Про затвердження Загальних положень безпеки атомних станцій

26. Зони аварійного планування визначаються відповідно до норм та правил з ЯРБ та наводяться у аварійних планах АС.

1. Пожежна безпека АС є невід'ємною складовою ЯРБ АС. При проєктуванні та експлуатації АС враховуються вимоги нормативних документів, які регламентують пожежну безпеку АС, вимоги норм і правил з ЯРБ, а також результати аналізу пожежної небезпеки АС.

2. Пожежна безпека забезпечується на основі реалізації концепції глибокоешелонованого протипожежного захисту, шляхом проведення організаційних, технічних і інших заходів, направлених на забезпечення життя та здоров'я людей, запобігання, виявлення, гасіння, локалізацію та ліквідацію пожеж, мінімізацію можливих наслідків, створення умов для ефективної роботи пожежно-рятувальних підрозділів, у тому числі запобігання поширенню пожежі на приміщення та території АС, яке може мати негативний вплив на безпеку АС.

3. Системи, елементи і конструкції, важливі для безпеки, проєктуються і розміщуються в такий спосіб, щоб звести до мінімуму можливість виникнення пожеж і їх наслідків, обмежити поширення пожежі за межі визначеного протипожежного відсіку, секції, приміщення або поверху (відмітки), забезпечити безпечну евакуацію людей, виконання функцій безпеки і моніторингу стану енергоблока АС під час пожежі та після її ліквідації, а також розділення та ізолювання дублюючих каналів один від одного з метою унеможливлення під час пожеж їх відмов із загальної причини.

4. Пріоритет надається заходам профілактики і запобігання виникненню загорянь, що здійснюються постійно.

5. У проєкті АС застосовуються матеріали, кабельна продукція, мастильні і охолоджувальні речовини з визначеними показниками пожежної небезпеки, а також системи протипожежного захисту та вогнезахисні покриття, що відповідають умовам експлуатації АС.

6. У проєкті АС, враховуючи результати аналізу пожежної небезпеки АС, з метою обмеження поширення пожежі за межі визначеного протипожежного відсіку, секції, приміщення або поверху (відмітки), передбачаються відповідні конструктивні та об'ємно-планувальні рішення із влаштування протипожежних перешкод та способів заповнення прорізів в них, заходи щодо зменшення пожежної небезпеки будівельних матеріалів (у тому числі облицювань), конструкцій та обладнання, вогнезахисна кабельна продукція, системи протипожежного захисту.

7. Будівлі, споруди та приміщення, в яких розміщуються радіоактивні матеріали, що можуть призвести до радіоактивних викидів у разі пожежі, проєктуються з урахуванням мінімізації таких викидів та застосування для гасіння пожежі вогнезахисних речовин, що не можуть призвести до неприпустимого теплового, хімічного, механічного, чи іншого впливу на радіоактивні матеріали.

8. Передбачені проєктом АС системи протипожежного захисту та вогнезахист, вводяться у в експлуатацію до подачі напруги на обладнання енергоблока АС для проведення передпускових налагоджувальних операцій.

9. Передбачені проєктом АС системи зовнішнього протипожежного водопостачання вводяться в експлуатацію до початку основних будівельно-монтажних робіт, а заходи щодо підтримання їх експлуатаційної придатності здійснюються на усіх етапах життєвого циклу АС.

10. У проєкті АС передбачаються заходи щодо захисту від зовнішніх пожеж природного та техногенного походження.

11. У проєкті АС передбачаються заходи захисту будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів.

12. У проєкті АС передбачається пожежне депо з комплексами для професійної підготовки пожежних і персоналу ЕО з відповідним навчальними класами, смугами перешкод, тренувальною баштою, полігоном психологічної підготовки. Охорону АС від пожеж здійснюють державні пожежно-рятувальні підрозділи, які оснащуються сучасною технікою, засобами надійного зв'язку (стаціонарного та мобільного), спорядженням, обладнанням зокрема щодо гасіння пожеж в умовах радіаційного впливу та на обладнанні під напругою. Зазначені підрозділи укомплектовуються, а споруди вводяться в експлуатацію до початку основних будівельно-монтажних робіт.

13. ЕО організує та контролює проведення на кожній АС періодичних протипожежних тренувань і навчань. Графік і тематика спільних протипожежних тренувань (за участю пожежно-рятувальних підрозділів) погоджуються з пожежно-рятувальними підрозділами з охорони АС від пожеж та затверджуються керівником підприємства.

14. Будівлі, приміщення та зовнішні установки на майданчику АС класифікуються за категоріями вибухопожежної і пожежної небезпеки, класами вибухонебезпечних і пожежонебезпечних зон відповідно до чинних нормативних документів.

15. Особлива увага приділяється способам і організації гасіння пожеж у приміщеннях і системах, які знаходяться у складних радіаційних умовах, та на обладнанні під напругою.

16. Державна пожежна охорона, спільно з адміністрацією АС, розробляє та затверджує в установленому порядку план пожежогасіння. У цьому плані визначається порядок оповіщення персоналу про пожежу, умови та порядок виклику пожежної охорони, взаємодії оперативного персоналу і служб АС з підрозділами пожежної охорони, включно з допуском у радіаційно-небезпечні зони та приміщення з електричним обладнанням.

1. Фізичний захист ЯУ, ЯМ, РАВ та ДІВ реалізується відповідно до законодавства.

2. Для забезпечення відповідного рівня фізичного захисту на АС ЕО створює та забезпечує функціонування системи фізичного захисту. Порядок визначення, створення та підтримання безперервного функціонування ефективних систем фізичного захисту ЯМ, поводження з якими здійснюється на ЯУ, встановлюється органом державного регулювання ЯРБ.

3. Поводження з інформацією, що стосується фізичного захисту ЯУ і ЯМ, та її захист здійснюються відповідно до законодавства.

4. На всіх етапах функціонування системи фізичного захисту ЯУ і ЯМ ЕО забезпечується реалізація заходів кіберзахисту.

5. ЕО забезпечує документування діяльності з фізичного захисту відповідно до законодавства.

6. ЕО розробляє та здійснює заходи із забезпечення якості під час здійснення діяльності з фізичного захисту на етапах визначення, створення, експлуатації системи фізичного захисту.

7. ЕО забезпечує належний рівень культури захищеності на всіх етапах життєвого циклу ядерної установки.

8. Завданнями системи фізичного захисту АС є:

мінімізація можливості вчинення диверсії, крадіжки або будь-якого іншого неправомірного вилучення радіоактивних матеріалів потенційним правопорушником щодо ЯУ, ЯМ, РАВ та ДІВ;

виявлення вторгнення правопорушників у зони обмеження доступу; затримка просування правопорушників у зонах обмеження доступу;

реагування на дії правопорушників;

пом'якшення наслідків незаконних дій щодо ЯУ, ЯМ, РАВ та ДІВ.

9. Охорона АС здійснюється відповідно до законодавства.

10. Територія АС, її будівлі та технологічні приміщення розподіляються на зони обмеження доступу залежно від їх значення для безпеки.

11. Заходи фізичного захисту на АС плануються з урахуванням вимог та заходів ядерної безпеки і реалізуються у взаємодії з іншими заходами безпеки. Система фізичного захисту є автономною і не залежить від інших систем безпеки АС.

1. Діяльність, що стосується планування та здійснення поводження з РАВ АС реалізується на всіх етапах життєвого циклу АС. Водночас, забезпечується інтегрована діяльність щодо поводження з РАВ відповідно до норм і правил ЯРБ.

2. Поводження з РАВ здійснюється з метою приведення РАВ до стану, що забезпечує безпеку подальших стадій поводження з РАВ, у рамках інтегрованого процесу поводження з РАВ.

3. Під час визначення інтегрованого процесу поводження з РАВ ЕО враховує потоки РАВ, їх радіологічні, фізичні, хімічні та інші характеристики, класифікацію РАВ, стратегію поводження з РАВ, технології, які можливо використовувати, очікувані радіаційні впливи на персонал, населення та навколишнє природне середовище, а також наявний або запланований тип сховищ для захоронення РАВ.

4. ЕО розробляє заходи та забезпечує наявність засобів для поводження з РАВ в місцях їх утворення та сховищ для тимчасового зберігання РАВ. Такі заходи та засоби забезпечують переведення РАВ у стан, прийнятний для передачі на подальшу переробку, довгострокове зберігання та/або захоронення відповідно до критеріїв приймання РАВ на відповідний об'єкт.

5. Адміністрація АС розробляє і впроваджує заходи щодо мінімізації обсягу утворення РАВ.

6. Діяльність щодо поводження з РАВ на всіх етапах життєвого циклу АС здійснюється з урахуванням вимог Загальних положень безпеки при поводженні з радіоактивними відходами до їх захоронення, затверджених наказом Державної інспекції ядерного регулювання України від 01 серпня 2017 року № 279, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 22 серпня 2017 року за № 1045/30913.

1. Зняття з експлуатації енергоблоків АС здійснюється з метою досягнення повного або обмеженого звільнення майданчика енергоблока АС від регулюючого контролю.

2. Зняття з експлуатації енергоблоків АС здійснюється з урахуванням наявності на майданчику:

інших ЯУ та/або об'єктів, призначених для поводження з РАВ;

об'єктів інфраструктури спільного використання для енергоблоків АС, які знімаються з експлуатації, та інших ЯУ та/або об'єктів, призначених для поводження з РАВ.

3. Проєкт АС містить розділ з основними положеннями щодо безпечного зняття з експлуатації АС (енергоблока). На етапі проєктування виконується аналіз і вибір проєктних рішень з урахуванням безпечного зняття з експлуатації АС (енергоблока) (вибір матеріалів з урахуванням мінімізації їх забруднення, накопичення та поширення радіоактивних речовин, мінімізація використання потенційно небезпечних речовин та інше).

4. Проєктування систем, елементів і конструкцій здійснюється в такий спосіб, щоб була забезпечена можливість дезактивації та поетапного демонтажу, а також збору і безпечного зберігання РАВ, які утворюються під час зняття з експлуатації.

5. У процесі експлуатації АС ЕО враховує його майбутнє зняття з експлуатації та впроваджує заходи з підготовки до зняття з експлуатації, включно з комплексним інженерним і радіаційним обстеженням.

6. Після повного видалення ЯП з енергоблока подальша діяльність зі зняття з експлуатації АС (енергоблока) здійснюється відповідно до вимог Загальних положень безпеки зняття з експлуатації ядерних установок, затверджених наказом Державної інспекції ядерного регулювання України від 28 жовтня 2020 року № 440, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 30 грудня 2020 року за № 1311/35594.

 

 

1. Системи, елементи і конструкції АС розрізнюються:

за призначенням;

за впливом на безпеку;

за характером функцій безпеки, що ними виконуються.

2. Системи, елементи і конструкції АС за призначенням поділяються на:

системи, елементи і конструкції нормальної експлуатації;

системи, елементи і конструкції безпеки;

додаткові технічні засоби.

3. Системи, елементи і конструкції АС за впливом на безпеку поділяються на:

системи, елементи і конструкції, важливі для безпеки;

системи, елементи і конструкції, що не впливають на безпеку.

4. Системи, елементи і конструкції безпеки за характером функцій, що виконуються ними, поділяються на:

захисні;

локалізуючі;

забезпечуючі;

керуючі.

5. За впливом елементів АС на безпеку встановлюються чотири класи

безпеки.

Клас 1. До нього належать твел та елементи (конструкції) АС, відмови яких є вихідними (початковими) подіями, що за умови проєктного функціонування систем безпеки призводять до пошкодження твел з перевищенням меж, установлених для ПА.

Клас 2. До нього належать:

елементи (конструкції), відмови яких є вихідними (початковими) подіями, що за умов проєктного функціонування систем безпеки та з урахуванням кількості відмов, що нормуються в цих системах для ПА, призводять до пошкодження твел у межах, установлених для ПА;

елементи (конструкції) систем безпеки, відмови яких призводять до невиконання цими системами своїх функцій.

Клас 3. До нього належать:

елементи (конструкції) систем, важливих для безпеки, що не ввійшли в класи 1 і 2;

додаткові стаціонарні технічні засоби;

елементи (конструкції), що виконують функції радіаційного захисту персоналу та населення.

Клас 4. До нього належать елементи (конструкції) нормальної експлуатації АС, що не впливають на безпеку та які не ввійшли в класи 1, 2, 3, а також елементи (конструкції) додаткових мобільних технічних засобів із управління аваріями. Для додаткових мобільних технічних засобів забезпечується виконання показників надійності, що відповідають класу 3, а також підвищених вимог щодо стійкості до зовнішніх впливів.

6. Якщо який-небудь елемент (конструкція) одночасно містить ознаки різних класів безпеки, то він зараховується до більш високого класу безпеки.

7. Елементи, що з'єднують елементи різних класів, належать до більш високого класу, а клас елемента, що до нього примикає, залишається незмінним.

8. Відмова елемента певного класу не повинна призводити до відмови елементу більш високого класу.

9. Клас безпеки є визначальною та обов'язковою ознакою під час формування інших класифікацій елементів (конструкцій) АС, що встановлюються в нормах та правилах з ЯРБ.

10. У нормах та правилах з ЯРБ, що стосуються окремих видів систем, елементів і конструкцій, можуть вводитися уточнення та деталізація класифікаційних критеріїв, що не суперечать принципам класифікації, встановленим у цих Загальних положеннях.

11. Елементи (конструкції) АС можуть класифікуватися також за іншими ознаками, які встановлюються у відповідних нормах та правилах з ЯРБ.

12. Приналежність елементів (конструкції) АС до класів безпеки встановлюються в проєкті АС і обґрунтовується в ЗАБ енергоблока.

13. Вимоги до якості виготовлення і надійності під час експлуатації елементів (конструкцій), які належать до класів 1 і 2, а також до їх контролю, встановлюються у відповідних нормах та правилах з ЯРБ.

14. Для класу 3 вимоги враховуються в межах дії цих Загальних положень, а також відповідних норм та правил з ЯРБ. В інших випадках можуть використовуватися загальнопромислові норми і правила. Водночас більш високому класу безпеки повинні відповідати більш високі вимоги до якості та її забезпечення.

15. Для систем, елементів і конструкцій АС класу безпеки 4 використовуються загальнопромислові вимоги, за винятком додаткових мобільних технічних засобів, для яких використовуються вимоги норм та правил з ЯРБ для класу безпеки 3 в частині надійності та стійкості до зовнішніх впливів.

16. Належність систем елементів і конструкцій АС до класів безпеки 1, 2 і 3 та поширення на них норм і правил з ЯРБ зазначаються в документації на розроблення, виготовлення, постачання і монтаж.

17. Класифікаційна позначка відображає приналежність елементу (конструкції) до класу та доповнюється символом, що відображає призначення елементу (конструкції):

Н - елементи (конструкції) нормальної експлуатації;

З - захисні елементи (конструкції) системи безпеки;

Л - локалізуючі елементи (конструкції) системи безпеки;

О - забезпечуючі елементи (конструкції) системи безпеки;

К - керуючі елементи системи безпеки;

Д - елементи додаткових технічних засобів.

Якщо елемент (конструкція) має декілька призначень, то всі вони входять в класифікаційну позначку.