменіння овець і кіз у парувальний період призначаються технік, санітарка-прибиральниця, допоміжні робітники, а в племінних господарствах - додатково племобліковець.

3.5. Права і обов'язки працівників пункту штучного осіменіння овець і кіз

3.5.1. Технік штучного осіменіння овець і кіз зобов'язаний:

контролювати повноту виявлення тварин в охоті, утримання й годівлю плідників і пробників, надання їм моціону;

особисто одержувати від плідників сперму і здійснювати оцінку її якості під мікроскопом;

проводити своєчасно осіменіння тварин в охоті спермою закріплених за ними плідників;

записувати осіменених тварин у журнал штучного осіменіння, а також вести інші форми обліку і звітності;

забезпечувати облік і правильне зберігання та використання приладів, інструментів, матеріалів, реактивів;

виконувати всі пункти чинної Інструкції і відповідати за якісне проведення роботи та дотримання ветеринарно-санітарних правил при осіменінні тварин;

постійно працювати над підвищенням своєї кваліфікації, упроваджувати досягнення науки і передового досвіду.

3.5.2. Санітарка-прибиральниця повинна:

утримувати в чистоті приміщення пункту;

прати халати, фартухи, рушники;

кип'ятити воду, мити і стерилізувати лабораторний посуд, інструменти, лабораторне обладнання;

у разі необхідності опалювати приміщення пункту.

3.5.3. Племобліковець зобов'язаний:

реєструвати маток, осіменених спермою того чи іншого плідника (при заказних спаровуваннях, оцінці плідників за якістю нащадків тощо);

поновлювати номери тварин та робити фарбою "Вівчар" помітку маткам, яких осіменили.

3.5.4. Допоміжні робочі зобов'язані:

готувати корми до згодовування та годувати баранів-плідників і пробників згідно з раціонами;

готувати баранів-пробників до роботи шляхом підв'язування фартухів;

забезпечувати робочий процес при вибірці маток в охоті;

випускати баранів і цапів-плідників для одержання сперми;

подавати овець (кіз) у станок для осіменіння, піднімаючи їх за задні кінцівки.

3.5.5. Технік штучного осіменіння овець і кіз має право:

давати вказівку працівникам ферми про виявлення маток в охоті, час підгону тварин до пункту та режим утримання їх до і після осіменіння;

одержувати спецодяг та додаткову оплату за високі показники праці.

На пункті штучного осіменіння овець і кіз необхідно суворо дотримуватись таких вимог і правил:

4.1. Пункт штучного осіменіння повинен бути огороджений, на всю ширину проходу встановлюється дезбар'єр, який заповнюють тирсою і щоденно зволожують 2-3%-ним розчином каустичної соди. Після закінчення осіменіння всіх овець і кіз щодня ретельно очищають, фіксаційний станок, підлогу і стіни манежу, робочі столи миють теплим 2-3%-ним розчином двовуглекислої соди.

4.2. Усі приміщення пункту, а також необхідний реманент тримають у чистоті і періодично дезінфікують водним розчином гашеного вапна, 1%-ним розчином їдкого натрію або 1,5%-ним розчином каустичної соди. Для боротьби з мухами застосовують липкі стрічки.

4.3. Технік штучного осіменіння і санітар-прибиральниця повинні працювати в спецодязі, який не рідше одного разу на тиждень перуть, кип'ятять і прасують, а чоботи і фартухи ретельно миють і знезаражують 2%-ним розчином хлораміну або 0,02%-ним розчином (1:5000) фурациліну.

4.4. Дотримуватись правил особистої гігієни, коротко обрізати нігті, мити руки теплою водою з милом, витирати їх чистим рушником та знезаражувати 70-градусним спиртом.

4.5. Перед початком роботи манеж і лабораторію опромінюють бактерицидними лампами БУВ-30, БУВ-60, ПРК-7 протягом 30-40 хв., нормуючи по 1 Вт на 1 куб. м об'єму приміщення. Після цього приміщення необхідно провітрити, а підлогу зволожити.

4.6. Нові інструменти та посуд і ті, що були у вжитку, прополіскують водопровідною водою і миють у теплому розчині двовуглекислої соди (20-30 г на 1 л води). Після чого інструменти промивають водопровідною водою, споліскують підігрітою дистильованою водою не менше трьох разів, висушують і стерилізують, загортають у стерильний папір та зберігають у шафах до використання.

4.7. Стерилізацію інструментів та посуду, що використовуються при штучному осіменінні, здійснюють автоклавуванням, кип'ятінням у дистильованій воді, сухим жаром, ультрафіолетовим опромінюванням, фламбуванням, обробкою розчином фурациліну, етилового спирту тощо.

4.7.1. Скляні інструменти в розібраному стані та посуд обгортають марлею і вміщують у стерилізатор, заповнений дистильованою водою, закривають кришкою і кип'ятять протягом 20-25 хвилин. Таким чином можна стерилізувати також металеві інструменти. Згодом їх просушують, загортають у стерильну серветку і кладуть у шафу для зберігання.

4.7.2. Стерилізацію інструментів та скляного посуду здійснюють також в електричному стерилізаторі при температурі 150-160 град. C протягом години, після охолодження їх використовують або кладуть на зберігання.

4.7.3. На пунктах, які використовують для осіменіння заморожену сперму, полімерні інструменти в поліетиленових пакетах стерилізують протягом 40 хв. за допомогою бактерицидних ламп, установлених на відстані 20 см від поверхні цих інструментів.

4.7.4. В окремих випадках допускається знезараження металевих інструментів і внутрішньої поверхні гумових камер штучних вагін за допомогою ватних тампонів, просочених 96-градусним спиртом-ректифікатом.

4.7.5. Внутрішню поверхню шприців-катетерів для осіменіння овець (кіз) знезаражують 70-градусним спиртом (73 мл 96-градусного спирту на 27 мл дистильованої води).

4.7.6. При осіменінні тварин замороженою спермою санітарну обробку посудин Дьюара здійснюють за допомогою опромінювання бактерицидними лампами ПРК-7 протягом 30-40 хв. або за допомогою 70-градусного етилового спирту з розрахунку 20 мл спирту на 100 кв. см внутрішньої поверхні.

4.7.7. Для видалення парів рідкого азоту з приміщення, де зберігається заморожена сперма, вікна обладнуються витяжними кватирками.

5.1. Дорослі барани і цапи-плідники протягом року повинні мати заводську вгодованість, що забезпечується повноцінною годівлею згідно з нормами в поєднанні з активним моціоном (додатки 2, 3). При недоліках у годівлі плідники стають кволими внаслідок порушення обміну речовин, худнуть або жиріють. Усе це призводить до зниження статевої активності, погіршення якості сперми та її запліднювальної здатності.

5.2. Ураховуючи те, що тривалість формування і дозрівання сперміїв у плідників жуйних тварин становить близько 40-50 діб, їх підготовку до парувального періоду слід починати за 1,5-2 місяці.

5.3. Годують баранів та цапів-плідників у підготовчий період за нормами парувального періоду, розрахованими на середнє статеве навантаження. Раціони збалансовують за вмістом енергії, протеїну, мінеральних речовин і вітамінів.

5.4. Улітку плідникам згодовують зелену масу з природних або сіяних угідь та концентровані корми, кращими з яких є овес, ячмінь, просо, кукурудза, пшеничні висівки. З протеїнових кормів для годівлі використовують зернобобові, макуху, шроти згідно з зразковими раціонами для баранів-плідників масою 100 кг на зимовий та літній періоди (додаток 4). Доцільно концентровані корми згодовувати подрібненими у вигляді сумішей з доданням до їх складу мінеральних або вітамінно-мінеральних преміксів.

5.5. У стійловий непарувальний період баранам можна згодовувати сіна бобово-злакового 1,7-2,0 кг, силосу кукурудзяного 1,5-2,5 кг, коренеплодів до 1,0 кг при витратах концентрованих кормів 0,6-0,8 кг на голову за добу.

5.6. Рівень перетравного протеїну в раціонах баранів-плідників у непарувальний період повинен становити 90-95 г, а в парувальний - 110-120 г з розрахунку на 1 кормову одиницю.

5.7. У разі використання пробників або резервних баранів для вільного покриття маток їх годують за підвищеними нормами, установленими для баранів-плідників.

5.8. Для забезпечення тварин достатньою кількістю цукру необхідно в їх раціон уводити цукрові буряки. Цукрово-протеїнове співвідношення в раціонах плідників повинно бути 1,0-1,4:1, що рівнозначно 3-4,5 г цукру на 1 кг живої маси.

5.9. Потреба цапів-плідників у поживних речовинах у непарувальний період задовольняється добрим пасовищем або грубими та соковитими кормами при помірній добавці концентратів (0,2-0,3 кг на добу). У парувальний період потреба в протеїнових кормах збільшується (до 115 г проти 90 г на 1 кормову одиницю раціону). Добрим стимулювальним впливом на спермопродукцію плідників є щоденна підгодівля їх відвійками (1-1,5 л), знежиреним сиром (0,2-0,3 кг).

6.1. Баранів-плідників слід утримувати групою у просторих загонах, які обладнані тіньовими навісами, що мають задню і бокові захисні стіни, але відкриту сторону на південь. У загонах розташовані годівниці для грубих, соковитих і концентрованих кормів, а також корита з водою.

6.2. Оскільки вівці - пасовищні тварини, то для плідників слід створювати культурні пасовища з навантаженням 8-10 тварин на гектар. Пасовище засівають стійкими до витоптування та випасання багаторічними травами (чорноголовник, райграс англійський, грястиця, вівсяниця, тонконіг, люцерна жовта, конюшина біла та інші).

6.3. Протягом року плідники повинні користуватися активним моціоном, проходячи щодоби близько 4-5 км. Частину моціону (25-30 хв.) плідникам надають безпосередньо перед одержанням сперми згідно з розпорядком дня (додаток 5).

6.4. Баранів треба оберігати від забруднення вовни ковилою, чередою, реп'яхами, дурманом. Регулярно, раз у квартал, здійснювати розчищення ратиць, вистригання вовни біля очей та навколо препуцію.

6.5. При використанні плідників слід дотримуватися правил техніки безпеки. Не можна допускати в манежі биття тварин, грубого поводження з ними, порушень технології одержання сперми.

6.6. Привчають баранів давати сперму на штучну вагіну за 2 місяці до початку парувального періоду. Для цієї мети відбирають лише клінічно здорових плідників. З початку підготовчого періоду від них беруть 2-3 еякуляти на декаду, а в останній тиждень - один еякулят на день.

6.7. Молодих баранчиків привчають до вагіни з 16-місячного віку з тим, щоб у 18 місяців їх можна було використовувати нарівні з дорослими плідниками з помірним статевим навантаженням.

6.8. Як підставних тварин спочатку використовують маток в охоті, надалі маток без ознак охоти, валахів і навіть інших баранів.

6.9. Дорослих, добре підготовлених баранів-плідників під час парувальної кампанії використовують з навантаженням 2-3 еякуляти, а півторарічних - 1-2 еякуляти протягом дня.

6.10. У разі заготівлі сперми в замороженому стані баранів-плідників доцільно використовувати протягом 9-10 місяців на рік з режимом статевого навантаження 2-3 еякуляти дуплетом протягом тижня.

7.1. Сперму від баранів беруть у штучну вагіну, що складається з ебонітового циліндра з патрубком, у середину якого вставлена еластична гумова камера, спермоприймач та пробка з ебонітовим або поліетиленовим краником.

Підготовка штучної вагіни до роботи проводиться таким чином:

В ебонітовий циліндр уставляється гумова камера гладеньким боком усередину, кінці якої завертаються на торці циліндра. У чисту, продезінфіковану вагіну через патрубок заливають 160-180 мл гарячої води температурою 50-55 град. C. У патрубок вставляють пробку з краном для вдування повітря, створюючи тиск 40-60 мм ртутного стовпчика (щоб внутрішня стінка камери зімкнулася).

З одного боку до циліндра приєднують скляний або поліетиленовий спермоприймач, а з протилежного скляною або ебонітовою паличкою змащують внутрішню поверхню камери тонким шаром стерильного вазеліну.

Температура у вагіні в момент одержання сперми повинна підтримуватися на рівні 40-42 град. C , її заміряють спеціальним стерильним термометром після вдування повітря.

При використанні одностінних скляних або поліетиленових спермоприймачів температура в манежі має бути не нижче 18 град. C, в іншому випадку необхідно застосовувати двостінні спермоприймачі, заповнені водою температурою 30-35 град. C.

7.2. Технік одержує сперму, сидячи на стільчику з правого боку підставної тварини, тримаючи штучну вагіну спермоприймачем догори під кутом 35 град., фіксуючи його вказівним пальцем. При цьому плідник сам відшукує вхідний отвір вагіни і здійснює садку, або технік спрямовує в неї пеніс плідника, тримаючи його за препуцій.

7.3. Після здійснення плідником еякуляції штучну вагіну необхідно повернути спермоприймачем донизу, не допускаючи витікання сперми. Потім відкрити краник і випустити з вагіни повітря, не допустивши витікання води, знову закрити краник, відокремити спермоприймач і накрити його чистою скляною кришкою.

7.4. На стаціонарному пункті кожний еякулят беруть в окрему вагіну, для чого на пункті необхідно мати не менше трьох вагін на кожного барана-плідника.

8.1. Для осіменіння вівцематок і козоматок повинна використовуватись лише якісна сперма.

8.2. При садках барани й цапи виділяють відносно невелику кількість сперми (0,8-1,5 мл), але з високою концентрацією статевих клітин (2,5-3,5 млрд.).

8.3. Об'єм еякуляту визначають за допомогою піпетки, градуйованої пробірки, градуйованого скляного одностінного спермоприймача. При застосуванні одноразових поліетиленових спермоприймачів об'єм еякуляту можна визначити шляхом зважування в герметизованому стані на точних вагах типу Р-2-200, ВЛК-20 або ВЛК-500, приймаючи 1 г сперми за 1 мл. Якщо ж плідник виділяє об'єм сперми нижче 0,5-0,6 мл, то його визначення краще проводити за допомогою піпетки.

8.4. Якість сперми оцінюється в лабораторії як візуально, так і за допомогою спеціальних приладів. Візуально перевіряють сперму на придатність за об'ємом еякуляту, консистенцією, наявністю домішок гною, крові, сечі, калу тощо. З названими домішками сперма бракується, а причини їх появи встановлюються.

8.5. Якщо у свіжій спермі барана в 1 мл міститься понад 2 млрд. сперміїв, то вона оцінюється як густа (Г), при наявності від 1 до 2 млрд. - середньої густоти (С), а коли менше 1 млрд/мл - сперма рідка (Р). Використанню підлягає лише густа сперма баранів-плідників.

8.6. Для визначення активності сперміїв створюють оптимальну температуру 38-40 град. C за допомогою столиків для підігріву, спеціальних термостатів та телевізійного обладнання. Під мікроскопом із збільшенням в 120-180 разів оцінюють активність сперміїв за їх рухливістю. Якщо всі 100% сперміїв у полі зору мікроскопа рухаються прямолінійно-поступально, такій спермі ставлять найвищу оцінку 10 балів, якщо поступально рухаються 90% - 9 балів, 80% - 8 балів і т.ін. Усі інші види руху (кругові, коливальні) при оцінці не враховуються.

8.7. Треба мати на увазі, що в занадто густих еякулятах до моменту оцінки сперми не всі спермії встигають вийти з анабіозу під впливом кислих елементів і недостачі лужних, що значно занижує оцінку активності сперміїв. До такої сперми слід додати краплю підігрітого 2,9%-ного розчину цитрату натрію, і всі живі спермії вийдуть з анабіозу.

8.8. Крім густоти сперми, яка визначається на око і може залежати від товщини досліджуваної проби, існує точне визначення концентрації сперміїв за їх підрахунком у лічильних камерах Тома, Горяєва, Предтеченського, Ключарьова, що застосовують у медицині для визначення кількості еритроцитів крові.

8.9. Перед підрахунком спермії убивають за допомогою 3%-ного розчину хлориду натрію, яким розріджують сперму в 200 разів у спеціальних еритроцитних меланжерах з червоною намистиною.

8.10. Спочатку в меланжер засмоктується сперма до позначки 0,5, а потім розчин хлориду натрію до позначки 101. Після ретельного перемішування наноситься крапля суспензії на сітку лічильної камери під притерте шліфоване накривне скельце і здійснюється підрахунок статевих клітин, що розміщені в п'яти великих квадратах (80 малих), розташованих по діагоналі сітки камери.

8.11. Сперму, яка заморожена в поліетиленових соломинках (пайєтах), відтаюють у водяній бані температурою 38 град. C протягом 18-20 сек., ретельно видаляють вологу, розкупорюють пайєти за допомогою ножиць і оцінюють активність сперміїв загальноприйнятими методами.

8.12. Допускається до осіменіння маток свіжоодержана нативна і розведена охолоджена сперма з активністю не нижче 7 балів, розморожена сперма - не нижче 4 балів (у спермодозі 0,2 мл повинно бути 60-80 млн. сперміїв з прямолінійним поступальним рухом). Винятком може бути заморожена сперма імпортних баранів, яка допускається до використання з активністю 3,0-3,5 бала.

9.1. Сперму баранів розбавляють з метою значного збільшення її обсягу, що має велике практичне значення для інтенсивного використання цінних плідників, а також захисту статевих клітин від негативного впливу зовнішнього середовища і більш тривалого її зберігання поза організмом.

9.2. Для короткочасного зберігання при температурі +2 -4 град. C сперму баранів розбавляють у 2-3 рази синтетичними середовищами: глюкозо-цитратно-жовтковим (ГЦЖ) або глюкозо-фосфатно-жовтковим (ГФЖ).

9.2.1. Синтетичні середовища готують з розрахунку на 100 мл дистильованої води:

глюкози медичної безводної - 0,8 г, натрію лимоннокислого тризаміщеного п'ятиводного - 2,8 г, жовтка курячого яйця - 15-20 мл;

глюкози медичної безводної - 3,2 г, натрію фосфатнокислого - 12-водного - 2,08 г, калію фосфатнокислого однозаміщеного безводного - 0,08 г, жовтка курячого яйця - 15-20 мл.

Усі компоненти середовищ попередньо перевіряються на відсутність токсичності для сперміїв.

9.2.2. Для санації розбавника з метою зниження мікробної контамінації до їх складу добавляють препарати "Спермосан-3" у концентрації 25-30 тис. од. або "Декомсан" у кількості 25-30 тис. од. на 100 мл розбавленої сперми.

Розбавники готують на дистильованій кип'яченій воді. При цьому в колбу зсипають усі компоненти (крім сануючих препаратів і жовтка), заливають дистильованою водою і переносять у киплячу водяну баню на 5-7 хв., після чого розчин охолоджують до 38-40 град. С, добавляють решту компонентів. Розрідження сперми необхідно проводити при температурі середовища 25-30 град. C.

9.2.3. Для осіменіння маток нативну сперму необхідно використовувати не пізніше 30 хв. після її одержання.

9.2.4. Розбавлену сперму, що зберігалася при кімнатній температурі 16-18 град. C, слід використовувати протягом 2 годин.

9.2.5. Розбавлену, охолоджену до 2-4 град. C сперму використовують не пізніше 24 годин.

9.2.6. Кріоконсервовану сперму слід використовувати протягом 10 хвилин після її відтавання.

10.1. Строки осіменіння овець у господарствах різних форм власності визначаються в залежності від того, на який період планується ягніння з урахуванням періоду кітності (150 діб).

10.2. Осіменіння овець триває 35-45 діб (протягом двох - трьох статевих циклів). Для одержання високих показників запліднення і багатоплідності їх необхідно осіменяти двічі: перший раз - уранці після вибірки тварин в охоті, удруге - увечері.

10.3. За 2 місяці перед початком осіменіння формують маточні отари, проводять вибракування не придатних до відтворення тварин, поліпшують умови годівлі, звертаючи особливу увагу на забезпечення маток зеленими соковитими кормами, які сприяють множинній овуляції фолікулів і збільшенню ягнят у приплоді.

10.4. За 1-1,5 місяця до початку осіменіння закінчують масові ветеринарно-профілактичні обробки овець (діагностичні дослідження, щеплення, профілактичні обкурювання, купання тощо), хворих тварин ізолюють і лікують.

10.5. Вівцематок і ярок парувального віку в охоті виявляють молодими, енергійними баранами-пробниками I класу, які не використовуються для штучного осіменіння, а в племінних заводах - вазектомованими баранами. Баранів-пробників закріплюють за отарами з розрахунку одного на 80-100 маток.

10.6. Перед запуском в отару баранам-пробникам підв'язують фартухи розміром 40x50 см, а овець отари розподіляють на дві-три групи, щоб забезпечити повніше виявлення тварин в охоті.

10.7. Загін для виявлення охоти обладнується чотирма оцарками, кожний площею 9 кв. м, розташованими в кожному кутку, або загороджується з триметрових щитів шестигранний оцарок посередині загону. Охоту виявляють з 5-ї до 7-ї години ранку, після чого отару пускають на пасовище, а овець в охоті переганяють у манеж пункту штучного осіменіння.

10.8. Після закінчення вибірки баранів-пробників утримують в окремих загонах з високими перегородками. Для підтримання високої статевої активності баранам-пробникам один раз на тиждень слід давати змогу покрити матку або зробити садку в штучну вагіну.

10.9. Овець осіменяють як розбавленою, так і нерозбавленою спермою закріплених плідників. У великих вівчарських господарствах утримують власних племінних плідників, маток осіменяють свіжоодержаною спермою. Це дає змогу скоротити витрати на доставку і збереження сперми, забезпечуючи запліднення 85-90% маток за період осіменіння.

10.10. При використанні свіжоодержаної сперми маток осіменяють одноразово протягом статевого циклу, і тільки тих тварин, яких барани-пробники відбирають ранком наступного дня, треба осіменяти вдруге.

10.11. При використанні збереженої охолодженої і замороженої сперми тварин осіменяють двічі з інтервалом 8-10 годин. Свіжоодержану сперму дозують по 0,05 мл, охолоджену - по 0,10-0,15 мл і заморожено-відталу - по 0,2 мл.

10.12. У пункті проти вікна або лампи-рефлектора розміщують фіксаційну вилку або станок для фіксації вівці в період осіменіння. У механізованих пунктах овець фіксують у станках конвеєрної кільцевої установки.

10.13. У шийку матки вівці сперму вводять за допомогою скляного шприца-катетера, обладнаного дозувальним пристроєм з бігунком, на максимально можливу глибину 1-3 см.

Перед початком роботи з шприца видаляють 70-градусний спирт і кілька разів промивають 1%-ним розчином хлористого натрію або 2,9%-ним розчином натрію цитрату. Потім у шприц набирають свіжоодержану сперму із спермоприймача, а транспортовану - з пеніцилінового флакона.

10.14. Відшукування шийки матки здійснюють за допомогою стерильного металевого піхвового дзеркала або пластмасового піхвового розширювача (більші для маток, менші для ярок).

10.15. Перед осіменінням наступної вівці катетер шприца протирають тампоном, змоченим 70-градусним спиртом, не допускаючи попадання його в отвір канюлі.

10.16. Після кожного осіменіння санітар-прибиральниця миє піхвове дзеркало гарячим содовим розчином (20-30 г на 1 л води), споліскує чистою водою і кладе в стерилізатор з киплячою дистильованою водою, потім виймає і ставить на робочий столик техніка. Він його охолоджує, занурюючи в скляну літрову банку або хімічний стакан з фізіологічним розчином хлористого натрію кімнатної температури.

10.17. Після закінчення роботи шприц-катетер ретельно миють гарячим содовим розчином, прополіскують дистильованою або кип'яченою і профільтрованою водою, дезінфікують зовнішню поверхню, заповнюють 70-градусним спиртом, загортають у пергаментний папір і зберігають до наступного використання.

10.18. Ярок і переярок, у яких неможливо знайти шийку матки через вузьку піхву, осіменяють парацервікально без застосування піхвового дзеркала. Дозу введеної сперми при цьому подвоюють. Якщо ж осіменінню підлягає ціла отара ярок, то зручніше використовувати укорочений мікрошприц, який виготовляють із стандартного, відпилявши зігнутий кінець канюлі і заплавивши його на полум'ї газової горілки.

10.19. З 12-го дня після початку штучного осіменіння в отари чи групи осіменених маток пускають баранів-пробників для вибірки незапліднених овець, що прийшли повторно в охоту.

10.20. Усіх маток, що пройшли осіменіння, позначають фарбою "Вівчар", яка досить легко змивається. Тваринам різних отар позначки ставлять у різних місцях (холка, спина, поперек). Маток, що пройшли осіменіння, тримають окремо до повернення отари з пасовища, потім їх змішують, щоб можливо було виявити і повторно осіменити наступного ранку тварин з тривалою охотою.

10.21. Охота в мериносових овець триває протягом 36 годин з коливаннями від 18 до 48 годин, у смушкових - від 12 до 72 годин; овуляція фолікулів відбувається через 27-33 години від початку охоти.

10.22. По закінченні штучного осіменіння в отари пускають на 20 діб баранів-плідників, попередньо оцінених за якістю сперми. Доцільно цих плідників розподілити на 2 групи і пускати до маток почергово. На ніч баранів слід вилучати з отари в окремі оцарки, підгодовувати їх сіном, соковитими та концентрованими кормами.

11.1. На відміну від овець кози приходять до статевої охоти нерівномірно. У незапліднених тварин статеве збудження повторюється через 18-22 дні, хоча є випадки повторення охоти через 5-7 діб.

11.2. Якщо із спарованих кіз формують окрему групу, вибірку тварин з повторною охотою починають з 5-го дня від початку парувальної кампанії.

11.3. Має місце суттєва різниця між вівцями і козами в динаміці прояву статевого збудження. Вівці протягом перших трьох тижнів парувального сезону приходять в охоту майже рівномірно, і пробники виявляють щоденно близько 5-7% тварин, тоді як у кіз за цей період спостерігається три підйоми статевого збудження і приходять в охоту 13% і більше кіз, після чого настають різкі спади, при яких цапи-пробники виявляють лише 0,5-1% кіз з ознаками статевої охоти.

11.4. Цапи-плідники при садках на штучну вагіну в середньому виділяють 0,8-1,0 мл сперми при статевому навантаженні 2-3 еякуляти в день. Якщо в підставної кози ознаки охоти затухають, спермопродукція цапів помітно знижується.

11.5. Тривалість спонтанної охоти в кіз у середньому становить 42 години, при природному паруванні їх з цапами охота скорочується до 34 годин.

11.6. Овуляція фолікулів у кіз настає через 28-34 години від початку охоти, життєздатність виділених при овуляції яйцеклітин триває понад 5 годин.

11.7. У дні масового приходу кіз в охоту слід практикувати дворазове її виявлення: о 7-8 годині ранку та о 15-16 годині дня. Кіз, відібраних уранці, осіменяють через 3-4 години після закінчення вибірки, а кіз, відібраних увечері, - якомога раніше наступного дня.

11.8. При штучному осіменінні кіз дотримуються тих самих ветеринарно-санітарних правил і користуються тими самими інструментами, що й при осіменінні овець.

12.1. При приготуванні 70-градусного спирту в мірний циліндр наливають 73 мл 96-градусного спирту-ректифікату і добавляють 27 мл дистильованої води. Уточнюють міцність спиртового розчину спиртометром. Цей спирт застосовують для знезараження шприців-катетерів, посудин Дьюара, рук.

12.2. Фізіологічний розчин хлористого натрію, що застосовується для промивання шприца-катетера перед набиранням сперми, готують щоденно на кип'яченій дистильованій воді з розрахунку 1 г хімічно чистої солі на 100 мл води.

12.3. Содовий розчин готують шляхом розчинення 30 г двовуглекислої соди в 1 л води при температурі 50-60 град. C. Застосовують для миття інструментів, штучних вагін, посуду.

12.4. Розчин хлораміну готують на киплячій воді. До 1 л води додають 10 г хлориду натрію і 0,2 г фурациліну. Його використовують для обробки препуцію плідників напередодні одержання сперми, знезараження фіксаційного станка, спецвзуття, прогумованих фартухів, робочих столів тощо.

12.5. Ватні тампони готують у вигляді круглих пластинок діаметром 2-3 см із стерильної вати, замочують 96-градусним спиртом-ректифікатом, віджимають і складають у тампонницю з притертою кришкою. Тампони застосовують для знезараження штучних вагін у польових умовах, зовнішньої поверхні шприца-катетера, інструментів і приладів.

12.6. Марлеві серветки готують з відпрасованого з обох боків бинта або марлі розміром 5x10 см і складають у склянку з притертою кришкою. Використовують для видалення залишків води з поліетиленових упаковок і пайєт після відтавання сперми, протирання мікроскопів, покривних скелець тощо.

12.7. На початку роботи зі шприца-катетера видаляють 70-градусний спирт, після чого промивають 3-4 рази 1%-ним розчином хлориду натрію при температурі 30-35 град. C, а потім набирають сперму для осіменіння.

12.8. Стерильне піхвове дзеркало перед уведенням у піхву зволожують теплим розчином 1%-ного хлориду натрію. Піхвові дзеркала або піхвові розширювачі виготовляють двох розмірів: меншого - для ярок і переярок, а більшого - для дорослих маток.

12.9. Після осіменіння піхвові дзеркала і розширювачі миють теплим 2-3%-ним розчином двовуглекислої соди, ретельно промивають проточною водою і знезаражують кип'ятінням у дистильованій воді.

13.1. Для накопичення сперми в замороженому стані плідників слід використовувати протягом 8-10 місяців на рік з режимом статевого навантаження дві-три дуплетні садки на тиждень.

13.2. Придатною спермою для заморожування вважається та, яка має активність сперміїв 8-10 балів і їх концентрацію не нижче 2,5 млрд/мл.

13.3. Нативну сперму після одержання витримують при кімнатній температурі протягом 10 хвилин, після чого розбавляють у два - три рази лактозо-жовтково-трис-цитрато-гліцериновим середовищем такого складу:

Примітка. Цей розбавник готується у два прийоми. Спочатку на точних вагах відважують 13 г лактози і розчиняють у 100 мл дистильованої води при температурі 90 град. C, а після охолодження до 40 град. C у розчин уносять 30 мл жовтка. Ретельно перемішують за допомогою магнітної мішалки до отримання однорідної суспензії. Потім відміряють 100 мл цієї суспензії і розчиняють у ній послідовно трис (0,6 г), кислоту лимонну (0,3 г) і останнім уносять гліцерин (9 мл).

13.4. Розбавлену сперму ретельно перемішують і переносять у холодильник з температурою +2-4 град. C або в термос з талим льодом на 2,5-3 години.

13.5. Після охолодження сперму накапують у лунки фторопластової пластини по 0,2 мл і витримують при мінус 80 град. С протягом 7 хвилин, пластину занурюють у рідкий азот і згортають пластмасовим шпателем гранули у ванночку, потім у каністру для подальшого зберігання при температурі мінус 196 град. C.

13.6. Для оцінки рухливості сперміїв сперму розморожують шляхом занурення однієї гранули в 1 мл 2,9%-ного розчину натрію цитрату, підігрітого до температури 45-50 град. C при постійному струшуванні.

13.7. Для осіменіння маток гранули можна розморожувати в електричному приладі "Активатор" виробництва фірми "Віконт" Вінницької області.

13.8. За один прийом необхідно розморожувати не більше 10-15 гранул сперми, якою осіменяють маток протягом 10-15 хвилин.

13.9. Осіменяють маток розмороженою спермою двічі в один статевий цикл з інтервалом 8-10 годин, уводячи сперму в шийку матки на максимально можливу глибину.

13.10. Тих вівцематок, які виявили ознаки статевої охоти вранці наступного дня, слід осіменити третій раз.

13.11. Доцільно кріоконсервовану сперму баранів і цапів-плідників використовувати для осіменіння овець і кіз протягом першого статевого циклу, а тварин, що прохолостіли, осіменяти надалі свіжоотриманою нативною спермою.

14.1. На пункті штучного осіменіння овець і кіз необхідно вести такі документи: відомість призначення маток (овець і кіз) до основних баранів і цапів у парувальну кампанію (додаток 6); картки обліку використання плідників; журнал штучного осіменіння овець (кіз) (додаток 7); список обладнання і матеріалів, закріплених за пунктом.

14.2. Технік зобов'язаний осіменяти маток спермою, одержаною від призначених племінною службою високоцінних плідників, не маючи права замінювати їх без узгодження з зоотехніком-селекціонером.

14.3. На племпідприємствах і основних пунктах штучного осіменіння овець (кіз) ведуться картки з реєстрацією режиму використання плідників, де враховуються об'єм еякуляту, густота сперми й активність сперміїв у кожному еякуляті плідника.

14.4. Журнал штучного осіменіння заповнює технік щоденно після закінчення роботи, зазначаючи дату осіменіння, номери маток та плідників. У племзаводах і племінних репродукторах цю роботу здійснює племобліковець.

14.5. Ордери на відправку сперми на пункт штучного осіменіння заповнюють у двох примірниках. Один з них залишається на пункті, а другий із занесенням (на зворотному боці) даних використання сперми повертається на племпідприємство (додаток 8).

14.6. Після закінчення парувальної кампанії господарства звітують перед районними органами статистики, сільського господарства та племоб'єднаннями підсумками результатів роботи згідно з журналом штучного осіменіння овець і кіз в порівнянні з ордерами надходження спермопродукції.

14.7. Наслідки штучного осіменіння перевіряються по закінченні ягніння, де на підставі записів у журналах штучного осіменіння враховуються процент запліднення тварин, кількість одержаних живих ягнят, вихід ягнят на 100 маток та ін.

14.8. Результати комісійної перевірки ефективності осіменіння оформляються актом із зазначенням: кількості тварин у господарстві, з них осіменених у розрізі порід, кількості тих, що вибули на початок ягніння, і причини вибуття, кількості абортів і мертвонароджених, скільки залишилося ялових маток.

15.1 До роботи на пунктах штучного осіменіння допускаються особи, яким виповнилося 18 років, що пройшли медогляд і виробниче навчання, а також проінструктовані з питань техніки безпеки.

15.2. На пункті штучного осіменіння повинна бути вкомплектована медична аптечка, розміщена на видному доступному місці.

15.3. Спеціальним одягом та взуттям працівники пункту користуються тільки в період роботи, а після її закінчення його зберігають у спеціальних шафах.

15.4. При одержанні сперми від плідників треба виявляти обережність, оскільки вони здатні завдати тілесних ушкоджень; це також нерідко буває і при відборі самок в охоті.

15.5. При роботі з тваринами треба вести себе впевнено, спокійно, подавати команду гучно, чітко, не допускаючи грубості і биття тварин.

15.6. Користуючись рідким азотом при заморожуванні і розморожуванні сперми, технік повинен працювати в захисних окулярах, прогумованих фартухах, шкіряних чоботях, шкіряних рукавицях, які легко знімаються.

15.7. Для уникнення попадання рідкого азоту в чоботи при дозаправці посудин Дьюара колоші штанів надягаються поверх халяв чобіт.

У разі попадання рідкого азоту на відкриті ділянки тіла треба негайно багаторазово вимити їх холодною проточною водою.

15.8. Не можна нахилятися над відкритою горловиною посудини Дьюара або заміряти рівень рідкого азоту за допомогою трубки, що може призвести до нещасного випадку.

15.9. Лабораторію, де утримують посудину Дьюара, слід обладнати припливно-витяжною вентиляцією.

15.10. У разі знепритомнення або запаморочення від надлишку парів рідкого азоту потерпілого негайно виводять з приміщення на свіже повітря.

15.11. У разі травмування потерпілому негайно надається перша медична допомога, а при ускладненнях звертаються до медичної установи і повідомляють керівництво господарства.

15.12. Технік із штучного осіменіння тварин зобов'язаний вміти користуватися протипожежним інвентарем, знати його місцезнаходження.

15.13. У приміщеннях пункту і в кошарі забороняється палити і користуватися відкритим полум'ям, тримати легкозаймисті матеріали та речовини із сильним запахом.

15.14. Для запобігання ураженню електричним струмом працівникам пункту штучного осіменіння необхідно дотримуватися вимог техніки безпеки при роботі з електроприладами.

16.1. Контроль за дотриманням вимог цієї Інструкції здійснюють органи виконавчої влади відповідно до їх повноважень (стаття 18, Закон України "Про племінну справу у тваринництві") .

16.2. Періодичні перевірки діяльності пунктів штучного осіменіння проводяться держплемінспекціями, зоотехнічними службами племпідприємств та службами ветеринарної медицини.