Типове Положення про дитячий будинок-інтернат

1.1. Дитячий будинок-інтернат (далі - будинок-інтернат) є соціально-медичною установою для постійного проживання дітей віком від 4 до 18 років з вадами фізичного або розумового розвитку, які потребують стороннього догляду, побутового і медичного обслуговування.

1.2. Будинок-інтернат утворюється, реорганізовується та ліквідовується за відповідним рішенням обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій за поданням Міністерства праці та соціального захисту Автономної Республіки Крим, головних управлінь праці та соціального захисту населення обласних держадміністрацій, Головного управління соціального захисту населення Київської міської держадміністрації, Управління праці та соціального захисту населення Севастопольської міської держадміністрації, погодженим з Міністерством праці та соціальної політики України.

1.3. Будинок-інтернат підпорядкований відповідно Міністерству праці та соціального захисту Автономної Республіки Крим, Головним управлінням праці та соціального захисту населення обласних держадміністрацій, Головному управлінню соціального захисту населення Київської міської держадміністрації, Управлінню праці та соціального захисту населення Севастопольської міської держадміністрації.

1.4. Будинки-інтернати поділяються на:

1.4.1. Будинки-інтернати I профілю для дітей з фізичними вадами і нормальним інтелектом дошкільного та шкільного віку, для яких самостійне пересування є значно утрудненим або неможливим, які частково себе обслуговують (змішані за статтю).

1.4.2. Будинки-інтернати, де можуть одночасно функціонувати:

- відділення II профілю - для дітей з глибокою розумовою відсталістю, які можуть самостійно пересуватись і обслуговуватись (розділені за статтю);

- відділення III профілю - для дітей з глибокою розумовою відсталістю, які можуть самостійно пересуватись і не можуть самостійно обслуговуватись (розділені за статтю);

- відділення IV профілю - для дітей різного ступеня розумової відсталості, які мають складні фізичні вади, не можуть самостійно пересуватись та самообслуговуватись (змішані за статтю).

1.5. У своїй діяльності будинок-інтернат керується Конституцією України, законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства праці та соціальної політики України та іншими нормативно-правовими актами з питань, що регулюють діяльність інтернатних установ, а також цим Положенням.

2.1. Основними завданнями будинку-інтернату є забезпечення належних умов для проживання, навчання, виховання та надання медичної допомоги дітям з психофізичними вадами розвитку.

2.2. Мешканці будинку-інтернату забезпечуються відповідно до встановлених норм:

житлом з усіма комунально-побутовими зручностями, одягом, взуттям, постільною білизною, м'яким і твердим інвентарем та столовим посудом;

раціональним п'ятиразовим харчуванням, у тому числі і дієтичним, з урахуванням вікових груп і стану здоров'я вихованців, що проживають у будинку-інтернаті, в межах натуральних норм харчування;

цілодобовим медичним обслуговуванням, консультативною допомогою, стаціонарним лікуванням на базі закріплених лікувально-профілактичних закладів охорони здоров'я та щорічним літнім оздоровленням;

засобами медичної корекції слуху та зору, зубопротезуванням, протезно-ортопедичними виробами, немоторизованими засобами пересування (інвалідними колясками), медикаментами та життєвонеобхідними ліками відповідно до медичного висновку;

комунально-побутовим обслуговуванням (опалення, освітлення, тепло-, водопостачання, радіофікація тощо);

засобами навчання і виховання у будинку-інтернаті першого та відділеннях другого профілю;

засобами корекції і виховання у відділеннях третього профілю;

спортивним інвентарем для проведення оздоровчо-спортивної корекції фізичних вад вихованців;

придбанням сільськогосподарської техніки та інвентарю для виробничих підрозділів і молодіжних відділень будинку-інтернату;

організацією працетерапії у виробничих підрозділах будинків-інтернатів;

умовами, що сприяють адаптації вихованців у новому середовищі, організацією культурно-масової роботи.

2.3. Забезпечення навчального, корекційно-виховного та психологічно-реабілітаційного процесу дітей-інвалідів здійснюють педагогічні та медичні працівники будинку-інтернату.

2.4. Для удосконалення навчального, реабілітаційно-корекційно-виховного процесу та медичного обслуговування вихованців у будинку-інтернаті може створюватися на громадських засадах з числа його працівників медико-педагогічна комісія.

3.1. До будинку-інтернату приймаються на державне утримання діти віком від 4 до 18 років з вадами фізичного або розумового розвитку, які за станом здоров'я потребують стороннього догляду, побутового обслуговування, медичної допомоги і яким згідно з медичним висновком не протипоказано перебування в цій установі незалежно від наявності родичів, зобов'язаних за законом їх утримувати.

3.2. Профіль будинку-інтернату чи профіль відділення будинку-інтернату, до якого підлягає влаштуванню дитина з вадами фізичного або розумового розвитку, визначається обласною (міською у містах Києві і Севастополі) психолого-медико-педагогічною комісією.

3.3. Документи для влаштування дітей до будинку-інтернату оформлюються за місцем їх постійного проживання батьками, опікунами (піклувальниками) чи установами, де діти перебувають на утриманні та лікуванні, і подаються відповідно Міністерству праці та соціального захисту Автономної Республіки Крим, головним управлінням праці та соціального захисту населення обласної держадміністрації, Головному управлінню соціального захисту населення Київської міської держадміністрації, Управлінню праці та соціального захисту населення Севастопольської міської держадміністрації.

3.4. Якщо над дітьми, які влаштовані до будинку-інтернату, опікунство чи піклування не встановлено, адміністрація будинку-інтернату виконує обов'язки опікуна (піклувальника) та одночасно вживає заходів щодо встановлення опіки (піклування) над дитиною згідно з чинним законодавством.

3.5. Прийняття до будинку-інтернату здійснюється за наявності путівки, виданої відповідно Міністерством праці та соціального захисту Автономної Республіки Крим, головними управліннями праці та соціального захисту населення обласних держадміністрацій, Головним управлінням соціального захисту населення Київської міської держадміністрації, Управлінням праці та соціального захисту населення Севастопольської міської держадміністрації на підставі:

заяви батьків (опікунів, піклувальників чи установи, де перебувала дитина) про прийняття дитини до будинку-інтернату;

копії рішення суду про стягнення аліментів, позбавлення батьківських прав (за наявності);

копії рішення місцевих органів виконавчої влади або місцевого самоврядування про встановлення опіки і піклування над дітьми, які цього потребують;

довідки про склад сім'ї за встановленою формою;

акта обстеження матеріально-побутових умов проживання батьків (опікунів, піклувальників);

свідоцтва про народження;

висновку зональної психолого-медико-педагогічної консультації;

виписки з історії розвитку дитини;

медичної довідки про стан здоров'я;

довідки про розмір призначеної допомоги або пенсії;

довідки про освіту для дітей, які навчалися в закладах Міністерства освіти і науки України;

трьох фотокарток розміром 3 х 4 см.

3.6. Вихованцям, які досягли 16-річного віку, адміністрація будинку-інтернату оформляє паспорт і документи про інвалідність.

3.7. Дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, які не мають опікунів (піклувальників), при досягненні ними 16-річного віку адміністрація будинку-інтернату оформляє пенсійну справу, сприяє присвоєнню їм ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів і відкриттю особистого рахунку у відділеннях банку.

3.8. Вихованцям, які мають батьків або опікунів (піклувальників), пенсійна справа оформляється батьками, опікунами (піклувальниками) за їх постійним місцем проживання.

3.9. Вихованцям, які проживають у будинку-інтернаті, соціальна грошова допомога та пенсія виплачуються відповідно до чинного законодавства.

3.10. При влаштуванні до будинку-інтернату діти проходять санітарно-гігієнічну обробку зі зміною одягу та взуття і розміщуються в приймально-карантинне відділення на 14 днів для подальшого спостереження, після чого переводяться на постійне місце проживання у відповідні кімнати.

3.11. Розміщення дітей по житлових кімнатах проводиться за рекомендацією лікаря або медико-педагогічної комісії будинку-інтернату з урахуванням індивідуальних особливостей, віку та діагнозу основного захворювання.

3.12. Власний одяг та інші речі дітей, які влаштовуються до будинку-інтернату, повертаються батькам, опікунам (піклувальникам). Якщо батьки не забирають із собою дитячих речей, вони здаються за списком, складеним у чотирьох примірниках черговою медсестрою і підписаним сестрою-господаркою, до комори будинку-інтернату, продезинфіковані, випрані і приведені в належний вигляд. Одна копія опису власних речей вихованців видається батькам, опікунам (піклувальникам), а інші зберігаються при речах, у бухгалтерії та в особовій справі вихованця.

Повернення речей проводиться з дозволу адміністрації на вимогу батьків, опікунів (піклувальників) або при виписці вихованця.

3.13. Для організації навчально-виховного та трудового процесів виховні, навчально-виховні групи формуються з урахуванням індивідуальних можливостей дітей відповідно до нормативів наповнюваності, які встановлюються у таких межах:

3.13.1. У дитячих будинках-інтернатах I профілю:

у виховних групах для дітей дошкільного віку - до 8 чоловік;

у навчальних класах для дітей шкільного віку - до 10 чоловік.

3.13.2. У відділеннях II профілю:

у виховних групах для дітей дошкільного віку - до 8 чоловік;

у навчально-виховних групах для дітей шкільного віку - до 10 чоловік.

3.13.3. У відділеннях III профілю:

у виховних групах для дітей дошкільного віку - до 8 чоловік,

у виховних групах для дітей шкільного віку - до 16-20 чоловік;

у навчально-виховних групах (у разі потреби та при умові створення) для дітей шкільного віку - до 10 чол.

3.13.4. При необхідності, у відділеннях IV профілю для лежачих дітей різного ступеня розумової відсталості виховні групи комплектуються по 6 чоловік.

3.14. Навчально-виховний процес організовується і проводиться за програмами, затвердженими Міністерством освіти і науки України, Міністерством праці та соціальної політики України.

3.15. Навчально-виховний процес будується за педагогічно обґрунтованим вибором педагогами змісту, форм і методів навчання, які забезпечують одержання вихованцями необхідних умінь і навичок та корекцію вад їх психофізичного розвитку.

3.16. Розпорядок дня інтернату складається на літній та осінньо-зимово-весняний періоди і затверджується директором.

3.17. Тривалість нічного сну для вихованців установлюється директором за рекомендацією лікаря (медико-педагогічної комісії будинку-інтернату) і становить не менше ніж 8 годин, а також 1,5 - 2 години післяобіднього сну в групах дітей дошкільного віку.

3.18. Приймання їжі вихованцями проводиться при обов'язковому нагляді вихователів, медичного персоналу та чергового по будинку-інтернату.

Проміжки часу між прийманням їжі не повинні бути більше ніж чотири години, останнє приймання їжі організовується за дві години до сну.

3.19. Переведення дітей до будинку-інтернату іншого профілю, який відповідає стану їх здоров'я, здійснюється на підставі рішення зональної психолого-медико-педагогічної консультації та відповідного наказу Міністерства праці та соціального захисту Автономної Республіки Крим, головних управлінь праці та соціального захисту населення обласних держадміністрацій, Головного управління соціального захисту населення Київської міської держадміністрації, Управління праці та соціального захисту населення Севастопольської міської держадміністрації.

3.20. За заявою батьків (опікунів, піклувальників) та за наявності поважних причин вихованці можуть бути переведені до будинку-інтернату іншого регіону лише за узгодженням відповідно між Міністерством праці та соціального захисту Автономної Республіки Крим, головними управліннями праці та соціального захисту населення обласних держадміністрацій, Головним управлінням соціального захисту населення Київської міської держадміністрації, Управлінням праці та соціального захисту населення Севастопольської міської держадміністрації.

3.21. Тимчасове вибуття вихованців на лікування (без обмеженого терміну), за особистими мотивами (строком не більше 1 місяця) та на канікули здійснюється з дозволу адміністрації будинку-інтернату, який надається з урахуванням висновку лікаря про можливість виїзду, наявності письмової заяви батьків, опікунів (піклувальників), які згодні їх прийняти і забезпечити їхній належний догляд.

Витрати, пов'язані з тимчасовим вибуттям вихованців, будинком-інтернатом не компенсуються.

3.22. Вихованці будинків-інтернатів першого профілю, які закінчили 9 класів загальноосвітньої школи або здобули середню освіту і направляються на працевлаштування або на навчання в інші навчальні заклади, підлягають відрахуванню з будинку-інтернату.

3.23. Після досягнення 18-річного віку вихованці:

відраховуються з будинку-інтернату на утримання батьків, опікунів (піклувальників) чи родичів за їх заявою;

за особистою заявою або заявою батьків, опікунів (піклувальників) та на підставі висновку лікарської комісії за участю лікаря-психіатра переводяться до психоневрологічного інтернату;

у яких сформувалися відповідні трудові навички, за бажанням, можуть бути переведені до молодіжного відділення цього самого або іншого дитячого будинку-інтернату.

3.24. Вихованці, які не досягли 18 років, відраховуються з будинку-інтернату лише з дозволу відповідно Міністерства праці та соціального захисту Автономної Республіки Крим, головних управлінь праці та соціального захисту населення обласних держадміністрацій, Головного управління соціального захисту населення Київської міської держадміністрації, Управління праці та соціального захисту населення Севастопольської міської держадміністрації на підставі:

заяви батьків, опікунів чи піклувальників, які мають змогу їх утримувати і забезпечувати їхній необхідний догляд;

висновку зональної психолого-медико-педагогічної консультації про необхідність зміни профілю інтернатної установи;

рішення медико-соціальної експертної комісії про скасування групи інвалідності.

3.25. Під час відрахування з будинку-інтернату вихованцю видаються: особисті документи (паспорт, документи про інвалідність); закріплений за ним одяг, білизна і взуття за сезоном; власні речі і цінності (ощадна книжка, акції, цінні папери та ін.), які зберігалися в будинку-інтернаті, а також довідка із зазначенням часу перебування в даній установі та медичні документи, які доповнюють перебіг захворювання.

4.1. Будинок-інтернат є юридичною особою, фінансується з обласного бюджету, має печатку, штамп із своїм найменуванням, самостійний баланс, поточні та інші рахунки в установах банків.

4.2. Фінансово-господарська діяльність будинку-інтернату здійснюється відповідно до єдиного кошторису доходів і видатків, штатного розпису, які затверджуються Міністерством праці та соціального захисту Автономної Республіки Крим, головними управліннями праці та соціального захисту населення обласних держадміністрацій, Головним управлінням соціального захисту населення Київської міської держадміністрації, Управлінням праці та соціального захисту населення Севастопольської міської держадміністрації.

4.3. У будинку-інтернаті для організації трудового виховання і забезпечення вихованців продуктами харчування власного виробництва можуть створюватися підсобні господарства, різноманітні промислові міні-виробництва, багатопрофільні лікувально-виробничі (трудові) майстерні, цехи, дільниці з необхідним інвентарем, обладнанням, транспортом та іншими засобами сільськогосподарського виробництва, які здійснюють свою діяльність відповідно до діючого законодавства та Положення про ці структури.

4.4. У будинках-інтернатах з метою закріплення трудових навичок дітей-інвалідів за наявності виробничих підрозділів, у межах штатного розпису, використовуючи грошові і натуральні норми витрат, які діють у дитячих будинках-інтернатах, можуть утворюватися молодіжні відділення для вихованців II і III профілів віком від 18 до 25 років.

Молодіжне відділення територіально відокремлюється від основного дитячого колективу в ізольованому приміщенні, корпусі, поверсі тощо.

У молодіжних відділеннях застосовуються натуральні норми харчування, які діють у психоневрологічних інтернатах.

4.5. До трудових процесів у підсобних господарствах і інших виробничих підрозділах будинку-інтернату можуть залучатися як вихованці, так і наймані працівники.

Оплата праці за виконані роботи здійснюється у відповідності до чинного законодавства за фактично відпрацьований час.

4.6. Стимулювання праці працівників будинку-інтернату і підопічних здійснюється згідно з Положенням про преміювання, розробленим керівництвом інтернатної установи за погодженням з профспілковим комітетом або уповноваженими трудовим колективом особами на представництво, яке затверджується відповідно Міністерством праці та соціального захисту Автономної Республіки Крим, головними управліннями праці та соціального захисту населення обласних держадміністрацій, Головним управлінням соціального захисту населення Київської міської держадміністрації, Управлінням праці та соціального захисту населення Севастопольської міської держадміністрації в межах фонду заробітної плати зазначеної установи.

4.7. Економічні і виробничі відносини будинку-інтернату з підприємствами і організаціями всіх форм власності здійснюються на підставі договорів.

4.8. Планування, облік, калькуляція собівартості продукції, яка виробляється у виробничих структурах будинку-інтернату, здійснюється відповідно до чинного законодавства.

4.9. Будинок-інтернат для розвитку матеріально-технічної бази, благоустрою, культурно-виховної роботи може використовувати допомогу підприємств, організацій, релігійних конфесій, благодійних об'єднань та громадян.

5.1. Будинок-інтернат очолює директор, який призначається і звільняється із займаної посади рішенням обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій за поданням відповідно Міністерства праці та соціального захисту Автономної Республіки Крим, головних управлінь праці та соціального захисту населення обласних держадміністрацій, Головного управління соціального захисту населення Київської міської держадміністрації, Управління праці та соціального захисту населення Севастопольської міської держадміністрації, погодженим з Міністерством праці та соціальної політики України.

5.2. Директор будинку-інтернату, весь обслуговувальний персонал несуть відповідальність за збереження життя та здоров'я вихованців.

5.3. Директор будинку-інтернату:

5.3.1. Несе персональну відповідальність за результати діяльності будинку-інтернату.

5.3.2. Представляє будинок-інтернат без довіреності в усіх установах, підприємствах і організаціях, розпоряджається у встановленому законодавством порядку його майном і коштами, укладає договори.

5.3.3. У межах своєї компетенції видає накази по будинку-інтернату, затверджує функціональні обов'язки працівників будинку-інтернату, вирішує питання добору кадрів, уживає заходів заохочення, а в разі порушень трудової дисципліни та невиконання функціональних обов'язків накладає стягнення на працівників.

5.3.4. За рекомендацією лікаря (медико-педагогічної комісії) визначає умови проживання, виховання і навчання дітей у будинку-інтернаті.

5.3.5. Затверджує правила внутрішнього розпорядку.

5.3.6. Координує роботу педагогічної ради та атестаційної комісії.

5.3.7. Визначає структуру виробничих підрозділів.

5.3.8. Координує заходи із забезпечення виробничих підрозділів матеріально-технічними ресурсами, запчастинами, насінням, племінним поголів'ям та кормами.

5.3.9. Здійснює заходи щодо поліпшення умов праці, дотримання правил техніки безпеки, вимог виробничої санітарії і протипожежної безпеки.

5.3.10. Контролює збереження, облік сировини та продукції виробничих підрозділів, її використання та реалізацію.

5.3.11. Разом з профспілковим органом або уповноваженими трудовим колективом на представництво особами:

розробляє Положення про будинок-інтернат, що затверджується відповідно Міністерством праці та соціального захисту Автономної Республіки Крим, головними управліннями праці та соціального захисту населення обласних держадміністрацій, Головним управлінням соціального захисту населення Київської міської держадміністрації, Управлінням праці та соціального захисту населення Севастопольської міської держадміністрації;

розробляє Положення про преміювання працівників будинку-інтернату, що затверджується відповідно Міністерством праці та соціального захисту Автономної Республіки Крим, головними управлінням праці та соціального захисту населення обласних держадміністрацій, Головним управлінням соціального захисту населення Київської міської держадміністрації, Управлінням праці та соціального захисту населення Севастопольської міської держадміністрації.

5.3.12. Відповідає за ведення бухгалтерського та статистичного обліку, складання звітності за затвердженими формами і подання її в установлені терміни відповідним органам.

6.1. Формування та ведення особової справи розпочинається з дати приймання вихованця на проживання до дитячого будинку-інтернату.

6.2. Особові справи вихованців належать до числа документів постійного зберігання.

6.3. В особовій справі повинні міститися такі документи:

путівка на влаштування до будинку-інтернату, яка видана відповідно Міністерством праці та соціального захисту Автономної Республіки Крим, головними управліннями праці та соціального захисту населення обласних держадміністрацій, Головним управлінням соціального захисту населення Київської міської держадміністрації, Управлінням праці та соціального захисту населення Севастопольської міської держадміністрації;

копія наказу по будинку-інтернату про приймання вихованця на державне утримання в дану установу (постійне, тимчасове проживання із зазначенням терміну);

заява батьків (опікунів, піклувальників чи установи, де перебувала дитина) про приймання дитини до будинку-інтернату;

копія рішення суду про стягнення аліментів, позбавлення батьківських прав (за наявності);

копія рішення місцевих органів виконавчої влади або місцевого самоврядування про встановлення опіки чи піклування над дитиною, яка цього потребує;

довідка про склад сім'ї за встановленою формою;

свідоцтво про народження;

висновок зональної психолого-медико-педагогічної консультації;

виписка з історії розвитку дитини;

медична довідка про стан здоров'я дитини;

довідка про освіту дитини, яка навчалася в закладах Міністерства освіти і науки України;

копія (ксерокопія) паспорта (або іншого документа, що засвідчує особу вихованця з 16 років);

ксерокопія довідки МСЕК про групу інвалідності (вихованців з 16 років);

ксерокопія пенсійного посвідчення (вихованців з 16 років);

довідка про розмір призначеної допомоги або пенсії;

копія повідомлення районному управлінню праці та соціального захисту населення про прийняття дитини до будинку-інтернату;

стислі біографічні дані вихованця, його батьків, родичів (опікунів, піклувальників, якщо вони є), їх адресні дані;

заяви й інші письмові звернення вихованців (батьків, родичів, опікунів та піклувальників), з якими він звертається до адміністрації будинку-інтернату;

накази (копії) по будинку-інтернату щодо реагування на звернення вихованця або його батьків, родичів (опікунів чи піклувальників);

копія арматурної картки на отримання одягу, взуття та іншого інвентарю із зазначенням дати видачі, терміну використання і списання;

медичний висновок щодо рекомендованої працетерапії у лікувально-виробничих майстернях із зазначенням виду робіт і її тривалості;

три фотокартки розміром 3 х 4;

опис документів, які містяться в особовій справі.

6.4. Формування і ведення особової справи здійснюється адміністрацією будинку-інтернату, у якій проживає вихованець.

6.5. Особа, відповідальна за збереження і ведення особової справи підопічного, призначається наказом директора будинку-інтернату.

6.6. Паспорт та інші особисті документи вихованців, за їх бажанням (з метою збереження), можуть міститися в особовій справі і заносяться до опису та видаються на руки вихованцям, їх батькам, опікунам чи піклувальникам при їх відрахуванні з будинку-інтернату та на першу вимогу.

6.7. В особовій справі можуть накопичуватись дані про вихованця, які відображають його поведінку, листування стосовно його особи та інші дані.

6.8. При переїзді вихованця до іншого будинку-інтернату особова справа разом з витягом з історії хвороби пересилається поштою на нове місце проживання. Оригінал історії хвороби (медична справа) пересиланню не підлягає.

7.1. Контроль за якістю соціально-побутового, медичного обслуговування вихованців, які проживають у будинку-інтернаті, додержанням санітарно-протиепідемічного режиму та наданням спеціалізованої медичної допомоги здійснюють відповідно Міністерство праці та соціального захисту Автономної Республіки Крим, головні управління праці та соціального захисту населення обласних держадміністрацій, Головне управління соціального захисту населення Київської міської держадміністрації, Управління праці та соціального захисту населення Севастопольської міської держадміністрації спільно з органами охорони здоров'я в установленому порядку.

7.2. Перевірка роботи і ревізія фінансово-господарської діяльності будинку-інтернату проводяться відповідно Міністерством праці та соціальної політики України, Міністерством праці та соціального захисту Автономної Республіки Крим, головними управліннями праці та соціального захисту населення обласних держадміністрацій, Головним управлінням соціального захисту населення Київської міської держадміністрації, Управлінням праці та соціального захисту населення Севастопольської міської держадміністрації та іншими спеціально вповноваженими органами відповідно до чинного законодавства України.