Якщо відновлення продукції проводиться в одержувача, представникові постачальника дозволяється уточнювати окремі положення ТЗ за узгодженням з одержувачем.
ТЗ на виконання робіт повинно бути затверджено постачальником. Форму ТЗ наведено в додатку 37 до цього Положення.
8. Порядок складання претензійного акта:
Для складання претензійного акта у двосторонньому порядку одержувач створює комісію зі своїх представників, у роботі якої бере участь представник постачальника виробу та за необхідності представники постачальника комплектуючих виробів і підрядника.
Односторонній претензійний акт складається комісією з представників одержувача.
Комісія зобов’язана:
перевірити виконання вимог експлуатаційної документації при експлуатації виробу (режим роботи, використання визначених пально-мастильних матеріалів, своєчасність виконання перевірок, регламентних робіт тощо), порядок ведення формуляра або паспорта;
визначити, чи виконано доопрацювання та чи внесено зміни до експлуатаційної документації (у тому числі до формуляра або паспорта) по бюлетенях, якщо вони були випущені;
визначити зовнішнє виявлення дефекту і виявити комплектуючі вироби, що зазнали поломки;
провести дослідження для визначення характеру дефекту виробу (виробничий, конструктивний, експлуатаційний, дефект комплектуючого виробу), а також причин його виникнення;
визначити за необхідності порядок подальшого дослідження виробу для виявлення конкретної причини, якщо вона не може бути визначена на місці, і характеру дефекту;
визначити можливість відновлення виробу безпосередньо в одержувача або необхідність проведення цієї роботи в постачальника;
скласти претензійний акт.
У претензійному акті зазначаються дані про дефектну продукцію, передбачені типовою формою претензійного акта. В акті можуть бути зазначені додаткові дані, які потрібні для підтвердження дефектів (некомплектності) продукції, її відновлення і задоволення претензії.
У разі виявлення дефекту БТОТ у процесі експлуатації складається претензійний акт, наведений у додатку 38 до цього Положення, при виявленні дефекту при прийманні виробів на складі одержувача складається претензійний акт, наведений у додатку 39 до цього Положення.
Особа, яка є членом комісії, не згідна зі змістом претензійного акта, зобов’язана:
підписати акт із зауваженням про незгоду і викласти особисту думку. З особистою думкою мають бути ознайомлені всі члени комісії. Якщо особисту думку складає представник постачальника, то особа, що затверджує акт, за необхідності складає мотивоване зауваження на особисту думку.
Особиста думка представника постачальника (одержувача) не є основою для відмови постачальника (одержувача) від виконання заходів, затверджених претензійним актом щодо задоволення претензії.
У разі складання одностороннього претензійного акта до нього додається завірена в установленому порядку копія повідомлення про виклик представника постачальника, а в акті зазначається про нез’явлення представника постачальника в установлений термін.
Претензійний акт має бути складений протягом 5 днів після виявлення дефектів продукції. Якщо для участі в складанні акта викликається представник постачальника (підрядника, постачальника комплектуючого виробу), то до встановленого 5-денного терміну додається час, необхідний для його прибуття.
Якщо до моменту складання претензійного акта будуть виявлені інші дефекти продукції, крім зазначених у повідомленні, то їх оформляють у претензійному акті, що складається.
Загальний термін складання претензійного акта не повинен перевищувати 30 днів з моменту виявлення дефектів продукції.
Одержувач в 3-денний термін після складання претензійного акта зобов’язаний направити його постачальникові. Один примірник претензійного акта залишається в одержувача.
Претензійний акт, отриманий постачальником, має бути не пізніше ніж у 3-денний термін з дня його отримання розглянутий для ухвалення погодженого рішення щодо усунення і запобігання появі аналогічних дефектів.
Про прийняте рішення постачальник у письмовій формі повідомляє одержувача (за необхідності).
9. Порядок дослідження виробів:
Дослідження виробів проводиться в усіх випадках складання претензійного акта з метою:
установлення характеру дефектів (виробничий, конструктивний, експлуатаційний, дефект комплектуючого виробу) і причин їх виникнення;
розробки і реалізації організаційно-технічних заходів щодо усунення причин виникнення дефектів;
виключення виникнення аналогічних дефектів у виробах, що знаходяться у виробництві і експлуатації.
Дослідження дефектного виробу в одержувача проводить комісія.
Результати дослідження використовуються при складанні претензійного акта.
Одержувач зобов’язаний пред’явити комісії дефектний виріб для дослідження.
Якщо дослідження в одержувача не може виявити характер і причини виникнення дефектів виробу, то його разом з документацією (формуляр, паспорт), що надійшла, одержувач надсилає постачальникові для дослідження в 10-денний строк з дня складання претензійного акта, якщо інший термін не передбачено угодою сторін.
Дослідження дефектного виробу в постачальника є, як правило, остаточним для встановлення характеру і причин виникнення дефектів.
В окремих випадках за згодою сторін допускається направлення виробів для дослідження до іншої організації, яка зазначається в акті дослідження. У цьому випадку дослідження проводить комісія зазначеної організації. До складу комісії включаються представники постачальника виробу, постачальника комплектуючого виробу (за необхідності).
У разі неможливості за умовами експлуатації пред’явити комісії дефектний виріб порядок дослідження визначається за згодою сторін з використанням наявної інформації про якість виробу.
Вироби (деталі, прилади, агрегати, вузли), що підлягають відправленню для дослідження, упаковуються в тару, установлену стандартами, технічними умовами або експлуатаційною документацією, для транспортування. На тару (упаковку) наноситься маркування згідно з вимогами нормативно-технічної документації.
Допускається за згодою одержувача з представником постачальника відправляти вироби (деталі, прилади, агрегати, вузли) в іншій тарі, що забезпечує їх збереження при транспортуванні, або у тарі постачальника, що надає її одержувачеві. Про це робиться запис у претензійному акті.
При відправленні виробу одержувач не пізніше ніж через 3 доби з моменту відправки повідомляє телеграмою постачальникові заводський номер виробу, дату і спосіб відправлення вантажу, номер відвантажувального документа, номер претензійного акта.
Для дослідження дефектного виробу, що поступив від одержувача, постачальник створює комісію.
До складу комісії включаються представники постачальника, представники одержувача, постачальники комплектуючих виробів і представники інших зацікавлених організацій (за необхідності).
Комісія проводить дослідження за розробленою постачальником програмою. Програма має бути розроблена і затверджена постачальником у 3-денний термін з дня отримання претензійного акта і дефектного виробу з документацією (формуляр, паспорт), що надійшла разом з виробом від постачальника.
Комісія з дослідження дефектного виробу повинна:
перевірити зовнішнім оглядом справність тари (упаковки), її пломбування;
після розпаковування виробу визначити зовнішнім оглядом його технічний стан, перевірити комплектність і документацію на виріб;
виконати передбачений програмою дослідження комплекс робіт для визначення характеру і причин виникнення дефектів;
визначати порядок і місце подальших досліджень виробу, якщо проведені дослідження не дозволили встановити характер і причини виникнення дефектів;
скласти акт дослідження.
Термін дослідження виробу не повинен перевищувати 20 діб з дня отримання постачальником претензійного акта і виробу (з документацією на нього).
За неможливості відправлення виробу для дослідження постачальникові дослідження проводиться комісією постачальника в одержувача за участю представників одержувача. Комісія проводить роботу за програмою, розробленою постачальником.
В окремих випадках термін дослідження може бути збільшено, про що повинно бути зазначено в акті дослідження з посиланням на номер і дату спільного документа про прийняте рішення і повідомлено одержувачеві.
При отриманні претензійного акта і виробу постачальник виробу зобов’язаний з’ясувати причини появи дефектів, ужити заходів щодо запобігання подальшому постачанню виробів з недоліками, зазначеними в претензійному акті.
За результатами дослідження комісія складає акт дослідження.
В акті дослідження зазначаються:
час складання акта і основні дані про виріб (постачальник, умовне найменування виробу і його заводський номер, напрацювання або тривалість зберігання, гарантійні зобов’язання);
дефекти виробу за претензійним актом;
технічний стан виробу, що поступив, стан його тари або упаковки;
установлені характер (конструктивний, виробничий, експлуатаційний, дефект комплектуючого виробу) і причини появи дефектів за результатами дослідження;
пропозиції щодо усунення і попередження причин появи дефектів у виробах, що знаходяться у виробництві і експлуатації.
За необхідності до акта дослідження додаються програма досліджень, матеріали, що розкривають методику досліджень, ескізи, фотознімки тощо.
Акт підписується всіма членами комісії. Форму акта дослідження наведено в додатку 40 до цього Положення.
Член комісії, не згідний зі змістом акта, зобов’язаний підписати акт із зауваженнями і викласти особисту думку. З особистою думкою мають бути ознайомлені всі члени комісії.
Акт дослідження складається, стверджується і надсилається у 3-денний термін після завершення досліджень одержувачеві.
Якщо дослідження дефектного виробу проводилося в одержувача, то акт затверджується і надсилається в 3-денний термін після подання його постачальникові для затвердження.
Якщо під час розгляду претензійного акта та акта дослідження дефектного виробу виникли розбіжності між одержувачем і постачальником про характер (виробничий, експлуатаційний) і причини появи дефектів, то розбіжності остаточно вирішуються підприємством та Головним управлінням НГУ.
Акт дослідження складається в усіх випадках дослідження дефектного виробу комісією постачальника виробу або комісією постачальника комплектуючого виробу.
Розбіжності з приводу характеру дефектів (конструктивні або виробничі) і з чиєї вини вони виникли вирішуються постачальником і розробником (виконавцем), а при недосягненні погоджених рішень остаточно - підприємством та Головним управлінням НГУ.
Розбіжності можуть бути передані на розгляд підприємства, Головного управління НГУ, будь-якій із зацікавлених сторін (постачальника або замовника).
За необхідності сторони створюють комісію для проведення технічної експертизи виробу. Склад комісії, місце і час проведення технічної експертизи, термін видачі, укладення і адреси розсилки визначаються спільним рішенням.
Термін розгляду розбіжностей і ухвалення рішення - не більше 20 днів з моменту отримання документа про розбіжності або експертного укладення.
Для технічної експертизи виріб представляється експертній комісії разом з документацією на нього, претензійним актом і актом дослідження з відповідними додатками до нього.
Виріб для експертизи може бути представлений у тому технічному стані, який він набув після проведення робіт з дослідження.
У висновку експертної комісії мають бути визначені характер і причини виникнення дефектів у виробі. Висновок експертної комісії після його підписання має бути розісланий в 3-денний строк. Підприємство і Головне управління НГУ використовують цей висновок для ухвалення погодженого рішення з претензії.
Після закінчення роботи експертної комісії виріб і надіслана документація відправляються в установленому порядку на адресу організації, що надіслала матеріали цій комісії, якщо інша адреса не обумовлена.
Якщо при дослідженні встановлено, що характер дефекту є конструктивним, то акт дослідження має бути погоджений з розробником виробу або його уповноваженим, який повинен прибути на місце проведення дослідження не пізніше ніж через два дні з моменту виклику постачальником виробу (не рахуючи часу в дорозі).
10. Порядок задоволення претензій і обліку претензійних документів:
Претензія вважається задоволеною, якщо виріб відновлено (замінено) і доставлено одержувачеві, використані ЗІП одержувача заповнено постачальником і оформлено акт задоволення претензії.
Постачальник зобов’язаний усунути дефекти в прийнятій одержувачем продукції, відремонтувати (відновити) продукцію, у якій вони виявлені, незалежно від причин появи дефектів або розбіжностей в оцінці їх походження.
Усунення дефектів або ремонт (відновлення) продукції має бути здійснено в 5-денний строк з моменту прибуття представника або ремонтної бригади постачальника до місцезнаходження продукції із залученням у разі потреби постачальників комплектуючих виробів.
Одержувач забезпечує представникові постачальника необхідні умови для участі в перевірці якості поставленої продукції і для роботи щодо усунення виявлених у ній дефектів або її відновлення.
З метою найшвидшого відновлення дефектної продукції в одержувача представниками постачальника можуть бути використані за згодою одержувача наявні в одержувача запасні частини. У разі відновлення претензійного виробу силами і засобами одержувача постачальник зобов’язаний зробити безплатне поповнення витрачених засобів і забезпечити відвантаження витрачених запасних частин у 10-денний строк з дня отримання претензійного акта, якщо інший термін не погоджено між одержувачем та постачальником.
Відновлення дефектної продукції в одержувача проводиться за ТЗ.
При виявленні в поставленій продукції конструктивних дефектів, виявлених у процесі експлуатації до закінчення гарантійних зобов’язань, постачальник зобов’язаний усунути такі дефекти своїми силами, засобами і за свій рахунок у найкоротший технічно можливий термін, визначений угодою (бюлетенем, протоколом) замовника з постачальником.
При виявленні в період дії гарантійних зобов’язань у поставленій продукції виробничих дефектів, усунення яких вимагає заводського ремонту, постачальник зобов’язаний замінити таку продукцію або відновити її своїми силами в строк, установлений угодою сторін. За згодою сторін продукцію можна відновити на ремонтному підприємстві замовника.
При виявленні в період дії гарантійних зобов’язань у поставленій продукції виробничих дефектів, для усунення яких не потрібен заводський ремонт, замовник (одержувач) має право усунути дефекти своїми силами і засобами, але за рахунок постачальника.
Виріб уважається відновленим, якщо дефекти, зазначені в претензійному акті, усунено і його якість відповідає вимогам експлуатаційної або ремонтної документації.
Про роботи, проведені з відновлення виробу, робиться відмітка у формулярі (паспорті) в установленому порядку.
Не пізніше наступного дня після відновлення виробу і заповнення ЗІП одержувач за участю представника постачальника (якщо він в одержувача) складає акт задоволення претензії. Форму акта наведена в додатку 41 до цього Положення.
Акт задоволення претензії не складається, якщо усунення дефектів у виробі або його відновлення зроблене в одержувача силами і засобами постачальника. У цьому випадку основою задоволення претензії є підписаний і затверджений у встановленому порядку претензійний акт із записом про задоволення претензії.
Акт задоволення претензії розсилається в тому ж порядку і на ті самі адреси, що і претензійний акт.
До претензійних документів, предметів обліку відносяться претензійні акти, акти задоволення претензій, акти дослідження виробів, повідомлення про виклик постачальника і інші документи, пов’язані з проведенням претензійної роботи.
Облік претензійних документів проводиться в журналах обліку одержувачів, постачальників. Форму журналу обліку наведено в додатку 42 до цього Положення.
Постачальники надають підприємству і замовникові інформацію про надходження і задоволення претензій, а також про вжиті заходи щодо усунення причин виникнення дефектів.
VI. Транспортування бронетанкового озброєння та техніки
1. Транспортування БТОТ - підготовка, перевезення чи переміщення зразків БТОТ у заданих умовах з використанням транспортних чи буксирувальних засобів із забезпеченням його збереження.
2. Транспортування БТОТ здійснюється під час перевезення військової частини (підрозділу), доставки для укомплектовування військової частини, а також під час відправлення в ремонт. Воно може здійснюватися залізничним, повітряним, морським, річковим і автомобільним транспортом.
3. Під час підготовки до транспортування з особовим складом вивчаються правила підготовки БТОТ до транспортування та використання після транспортування, їхнього обслуговування, а також дотримання заходів безпеки і проводяться практичні заняття із завантаження, кріплення, вивантаження і буксирування БТОТ.
4. Підготовка БТОТ до транспортування включає:
перевірку технічного стану БТОТ в обсязі контрольного огляду;
виконання спеціальних робіт із приведення БТОТ у положення, що забезпечує безаварійне транспортування даним видом транспорту;
підготовку або перевірку стану вантажно-вивантажувальних пристроїв, пристосувань і пристроїв для кріплення, швартувальних пристосувань та інших матеріалів, необхідних для вантажно-вивантажувальних робіт і кріплення БТОТ;
перевірку стану транспортних засобів (залізничних платформ, палубних і трюмних настилів суден, вантажних відсіків літаків і вертольотів, стану автопоїздів, буксирно-зчіпних та інших пристроїв);
завантаження зразків з дотриманням заходів безпеки, рівномірне розміщення їх відповідно до вантажопідйомності транспортного засобу або вантажного плану завантаження судна, складеного представником військової частини, військовим комендантом і капітаном судна, точне центрування в літаку (вертольоті);
закріплення БТОТ від поздовжніх і поперечних зсувів відповідно до схем і правил кріплення, визначених експлуатаційною документацією кожного зразка, а також інструкціями (настановами) з перевезення вантажів даним видом транспорту;
забезпечення надійного зчеплення озброєння (обладнання) із засобами його рухомості (базовими машинами);
безпосередню підготовку завантажених БТОТ до транспортування.
5. Під час контрольного огляду, що проводиться до завантаження на будь-який транспортний засіб, перевіряється стан механізмів та вузлів стопоріння і похідного кріплення зразків та башт, що обертаються. Крім того, під час підготовки до транспортування машин повітряним транспортом з паливних баків зливається близько 25% заправки, знижується тиск у шинах, крани системи централізованої підкачки перекриваються, перевіряються противідкатні пристрої гармат, гідравлічні пневматичні системи, вода в системах охолоджування двигунів та в інших системах замінюється низькозамерзаючою рідиною або зливається.
6. Після завантаження та закріплення на транспортних засобах БТОТ проводиться ряд додаткових робіт, що забезпечують їх збереження і справність під час транспортування, а також можливість вивантаження і приведення у готовність до використання в мінімальні терміни. Обсяг цих робіт визначається експлуатаційною документацією на зразки БТОТ і інструкціями (настановами) з перевезення даним видом транспорту.
7. Якщо тривалість перевезення перевищує терміни, допустимі для утримання БТОТ без консервації, проводяться роботи з постановки їх на зберігання.
8. Завантажені машини міцно закріпляються і ставляться на гальма з включеною першою передачею; башти і гармати танків стопоряться в положенні "по-похідному", стопори пломбуються; паливні крани перекриваються; споживачі електроенергії вимикаються; кришки всіх люків закриваються і пломбуються. За необхідності машини накриваються брезентами.
9. У разі транспортування машин, що не мають індивідуальних підігрівачів, у зимовий час низькозамерзаюча рідина із системи охолоджування і масло із системи змащування зливаються в індивідуальну для кожної машини тару. Вода із системи охолоджування зливається в тару незалежно від наявності на машинах засобів підігрівання. При температурі повітря нижче 15°С з машин знімаються АКБ.
В особливий період для підтримання в постійній готовності до вивантаження машини можуть перевозитися із заправленими системами і встановленими АКБ. У цьому випадку періодично здійснюються підігрівання, запуск і прогрівання двигунів машин.
10. Підготовка БТОТ до транспортування способом буксирування аналогічна підготовці їх до використання.
11. Під час транспортування періодично перевіряється стан кріплення БТОТ, брезентів для укриття машини і може проводитися необхідне ТО. Залежно від умов, способів і тривалості транспортування можуть проводитися періодичне підігрівання, запуск і прогрівання двигунів машин.
12. Під час транспортування БТОТ способом буксирування дотримуються всі вимоги водіння машин (колон), Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (зі змінами), та інших нормативно-правових актів з безпеки дорожнього руху, а також нормативи, визначені експлуатаційною документацією для буксирування даного зразка. ТО БТОТ у цьому випадку проводиться, як при звичайному його використанні.
13. Під час підготовки БТОТ до використання після транспортування знімаються кріплення з одночасною підготовкою до запуску двигунів машин. Перед запуском двигуна і вивантаженням проводиться контрольний огляд. Якщо БТОТ були поставлені на зберігання, то перед запуском двигуна і вивантаженням проводяться необхідні роботи щодо їх розконсервації і роботи, що забезпечують можливість руху машини. Решта робіт щодо зняття БТОТ зі зберігання виконується після їхнього вивантаження.
| Командувач Національної гвардії України генерал-лейтенант | Ю.В. Аллеров |
Додаток 1
до Положення про організацію
експлуатації бронетанкового озброєння
та техніки, іншого майна
номенклатури бронетанкової служби
Національної гвардії України
(пункт 2 глави 1 розділу ІІІ)
РОЗПОДІЛ БТОТ
за групами експлуатації та річними витратами моторесурсу
__________
* Для вказаних машин незнижений ресурс не встановлюється.
Додаток 2
до Положення про організацію
експлуатації бронетанкового озброєння
та техніки, іншого майна
номенклатури бронетанкової служби
Національної гвардії України
(пункт 4 глави 2 розділу ІІІ)
ПЕРСПЕКТИВНИЙ ПЛАН
ремонту та технічного обслуговування БТОТ військової частини
( Див. текст )
Додаток 3
до Положення про організацію
експлуатації бронетанкового озброєння
та техніки, іншого майна
номенклатури бронетанкової служби
Національної гвардії України
(пункт 4 глави 2 розділу ІІІ)
РІЧНИЙ ПЛАН
експлуатації та виходу в ремонт БТОТ військової частини
( Див. текст )
Додаток 4
до Положення про організацію
експлуатації бронетанкового озброєння
та техніки, іншого майна
номенклатури бронетанкової служби
Національної гвардії України
(пункт 4 глави 2 розділу ІІІ)
МІСЯЧНИЙ ПЛАН
експлуатації та виходу в ремонт БТОТ військової частини
( Див. текст )
Додаток 5
до Положення про організацію
експлуатації бронетанкового озброєння
та техніки, іншого майна
номенклатури бронетанкової служби
Національної гвардії України
(пункт 4 глави 2 розділу ІІІ)
РІЧНИЙ ПЛАН
комплексного технічного обслуговування бронетанкового озброєння і техніки тривалого зберігання військової частини (бази)
( Див. текст )
Додаток 6
до Положення про організацію
експлуатації бронетанкового озброєння
та техніки, іншого майна
номенклатури бронетанкової служби
Національної гвардії України
(пункт 4 глави 2 розділу ІІІ)
ПЕРСПЕКТИВНИЙ ПЛАН
комплексного технічного обслуговування бронетанкового озброєння і техніки тривалого зберігання військової частини
( Див. текст )
Додаток 7
до Положення про організацію
експлуатації бронетанкового озброєння
та техніки, іншого майна
номенклатури бронетанкової служби
Національної гвардії України
(пункт 9 глави 2 розділу ІІІ)
РОЗРАХУНОК
наявності ресурсів БТОТ військової частини
( Див. текст )
Додаток 8
до Положення про організацію
експлуатації бронетанкового озброєння
та техніки, іншого майна
номенклатури бронетанкової служби
Національної гвардії України
(пункт 15 глави 2 розділу ІІІ)
ПЛАН-ЗАВДАННЯ
з технічного обслуговування і ремонту БТОТ
( Див. текст )
Додаток 9
до Положення про організацію
експлуатації бронетанкового озброєння
та техніки, іншого майна
номенклатури бронетанкової служби
Національної гвардії України
(пункт 17 глави 2 розділу ІІІ)
АНАЛІЗ
експлуатації БТОТ військової частини
( Див. текст )
Додаток 10
до Положення про організацію
експлуатації бронетанкового озброєння
та техніки, іншого майна
номенклатури бронетанкової служби
Національної гвардії України
(пункт 19 глави 3 розділу ІІІ)
ВИТРАТИ
моторесурсу БТОТ на проведення зборів військовозобов’язаних і курсантів вищих навчальних закладів
Додаток 11
до Положення про організацію
експлуатації бронетанкового озброєння
та техніки, іншого майна
номенклатури бронетанкової служби
Національної гвардії України
(пункт 21 глави 3 розділу ІІІ)
АКТ
на списання моторесурсу, витраченого бронетанковим озброєнням та технікою військової частини
( Див. текст )
Додаток 12
до Положення про організацію
експлуатації бронетанкового озброєння
та техніки, іншого майна
номенклатури бронетанкової служби
Національної гвардії України
(пункт 11 глави 4 розділу ІІІ)
ТРУДОВИТРАТИ
на постановку БТОТ на зберігання та їх технічне обслуговування під час зберігання (на одну машину в людино-годинах)