• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Тимчасова інструкція профілактики та ліквідації інфекційної бурсальної хвороби (хвороба Гамборо)

Міністерство агропромислового комплексу України  | Інструкція від 15.03.1994 № 5
Реквізити
  • Видавник: Міністерство агропромислового комплексу України
  • Тип: Інструкція
  • Дата: 15.03.1994
  • Номер: 5
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Міністерство агропромислового комплексу України
  • Тип: Інструкція
  • Дата: 15.03.1994
  • Номер: 5
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
МІНІСТЕРСТВО СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА І ПРОДОВОЛЬСТВА
І Н С Т Р У К Ц І Я
N 5 від 15.03.94
м.Київ

Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
31 березня 1994 р.
за N 59/268
ЗАТВЕРДЖЕНО
Головним управлінням ветеринарної
медицини з Держветінспекцією
Мінсільгосппроду України, наказ
від 15 березня 1994 р. N 5
( z0053-94 )
( Тимчасова інструкція не застосовується на території України згідно з Наказом Міністерства аграрної політики N 47 від 10.10.2000 )
Тимчасова інструкція профілактики та ліквідації інфекційної бурсальної хвороби (хвороба Гамборо)
1. Загальні відомості
1.1. Інфекційна бурсальна хвороба (хвороба Гамборо) - високо контагіозне вірусне захворювання, яке уражує курчат 3-15-тижневого віку і протікає в гострій формі без виявленої сезонності. У дорослих курей хвороба протікає безсимптомно.
Збудник захворювання належить до родини Бірновірусів. Вірус руйнує лімфоцити органів імунної системи (фабрицієвої бурси, тимусу, селезінки) і породжує імунну недостатність. Джерелом інфекції є хвора та перехворіла птиця. Головний шлях поширення вірусу - аерогенний. Збудник хвороби може поширюватись трансоваріально (на шкаралупі яєць), з продуктами забою хворої птиці, інфікованими кормами, водою, інвентарем, одягом і взуттям обслуговуючого персоналу, транспортними засобами і т.ін., на яких збудник здатний зберігатися тривалий час. Носіями патогенного вірусу можуть бути качки, індики, гуси, цесарки.
1.2. Діагноз на хворобу встановлюється на основі епізоотологічних даних, клінічних ознак, патологоанатомічних змін, результатів лабораторних досліджень. Інфекційну бурсальну хворобу необхідно диференціювати від ньюкаслської хвороби, кормового таксикозу та E-вітамінної нестачі.
1.3. При підозрі на захворювання птиці інфекційною бурсальною хворобою в лабораторію надсилають для дослідження сироватку крові від 10-25 голів, клінічно хвору птицю (4-5 голів) у початковій стадії захворювання і трупи з дотриманням запобіганню поширенню інфекції.
2. Заходи профілактики
2.1. З метою охорони господарства (ферми, відділення) від заносу збудника інфекції керівники та спеціалісти ветеринарної медицини господарств, інших підприємств і організацій, які мають птицю, зобов'язані суворо виконувати вимоги, передбачені Законом України "Про ветеринарну медицину" і діючими ветеринарно-санітарними правилами для птахогосподарств.
2.2. Птахогосподарство повинно працювати в закритому режимі.
2.3. Комплектувати стада птиці тільки з господарств, благополучних щодо інфекційної бурсальної хвороби, птицею одного віку.
2.4. Дотримуватись міжциклових профілактичних перерв з проведенням очищення і дезинфекції приміщень.
2.5. Проводити дезинфекцію завезених з племінних господарств яєць із забезпеченням ізольованої їх інкубації.
2.6. При наявності вакцини щеплювати батьківське стадо і сприйнятливий молодняк у неблагополучних та загрозливих господарствах після погодження з державною ветеринарною медициною.
3. Заходи щодо ліквідації захворювання у господарствах, на фермах, відділеннях та регіонах
3.1. При появі інфекційної бурсальної хвороби птахогосподарство оголошують неблагополучним і вводять обмеження.
3.2. Головний інспектор державної ветеринарної медицини району, міста, району у місті негайно повідомляє управління ветеринарної медицини області, про зміни епізоотичної ситуації.
3.3. За умовами обмеження забороняється:
- вигул птиці при напідлоговому утриманні і її переміщення по господарству;
- інкубацію яєць і одержання чи завезення птиці для вирощування;
- вивезення яєць для інкубації та живої птиці у благополучні господарства;
- вивезення з території кормів, обладнання, посліду;
- реалізація продукції птахівництва у вільній торгівлі.
3.4. За умовами обмеження приписується:
- щоденний контроль епізоотичної ситуації у господарстві;
- забій усієї птиці неблагополучної ферми, відділення чи господарства з послідовністю: хвора птиця, перехворіла і та, що утримується на неблагополучній фермі, відділенні, господарстві;
- утилізація всієї некондиційної птиці;
- дезинфекція 3-процентним гарячим (45-30'С) розчином їдкого натру пуху та пір'я, отриманого при забої птиці неблагополучних пташників, ферм;
- щоденне механічне очищення, миття і дезинфекція транспортних засобів і тари, призначених для перевезення вибракованої птиці, посліду;
- щоденна дезинфекція спецодягу після закінчення роботи;
- дезинфекція 2-процентним гарячим розчином їдкого натру або 1-2-процентним формальдегідом контейнерів для перевезення птиці та яєць;
- дезинфекція 5-процентним гарячим розчином кальцинованої соди або 2-процентним розчином їдкого натру дерев'яної тари; металевої тари 5-процентним гарячим розчином кальцинованої соди, після дезинфекції її промивають водою;
- проведення очищення, а також поточної та заключної дезинфекції неблагополучних пташників, інкубаторів, підсобних приміщень, обладнання, виробничої території, засобів транспорту та інших об'єктів;
- дезинсекція і дератизація, передбачені існуючими інструкціями щодо проведення ветеринарної дезинфекції, дезинсекції, дезинвазії та дератизації;
- послід, підстилку з неблагополучних пташників піддавати біотермічному знезараженню протягом 4-х місяців;
- проводити відстріл диких птахів, які мешкають на території господарства, і надсилати матеріал у ветеринарну лабораторію для досліджень;
- проводити постійне спостереження за поголів'ям курчат у населених пунктах загрозливої зони.
3.5. За умовами обмеження дозволяється:
- забивати птицю з неблагополучних пташників або ферм у господарствах (за наявністю умов) або на підприємствах птахопереробної промисловості, які працюють у цьому випадку в карантинному режимі;
- проводити повне патрання птиці з утилізацією кишечника та уражених органів під час її забою;
- вивозити в сусідні харчові підприємства тушки птиці для промислової переробки і громадського харчування;
- використовувати яйця, зібрані від птиці неблагополучного господарства, у хлібо-кондитерській і парфюмерній промисловості та виробництві яєчного порошку;
- залишки кормів (комбікормів) у неблагополучному господарстві після забою всієї птиці піддавати термічній обробці та згодовувати тваринам.
3.6. Обмеження знімаються з господарства комісійно через два тижні після вивезення птиці з неблагополучної ферми, відділеня чи господарства, але не раніше як через 30 діб після останнього випадку захворювання і оцінки якості заключної дезинфекції.
4. Відповідальність за порушення карантинних обмежень та інших ветеринарно-санітарних правил
4.1. Працівники господарств, ферм, орендарі, які допустили порушення карантинних обмежень та інших ветеринарно-санітарних правил, визначених в цій Інструкції, несуть відповідальність згідно чинному законодавству.
Головний лікар
ветеринарної медицини

П.Нікітін