Про затвердження Правил виконання польотів державної авіації України

2. Старший штурман під час організації польотів зобов’язаний:

підготувати та доповісти командиру авіаційної частини пропозиції щодо організації, виконання і забезпечення польотів у штурманському відношенні;

з’ясувати характер, особливості польотів і завдання на їх штурманське забезпечення;

визначати маршрути, кількість і типи засобів ураження, склад наземних засобів РТЗ і РЛЗ, які необхідні для забезпечення польотів;

брати участь у підготовці розпоряджень із забезпечення польотів, складанні планових таблиць польотів;

надати дані для складання заявок на польоти, роботу полігонів і засобів РТЗ і РЛЗ польотів, контролювати отримання дозволів на використання повітряного простору;

надати до штабу авіаційної частини необхідні дані для складання заявок на АЗУ та комплектуючі елементи до них;

контролювати відповідність рівня штурманської підготовки екіпажів запланованим польотним завданням і дотримання встановленої послідовності навчання їх навігації та бойовому застосуванню;

впевнитися у відсутності заборон або обмежень на використання запланованих на польоти АЗУ, виконати розрахунки для ефективного і безпечного їх застосування;

довести раціональні та безпечні умови навігації та бойового застосування до льотного складу та осіб ГКрП (ПУА);

довести до льотного складу та осіб ГКрП (ПУА) особливості запланованої льотної зміни у штурманському відношенні;

довести завдання штурману-програмісту на розроблення програм, а в разі відсутності в штаті авіаційної частини штурмана-програміста - організувати розроблення програм для польотів в автоматичному режимі для введення їх у бортові обчислювальні машини, перевірити ці програми і довести льотному складу необхідні дані відповідно до польотних завдань;

організувати та брати участь у проведенні штурманської підготовки авіаційної частини до польотів;

організувати проведення тренувань з навігації та бойового застосування на тренажерах і в кабінах ПС, штурманських тренажів, особисто провести тренування з екіпажами заступників командирів авіаційної частини, командирів підрозділів та їх заступників;

проконтролювати внесення відповідних змін у документи АНІ, які необхідні на борту ПС;

завчасно підготувати польотну документацію та необхідні розрахунки;

контролювати готовність до польотів льотного складу управління авіаційної частини, командирів ескадрилій та окремих екіпажів;

у разі зміни польотного завдання екіпажам, які перелітають з інших авіаційних частин, організувати їх штурманську підготовку та здійснити контроль готовності екіпажів до польотів;

забороняти польоти екіпажам до авіаційної ескадрильї (ланки, загону) включно у разі їх незадовільної підготовки до польотів у штурманському відношенні з доповіддю командиру авіаційної частини;

усувати від польотів льотний склад (льотчиків, штурманів до командира авіаційної ескадрильї (ланки, загону) включно) у разі їх незадовільної особистої штурманської підготовки до польотів з доповіддю командиру авіаційної частини;

усувати від управління польотами посадових осіб ГКрП і ПУА у разі їх незадовільної підготовки у штурманському відношенні з доповіддю командиру авіаційної частини;

провести інструктаж керівників польотів на полігонах, ЧШ;

завчасно підготуватись до польотів і пройти контроль готовності у командира авіаційної частини;

виконати та підписати спільно із заступником командира авіаційної частини з озброєння ІШР польотів;

проконтролювати підготовку аеродрому в топогеодезичному відношенні;

організувати перевірку програм, які введені в бортові обчислювальні машини;

довести на передпольотних вказівках екіпажам та особам ГКрП (ПУА) необхідні дані на польоти, відлік точного часу.

3. Старший штурман під час проведення польотів зобов’язаний:

контролювати роботу осіб ГКрП (ПУА) у штурманському відношенні;

контролювати виконання польотів за маршрутами, управління ПС під час виведення їх на аеродром посадки, а також при зниженні та заході на посадку;

брати участь у міжпольотному ОК польотів на бомбометання, пуск ракет, десантування і повітряне фотографування для визначення відхилень від заданих умов їх виконання, визначення якості повітряної навігації та бойового застосування;

виявляти за МОК, даними органів УПР (ОПР) помилки, які допущені екіпажами в навігації та бойовому застосуванні, випадки порушення правил виконання польотів, використання повітряного простору та БзП у штурманському відношенні;

виконувати польоти на особисте удосконалення та інструктором, перевіряти рівень штурманської підготовки екіпажів до заступника командира авіаційної частини включно;

освоювати нову АТ, авіаційне озброєння і способи їх застосування;

підтримувати навички в наведенні екіпажів (груп) на повітряні, наземні (морські) цілі, а також у керівництві польотами на полігоні, майданчику десантування (приземлення);

забороняти польоти екіпажам до авіаційної ескадрильї (ланки, загону) включно у разі грубих порушень ними правил виконання польотів, навігації та бойового застосування з подальшою доповіддю командиру авіаційної частини;

усувати від польотів льотний склад (льотчиків, штурманів до командира авіаційної ескадрильї включно) та від управління польотами посадових осіб ГКрП і ПУА у разі порушення ними БзП у штурманському відношенні з доповіддю командиру авіаційної частини.

4. Старший штурман після закінчення польотів зобов’язаний:

брати участь у попередньому розборі польотів;

організувати проведення контролю точності навігації і бойового застосування за МОК;

оцінити роботу наземних засобів навігації та РТЗ польотів, якість виконання навігації та бойового застосування екіпажами;

аналізувати недоліки в організації і проведенні польотів, випадки порушень правил виконання польотів, використання повітряного простору та БзП у штурманському відношенні, недоліки в роботі прицільно-навігаційних систем (далі - ПНС) та систем озброєння ПС авіаційної частини;

виявляти причини помилок, які були допущені льотним складом, особами ГКрП та ПУА, визначити заходи щодо їх попередження;

готувати необхідні дані командиру для повного розбору польотів і особисто брати участь у ньому;

вести польотну та облікову документацію;

розробляти і впроваджувати пропозиції щодо удосконалення штурманського забезпечення польотів.

1. Штурман у своїй діяльності керується обов’язками і правами, які розробляються старшим штурманом і затверджуються командиром авіаційної частини.

2. Штурман у разі відсутності старшого штурмана виконує його обов’язки.

1. Штурман-програміст підпорядковується безпосередньо старшому штурману авіаційної частини і несе відповідальність за підготовку вихідних даних для програмування польотів в автоматичному режимі, розроблення програм та організацію введення їх у бортові обчислювальні машини ПС згідно із завданням на політ, підготовку льотного складу з основ програмування, професійну підготовку техніків-прошивальників.

2. Штурман-програміст під час організації польотів зобов’язаний:

підготувати необхідні довідкові матеріали і розробити робочу карту штурмана-програміста;

отримати дані від старшого штурмана авіаційної частини про маршрути польотів, режими використання ПНС і вказівки щодо складання програм для польотів в автоматичному режимі;

підготувати вихідні дані для програмування;

заповнити бланки вихідних даних для програмування і вводу програм;

розрахувати дані для перевірки складених програм, ввести їх в обчислювачі ПНС та перевірити програми;

доповісти старшому штурману авіаційної частини про готовність програм польоту і передати їх спеціалістам ІАС для введення в обчислювачі ПНС;

довести до льотного складу програми польотів в автоматичному режимі і дані для їх перевірки;

підготуватися до польотів і пройти контроль готовності у старшого штурмана авіаційної частини.

3. Штурман-програміст під час проведення польотів зобов’язаний:

давати вказівки технікам-прошивальникам на встановлення програм у ПНС згідно із завданням на польоти із записом у відповідному журналі;

контролювати правильність введення програм;

виявляти недоліки в роботі ПНС та аналізувати помилки, які були допущені екіпажами під час їх експлуатації;

виконувати польоти на особисте удосконалення та інструктором;

підтримувати навички у керівництві польотами на полігоні (майданчику десантування (приземлення)).

4. Штурман-програміст після закінчення польотів зобов’язаний:

узагальнити результати виконання польотів в автоматичному режимі і проаналізувати статистичні дані про роботу ПНС на кожному ПС;

надати старшому штурману авіаційної частини дані для повного розбору польотів;

розробляти пропозиції щодо усунення недоліків, які виявлені в процесі експлуатації ПНС ПС.

5. У разі відсутності в авіаційній частині штатного штурмана-програміста рішенням командира авіаційної частини його обов’язки покладаються на штурмана авіаційної частини або на одного зі старших штурманів (штурманів) підрозділів (позаштатного штурмана-програміста).

1. Начальник ПВТП відповідає за якість повітряно-вогневої підготовки. На нього покладаються організація підготовки льотного складу авіаційної частини до бойового застосування ракетно-артилерийського озброєння (далі - РАО) ПС і проведення заходів щодо забезпечення БзП на бойове застосування РАО ПС.

2. Начальник ПВТП під час організації польотів зобов’язаний:

надати пропозиції командиру авіаційної частини щодо планування вправ на бойове застосування РАО ПС;

усвідомити завдання наступних польотів, взяти участь у складанні планових таблиць польотів;

доповісти старшому штурману пропозиції щодо використання мішеневої обстановки на полігоні;

контролювати відповідність рівня підготовки екіпажів запланованим вправам, дотримання визначеної послідовності навчання елементам бойового застосування;

надавати допомогу командирам авіаційних підрозділів у підготовці екіпажів (груп) до польотів на бойове застосування;

проводити заняття з льотним складом з бойового застосування РАО ПС;

брати участь у проведенні тренувань екіпажів на тренажерах і в кабінах ПС щодо дій з обладнанням під час виконання польотів на бойове застосування;

контролювати готовність екіпажів до бойового застосування РАО ПС;

брати участь у розробленні заявок на виділення боєприпасів на польоти, контролювати виділення і вести облік їх витрат;

підготуватися до польотів і пройти контроль у командира авіаційної частини;

довести завдання начальнику підрозділу ОК щодо дешифрування МОК ПС, які виконують польоти на бойове застосування.

3. Начальник ПВТП під час проведення польотів зобов’язаний:

навчати екіпажі виконанню польотів на бойове застосування РАО ПС;

виконувати польоти на особисте удосконалення та інструктором;

контролювати порядок, дотримання умов виконання польотних завдань на бойове застосування РАО ПС екіпажами за МОК;

оцінювати якість виконання польотних завдань на бойове застосування;

систематично керувати польотами на полігоні.

4. Начальник ПВТП після закінчення польотів зобов’язаний:

брати участь у попередньому розборі польотів;

організувати підготовку матеріалів з бойового застосування РАО ПС до повного розбору польотів;

аналізувати помилки екіпажів під час виконання польотів на бойове застосування;

брати участь у повному розборі польотів.

1. Начальник зв’язку та РТЗ польотів відповідає за якість організації зв’язку та РТЗ польотів, відповідність даних засобів зв’язку та РТЗ польотів свого аеродрому документам АНІ. На нього покладаються організація та проведення підготовки екіпажів і осіб ГКрП до використання засобів зв’язку та РТЗ польотів.

2. Начальник зв’язку та РТЗ польотів під час організації польотів зобов’язаний:

підготувати командиру авіаційної частини (начальнику штабу) пропозиції щодо організації зв’язку та РТЗ польотів з урахуванням стану технічних засобів і рівня підготовки особового складу підрозділу зв’язку та РТЗ;

з’ясувати завдання наступних польотів;

взяти участь у складанні заявок на роботу засобів зв’язку та РТЗ польотів;

провести звірку документів АНІ з контрольними примірниками і забезпечити екіпажі необхідними даними під час підготовки їх до польотів;

довести до екіпажів і осіб ГКрП необхідні документи (дані) зв’язку та РТЗ польотів;

проводити з льотним складом тренування і заняття з питань зв’язку та РТЗ польотів;

контролювати підготовку чергових змін і засобів зв’язку та РТЗ до забезпечення польотів;

організувати перевірку та підготовку засобів реєстрації радіообміну в повітряних радіомережах, переговорів осіб ГКрП і обслуги КП каналами гучномовного зв’язку та телефонними лініями;

підготуватись до польотів і пройти контроль готовності у командира авіаційної частини (якщо посаду обіймає особа льотного складу);

доповісти начальнику штабу авіаційної частини про готовність засобів зв’язку та РТЗ до забезпечення польотів;

здійснити контроль готовності до польотів наземних засобів зв’язку та РТЗ польотів, аварійних джерел живлення, особового складу чергових змін;

здійснювати контроль якості запису і відтворення радіообміну та службових переговорів осіб ГКрП і обслуги КП;

довести на передпольотних вказівках екіпажам і особам ГКрП необхідні дані на польоти.

3. Начальник зв’язку та РТЗ польотів під час проведення польотів зобов’язаний:

виконувати польоти на особисте удосконалення та інструктором;

контролювати виконання особовим складом правил радіообміну і прихованого управління військами;

вживати заходів щодо своєчасного усунення недоліків у забезпеченні польотів засобами зв’язку та РТЗ.

4. Начальник зв’язку та РТЗ польотів після закінчення польотів зобов’язаний:

брати участь у попередньому розборі польотів;

доповісти начальнику штабу авіаційної частини про якість забезпечення польотів засобами зв’язку та РТЗ;

надати начальнику штабу авіаційної частини дані про порушення екіпажами, особами ГКрП і обслугою КП визначених правил радіообміну та використання радіотехнічних засобів польотів;

підготувати необхідні матеріали до повного розбору польотів і брати участь у ньому.

1. Начальник КП відповідає за готовність КП до виконання завдань бойового управління. На нього покладена підготовка особового складу, обладнання КП та довідкових матеріалів до управління екіпажами (групами) під час польотів.

2. Начальник КП під час організації польотів зобов’язаний:

усвідомити завдання наступних польотів та визначити особливості управління екіпажами (групами) під час їх проведення з урахуванням можливостей технічних засобів КП авіаційної частини та пунктів управління, які залучаються до польотів, а також рівня підготовки їх обслуг;

надати старшому штурману авіаційної частини пропозиції щодо вибору маршрутів та профілю польотів для забезпечення безперервного та надійного управління екіпажами (групами);

брати участь у складанні планових таблиць польотів, контролювати відповідність запланованих польотних завдань рівню підготовки ОБУ (КрДЗ);

брати участь у складанні заявок на польоти, використання полігонів, засобів зв’язку і РТЗ, запасних аеродромів;

контролювати проходження заявок по інстанціях, про їх підтвердження доповісти начальнику штабу авіаційної частини;

визначити завдання обслугам КП, ПУА, РЛС, АСУ, організовувати їх підготовку до польотів та провести контроль готовності до управління екіпажами (групами);

брати участь у підготовці та проведенні комплексних тренувань осіб ГКрП та обслуги КП для відпрацювання дій з надання допомоги екіпажам в особливих випадках (ситуаціях) під час польоту;

звірити документи АНІ з контрольними примірниками, за необхідності організувати внесення до них змін;

бути присутнім під час визначення завдань на польоти керівному і льотному складу авіаційної частини та під час контролю їх готовності до польотів;

довести до обслуг КП (ПУ) порядок управління екіпажами (групами), рубежі прийому та передачі управління, порядок взаємодії екіпажів (груп) під час польотів за маршрутами;

готувати довідкові дані для виконання попередніх розрахунків на перехоплення повітряних цілей та нанесення ударів по наземних (морських) цілях;

доповісти начальнику штабу авіаційної частини і на вищестоящий КП (ПУ) про готовність обслуг КП та ПНА до управління екіпажами (групами);

аналізувати повітряну, метеорологічну та орнітологічну обстановку в районі польотів, що плануються;

впевнитись у готовності засобів управління та ОК, а також обладнання КП, ПНА, АСУ для забезпечення польотів;

уточнити дислокацію та ступені готовності чергових пошуково-рятувальних сил та засобів.

3. Начальник КП під час проведення польотів зобов’язаний:

керувати роботою обслуг КП (ПУА) та РЛС під час виконання ПРП;

організовувати нанесення даних повітряної обстановки на планшети та ІКО РЛС;

інформувати льотний склад, обслуги КП (ПУА) та осіб ГКрП про повітряну обстановку, введення заборони та обмеження на польоти;

керувати роботою обслуг КП, ПНА, РЛС та АСУ з наведення екіпажів (груп) на повітряні та наземні (морські) цілі з урахуванням даних радіолокаційної та повітряної розвідки погоди, передпольотної перевірки працездатності засобів РТЗ і РЛЗ польотів;

взаємодіяти з вищестоящими та сусідніми КП (ПУ), органами ОПР та авіаційними диспетчерами під час вирішення питань контролю за польотами екіпажів (груп);

забезпечувати проведення заходів щодо протидії іноземним технічним засобам розвідки у процесі управління екіпажами (групами);

підтримувати особисту натренованість у наведенні екіпажів (груп) на повітряні та наземні (морські) цілі;

навчати ОБУ наведенню на повітряні та наземні (морські) цілі, управлінню екіпажами (групами) під час повітряних боїв;

контролювати порядок використання засобів ОК обслугою КП;

вживати заходів щодо надання допомоги екіпажам у разі виникнення особливих випадків (ситуацій) у польоті або ускладнення повітряної обстановки;

доповідати КрП на аеродромі про зміни повітряної, метеорологічної та орнітологічної обстановки в районі (на маршрутах) польотів;

забороняти з доповіддю КрП на аеродромі подальше виконання польотних завдань екіпажам у разі порушення ними встановлених правил використання повітряного простору;

контролювати роботу системи радіолокаційного розпізнавання на ПС та наземних РЛС;

доповідати КрП на аеродромі про відмову засобів управління польотами та заходи, які вживаються для відновлення їх працездатності;

передавати управління екіпажами (групами) на взаємодіючі ПУ при виникненні умов, що унеможливлюють управління ними з КП авіаційної частини;

організовувати в районі польотів авіаційної частини контроль за польотами транзитних ПС, забезпечити негайну інформацію КрП на аеродромі про появу сторонніх цілей;

організувати на встановлених каналах зв’язку та пеленгації прослуховування сигналу "Лихо", при його отриманні вжити заходів щодо надання допомоги екіпажу, який зазнає лиха.

4. Начальник КП після закінчення польотів зобов’язаний:

доповісти КрП на аеродромі про порушення правил виконання польотів та використання повітряного простору, які були допущені екіпажами (групами);

доповісти начальнику штабу авіаційної частини про результати роботи КП (ПУ) під час забезпечення польотів;

брати участь у попередньому розборі польотів;

організувати збір та узагальнення МОК, необхідних для оцінки роботи обслуг КП, ПНА, РЛС, АСУ та екіпажів (груп), які виконували польоти на бойове застосування за вправами льотно-тактичної підготовки, та якості навігації;

провести аналіз і оцінку якості роботи обслуг КП, ПНА, РЛС, АСУ;

підготувати необхідні матеріали для повного розбору польотів та брати участь у ньому;

заповнити відповідні журнали обліку.

1. Начальник розвідки відповідає за якість підготовки авіаційної частини до вирішення завдань повітряної розвідки. На нього покладаються підтримка постійної бойової готовності сил та засобів повітряної розвідки, організація та проведення підготовки особового складу авіаційної частини за завданнями повітряної розвідки.

2. Начальник розвідки під час організації польотів зобов’язаний:

з’ясувати завдання наступних польотів;

брати участь у плануванні польотів на повітряну розвідку;

розробити тактичну обстановку за противника під час планування польотів за вправами льотно-тактичної підготовки;

підготувати та доповісти начальнику штабу авіаційної частини пропозиції щодо визначення наряду сил та засобів для вирішення завдань повітряної розвідки;

довести до екіпажів порядок використання засобів розвідки, термінів виконання повітряної розвідки та порядок подання розвідувальних даних;

визначити завдання начальнику відділення обробки інформації, де вказати терміни обробки та дешифрування матеріалів повітряної розвідки, порядок та терміни подання добутих розвідувальних даних, визначити вид та форму звітних розвідувальних матеріалів, які подаються;

брати участь у контролі готовності екіпажів до польотів на повітряну розвідку;

перевіряти якість розрахунків на виконання інструментальної повітряної розвідки;

рекомендувати екіпажам найбільш ефективні засоби повітряної розвідки;

підготуватися до польотів і пройти контроль готовності (якщо посаду обіймає особа льотного складу);

контролювати обробку плану-графіка матеріалів повітряної розвідки диспетчером;

повідомити КрП на полігоні про порядок дій екіпажів літаків-розвідників;

доводити до екіпажів необхідну розвідувальну інформацію під час польотів за вправами льотно-тактичної підготовки;

контролювати наявність необхідних витратних матеріалів для забезпечення польотів на повітряну розвідку;

переконатися у готовності до польотів сил та засобів обробки матеріалів повітряної розвідки.

3. Начальник розвідки під час проведення польотів зобов’язаний:

контролювати своєчасність доставки у підрозділ матеріалів повітряної розвідки, якість їх обробки;

брати участь у дешифруванні матеріалів повітряної розвідки;

організувати збір розвідувальних даних на позаштатному пункті збору та обробки (отриманих за допомогою засобів зв’язку з борту ПС, за результатами опитування екіпажів після посадки, даних дешифрованих матеріалів повітряної розвідки);

своєчасно надавати розвідувальні дані в штаб авіаційної частини;

оцінювати ефективність застосування розвідувальної апаратури;

виконувати польоти на особисте вдосконалення та інструктором (якщо посаду обіймає особа льотного складу).

4. Начальник розвідки після закінчення польотів зобов’язаний:

брати участь у попередньому розборі польотів;

аналізувати працездатність розвідувального обладнання ПС, матеріали повітряної розвідки та роботу особового складу відділення обробки інформації;

подавати пропозиції командиру авіаційної частини щодо оцінки польотних завдань на повітряну розвідку;

готувати необхідні дані для повного розбору польотів та брати участь у його проведенні;

узагальнювати позитивний досвід виконання повітряної розвідки та запроваджувати його в практику польотів.

1. Начальник РЕБ відповідає за якість підготовки авіаційної частини до вирішення завдань РЕБ. На нього покладаються організація і проведення підготовки екіпажів та керівного складу авіаційної частини за завданнями РЕБ. У разі відсутності в штаті частини цієї посади рішенням командира авіаційної частини обов’язки начальника РЕБ покладаються на іншу особу льотного складу.

2. Начальник РЕБ під час організації польотів зобов’язаний:

з’ясувати завдання на польоти з РЕБ;

брати участь у розробленні планової таблиці польотів, контролювати відповідність рівня підготовки екіпажів запланованим польотним завданням з РЕБ;

узгодити з командирами взаємодіючих частин (підрозділів) термін та порядок спільного опрацювання завдань з РЕБ;

опрацювати і доповісти командиру авіаційної частини пропозиції щодо застосування засобів РЕБ на маршрутах польоту (під час відпрацювання бойового застосування на полігоні);

визначити завдання і порядок застосування екіпажами засобів РЕБ і брати участь у підготовці екіпажів до польотів;

підготувати і доводити до екіпажів необхідні розрахункові і довідкові дані щодо застосування засобів РЕБ;

довести до екіпажів обмеження в застосуванні засобів РЕБ;

організувати проведення тренувань екіпажів на тренажерах і в кабінах ПС із застосування засобів РЕБ;

проводити з екіпажами спеціальні заняття;

провести інструктаж особового складу, який залучається до контролю застосування засобів РЕБ;

підготуватися до польотів і пройти контроль готовності (якщо посаду обіймає особа льотного складу);

взяти участь у контролі готовності екіпажів до польотів із застосуванням засобів РЕБ;

перевірити відповідність установлених на ПС засобів РЕБ польотним завданням, готовність сил і засобів РЕБ до застосування.

3. Начальник РЕБ під час проведення польотів зобов’язаний:

контролювати проведення заходів із забезпечення електромагнітної сумісності засобів РЕБ і радіоелектронних засобів району польотів;

переконатися, що на засобах протиповітряної оборони здійснюється ОК впливу на них перешкод від застосованих екіпажами засобів РЕБ;

організувати збір, обробку, аналіз матеріалів ОК і донесень екіпажів про виконання польотних завдань з РЕБ;

виконувати польоти на особисте вдосконалення та інструктором (якщо посаду обіймає особа льотного складу);

контролювати порядок застосування засобів РЕБ та навички практичної роботи льотного складу в польоті;

аналізувати ефективність застосування засобів РЕБ.

4. Начальник РЕБ після закінчення польотів зобов’язаний:

брати участь у попередньому розборі польотів;

підготувати до повного розбору польотів дані про якість відпрацювання екіпажами завдань РЕБ, про помилки, недоліки, які були допущені, і пропозиції щодо їх усунення;

брати участь в оцінці здатності екіпажів і обслуг КП (ПУ) діяти в умовах радіоелектронних перешкод, опрацьовувати пропозиції щодо удосконалення їх підготовки;

подавати до вищого штабу донесення з РЕБ;

узагальнювати і доводити до льотного складу та офіцерів штабу авіаційної частини досвід практичного застосування засобів РЕБ.

1. Начальник ПР і ПДС відповідає за організацію ПРЗ польотів, аварійно-рятувальну і парашутно-десантну підготовку особового складу авіаційної частини та рівень підготовки льотного складу до дій після вимушеного покидання (вимушеної посадки) ПС, а також за постійну готовність сил і засобів служби до проведення ПРР. На нього покладаються навчання льотного складу використанню засобів покидання ПС та індивідуальних засобів рятування, проведення ПРР, контроль укомплектованості та стану аварійно-рятувального майна і спеціального спорядження, а також спеціальна підготовка особового складу РПДГ (пошуково-рятувальної групи, рятувальної групи).

2. Начальник ПР і ПДС при організації польотів зобов’язаний:

подати заступнику командира авіаційної частини дані про стан пошуково-рятувальних сил і засобів авіаційної частини;

усвідомити завдання і особливості запланованих польотів, при необхідності запитати додаткові пошуково-рятувальні сили і засоби;

провести інструктаж і дати вказівки особовому складу РПДГ (пошуково-рятувальної групи, рятувальної групи) на підготовку до польотів;

визначити склад аварійно-рятувального майна і спеціального спорядження для екіпірування льотного складу та пасажирів відповідно до районів польотів, при необхідності організувати його доукомплектування;

контролювати підготовку льотного складу до використання засобів рятування, проводити з екіпажами спеціальні заняття;

організувати тренування з льотним складом щодо дій при вимушеному покиданні ПС чи його вимушеній посадці, використання аварійно-рятувального майна і спеціального спорядження;

проводити заняття і тренування з екіпажами пошуково-рятувальних ПС, особовим складом НПРГ та РПДГ (пошуково-рятувальної групи, рятувальної групи) щодо дій при проведенні ПРР;

брати участь у плануванні тренувальних польотів пошуково-рятувальних ПС для практичного відпрацювання їх екіпажами дій щодо пошуку, надання допомоги та евакуації екіпажів (пасажирів), які зазнали лиха;

проводити з ГКрП та обслугами КП (ПУ) тренування з відпрацювання їх дій під час проведення ПРР;

контролювати підготовку до польотів пошуково-рятувальних сил і засобів авіаційної частини;

перевіряти готовність до польотів РПДГ (пошуково-рятувальної групи, рятувальної групи), НПРГ, а також аварійно-рятувального майна, спеціального спорядження і засобів рятування;

брати участь у контролі готовності до польотів екіпажів, осіб ГКрП, обслуг КП (ПУ);

доповісти командиру авіаційної частини про готовність льотного складу і засобів рятування до польотів;

доповісти КрП на аеродромі про готовність РПДГ (пошуково-рятувальної групи, рятувальної групи) і НПРГ до ПРЗ польотів.

3. Начальник ПР і ПДС під час проведення польотів зобов’язаний:

переконатися у готовності чергових сил і засобів пошуково-рятувальної служби до забезпечення польотів;

організувати чергування пошуково-рятувальних сил у готовності № 2 та уточнити дії особового складу РПДГ (пошуково-рятувальної групи, рятувальної групи) та НПРГ при проведенні ними ПРР відповідно до фактичних метеорологічних умов, повітряної і наземної обстановки;

брати участь у тренувальних польотах екіпажів для проведення ПРР і в польотах на пошук та рятування екіпажів, які зазнали лиха;

контролювати екіпірування екіпажів та експлуатацію ними засобів рятування.

4. Начальник ПР і ПДС після закінчення польотів зобов’язаний:

брати участь у попередньому розборі польотів;

доповісти командиру авіаційної частини про недоліки в експлуатації засобів рятування та екіпіруванні льотного складу;

підготувати необхідні матеріали для повного розбору польотів і брати участь у його проведенні;

аналізувати стан ПРЗ польотів авіаційної частини і готувати пропозиції щодо його вдосконалення.

1. Начальник метеорологічної служби (групи) відповідає за постійну готовність служби (групи) до безпосереднього метеорологічного забезпечення польотів авіаційної частини, своєчасне та якісне проведення метеорологічних, орнітологічних спостережень та передачу їх в установлені адреси.

2. Начальник метеорологічної служби (групи) при організації польотів зобов’язаний:

з’ясувати завдання на метеорологічне забезпечення польотів;

визначити завдання особовому складу метеорологічного підрозділу на забезпечення польотів;

розробити на підставі аналізу метеорологічної і орнітологічної обстановки попередній прогноз погоди на день польотів і узгодити його з метеорологічним підрозділом вищестоящого штабу.

3. Начальник метеорологічної служби (групи) під час проведення польотів зобов’язаний:

організувати роботу метеорологічного підрозділу з метеорологічного забезпечення польотів, а при складних метеорологічних умовах, при УМП і різко мінливій погоді особисто брати участь у цьому забезпеченні;

доповідати особисто (контролювати повноту і своєчасність доповіді чергового метеоролога) командиру авіаційної частини, начальнику штабу, КрП на аеродромі, обслузі КП, льотному складу метеорологічну та орнітологічну обстановку, а також прогноз погоди на період польотів у районі базування (на маршрутах);

особисто брати участь в аналізі та обробці аеросиноптичних і орнітологічних матеріалів, узагальнювати ці дані та використовувати їх при забезпеченні польотів;

знати маршрути (райони), час початку і закінчення польотів, рубежі повернення ПС, УМП, контролювати відповідність фактичних погодних умов у районах (на маршрутах) польотів характеру завдань, які виконуються авіаційною частиною, і рівню підготовки льотного складу;

брати участь у розробці завдань на ПРП і РРП;

контролювати роботу чергового інженера-метеоролога (синоптика) та особового складу метеорологічного підрозділу.

4. Начальник метеорологічної служби (групи) після закінчення польотів зобов’язаний:

проконтролювати ведення документів і журналів з метеорологічного забезпечення польотів;

брати участь у попередньому розборі польотів;

підготувати необхідні дані для повного розбору польотів і взяти участь у його проведенні;

провести розбір метеорологічного забезпечення польотів з особовим складом метеорологічного підрозділу.

1. Начальник медичної служби несе відповідальність за якість медичного забезпечення польотів та парашутних стрибків, дієвість заходів для збереження здоров’я та працездатності льотного складу. На нього покладається контроль за станом здоров’я льотного складу, осіб ГКрП та авіаційного персоналу авіаційної частини.

2. Начальник медичної служби при організації польотів зобов’язаний:

з’ясувати завдання польотів та скласти план їх медичного забезпечення;

визначити необхідні сили та засоби медичної служби частини, які залучаються до медичного забезпечення польотів, поставити завдання черговому лікарю і черговому МПА на льотну зміну;

перевірити відповідність льотного навантаження, що планується, стану здоров’я та фізичної витривалості льотного складу;

вести у процесі попередньої підготовки нагляд за льотним складом та при необхідності організовувати медичний огляд окремих екіпажів та осіб ГКрП, провести з льотним складом бесіду про фізіолого-гігієнічні особливості наступних польотів;

вивчати психофізіологічні реакції льотного складу в процесі проведення тренувань на авіаційних тренажерах, використовуючи спеціальну медичну апаратуру;

перевірити відповідність меню-розкладки їдальні характеру запланованих польотів, санітарно-гігієнічні умови прийому їжі на аеродромі, уточнити розклад прийому їжі на льотну зміну;

проводити медичний контроль за організацією бортового харчування і водозабезпечення екіпажів, комплектністю медикаментозної та водно-харчової груп у НАЗ та бортових авіаційних запасах, при необхідності вживати заходів для їх заміни чи поповнення;

контролювати дотримання особовим складом передпольотного режиму відпочинку;

перевірити якість підгонки висотного і спеціального спорядження та його гігієнічний стан;

перевірити якість медичного кисню, який подається в системи життєзабезпечення на ПС;

перевірити обладнання та готовність до забезпечення польотів медичного поста аеродрому і керувати його роботою;

провести індивідуальний передпольотний медичний огляд особового складу, який бере участь у польотах;

доповісти командиру авіаційної частини та КрП на аеродромі про результати передпольотного індивідуального медичного огляду та опитування особового складу, а також про осіб, які за медичними показаннями підлягають усуненню від польотів.

3. Начальник медичної служби під час проведення польотів зобов’язаний:

контролювати режим харчування на аеродромі та перевіряти якість їжі;

проводити міжпольотний (післяпольотний) медичний контроль стану здоров’я та перенесення льотного навантаження льотним складом;

аналізувати дані, отримані за результатами передпольотного, міжпольотного, післяпольотного оглядів екіпажів, використовувати ці дані при оцінці перенесення польотів льотним складом;

надавати першу медичну допомогу особовому складу на аеродромі;

брати участь у ПРР для надання медичної допомоги членам екіпажу та пасажирам ПС, яке зазнало лиха, організовувати евакуацію потерпілих до лікувального закладу.

4. Начальник медичної служби після закінчення польотів зобов’язаний:

брати участь у попередньому розборі польотів;

провести психофізіологічний аналіз помилкових дій, які були допущені авіаційним персоналом під час польотів;

визначити помилкові дії, що пов’язані з незадовільним станом здоров’я або зниженням працездатності особового складу або сталися з вини чергового медичного персоналу;

доповісти командиру авіаційної частини про недоліки, виявлені в медичному забезпеченні польотів;

готувати необхідні матеріали для повного розбору польотів та брати участь у ньому.

1. Командир авіаційного підрозділу (ескадрильї) відповідає за якість льотної підготовки та бойовий вишкіл підрозділу (ескадрильї). На нього покладаються організація і проведення польотів у суворій відповідності з вимогами документів, які регламентують льотну роботу.

2. Командир авіаційного підрозділу (ескадрильї) під час організації польотів зобов’язаний:

усвідомити завдання наступних польотів;

визначити завдання своїм заступникам на підготовку особового складу і ПС авіаційного підрозділу до польотів;

уточнити порядок проведення попередньої і передпольотної підготовок авіаційного підрозділу;

визначити для кожного екіпажу вправи КБП і кількість польотів на наступну льотну зміну;

визначити завдання на польоти льотному складу авіаційного підрозділу, докладно роз’яснити порядок і методику виконання нових та найбільш складних польотних завдань і вправ льотно-тактичної підготовки;

надати вказівки заступнику командира ескадрильї щодо складання планових таблиць польотів авіаційного підрозділу;

розробити конкретні заходи для забезпечення БзП відповідно до завдань льотної зміни;

провести з льотним складом авіаційного підрозділу заняття з аеродинаміки, тактики або методики виконання польотних завдань;

організовувати підготовку льотного складу до польотів і контролювати проведення тренувань на тренажерах і в кабінах ПС;

контролювати якість підготовки до польотів своїх заступників і командирів ланок (загонів), провести з ними тренування;

підготуватися до польотів і пройти контроль готовності у командира авіаційної частини;

перевірити і затвердити плани польотних завдань екіпажів (груп), які виконують польоти за вправами льотно-тактичної підготовки;

провести контроль готовності авіаційного підрозділу до польотів;

усувати від польотів екіпажі (групи) у разі їх незадовільної підготовки до польотів;

доповісти командиру авіаційної частини про готовність авіаційного підрозділу до польотів;

організовувати передпольотну підготовку льотного складу і ПС авіаційного підрозділу;

оцінити відповідність фактичних і прогнозованих метеорологічних умов рівню підготовки екіпажів (груп), уточнити порядок виконання польотних завдань.

3. Командир авіаційного підрозділу (ескадрильї) під час проведення польотів зобов’язаний:

контролювати організацію польотів і виконання екіпажами авіаційного підрозділу Планової таблиці польотів;

аналізувати і оцінювати за МОК якість виконання польотних завдань своїми заступниками, командирами ланок (загонів) та окремими екіпажами;

проводити міжпольотний розбір польотів, організовувати підготовку екіпажів (груп) до повторних вильотів;

виконувати польоти на особисте вдосконалення та інструктором;

систематично керувати польотами на аеродромі;

усувати від польотів (з доповіддю командиру авіаційної частини) екіпажі (групи) авіаційного підрозділу у разі порушення ними правил польотів, використання повітряного простору, допущення грубих помилок у техніці пілотування, навігації, бойовому застосуванні або в експлуатації систем і обладнання ПС.

4. Командир авіаційного підрозділу (ескадрильї) після закінчення польотів зобов’язаний:

заслухати своїх заступників, командирів ланок (загонів) стосовно результатів проведення льотної зміни;

взяти участь у попередньому розборі польотів, доповісти командиру авіаційної частини про результати виконання завдань на польоти та виявлені недоліки;

організувати підготовку матеріалів до повного розбору польотів;

проаналізувати виявлені недоліки проведених польотів та провести детальний розбір польотів в авіаційному підрозділі з використанням МОК, оцінити якість виконання польотних завдань своїми заступниками і командирами ланок (загонів);

розробляти і проводити в авіаційному підрозділі заходи щодо профілактики помилок та інцидентів.

1. Заступник командира авіаційного підрозділу (ескадрильї) відповідає за якість техніки пілотування та повітряно-вогневої підготовки льотного складу авіаційного підрозділу. На нього покладаються планування польотів і організація підготовки екіпажів до польотів.

2. Заступник командира авіаційного підрозділу (ескадрильї) під час організації польотів зобов’язаний:

проаналізувати рівень підготовки та натренованості льотного складу авіаційного підрозділу з видів льотної підготовки;

скласти разом з командирами ланок (загонів) планові таблиці польотів авіаційного підрозділу;

провести заняття з льотним складом авіаційного підрозділу з методики виконання польотних завдань, які сплановані на льотну зміну;

організувати і провести тренування льотного складу на тренажерах і в кабінах ПС;

контролювати підготовку екіпажів (груп) до польотів;

усувати від польотів екіпажі (групи) у разі їх незадовільної підготовки до польотів;

підготуватися до польотів і пройти контроль готовності у командира авіаційного підрозділу;

контролювати відповідність метеорологічних умов рівню підготовки льотного складу авіаційного підрозділу;

організувати і проконтролювати проведення передпольотних тренувань льотного складу в кабінах ПС.

3. Заступник командира авіаційного підрозділу (ескадрильї) під час проведення польотів зобов’язаний:

виконувати польоти на особисте вдосконалення та інструктором;

контролювати проведення в ланках (загонах) міжпольотного аналізу МОК;

проводити міжпольотний аналіз виконання польотних завдань командирами ланок (загонів), окремими екіпажами;

систематично керувати польотами на полігоні (аеродромі);

виявляти і аналізувати помилки екіпажів авіаційного підрозділу у техніці пілотування, навігації, бойовому застосуванні, а також недоліки в льотно-тактичній підготовці та випадки неграмотної експлуатації систем і обладнання ПС;

усувати від польотів (з доповіддю командиру авіаційного підрозділу) екіпажі (групи) авіаційного підрозділу у разі порушення ними правил польотів, використання повітряного простору, допущення грубих помилок у техніці пілотування, навігації, бойовому застосуванні або в експлуатації систем і обладнання ПС.

4. Заступник командира авіаційного підрозділу (ескадрильї) після закінчення польотів зобов’язаний:

доповісти командиру авіаційного підрозділу про виконання Планової таблиці польотів та виявлені недоліки;

брати участь в оцінюванні результатів бойового застосування;

підготувати необхідні дані для повного розбору польотів;

контролювати своєчасність та правильність заповнення польотної документації льотним складом;

вести облік помилок та інцидентів, розробляти і проводити заходи щодо їх профілактики.

1. Начальник штабу відповідає за забезпечення підготовки льотного складу авіаційного підрозділу (ескадрильї) до польотів і ведення польотної документації в ескадрильї.

2. Начальник штабу під час організації польотів зобов’язаний:

брати участь у плануванні та організації підготовки до польотів льотного складу авіаційного підрозділу;

надати до штабу авіаційної частини заявки на забезпечення польотів;

організувати підготовку класів, тренажерів та навчальних посібників, які необхідні для проведення попередньої підготовки екіпажів до польотів;

контролювати підготовку екіпажів авіаційного підрозділу до польотів;

підготуватися до польотів і пройти контроль готовності у командира авіаційного підрозділу (якщо посаду обіймає особа льотного складу);

організувати доставку особового складу авіаційного підрозділу на аеродром (до місць проведення занять, тренувань).

3. Начальник штабу під час проведення польотів зобов’язаний:

доводити до екіпажів дані про зміни повітряної і метеорологічної обстановки;

виконувати польоти на особисте вдосконалення та інструктором;

контролювати виконання особовим складом авіаційного підрозділу встановленого на льотну зміну розпорядку дня.

4. Начальник штабу після закінчення польотів зобов’язаний:

підготувати необхідні матеріали для повного розбору польотів і брати участь у ньому;

контролювати ведення польотної і технічної документації в авіаційному підрозділі.

1. Заступник командира авіаційного підрозділу з ІАС несе відповідальність за справність ПС, своєчасність та якість підготовки особового складу ІАС та ПС підрозділу до польотів. На нього покладається навчання інженерно-технічного та льотного складу правилам і особливостям експлуатації ПС на землі та в польоті.