Про затвердження Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти

Викладачам, які стали до роботи протягом навчального року, середня місячна заробітна плата визначається шляхом множення годинної ставки цього викладача на обсяг навчального навантаження, що припадає на повні навчальні місяці, які залишились до кінця навчального навантаження, що припадає на повні навчальні місяці, які залишались до кінця навчального року, і ділення цього добутку на кількість цих же місяців. Заробітна плата за неповний робочий місяць у цьому випадку виплачується за фактичну кількість годин за годинними ставками.

При підвищенні ставки у зв'язку зі зміною розряду, освіти тощо середньомісячна заробітна плата визначається шляхом множення нової годинної ставки на обсяг річного навантаження, встановленого на початку навчального року при тарифікації, і ділення цього добутку на 10 навчальних місяців.

79. У випадках, коли викладачі відповідно до діючого законодавства або з незалежних від них причин звільняються від навчальних занять (відпустка, відрядження, тимчасова непрацездатність, відволікання учнів на сільгоспроботи, зимові канікули тощо), встановлений їм обсяг річного навантаження зменшується на 1/10 частину за кожний повний місяць відсутності на роботі або відсутності занять із зазначених причин (за неповний місяць -виходячи з відповідної кількості робочих днів).

Встановлена викладачам на початку навчального року середня місячна заробітна плата в зазначених випадках зменшуватись не повинна. Години викладацької роботи, виконані викладачем протягом навчального року зверх зменшеного річного навантаження, оплачуються додатково за годинними ставками після виконання зменшеного навчального навантаження.

Зменшення навчального навантаження не проводиться за час відрядження викладача для проведення навчальних занять в іншій місцевості (наприклад, у філіалі навчального закладу), а також за час чергової відпустки, якщо навчальний процес триває протягом всього календарного року і відпустка в зв'язку з цим може надаватись не тільки в період літніх канікул.

80. Години викладацької роботи, виконані понад встановлене річне навантаження, оплачуються додатково за годинними ставками (визначеними відповідно до п.78) після виконання викладачем річного навчального навантаження. Ця оплата провадиться щомісячно або в кінці навчального року.

81. Якщо протягом навчального року навчальне навантаження викладача зменшується з незалежних від нього причин (зміни в навчальних планах, злиття груп тощо), до кінця навчального року йому виплачується середня місячна заробітна плата, встановлена на початку цього навчального року, за умови довантаження іншою організаційно-педагогічною роботою.

82. Працівники підприємств, організацій і установ можуть залучатись до викладацької роботи в професійно-технічні та вищі навчальні заклади I-II рівнів акредитації тільки на умовах погодинної оплати. При цьому розмір годинної ставки визначається шляхом ділення місячної ставки на середньомісячну норму навчального навантаження (72 години).

Оплата праці педагогічних працівників, які залучаються з інших навчальних закладів для проведення занять у професійно-технічних та вищих навчальних закладів I-II рівнів акредитації, провадиться на умовах, передбачених для педагогічних працівників цих закладів. Оплата за годинними ставками може провадитись тільки за їх згодою.

83. Оплата майстрів виробничого навчання, основним місцем роботи яких є навчальний заклад, здійснюється за місячними посадовими окладами.

Оплата окремих годин виробничого навчання (коли в зв'язку з недостатнім обсягом навчальної роботи введення штатної посади майстра є недоцільним, при роботі понад норму робочого часу, в інших аналогічних випадках) здійснюється за годинними ставками, які визначаються шляхом ділення місячного посадового окладу майстра на 173,1 години.

Майстру виробничого навчання професійно-технічного навчального закладу, який здійснює керівництво майстернею і не закріплений за групою учнів, може бути встановлена додаткова оплата в розмірі 15 відсотків посадового окладу.

У випадку, коли зазначений працівник водночас здійснює керівництво майстернею і закріплений за групою учнів, йому може бути встановлена додаткова оплата за збільшення обсягу виконуваних робіт.

В обох випадках додаткова оплата здійснюється за рахунок економії фонду заробітної плати у зв'язку із скороченням чисельності майстрів проти нормальної.

Майстрам виробничого навчання, на яких покладено організаційне, методичне керівництво навчально-виробничою діяльністю всіх майстрів за професією, працюючих в даній навчально-виробничій майстерні, може бути встановлена додаткова оплата в розмірі 15 відсотків посадового окладу.

84. За висококваліфікованими робітниками і спеціалістами, які в установленому порядку переводяться з підприємств і організацій у професійно-технічні навчальні заклади на посади майстрів виробничого навчання, зберігається середня заробітна плата, яку вони одержували за останнім місцем роботи.

Щорічно кількість працівників, які можуть бути переведені до професійно-технічних навчальних закладів із збереженням середньої заробітної плати в зазначеному порядку, визначається місцевими органами управління в межах бюджетних асигнувань, що виділяються на утримання цих навчальних закладів.

У разі погіршення якості роботи таким працівникам за наслідками чергової атестації можуть встановлюватись посадові оклади на загальних підставах.

85. У тих випадках, коли викладачі професійно-технічних навчальних закладів залучаються до керівництва виробничою практикою учнів, оплата їх праці за цей період провадиться з розрахунку середнього посадового окладу майстра виробничого навчання в даному училищі, понад заробітну плату за години теоретичних занять.

86. Обчислення середнього заробітку для оплати щорічних відпусток викладачів проводиться із розрахунку їх заробітної плати (в діючому порядку його обчислення) за даний навчальний рік (включаючи доплати та надбавки, оплату за години, що виконані понад встановлене річне навантаження, середній заробіток, що зберігається за діючим законодавством), а також допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Підрахунок заробітку для оплати відпустки проводиться в такому порядку: загальна сума заробітної плати, нарахована викладачеві за відпрацьовані місяці навчального року, які передують місяцю виходу у відпустку, ділиться на число цих місяців, отриманий середній місячний заробіток ділиться на 25,4 (середньомісячне число робочих днів) і потім середній денний заробіток помножується на число днів відпустки.*

Якщо викладач виконує педагогічну роботу в вищому навчальному закладі I-II рівнів акредитації і на курсах по підготовці до вступу в технікум, розрахунки за відпустку проводяться в такому ж порядку по кожній роботі окремо.

87. Оплата викладачів, які звільняються з роботи до закінчення навчального року, здійснюється з дотриманням таких умов:

якщо фактична кількість годин уроків до звільнення викладача менше від нормативної виходячи з встановленого середньомісячного навантаження, відрахування з його заробітної плати не провадяться;

години уроків, проведені понад норму годин, обчислену виходячи з встановленого середньомісячного навантаження, оплачуються додатково за ставками погодинної оплати.

88. Під час канікул оплата педагогічних та інших працівників вищих навчальних закладів I-II рівнів акредитації та професійно-технічних навчальних закладів, які виконують педагогічну роботу (у тому числі тих, які приймаються на роботу), здійснюється в порядку, встановленому в п.71 Інструкції. При цьому посадові оклади керівних працівників професійно-технічних училищ, які приймаються на роботу, під час канікул, встановлюються залежно від планового середньорічного контингенту учнів на поточний календарний рік, вищих навчальних закладів I-II рівнів акредитації - залежно від кількості учнів на 1 січня.

89. Оплата праці викладачів вищих навчальних закладів I-II рівнів акредитації, які не проводять заняття з незалежних від них причин (сільгоспроботи, епідемії, несприятливі метеорологічні умови тощо) провадиться відповідно до п.77 Інструкції.

В. Особливості обчислення заробітної плати керівників гуртків (секцій, студій та інших форм гурткової роботи), військових керівників, керівників центрів допризовної підготовки, керівників фізичного виховання та адміністративно-господарського персоналу установ і закладів освіти

90. Керівникам гуртків (секцій, студій та інших форм гурткової роботи) в школах, вищих навчальних закладах I-II рівнів акредитації та професійно-технічних навчальних закладах, позашкільних та інших закладах освіти, для яких ці заклади є місцем основної роботи, заробітна плата визначається в порядку, передбаченому п.68 цієї Інструкції.

Зазначеним працівникам, для яких робота в освітніх закладах не є основною, заробітна плата визначається виходячи з фактичної кількості годин занять з гуртківцями та годинної ставки, визначеної шляхом ділення місячної ставки заробітної плати на 76,2 години (середньомісячна норма годин на ставку).

91. Керівні працівники закладів освіти, керівники фізичного виховання центрів допризовної підготовки можуть вести викладацьку роботу чи заняття з гуртками в цьому закладі, але не більше 9 годин та тиждень (360 годин на рік), якщо вони по основній посаді отримують повний посадовий оклад (ставку). Керівні працівники дитячих дошкільних закладів можуть виконувати роботу вихователів у цій же установі в обсязі не більше 18 годин на тиждень.

У сільській місцевості директори і їх заступники при відсутності вчителів або викладачів з відповідних предметів можуть вести викладацьку роботу в обсязі не більше 12 годин на тиждень (480 годин на рік) з дозволу відповідного органу управління освіти.

Директори, їх заступники по навчальній роботі в дитячих музичних, художніх школах, школах мистецтв, школах загальної музичної освіти можуть вести викладацьку роботу в середньому не більше 12 годин на тиждень, якщо вони по основній роботі отримують повний посадовий оклад.

Інші працівники закладів освіти можуть вести викладацьку роботу або заняття з гуртківцями у цьому ж закладі освіти, але в середньому не більше 2 годин (12 годин на тиждень, 480 годин на рік), якщо вони по основній роботі отримують повний посадовий оклад (ставку).

У випадках, коли вищезгадані працівники отримують по основній посаді 0,5 посадового окладу (ставки), їм дозволяється вести викладацьку роботу в середньому не більше 3 годин на день (18 годин на тиждень, 720 годин на рік), а при виконанні цієї роботи в 1-4 класах -до 20 годин на тиждень.

Названим працівникам за норму годин, визначену у цьому пункті, оплата проводиться понад основний посадовий оклад (ставку) у порядку, передбаченому відповідно для учителів, викладачів та керівників гуртків (за тарифікацією).

За години викладацької роботи чи занять з гуртками, виконані, як виняток, у зв'язку з виробничою необхідністю понад норму, зазначену у цьому пункті, провадиться погодинна оплата за фактичну кількість годин, але не більше 240 годин на рік.

92. Заробітна плата директору вечірньої (змінної) середньої загальноосвітньої школи, де заняття провадяться за навчальним планом, розрахованим на 28 тижнів, виплачується протягом року за умови додаткового навантаження його у канікулярний період, що не збігається з черговою відпусткою, педагогічною чи іншою роботою за рішенням районного (міського) відділу освіти.

93. У посадові оклади військових керівників (керівників допризовної підготовки) включена оплата за 12 годин педагогічної роботи на тиждень (480 годин на рік) у загальноосвітніх школах, училищах фізичної культури, школах-інтернатах, педучилищах, професійно-технічних навчальних закладах. До цієї педагогічної роботи входить проведення навчальних занять (у тому числі факультативів) з початкової військової (допризовної) підготовки, цивільної оборони у 10-11(12) класах і в групах професійно-технічних навчальних закладів, а також проведення тактичних занять з учнями-юнаками.

Крім того, в обов'язки військового керівника (керівника допризовної підготовки) входять проведення позакласних занять з початкової військової (допризовної)підготовки, організаційна та військово-патріотична робота з учнями, а також виконання обов'язків по керівництву гуртками з основ військової справи, обладнання та завідування військовим кабінетом, кімнатою зберігання зброї, стрілецьким тиром і поліпшення навчально-матеріальної бази (без додаткової оплати).

Якщо у навчальному закладі не може бути забезпечено навчальне навантаження у наведених у цьому пункті розмірах чи військовий керівник (керівник допризовної підготовки) не може проводити занять з військово-технічної підготовки і санітарної справи, йому виплачується повний посадовий оклад.

Педагогічна робота, виконана військовим керівником (керівником допризовної підготовки) понад 12 годин на тиждень (480 годин на рік), оплачується додатково за ставками і в порядку, визначеному для вчителів і викладачів. При цьому педагогічна робота, що підлягає додатковій оплаті, не повинна перевищувати 9 годин на тиждень (360 годин на рік).

94. Працівникам установ освіти, які за графіком роботи працюють в нічний час, здійснюється додаткова оплата в розмірі 35 відсотків годинної тарифної ставки (посадового окладу) за кожну годину роботи в нічний час (у період з 10 годин вечора до 6 годин ранку).

Примітка. Відповідно до цієї форми складаються тарифікаційні списки в педучилищах та інших установах освіти.

Примітки:

1. У цьому тарифікаційному списку вказуються всі працівники школи (школи-інтернату), ставки заробітної плати і посадові оклади яких залежать від освіти, категорії та тарифного розряду, в тому числі директори та їх заступники, вчителі, вихователі, бібліотекарі, а також інші працівники (завгоспи, лаборанти), які ведуть викладацьку роботу.

2. У графах 8 і 24 ставка (оклад) зазначається з урахуванням підвищення за вчений ступінь, звання, за знання та застосування іноземної мови, особливі умови праці.

3. У вчителів, які отримують гарантовану частину ставки, у графі 8 вказується ставка, зменшена на 0,48 мінімальної зарплати, з якої буде обчислюватись заробітна плата за педагогічну роботу, плюс гарантована частина ставки (0,48 мінімальної заробітної плати).

4. У графі 24 вказуються оклади (ставки) всіх занесених до списку працівників, крім вчителів.

Ставки працівників з числа адміністративно-господарського і навчально-допоміжного персоналу, яким нараховується заробітна плата за викладацьку роботу, вказуються у графі 8.

5. Відповідно до цієї форми складаються тарифікаційні списки на відповідних працівників педагогічних училищ та інших установ освіти.

1. Всі вищі навчальні заклади (навчальні інститути, університети, академії і вищі училища), в тому числі і військові.

Примітка. Закінчення військових академій за скороченою програмою в період з липня 1941 по 1945 р. включно не дає права на встановлення ставок і посадових окладів, передбачених для осіб, які мають вищу освіту.

2. Академія комуністичного виховання ім. Н.К.Крупської.

3. Вищі науково-педагогічні курси при II МДУ.

4. Інститути червоної професури.

5. Ленінградський вищий фінансово-педагогічний інститут.

6. Інститути народної освіти УРСР.

7. Інститути народної освіти з 4-річним строком навчання.

8. Кримський інститут спеціальних культур.

9. Казанський індустріальний технікум підвищеного типу.

10. Центральні комвузи (з 3-річним строком навчання): в Ленінграді, ім.Свердлова в Москві, ім.26 комісарів в м.Тбілісі, ім.Артема в м.Харкові; Комуністичний університет викладачів суспільних наук "Купон", Комуністичний університет національних меншинств Заходу ім.Ю.Ю.Мархлевського, Середньоазіатський комуністичний університет ім.В.І.Леніна ЦВК СРСР в м.Ташкенті, Комуністичний університет трудящих Сходу в м.Москві, інститути марксизму-ленінізму в містах Іванові, Воронежі, Куйбишеві, Саратові, Алма-Аті, Баку, Горькому, Казані, Ростові-на-Дону, Новосибірську, Свердловську, Волгограді, Ташкенті, Тбілісі (з 1932 по 1938 р.).

11. Вища партійна школа при ЦК КПРС (з 15 серпня 1947 р. по червень 1956 р.).

12. Заочна вища партійна школа при ЦК КПРС (з серпня 1947 р.).

13. Вищі партійні школи з 4-річним строком навчання (з вересня 1956 р.).

14. Вища партійна школа при ЦК КП України (з січня 1949 р.).

15. Республіканська партійна школа при ЦК КП(б) України з 3-річним строком навчання (з червня 1953 р. по червень 1956 р.).

16. Вища комсомольська школа (з вересня 1969 р.).

17. Вища школа профруху ВЦРПС в Москві з березня 1965 р. (Московська вища школа профруху ВЦРПС з червня 1947 р. по червень 1957 р., Московська вища заочна школа профруху з липня 1957 р. по березень 1965 р.).

18. Вища профспілкова школа в Ленінграді з листопада 1962 р. (Ленінградська вища школа профруху ВЦРПС з серпня 1948 р. по листопад 1962 р.).

19. Вища школа харчової промисловості Міністерства промисловості продовольчих товарів СРСР (з липня 1952 р. по вересень 1956 р.).

20. Вища заготовча школа Міністерства хлібопродуктів СРСР (з липня 1949 р. по вересень 1956 р.).

21. Вища торгова школа Міністерства торгівлі СРСР (з серпня 1948 р. по вересень 1956 р.).

22. Вища школа промислової кооперації Центрпромради (з серпня 1952 р. по квітень 1961 р.).

23. Всесоюзна вища фінансова школа Міністерства фінансів СРСР (з червня 1952 р. по вересень 1956 р.).

24. Вища дипломатична школа Міністерства іноземних справ СРСР (з серпня 1939 р.).

25. Всесоюзна правова академія (з 1935 р. по 1941 р.).

26. Вища кооперативна школа Центроспілки (з січня 1953 р. по 1959 р.).

27. Галузева академія (з серпня 1938 р. по 1941 р.).

28. Школа-студія ім.В.І.Немировича-Данченка при МХАТ СРСР ім.М.Горького (з 1943 р.).

29. Театральне училище ім.М.С.Щепкіна при Державному Академічному Малому театрі (з 1943 р.).

30. Театральне училище ім. Б.В.Щукина при Державному Академічному Малому театрі ім.Євг.Б.Вахтангова (з 1945 р.).

31. Особи, які витримали випробування екстерном за курс вищих навчальних закладів.

32. Технікуми на території УРСР з 1922 р. по 1931 р. (якщо в дипломі, свідоцтві, посвідченні вказано про присвоєння вищої кваліфікації: інженера, агронома, економіста і т.д.).

33. Центральний інститут організаторів народної освіти.

1. Учительські інститути (незалежно від тривалості навчання).

2. Інститути народної освіти з 3-річним строком навчання.

3. Інститути народної освіти.

4. Практичні інститути народної освіти.

5. Комвузи.

6. Інститути соціального виховання.

7. Середні військово-навчальні заклади (для вчителів і викладачів початкової військової підготовки і курси цивільної оборони).

8. Центральна комсомольська школа при ЦК ВЛКСМ (з червня 1948 р. по серпень 1969 р.).

9. Крайові, обласні і республіканські партійні школи (з 2-річним строком навчання з серпня 1947 р., з 3-річним строком навчання з червня 1954 р.).

10. 2-річні школи профруху (з серпня 1948 р.).

Примітка. Закінчення трьох повних курсів вузу прирівнюється до освіти в обсязі учительського інституту.

1. Всі вищі навчальні заклади I-II рівнів акредитації (денні, вечірні, заочні).

2. Школи другого ступеня і школи-дев'ятирічки з педагогічним нахилом за умови проходження довготривалих, не менше 3-х місяців, педагогічних курсів.

3. Школи-десятирічки за умови проходження педагогічних дисціплін і витримання встановлених випробувань з методики і педагогіки при педагогічних училищах.

4. Середні школи з XI педагогічним класом.

5. Середні загальноосвітні політехнічні школи з виробничим навчанням по підготовці старших піонервожатих і вихователів дошкільних установ.

6. Педагогічні школи (УРСР).

7. Культурно-освітні школи (училища), політосвітшколи і училища.

8. Однорічні педагогічні курси по підготовці вчителів початкових шкіл на території РРФСР (з 20 лютого 1937 р.).

9. Однорічні педагогічні класи (з 31 серпня 1961 р.).

10. Школи тренерів, у тому числі і центральна, починаючи з випуску 1960 р.

11. Вищі комуністичні сільськогосподарські школи (з 1932 р. по 1939 р.).

12. 3-річні обласні радянсько-партійні школи.

13. Військово-технічні і спеціальні військові училища з 3-річним строком навчання (після 1946 року).

14. Курси майстрів, начальників дільниць при технікумах з 2- і 3-річним строком навчання (з 1958 р. по 1961 р.).

15. Однорічні школи піонерських вожатих на базі середньої школи.

16. Середні спеціальні школи міліції.

17. Ленінградський обласний спеціальний дитячий будинок музичного виховання ім. М.А.Римського-Корсакова (з 23 листопада 1967 р.).

18. Однорічні курси (школи) по підготовці медичних сестер для дошкільних закладів.

19. Училища олімпійського резерву.

1. Школи II ступеня, школи-дев'ятирічки і середні школи.

2. Робітничі факультети.

3. 2- і 3-річні профтехшколи на базі семирічки з 1924 р. по 1930 р. на території УРСР.

4. Професійно-технічні училища з 2-річним строком навчання.

5. Школи майстрів, організовані згідно з постановою Ради Міністрів СРСР від 9 листопада 1962 р. N 1143.

6. Професійно-технічні училища по підготовці кваліфікованих робітників з середньою освітою.

7. Середні спеціальні музичні школи і середні спеціальні школи мистецтв.

1. Школи, школи-інтернати, професійно-технічні училища, дитячі будинки (класи, групи), інтернати усіх типів та найменувань: для глухих, глухонімих, туговухих, сліпих, сліпоглухих, слабозорих, для дітей з психоневрологічними захворюваннями, розумово відсталих, сліпих розумово відсталих, із затримкою психічного розвитку, для дітей з важкими порушеннями мови, з наслідками поліомієліту, церебральними спастичними паралічами, з малими і загасаючими формами туберкульозу, із захворюваннями сердцево-судинної системи, для дітей, які потребують тривалого лікування, спеціальні школи для дітей та підлітків, які потребують особливих умов виховання, приймальники-розподільники для неповнолітніх, виховно-трудові колонії, позашкільні заклади для важковиховуваних дітей, направлених у ці заклади дитячими кімнатами міліції.

2. Дитячі дошкільні заклади (групи) усіх типів та найменувань: для глухих (глухонімих), сліпих, слабозорих, туговухих, для дітей з порушеннями інтелекту (розумово відсталих); для дітей з косоокістю і амбліопією, психоневротиків, з наслідками поліомієліту, церебральними спастичними паралічами, з ураженням центральної нервової системи, з порушенням опорно-рухового апарату, з малими і загасаючими формами туберкульозу, з порушенням мови.

3. Психолого-медико-педагогічні (медико-педагогічні) консультації (комісії).

4. Логопедичні пункти.

5. Установи і заклади міністерства соціального забезпечення: дитячі будинки усіх типів і найменувань, відділення для дітей-інвалідів в установах для дорослих.

6. Загальноосвітні школи, професійно-технічні училища при виправно-трудових установах і виправно-трудових профілакторіях та лікувально-трудових профілакторіях.

7. Установи охорони здоров'я: спеціалізовані будинки дитини, дитячі лікарні (відділення), санаторії та інші.

8. Діючі дошкільні заклади при виправно-трудових установах.

Примітка. Оплата праці за підвищеними посадовими окладами у порядку, передбаченому п.31 Інструкції, може провадитись і працівникам оздоровчих таборів, укомплектованих дітьми, зазначеними у п.1 цього додатку.

Маляр будівельний (з художнього опоряджування)

Модельник архітектурних деталей

Ліпник архітектурних деталей

Паркетник (з художнього опоряджування)

Штукатур (з художнього опоряджування)

Столяр (виробництво художніх меблів)

Шліфувальник скловиробів, шліфувальник скла (художня обробка скла)

Живописець

Складач вручну (для художніх училищ)

Складач на складальних рядковідливних машинах (для художніх училищ)

Ретушер (для художніх училищ)

Друкар високого друку (для художніх училищ)

Друкар плоского друку (для художніх училищ)

Палітурник (для художніх училищ)

Розмальовувач іграшок

Ткач ручного ткацтва

Мережниця

Килимниця

Вишивальниця (художнє вишивання)

Інкрустатор

Ливарник художніх виробів; формувальник художніх виробів

Карбувальник художніх виробів

Ограновувач вставок для ювелірних і художніх виробів

Художник розпису по емалі

Ювелір-браслетник, ювелір-закріплювальник, ювелір-монтувальник, ювелір-філігранник, ювелір-ланцюжник

Різьбяр по дереву та бересті

Художник розпису по дереву

Різьбяр по каменю

Токар по каменю

Ограновувач алмазів у діаманти

Палірувальник художніх виробів

Художник мініатюрного живопису

Різьбяр по кості та рогу

Оброблювач виробів із бурштину

Вишивальник по шкірі і хутру

Сортувальник виробів із шкіри і хутра

Виготовлювач художніх виробів з дерева

Виготовлювач художніх виробів з кераміки

Виготовлювач художніх виробів з лози

Виготовлювач художніх виробів з металу

Виконавець художньо-оформлювальних робіт

Мозаїст монументально-декоративного живопису

Реставратор декоративно-художнього фарбування; реставратор творів мистецтва з дерева

Реставратор пам'ятників кам'яної архітектури

Реставратор тканин, гобеленів і килимів

Реставратор художніх виробів і декоративних предметів

Український державний Центр науково-технічної творчості

Український державний еколого-натуралістичний Центр

Український державний Центр туризму і краєзнавства

Вінницький міський Палац творчості дітей та юнацтва

Вінницька обласна станція юних натуралістів

Волинська обласна станція юних техніків

Волинський обласний Центр туризму, спорту й екскурсій

Дніпропетровський Палац дітей та юнацтва

Дніпропетровський обласний Центр науково-технічної творчості

Дніпропетровський обласний дитячий кіноцентр

Донецький обласний Палац дитячої та юнацької творчості

Донецька обласна станція юних техніків

Донецька обласна станція юних туристів

Житомирський обласний центр науково-технічної творчості

Житомирський міський дитячий центр народної хореографії

Закарпатська обласна станція юних туристів

Запорізький Палац дитячої та юнацької творчості

Запорізький міський дитячий ботанічний сад

Київський міжнародний центр дитячо-юнацького туризму

Київська міська станція юних техніків

Дитячо-юнацька хореографічна станція Дарницького р-ну м.Києва

Клуб моряків Ленінградського р-ну м.Києва

Палац творчості дітей та юнацтва Залізничного р-ну м.Києва

Центр дитячо-юнацької творчості Жовтневого р-ну м.Києва

Центр творчості дітей та юнацтва Мінського р-ну м.Києва

Центр дитячої та юнацької творчості Шевченківського р-ну м.Києва

Школа мистецтв Ватутінського р-ну м.Києва

Кіровоградський обласний дитячо-юнацький центр

Кіровоградська обласна школа мистецтв

Кримський Республіканський Палац творчості дітей та юнацтва

Кримський Республіканський навчально-дослідницький центр

Кримська Республіканська станція юних натуралістів

Луганський міський Палац дитячої та юнацької творчості

Луцький міський Палац творчості дітей та юнацтва

Львівський обласний центр творчості дітей та юнацтва

Миколаївський міський Палац творчості дітей та юнацтва

Миколаївський обласний центр естетичного виховання

Одеська обласна станція юних техніків

Одеська обласна станція юних натуралістів

Одеський міський Палац дітей та юнацтва

Одеський обласний Будинок художньої творчості

Рівненський Палац дітей та юнацтва

Сумський міський Палац творчості дітей та юнацтва

Севастопольський міський Палац дітей та юнацтва

Севастопольський міський центр дитячо-юнацького туризму і краєзнавства

Тернопільська обласна станція юних туристів

Ужгородський Палац творчості дітей та юнацтва

Харківський обласний Палац дітей та юнацтва

Харківська обласна станція юних туристів

Харківська обласна станція юних техніків

Харківський міський дитячий Палац культури

Хмельницький Палац дітей та юнацтва

Хмельницький обласний центр науково-технічної творчості

Хмельницька обласна станція юних туристів

Черкаський міський Палац творчості дітей та юнацтва

Черкаський міський дитячий парк

Черкаська обласна станція юних натуралістів

Чернігівський міський Палац творчості дітей та юнацтва

Чернівецький обласний Палац дітей та молоді

I. Доплати:

за суміщення професій (посад);

за розширення зон обслуговування або збільшення обсягів виконуваних робіт;

за роботу у важких і шкідливих та особо важких і особливо шкідливих умовах праці;

за виконання обов'язків терміново відсутнього працівника;

за роботу у нічний час;

за ненормований робочий день у водія автомобіля;