Про затвердження Інструкції про грошові винагороди за відкриття нових родовищ корисних копалин, що мають промислове значення

Відповідно до статті 41 Кодексу України про надра та пункту 10 Положення про першовідкривачів родовищ корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 лютого 1995 року N 80, НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Інструкцію про грошові винагороди за відкриття нових родовищ корисних копалин, що мають промислове значення (додається).

2. Головному управлінню використання надр (Бельський В.Г.) та Головному планово-економічному управлінню (Кочкур М.В.) надавати роз'яснення і консультації щодо застосування Інструкції про грошові винагороди за відкриття нових родовищ корисних копалин, що мають промислове значення.

3. Вважати такою, що не застосовується на території України, Інструкцію про порядок застосування Положення "Про державні грошові винагороди за відкриття нових родовищ корисних копалин, що мають промислове значення", затверджену Міністерством геології СРСР 21 жовтня 1971 року.

4. Скасувати наказ Держкомгеології України від 27.06.97 N 56.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови Комітету Пінчук Н.М.

Інструкція про грошові винагороди за відкриття нових родовищ корисних копалин, що мають промислове значення (далі - Інструкція), розроблена на виконання пункту 10 Положення про першовідкривачів родовищ корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 лютого 1995 р. N 80 і визначає порядок встановлення та виплати грошової винагороди, а також повноваження відповідних комісій у справах першовідкривачів родовищ корисних копалин, запаси яких затверджені Державною комісією по запасах корисних копалин (далі - ДКЗ).

Інструкція призначена для міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, підприємств та організацій незалежно від форм власності, які здійснюють геологопошукові або геологорозвідувальні роботи.

1.1. Грошові винагороди видаються першовідкривачам:

а) за відкриття родовища, що має промислове значення;

б) за виявлення у раніше відомому родовищі додаткових запасів корисних копалин чи нової мінеральної сировини, що істотно підвищують його промислову цінність;

в) за відкриття техногенного родовища, що має промислове значення;

г) за наукове обгрунтування необхідності проведення пошуково-розвідувальних робіт, на основі яких відкрито родовища.

1.2. Грошові винагороди не виплачуються посадовим особам, які не брали безпосередньої участі у відкритті родовищ або в обгрунтуванні необхідності проведення пошуково-розвідувальних робіт, що призвели до відкриття родовищ, а тільки здійснювали в силу своїх службових обов'язків загальне керівництво пошуковими або розвідувальними роботами.

1.3. Грошові винагороди виплачуються міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, що ведуть геологорозвідувальні роботи, за рахунок коштів на їхнє виконання.

Виплата грошових винагород першовідкривачам підприємств та організацій, у яких немає коштів на ведення геологорозвідувальних робіт, проводиться на загальних засадах, передбачених цією Інструкцією, геологічними підприємствами, на території діяльності яких було відкрито та розвідано родовище корисної копалини.

1.4. Розмір грошових винагород за відкриття родовищ визначається, виходячи з оцінки значення родовища на основі перевірених та затверджених ДКЗ даних про кількість та якість корисних копалин, про географо-економічні та гірничотехнічні умови розробки родовищ, а також якості і ефективності виконаних геологорозвідувальних робіт.

1.5. В залежності від значення, родовища розподіляються згідно з характеристикою груп родовищ (додаток 1) на три основні групи:

1.5.1. I група - крупні родовища корисних копалин загальнодержавного значення з високою якістю або високим вмістом корисних компонентів у рудах і сприятливими для промислового освоєння гірничотехнічними та еколого-економічними умовами, розташовані в районах, найбільш важливих для розвитку відповідної галузі промисловості.

1.5.2. II група: а - крупні родовища корисних копалин загальнодержавного значення з високою якістю або високим вмістом корисних компонентів у рудах, які мають відносно складні гірничотехнічні чи економічні умови промислового освоєння або знаходяться у районах, де розвиток відповідної галузі промисловості не практикувався.

б - середні за запасами родовища корисних копалин загальнодержавного значення з високою якістю або високим вмістом корисних компонентів у рудах і сприятливими для промислового освоєння гірничотехнічними та еколого-економічними умовами;

- крупні родовища корисних копалин місцевого значення зі сприятливими гірничотехнічними та еколого-економічними умовами промислового освоєння у районах дефіциту відповідної сировини.

1.5.3. III група - невеликі за запасами корисних копалин родовища загальнодержавного значення зі сприятливими гірничотехнічними та еколого-економічними умовами промислового освоєння, що знаходяться поряд з гірничовидобувними підприємствами.

1.5.4. Віднесення родовища до груп проводиться на підставі матеріалів, що характеризують промислове значення родовищ у залежності:

а) від кількості виявлених балансових запасів і якості корисної копалини;

б) від економічних, гірничотехнічних, еколого-геологічних умов, комплексності розробки родовища та району його розташування. Розміри запасів корисних копалин включають затверджені ДКЗ України балансові запаси по сумі категорій A, B, C1 та C2, на основі яких ДКЗ України рекомендує розробку проекту експлуатації родовища.

На родовищах нафти та газу розміри запасів включають тільки ті, що видобуваються і виділені у числі балансових.

1.6. Розмір грошової винагороди залежно від групи родовища складає (у неоподатковуваних мінімумах доходів громадян):

I групи - 300;

II групи - 250;

III групи - 150.

1.6.1. За виявлення та обгрунтування в раніше відомому родовищі I та II груп додаткових запасів корисних копалин, які забезпечують роботу діючого гірничовидобувного підприємства на протязі не менше 5 років, грошова винагорода виплачується як за відкриття нового родовища цієї корисної копалини III групи.

1.6.2. За відкриття унікальних родовищ корисних копалин, що мають особливе значення, може бути встановлена винагорода у розмірі, що перевищує 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

1.7. При розподілі винагороди створюється резерв, який повинен складати не менше ніж 10 відсотків від встановленої грошової винагороди. Резерв використовується для заохочення осіб, не врахованих при розподілі винагороди.

1.7.1. Максимальний розмір грошової винагороди встановлюється першовідкривачам на підставі рішення комісії у справах першовідкривачів або інших документів, що підтверджують їхню участь у відкритті родовища корисної копалини.

1.7.2. Розмір грошової винагороди, яка видається окремій особі, не повинен перевищувати (у неоподатковуваних мінімумах доходів громадян):

I групи - 60;

II групи - 50;

III групи - 30.

1.8. Розмір грошової винагороди за відкриття родовищ оптичної, п'єзооптичної, ювелірної, ювелірно-виробної та виробної сировини у разі відсутності запасів, затверджених ДКЗ України, визначається на підставі довідок міністерства або іншого центрального органу виконавчої влади, що здійснює експлуатацію родовища, про кількість і якість видобутої сировини з моменту відкриття родовища, але не менше ніж за один рік.

1.9. У випадках відкриття комплексних родовищ, коли поряд з основною корисною копалиною розвідано та затверджено ДКЗ України запаси інших супутніх компонентів, що мають промислове значення і доступні для видобутку, група родовища та розмір винагороди можуть бути підвищені.

1.10. Характеристика груп родовищ, у залежності від кількості запасів і якості корисної копалини, є орієнтовною і не може служити підставою для остаточного визначення розміру винагороди. В кожному окремому випадку, стосовно до кожного окремого родовища, розмір винагороди може бути підвищений або, навпаки, знижений в залежності від інших факторів, що характеризують промислову цінність родовища, тобто - від економічних умов району родовища, від гірничотехнічних умов наступної експлуатації родовища, від технологічних властивостей руд (корисної копалини), а також від інших чинників, які не можуть бути передбачені заздалегідь, але впливають на промислову оцінку даного конкретного родовища.

Група родовища та розмір винагороди можуть бути підвищені для нових родовищ, що виявлені в районах з дефіцитним балансом запасів даної корисної копалини (включно з родовищами корисних копалин місцевого значення), особливо в районах, де діють або будуються підприємства, а також у районах, найбільш важливих для розвитку відповідних галузей промисловості, та, навпаки, знижена для родовищ у тих районах, де мають місце великі запаси даної корисної копалини і де промислове освоєння нового родовища в наступні роки не передбачається.

У випадку низької якості проведених на відкритому родовищі геологорозвідувальних робіт або низької їх ефективності (невиконання умов договору на проведення геологічних досліджень у повному обсязі, що призведе до додаткових витрат коштів при експлуатації родовища) - група родовища та розмір винагороди можуть бути знижені або у винагороді відмовлено.

1.11. При виявленні промислових концентрацій розсіяних елементів (талію, гелію, германію, індію, телуру, селену, цезію, рубідію, торію, рідкісноземельних елементів ітрієвої та церієвої груп, скандію, гафнію, ренію тощо) у рудах інших корисних копалин і підземних водах, а також гелію в природних газах та газах, що розчинені в нафті, питання про виплату грошових винагород та їхній розмір вирішується на підставі поданих міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади та організаціями, зацікавленими в промисловому використанні цих елементів, розрахункових даних, що підтверджують рентабельність видобування елементів з комплексних руд, нафти або газу, а також з підземних вод.

Винагороди за відкриття лікувальних мінеральних підземних вод встановлюються лише в разі обгрунтування спеціальними закладами Міністерства охорони здоров'я України позитивного впливу їх застосування на здоров'я людини, а також прийняття відповідного рішення про будівництво санаторно-курортного закладу.

У разі відкриття родовищ корисних копалин, які не визначені згідно з характеристикою груп родовищ, але мають промислове значення, група родовища встановлюється Міжвідомчою комісією у справах першовідкривачів родовищ корисних копалин в залежності від значення відкритого родовища.

2.1. Підготовка та розгляд матеріалів, прийняття рішень про визнання першовідкривачами та про грошові винагороди здійснюється постійно діючими комісіями, що створюються у відповідності з Положенням про першовідкривачів родовищ корисних копалин:

- комісією у справах першовідкривачів родовищ корисних копалин підприємств і організацій, що проводять геологорозвідувальні роботи;

- комісією у справах першовідкривачів родовищ корисних копалин галузевих міністерств та інших центральних органів виконавчої влади;

- Міжвідомчою комісією у справах першовідкривачів родовищ корисних копалин при Державній комісії по запасах корисних копалин (далі - Міжвідомча комісія).

2.2. Попередню підготовку матеріалів здійснюють:

- комісії у справах першовідкривачів родовищ корисних копалин геологічних підприємств та організацій, що проводять геологорозвідувальні роботи,- щодо визнання першовідкривачами і виплати грошових винагород працівникам цих підприємств та організацій, а також іншим громадянам;

- комісії у справах першовідкривачів родовищ корисних копалин підприємств та організацій, що проводять геологорозвідувальні роботи, галузевих міністерств та інших центральних органів виконавчої влади - щодо визнання першовідкривачами і виплати грошових винагород працівникам цих підприємств та організацій;

- орендні, кооперативні та інші приватні підприємства, що проводять геологорозвідувальні роботи, спільно з комісіями у справах першовідкривачів родовищ корисних копалин геологічних підприємств та організацій, на території діяльності яких виявлено та розвідано родовище корисної копалини,- щодо виплати грошових винагород працівникам цих підприємств.

2.2.1. Комісії у справах першовідкривачів родовищ корисних копалин готують матеріали:

а) лист за підписом керівника геологічного або гірничопромислового підприємства з клопотанням про визнання першовідкривачами і виплату грошової винагороди, яка повинна бути виплачена колективу геологів та інших працівників, що відкрили родовище або виявили додаткові запаси корисних копалин чи нову мінеральну сировину в раніше відомому родовищі, що істотно підвищують його промислову цінність;

б) витяг з протоколу ДКЗ України, яким затверджено запаси корисної копалини даного родовища;

в) відомості про якість сировини, комплексність родовища, ефективність видобутку сировини, еколого-геологічні умови розробки родовища та грошові кошти, використанні на розвідку даного родовища, і вартість оцінки одиниці запасів корисної копалини;

г) відомості про осіб, які представлені до винагороди, із зазначенням ступеня участі кожної особи у відкритті родовища з визначенням винагороди;

ґ) протокол засідання комісії у справах першовідкривачів, на якому розглядалося питання про віднесення родовища до відповідної групи родовищ та складався список осіб, представлених до винагороди.

2.2.2. Відомості про осіб, представлених до грошової винагороди, складається геологічним чи гірничопромисловим підприємством (додаток 2) на підставі матеріалів відповідних геологорозвідувальних партій (експедицій), а також з урахуванням інших документів про попередні дослідження на даному родовищі.

При складанні списку осіб, які представляються до винагороди, необхідно суворо керуватися вимогами, викладеними у пунктах 1.2, 1.7 цієї Інструкції.

2.2.3. У випадках, коли у відкритті нового родовища або виявленні додаткових запасів корисних копалин (чи нової мінеральної сировини у раніше відомому родовищі) брали участь фахівці інших організацій (наприклад, геофізичних підприємств, науково-дослідних інститутів), список осіб, які представлені до винагороди, подається цими організаціями до комісії у справах першовідкривачів самостійно.

2.2.4. Підготовлені матеріали подаються до комісії у справах першовідкривачів родовищ корисних копалин Держкомгеології або комісій у справах першовідкривачів родовищ корисних копалин галузевих міністерств та інших центральних органів виконавчої влади.

2.3. Комісії у справах першовідкривачів родовищ корисних копалин Держкомгеології, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади України розглядають матеріали про винагороди, що надійшли від комісій у справах першовідкривачів, та з урахуванням додаткових даних уточнюють групу родовища та розмір грошової винагороди, до якої слід віднести родовище, а також відомості про осіб, представлених до винагороди.

2.3.1. По родовищах, що віднесені до III групи, постійно діючими в Держкомгеології, галузевих міністерствах та інших центральних органах виконавчої влади України комісіями у справах першовідкривачів приймається остаточне рішення про визнання першовідкривачами та затвердження матеріалів з видачі грошових винагород.

Рішення комісій у справах першовідкривачів затверджується керівником Держкомгеології, або міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади.

2.3.2. По родовищах, що віднесені до I та II групи, вказані комісії готують подання про визнання першовідкривачами та виплату грошової винагороди та такі матеріали:

а) витяг з протоколу засідання ДКЗ України, яким затверджено запаси корисної копалини даного родовища;

б) характеристику географо-економічних, геологічних, економічних, гірничотехнічних та еколого-геологічних умов розробки родовища, якості сировини, комплексності родовища, ефективності видобутку сировини та дані про грошові кошти, використані на розвідку родовища, і вартість оцінки одиниці запасів корисної копалини, необхідні для віднесення відкритого родовища до однієї з встановлених груп;

в) відомість про осіб, поданих до винагороди, із зазначенням ступеня участі кожної особи у відкритті родовища, з визначенням першовідкривачів і розподілом винагороди;

г) довідку міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади, що здійснює експлуатацію родовища, про кількість та якість видобутої сировини (з моменту відкриття родовища, але не менше ніж за один рік) родовищ оптичної, п'єзооптичної, ювелірної, ювелірно-виробної та виробної сировини - у разі відсутності запасів, затверджених ДКЗ України;

ґ) довідкові і розрахункові дані відповідних міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та інших організацій по родовищах, що вміщують промислові концентрації розсіяних елементів у рудах інших корисних копалин, а також гелію в газах, що підтверджують рентабельність вилучення цих елементів з комплексних руд;

д) довідкові матеріали на родовища корисних копалин місцевого значення про наявність і розмір потреби в корисних копалинах у даному районі та строки їх освоєння.

2.3.3. Підготовлені матеріали подаються до Міжвідомчої комісії.

2.4. Остаточний розгляд та затвердження матеріалів про виплату грошових винагород проводиться Міжвідомчою комісією.

Міжвідомча комісія створюється у такому складі: Голова ДКЗ (Голова Міжвідомчої комісії), члени комісії - керівні працівники Мінекономіки, Мінфіну, Держкомгеології, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, що здійснюють видобування корисних копалин - за їх поданням.

Рішення цієї комісії, після затвердження Держкомгеології, направляється керівникові міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади для виплати винагороди першовідкривачам.

2.5. На підставі рішення Міжвідомчої комісії чи комісій у справах першовідкривачів Держкомгеології, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади виплата грошових винагород особам за відкриття родовища або за виявлення додаткових запасів на раніше відомому родовищі здійснюється на підставі наказу Держкомгеології, міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади України.

Керівники та посадові особи геологічних підприємств, експедицій, партій, рудоуправлінь несуть відповідальність за представлення до грошової винагороди кожного з працівників, які брали участь у відкритті родовища.

Керівники міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, що виконують геологорозвідувальні роботи, несуть відповідальність за правильне витрачання грошових коштів на виплату винагород за відкриття родовищ корисних копалин.

Облік сум фактично виплачених грошових винагород проводиться бухгалтеріями міністерств або інших центральних органів виконавчої влади.