Про внесення змін до Методики проведення фінансово-економічних розрахунків при підготовці проекту акта Кабінету Міністрів України та законопроекту, що вноситься у порядку законодавчої ініціативи Кабінетом Міністрів України на розгляд Верховної Ради України

Відповідно до пункту 3 § 34 глави 2 розділу 4 Регламенту Кабінету Міністрів України , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 року № 950 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09 листопада 2011 року № 1156), з метою удосконалення проведення фінансово-економічних розрахунків під час підготовки проєкту акта Кабінету Міністрів України та проєкту закону, що вноситься у порядку законодавчої ініціативи Кабінетом Міністрів України на розгляд Верховної Ради України,

1. Унести зміни до Методики проведення фінансово-економічних розрахунків при підготовці проекту акта Кабінету Міністрів України та законопроекту, що вноситься у порядку законодавчої ініціативи Кабінетом Міністрів України на розгляд Верховної Ради України, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 21 березня 2008 року № 428, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11 квітня 2008 року за № 297/14988 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 10 травня 2018 року № 501), виклавши її в новій редакції, що додається.

2. Департаменту державного бюджету забезпечити подання цього наказу в установленому порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Департаменту документообігу та контролю за виконанням документів забезпечити оприлюднення цього наказу на офіційному вебсайті Міністерства фінансів України.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

5. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

Ця Методика встановлює вимоги до проведення фінансово-економічних розрахунків під час підготовки проєкту акта Кабінету Міністрів України та проєкту закону, що вноситься у порядку законодавчої ініціативи Кабінетом Міністрів України на розгляд Верховної Ради України (далі - проєкт акта), з метою визначення вартісної оцінки їх впливу на показники державного та/або місцевого бюджетів.

Фінансово-економічні розрахунки до проєкту акта здійснюються головним розробником проєкту акта або органом, який здійснює його підготовку (далі - розробник проєкту акта) відповідно до цієї Методики, відображаються за формою згідно з додатком до цієї Методики, додаються до пояснювальної записки та є її невід'ємною частиною.

Фінансово-економічні розрахунки до проєкту акта передбачають визначення вартісної оцінки прямого та опосередкованого впливу проєкту акта на надходження та витрати державного та/або місцевого бюджетів на середньостроковий період.

Фінансово-економічні розрахунки не здійснюються під час підготовки проєкту закону про Державний бюджет України, Бюджетної декларації, змін до них, комплексних змін до Бюджетного кодексу України.

Зазначені проєкти разом із супровідними документами містять розрахунки з обґрунтуваннями, показники та відповідні пояснення щодо показників.

На першому етапі розробник проєкту акта визначає відповідність проєкту акта стратегічним цілям і пріоритетам, визначеним Програмою діяльності Кабінету Міністрів України, іншими стратегічними та програмними документами, здійснює аналіз і системне вивчення причини виникнення проблеми, розглядає різні підходи до її вирішення; розглядає альтернативні варіанти способів реагування на виявлені проблеми, що потребують вирішення.

З метою всебічного розгляду запропонованих варіантів можуть залучатися для консультацій фахівці, які володіють потрібними знаннями у відповідній сфері.

На другому етапі розробляються шляхи реалізації проєкту акта.

На основі всіх пропозицій та проведених консультацій із заінтересованими сторонами/органами розробник проєкту акта приймає рішення щодо вибору та реалізації певного альтернативного варіанта, який забезпечить найкраще за строками та оптимальне ресурсне забезпечення досягнення стратегічної цілі.

На третьому етапі розробник проєкту акта визначає очікувані результати реалізації акта, здійснює первинне оцінювання впливу на бюджет і визначає загальну вартість реалізації акта, заповнює перелік питань, передбачених фінансово-економічними розрахунками до проєкту акта з метою визначення потреби заповнення форми зведених фінансово-економічних розрахунків реалізації акта.

За результатами проведених заходів (у разі заповнення форми зведених фінансово-економічних розрахунків) розробник проєкту акта визначає перелік базових показників, необхідних для фінансово-економічних розрахунків проєкту акта:

заінтересовані сторони, які належать до відповідної галузі (сфери) (контингент осіб, коло пільговиків, суб'єкти господарювання тощо);

перелік показників прямих і непрямих витрат.

Визначення базових показників здійснюється з урахуванням особливостей та специфіки галузі (сфери), норм, нормативів, стандартів, ставок, лімітів тощо, встановлених законодавством у відповідній галузі (сфері), а також з використанням офіційних статистичних даних, даних органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підвідомчих установ, наукових організацій, висновків експертів, власних спостережень і досліджень тощо із зазначенням джерел інформації.

У разі якщо показники передбачаються в іноземній валюті, розрахунок надається з урахуванням показників валютно-курсової політики, визначених Національним банком України на середньостроковий період, у тому числі обмінного курсу гривні у середньому за рік та на кінець року та/або основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України.

У разі якщо проєктом передбачається надання державних/місцевих гарантій, встановлення інших зобов'язань, які можуть призвести до додаткових витрат бюджету, для розрахунку витрат бюджету береться загальна сума збільшення зобов'язань.

На підставі попередніх розрахунків розробник проєкту акта здійснює зведені фінансово-економічні розрахунки до проєкту акта за кожним видом надходжень та/або витрат бюджету на середньостроковий період:

розраховує обсяги надходжень та/або витрат бюджету згідно з проєктом акта окремо за загальним і спеціальним фондами в розрізі кодів бюджетної класифікації;

порівнює обсяги витрат бюджету, потрібні для реалізації проєкту акта, з обсягами, встановленими у державному та/або місцевому бюджетах, та прогнозними показниками, встановленими в Бюджетній декларації, на поточний бюджетний період та період, потрібний для реалізації проєкту;

розраховує загальну суму додаткових бюджетних коштів, потрібну для реалізації проєкту акта на кожний рік періоду, потрібного для реалізації проєкту, що дорівнює сумі додаткових витрат з бюджету та втрат надходжень бюджету.

Розрахунки мають бути детальними, точними, достовірними та збалансованими.

Зведені фінансово-економічні розрахунки використовуються під час підготовки пропозицій до Бюджетної декларації, бюджетного запиту.

Якщо реалізація проєкту акта потребує додаткових бюджетних коштів, розробник проєкту акта визначає джерела їх покриття з наданням пропозицій щодо збільшення надходжень до бюджету відповідно до законодавства та/або пропозицій щодо скорочення витрат бюджету згідно з бюджетною класифікацією.

Якщо проєкт акта передбачає затвердження переліку заходів (внесення змін до нього), які здійснюватимуться за рахунок бюджетних коштів, розробник проєкту акта надає обґрунтування щодо включення запропонованого заходу, визначає прогнозний обсяг витрат, потрібний для реалізації, щодо кожного заходу з розбивкою за роками та визначає ефект від впровадження таких заходів.

У разі ліквідації (реорганізації) бюджетної установи розробник проєкту акта зазначає обсяг коштів для здійснення заходів, пов'язаних з ліквідацією (реорганізацією) установи відповідно до законодавства.

У разі створення нової бюджетної установи (або збільшення штатної чисельності працівників бюджетної установи) розробник проєкту акта визначає обґрунтовані прогнозні показники видатків на створення та подальше забезпечення діяльності такої установи (установи, у якій збільшується штатна чисельність).

Обсяг додаткових бюджетних коштів, потрібний для реалізації проєкту акта, не має призвести до збільшення обсягів державного та/або місцевого боргу, державних та/або місцевих гарантій щодо виконання зобов'язань, дефіциту бюджету (за винятком проєктів актів, що передбачають здійснення державних/місцевих запозичень або надання державних/місцевих гарантій на виконання закону про Державний бюджет України / рішення про місцевий бюджет Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласної або міської ради, у тому числі для реалізації інвестиційних проєктів).

За наявності впливу проєкту акта на показники фондів загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування розробник проєкту акта здійснює окремі розрахунки, про що зазначає у пояснювальній записці до проєкту акта.

До проєкту акта, який містить положення щодо встановлення пільг з податків, зборів та інших платежів, розробник проєкту акта в обов'язковому порядку до фінансово-економічних розрахунків додає обґрунтування із зазначенням підстав для надання таких пільг, а також пропозиції щодо джерел додаткових надходжень до бюджету для досягнення збалансованості.

Фінансово-економічні розрахунки до проєктів актів з питань надання державної підтримки (допомоги) та реалізації заходів на виконання документів державного стратегічного планування здійснюються з урахуванням положень відповідного законодавства.

До проєкту акта, що передбачає збільшення витрат державного комерційного та казенного підприємств, господарського товариства, у статутному капіталі якого є корпоративні права держави, господарського товариства, 50 і більше відсотків акцій (часток) якого належать господарському товариству, частка держави в якому становить 100 відсотків, які можуть впливати на базу оподаткування і надходження до бюджету, розробник проєкту акта додатково до фінансово-економічних розрахунків надає пропозиції щодо розширення виробництва і збереження рівня прибутковості діяльності підприємства та інформацію щодо впливу на його основні виробничі і фінансові показники.

У разі якщо вартісне оцінювання прямого та опосередкованого впливу проєкту акта на надходження та витрати державного та/або місцевого бюджетів у подальшому може змінитися, розробник проєкту акта зазначає граничні межі збільшення/зменшення надходжень/витрат бюджету з обґрунтуваннями та припущеннями. Розробник проєкту акта здійснює оцінювання наявних ризиків, у тому числі фіскальних, щоб перевірити, чи не призведе прийняття проєкту акта до істотно інших результатів.

Фінансово-економічні розрахунки до проєкту акта підписує керівник самостійного структурного підрозділу розробника проєкту акта.

Про результати фінансово-економічних розрахунків щодо вартісного впливу проєкту акта на показники державного та/або місцевого бюджетів розробник проєкту акта зазначає у пояснювальній записці до проєкту акта.

Якщо реалізація проєкту акта не потребує додаткових коштів, у тому числі з державного або місцевого бюджетів, про це окремо зазначається у пояснювальній записці та обов'язково вказуються бюджетна програма, фонд бюджету, код бюджетної класифікації та обсяг коштів на реалізацію такого проєкту.

Заповнення форми фінансово-економічних розрахунків до проєкту акта здійснюється у такому порядку:

у пункті 1 зазначається період реалізації акта, зокрема рік початку реалізації та кінцевий термін реалізації акта.

У разі якщо термін реалізації акта не обмежено часовими рамками, у рядку "кінцевий термін реалізації акта" зазначається "постійно";

у пункті 2 наводиться перелік стратегічних цілей та зазначаються очікувані у поточному та середньостроковому періодах показники результату діяльності головного розпорядника бюджетних коштів, до повноважень якого віднесено виконання проєкту акта.

Стратегічні цілі та показники результату визначаються згідно із затвердженим планом діяльності головного розпорядника бюджетних коштів на середньостроковий період та відповідно до Інструкції з підготовки бюджетних запитів, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 06 червня 2012 року № 687, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26 червня 2012 року за № 1057/21369.

У разі якщо заходи, передбачені проєктом акта, будуть реалізовуватись у межах діючої стратегічної цілі, визначеної Бюджетною декларацією та бюджетним запитом головного розпорядника бюджетних коштів, показники результату зазначаються в цілому щодо стратегічної цілі.

Нові стратегічні цілі та показники результату, яких планує досягти розробник з прийняттям акта, мають відповідати пріоритетам, визначеним у щорічному посланні Президента України до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України, Програмі діяльності Кабінету Міністрів України, прогнозних і програмних документах економічного і соціального розвитку;

у пункті 3 зазначається бюджетна програма, в межах якої планується виконувати проєкт акта (код і назва програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету (КПКВК) та/або код і назва типової програмної класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів (ТПКВКМБ).

За потреби зазначається назва нової бюджетної програми або напрям використання бюджетних коштів із зазначенням головного розпорядника бюджетних коштів, відповідального за виконання цієї програми/напряму;

у пункті 4 зазначається загальна вартість публічної послуги з формування та реалізації акта, вказуються джерела здійснення витрат, зокрема за рахунок коштів відповідного бюджету та/або за рахунок інших джерел (з розбивкою за роками);

у пункті 5 надаються відповіді на перелік питань, які мають на меті допомогти визначити потребу здійснення зведених фінансово-економічних розрахунків.

Перелік питань не є вичерпним і може бути доповненим іншими питаннями у відповідній галузі (сфері).

У разі якщо на всі питання надається відповідь "ні", зведені фінансово-економічні розрахунки можуть не здійснюватися.

У такому разі розробник заповнює пункти 1-5, 8 фінансово-економічних розрахунків до проєкту акта.

Якщо надається відповідь "так" хоча б на одне питання, розробник проєкту акта здійснює попередні розрахунки та заповнює всі пункти фінансово-економічних розрахунків до проєкту акта. Відповідаючи на питання, потрібно врахувати відмінність показників кожного року реалізації до попереднього періоду;

у пункті 6 визначається перелік базових показників.

У підпункті 6.1 зазначаються заінтересовані сторони, на забезпечення інтересів яких спрямовано реалізацію акта.

Якщо актом будуть забезпечуватися потреби всього населення, у графі "Заінтересовані сторони" зазначається "все населення", а інші графи не заповнюються.

Показники зазначаються у розрізі груп заінтересованих сторін (наприклад, за контингентом осіб у відповідній галузі (сфері), віком, статтю, місцем проживання, станом здоров'я, категорією пільг, суб'єктом підприємницької діяльності тощо) у разі різної вартості забезпечення інтересів таких груп, врахованих у проєкті акта. У разі однакової вартості забезпечення інтересів різних груп зазначається кількість узагальненої групи.

У підпункті 6.2 зазначаються прямі та непрямі витрати.

У графі "Перелік показників" визначається потрібний для реалізації акта перелік:

прямих витрат, до яких відносять витрати, безпосередньо пов'язані з наданням публічних послуг, виготовленням продукції тощо (наприклад, вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу об'єкта витрат, заробітна плата, інші виплати робітникам, зайнятим у виконанні робіт, наданні послуг);

непрямих витрат, до яких відносять витрати, пов'язані з процесом надання послуг, виробництва тощо (наприклад, витрати на допоміжні матеріали, комунальні послуги, на допоміжний, обслуговувальний персонал тощо);

у пункті 7 наводяться зведені фінансово-економічні розрахунки до проєкту акта. Заповнюються лише ті рядки і графи, за якими є показники.

Зазначається вид бюджету. Якщо є прямий та опосередкований вплив проєкту акта на надходження та витрати державного та місцевого бюджетів, спочатку заповнюється таблиця щодо такого впливу на державний бюджет, а потім - на місцевий та за потреби зазначається вид місцевого бюджету;

видатки наводяться за бюджетними програмами за КПКВК або ТПКВКМБ з подальшою їх деталізацією за напрямами використання бюджетних коштів та у разі можливості - за кодами економічної класифікації видатків бюджету (КЕКВ);

доходи - за класифікацією доходів бюдж ету (ККД);

повернення кредитів до бюджету та розподіл надання кредитів з бюджету - за КПКВК або ТПКВКМБ з подальшою їх деталізацією за кодами класифікації кредитування (ККК);

державні/місцеві гарантії - у розрізі суб'єктів господарювання; зазначається мета/назва інвестиційного проєкту, рік набрання чинності гарантійною угодою та гарантійні зобов'язання із зазначенням суми гарантованого кредиту (позики) як в іноземній валюті, так і в національній, а також додаткові зобов'язання, що гарантуються;

державні/місцеві запозичення - за ініціатором залучення кредиту (позики) та мети/назви інвестиційного проєкту, на реалізацію якого буде спрямовано запозичення;

зазначається сума у валюті кредиту (позики) (у разі якщо кредит (позика) залучатиметься кількома траншами, додатково відображаються суми кожного окремого траншу кредиту (позики) із зазначенням року його отримання);

проставляється сума у валюті запозичення із зазначенням коду валюти, а також сума у національній валюті та зазначаються додаткові фінансові умови запозичення, що матимуть вплив на загальну вартість запозичення.

Зазначені показники формуються за результатом здійсненої розробником проєкту акта оцінки впливу на бюджет і детальних розрахунків надходжень і витрат;

у пункті 8 зазначаються обґрунтування та припущення щодо оцінки прямого та опосередкованого впливу проєкту акта на надходження та витрати державного та/або місцевого бюджетів на поточний рік та середньостроковий період.

Обґрунтування надаються щодо:

вартісного впливу або його відсутності на надходження і витрати державного та/або місцевих бюджетів;

включення нового заходу;

прогнозного обсягу витрат на його реалізацію з розбивкою за роками та ефекту від його впровадження, якщо проєкт акта передбачає затвердження переліку заходів або змін до нього.

Припущення надаються щодо:

можливого впливу реалізації акта на надходження та витрати державного та/або місцевих бюджетів, виникнення ризиків, у тому числі фіскальних, та інших обставин, які не можна спрогнозувати під час розроблення проєкту акта;

ймовірних граничних меж впливу на надходження та витрати бюджету.

Якщо проєкт акта передбачає здійснення державних/місцевих запозичень або містить фіскальні ризики, розробник проєкту акта має надати припущення щодо можливої загальної суми збільшення зобов'язань та періоду настання такого випадку.