Про застосування Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні

Кабінет Міністрів України постановою від 3 квітня 1993 р. N 250

затвердив Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні, що застосовується підприємствами, організаціями та установами до обліку фінансово-господарських операцій з 1993 року. У зв'язку з цим

1. Управлінням і відділам Міністерства, Головній державній податковій інспекції, фінансовим органам Ради Міністрів Республіки Крим, обласних, Київської і Севастопольської міських, районних державних адміністрацій і виконкомів Рад народних депутатів, державним податковим інспекціям по Республіці Крим, областях, містах і районах, апаратам головних контролерів-ревізорів у Республіці Крим, областях, містах і районах, фінансовим технікумам, підприємствам і організаціям, що входять до системи Міністерства фінансів України:

1.1. Взяти до керівництва і неухильного виконання зазначену постанову Кабінету Міністрів України.

1.2. Організувати вивчення Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні.

1.3. При проведенні перевірок і ревізій фінансово-господарської діяльності підприємств, організацій та установ суворо дотримуватися Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні.

2. Покласти обов'язки по розробці і роз'ясненню необхідних нормативних документів щодо забезпечення виконання зазначеного Положення:

підприємствами, об'єднаннями і госпрозрахунковими організаціями Управління методології бухгалтерського обліку;

установами та організаціями, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету- на Управління виконання державного бюджету.

3. Затвердити Вказівки щодо організації бухгалтерського обліку в Україні, які додаються.

4. Визнати такими, що втратили чинність:

наказ Мінфіну УРСР від 4 березня 1980 р. N 31 "Про порядок і строки подання, розгляду і затвердження зведених бухгалтерських звітів і балансів по об'єднаннях,підприємствах і організаціях місцевого підпорядкування;

наказ Мінфіну УРСР від 13 червня 1980 р. N 81 "Про завдання фінансових і страхових органів по дальшому вдосконаленню і поліпшенню бухгалтерського обліку";

наказ Мінфіну УРСР від 29 травня 1985 р. N 59 "Про заходи по виконанню постанови Ради Міністрів УРСР від 22 травня 1985 р. N 212 "Про додаткові заходи по вдосконаленню бухгалтерського обліку в народному господарстві".

Відповідно до пункту 3 Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 квітня 1993 р. N 250 з наступними змінами і доповненнями (надалі - Положення), встановлюється такий порядок застосування вказаного Положення підприємствами і організаціями незалежно від форм власності (крім банків і бюджетних установ).

1. У Положенні передбачено декілька варіантів провадження бухгалтерського обліку окремих операцій з вимогою забезпечувати на підприємстві незмінність протягом поточного року прийнятої методології відображення окремих господарських операцій та оцінки майна, якщо інше не випливає зі змін у законодавстві України та нормативних актах органів, які уповноважені здійснювати регулювання бухгалтерського обліку. Дотримання цього принципу незмінності облікової політики забезпечується затвердженням, розпорядчим документом керівника підприємства, на поточний рік обраного:

методу нарахування зносу малоцінних та швидкозношуваних предметів;

переліку створюваних за рахунок собівартості резервів - з числа тих, що зазначені у пункті 68 Положення;

порядку відображення вартості товарів в балансі оптових баз торгівлі, постачання і збуту.

2. Для бухгалтерського обліку окремих специфічних господарських операцій підприємства можуть застосовувати додаткові субрахунки (рахунки другого порядку) зі збереженням номерів (кодів) діючого плану рахунків.

Введення нових синтетичних рахунків (рахунків першого порядку) без погодження з Міністерством фінансів України не дозволяється.

3. Створення, за рахунок витрат виробництва та обігу, інших видів резервів, крім викладених у пункті 68 Положення, може проводитися за погодженням з Міністерством фінансів України:

для підприємств і організацій, що перебувають у віданні міністерств, відомств, Укоопспілки - за поданням відповідних міністерств і відомств України, Укоопспілки;

для підприємств і організацій республіканської (Автономна Республіка Крим) і комунальної власності та інших підприємств і організацій - за поданням Міністерства фінансів Автономної Республіки Крим, фінансових управлінь обласних, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій.

Пропозиції вказаних органів розглядаються управліннями галузевих фінансів Міністерства фінансів України і після погодження з управлінням методології бухгалтерського обліку подаються на затвердження керівництву Міністерства фінансів України.

4. Підприємства, що прийняли рішення про нестворення резерву на наступну оплату відпусток працівникам, залишок цього резерву, створений у попередньому періоді, спрямовують у звітному році повністю для нарахування сум за надані усім працівникам відпустки або списують у кредит рахунка 80 "Прибутки і збитки" у складі фінансових результатів від позареалізаційних операцій, після чого нараховані суми відпускних, що припадають на звітний місяць, відносяться безпосередньо на рахунки обліку затрат на виробництво та інших джерел оплати праці (прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства, фонди, цільові надходження тощо).

Суми відпускних, нараховані працівникам, зайнятим у виробництві відповідної продукції (робіт, послуг), підлягають розподілу. Та частка суми відпускних, що визначена з сум виплат за рахунок прибутку, який залишається в розпорядженні підприємства, до витрат виробництва та обігу не включається і відображається за кореспонденцією рахунків, якою відображено нарахування виплат за рахунок такого прибутку.

Нарахована і виплачена працівникам у звітному періоді сума відпускних, яка припадає на наступний звітний період, включається до складу фактичних витрат на оплату праці з відображенням по кредиту рахунка 70 "Розрахунки по оплаті праці" у наступному за звітним місяці.

5. Підприємства, які за чинним законодавством виплачують винагороду за вислугу років, можуть створювати резерв на її виплату, включаючи збір на обов'язкове соціальне та державне пенсійне страхування.

Підприємства можуть створювати резерв сумнівних боргів, що утворилися за вартість відвантаженої продукції і товарів, виконаних робіт і наданих послуг за умови, що з цієї вартості визначено та відображено в бухгалтерському обліку фінансовий результат. Такий резерв щодо зазначеної заборгованості може бути створено в тому разі, якщо вона не забезпечена гарантіями (векселями, заставами, договорами страхування), не сплачується боржником більше 30 днів від дати, визначеної умовами договору, і про стягнення її підприємство звернулось із заявою до суду (арбітражного суду).

Висновок про створення резерву сумнівних боргів готується комісією підприємства за участю керівників юридичної, бухгалтерської, збутової служб і затверджується керівником підприємства. У висновку про створення резерву сумнівних боргів комісія відображає відомості про дату і причину виникнення заборгованості, строк її погашення за умовами договору, відсутність гарантій її погашення (векселів, застав, договорів страхування), дату подання позовної заяви до суду (арбітражного суду) про стягнення заборгованості з покупця (замовника), номер і дату платіжного доручення про перерахування мита.

Створення резерву сумнівних боргів відображається за дебетом рахунку 80 "Прибутки і збитки" (у складі фінансових результатів від позареалізаційних операцій) і кредиту рахунку 88 "Фонди спеціального призначення", субрахунок "Резерв сумнівних боргів".

Якщо суд (арбітражний суд) не задовольняє (повністю або частково) позовної заяви підприємства, то така сума заборгованості на підставі рішення суду (арбітражного суду) списується з відображенням за дебетом рахунку 88 "Фонди спеціального призначення", субрахунок "Резерв сумнівних боргів", і кредитом рахунків 62 "Розрахунки з покупцями і замовниками", 76 "Розрахунки з іншими дебіторами і кредиторами".

Якщо ж за рішенням суду (арбітражного суду) заборгованість боржника визнана такою, що підлягає сплаті (повністю або частково), то на суму такої заборгованості підприємство зменшує сальдо утвореного резерву сумнівних боргів з відображенням за дебетом рахунку 88 "Фонди спеціального призначення", субрахунок "Резерв сумнівних боргів", і кредитом рахунку 80 "Прибутки і збитки".

Аналітичний облік створеного резерву сумнівних боргів ведеться в розрізі боржників.

6. Підприємства, установчими документами яких передбачено створення за рахунок прибутку фондів, перевитрати таких фондів при складанні річного бухгалтерського звіту приєднують до непокритих збитків записами по дебету рахунка 81 "Використання прибутку" і кредиту рахунків 87 "Фонди економічного стимулювання" або 88 "Фонди спеціального призначення".

7. У випадках, коли розпорядчим документом керівника підприємства передбачено інший, ніж у попередньому році, порядок нарахування зносу малоцінних та швидкозношуваних предметів, у поточному році проводиться коригування сум зносу. Збільшення суми нарахованого зносу відображається по дебету рахунків обліку витрат виробництва та обігу і кредиту рахунка 13 "Знос малоцінних та швидкозношуваних предметів". Зменшення нарахованої суми зносу відображається по дебету рахунка 13 і кредиту рахунка 80 "Прибутки і збитки" у складі фінансових результатів від позареалізаційних операцій.

При списанні за непридатністю малоцінних і швидкозношуваних предметів на підприємствах, які застосовують метод нарахування зносу по них у розмірі 100 процентів при передачі в експлуатацію, вартість товарно-матеріальних цінностей у цінах можливого використання або реалізації, що одержані при списанні предметів, відображається по кредиту рахунка 12, субрахунок 2 "Малоцінні та швидкозношувані предмети в експлуатації", і дебету рахунків обліку виробничих запасів з одночасним записом вказаної суми по дебету рахунків обліку витрат виробництва (обігу) та кредиту рахунка 12, субрахунок 2, способом сторно.

8. При передачі в експлуатацію малоцінних та швидкозношуваних предметів, використання яких не пов'язане з виробництвом продукції (робіт, послуг), нараховується знос в розмірі 100 відсотків вартості з віднесенням за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства, коштів фондів і цільового фінансування.

9. Вартість спеціальних інструментів та спеціальних пристосувань погашається нарахуванням зносу за встановленою нормою або кошторисною ставкою, що визначена на підставі кошторису витрат на їх виготовлення (придбання), строків їх служби (користування ними) та передбаченого (запланованого) на термін випуску продукції до двох років. Вартість спеціальних інструментів і спеціальних пристосувань, що призначені для індивідуальних замовлень, повністю погашується нарахуванням зносу у тому місяці, в якому замовлення для виконання передано у виробництво. Порядок обчислення норм або кошторисних ставок та нарахування зносу по спеціальних інструментах та спеціальних пристосуваннях визначається в положеннях, інструкціях з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг).

10. Знос тимчасових (нетитульних) споруд, пристосувань і пристроїв нараховується щомісячно на підставі їх первісної вартості (вартості придбання, витрат на спорудження) за вирахуванням вартості тих матеріалів, що їх передбачено одержати від розібрання (за ціною можливого використання або реалізації) та терміну служби (якщо термін служби перевищує тривалість будівництва - виходячи з терміну будівництва). Нарахування зносу в розмірі, що перевищує первісну вартість за вирахуванням вартості одержаних від розібрання тимчасових (нетитульних) споруд матеріалів, не припускається.

11. У випадках повернення на склад малоцінних та швидкозношуваних предметів, що раніше були передані в експлуатацію, їх первісна вартість відображається по дебету субрахунка 1 "Малоцінні та швидкозношувані предмети на складі" і кредиту субрахунка 2 "Малоцінні і швидкозношувані предмети в експлуатації" рахунка 12 без сторнування нарахованого по них зносу. При наступній передачі таких предметів в експлуатацію знос по них в розмірі 50 відсотків вартості (якщо обрано такий метод нарахування зносу) не нараховується, решта 50 відсотків зносу (за вирахуванням вартості одержаних при ліквідації матеріальних цінностей за ціною можливого використання або реалізації) нараховується під час списання (вибуття) за непридатністю. Підприємство повинно організувати відповідний аналітичний облік тих малоцінних та швидкозношуваних предметів, які повернено на склад з місць експлуатації.

12. Предмети вартістю до 10 гривень за одиницю списуються на видаток у міру відпуску їх у виробництво або експлуатацію. З метою забезпечення збереження вказаних предметів в експлуатації підприємство повинно організувати належний контроль за їх рухом, зокрема, оперативний облік у кількісному вираженні за рекомендаціями (інструкціями) міністерств і відомств.

При поверненні на склад з експлуатації предметів вартістю до 10 гривень за одиницю, вони оприбутковуються (за цінами можливого використання або реалізації) на субрахунок 1 "Малоцінні і швидкозношувані предмети на складі" рахунка 12 на зменшення витрат по відповідному рахунку, на який раніше була списана вартість вказаних предметів.

На підприємствах громадського харчування, незалежно від форми власності і підпорядкованості, вартість малоцінних та швидкозношуваних предметів, що наведені в цьому пункті, погашується нарахуванням зносу в розмірі 100 відсотків у міру передачі предметів в експлуатацію. Списання з балансу таких предметів за непридатністю для подальшої експлуатації проводиться в загальному порядку в кореспонденції з рахунком 13 "Знос малоцінних і швидкозношуваних предметів".

13. Порядок регулювання дебіторської і кредиторської заборгованості з простроченими термінами позовної давності, викладений у пунктах 62 і 63 Положення, не застосовується до заборгованості, що утворилась у розрахунках між підприємством та його філіями, а також іншими структурними підрозділами, які виділені на окремий баланс і не є юридичними особами.

14. Придбані облігації і подібні до них (аналогічні) цінні папери (казначейські зобов'язання, ощадні (депозитні) сертифікати), що підтверджують зобов'язання повернути номінальну вартість у передбачений в цінному папері термін та право на одержання фіксованого проценту (доходу), зараховуються за вартістю придбання на рахунок 58 "Фінансові вкладення", аналітичний облік яких провадиться за терміном, видами та емітентами із забезпеченням можливості одержання даних про фінансові вкладення в країні та за кордоном, а також в гривні та іноземній валюті.

У випадках перевищення вартості придбання облігацій та аналогічних цінних паперів над їх номінальною вартістю, при кожному нарахуванні належного по них доходу (процентів) списується частина різниці між купівельною та номінальною вартістю, визначеною в залежності від періодичності одержання доходу. При цьому на суму доходу, який належить одержати по облігаціях і аналогічних цінних паперах дебетується рахунок 76 "Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами" і кредитується рахунок 80 "Прибутки і збитки" з одночасними записами належної до списання суми різниці між купівельною та номінальною вартістю по дебету рахунка 80 і кредиту рахунка 58.

Якщо вартість придбання облігацій і аналогічних цінних паперів нижче від їхньої номінальної вартості, то кожного разу при нараховуванні належного по них доходу (процентів) провадиться відображення донарахованої частини різниці між номінальною вартістю і вартістю придбання по дебету рахунка 58 і кредиту рахунка 80.

Донарахування (списання) різниці провадиться в такому порядку, щоб на час погашення облігацій і аналогічних цінних паперів їхня вартість на рахунку 58 дорівнювала номінальній вартості.

15. Відповідно до Положення до складу основних засобів зараховуються предмети вартістю більше 500 гривень за ціною придбання і терміном служби більше одного року. До складу основних засобів включаються також сільськогосподарські машини і знаряддя, робоча і продуктивна худоба, будівельний механізований інструмент і бібліотечні фонди незалежно від вартості. Не зараховуються до складу малоцінних та швидкозношуваних предметів або основних фондів ті предмети, що їх придбано (збудовано) з метою подальшого продажу, незалежно від вартості та терміну служби.

Вартість придбання основних засобів, за якою вони відображаються в бухгалтерському обліку і звітності (первісна вартість), складається з витрат на їх спорудження або оплату, включаючи витрати на їх доставку (транспортування) та установлення (монтаж і влаштування фундаментів, опор, оплата проектно-розвідувальних робіт тощо) і державну реєстрацію.

У випадках, коли відповідно до законодавства витрати, пов'язані із сплатою при придбанні (спорудженні) основних фондів податку на додану вартість, відшкодовуються з бюджету або за рахунок відповідних джерел фінансування капітальних вкладень (інвестицій), гранична вартість предметів, що зараховуються до складу основних засобів, визначається без сум податку на додану вартість.

У випадках внесення в установленому порядку змін щодо межі граничної вартості тих предметів, які не належать до основних засобів, зміни у бухталтерському обліку основних фондів, зарахованих на баланс підприємства до внесення змін щодо межі граничної вартості, не провадяться.

Аналітичний облік вартості основних засобів провадиться за інвентарними об'єктами в цілих гривнях (без копійок).

16. До складу нематеріальних активів належать довгострокові вкладення (інвестиції) в придбання об'єктів промислової та інтелектуальної власності, права на здійснення окремих видів діяльності, права оренди будівель (споруд, приміщень) або користування ними, а також інших аналогічних майнових прав, що визнані об'єктом права власності підприємства і приносять доход.

До інших аналогічних майнових прав належать права на місце на товарній, фондовій біржі, до вартості якого входять всі витрати, пов'язані з практичним використанням переваг цього місця для самого підприємства.

Не зараховуються до складу нематеріальних активів вкладення в придбання об'єктів промислової та інтелектуальної власності, майнових прав, програмних продуктів з метою подальшого продажу.

Бухгалтерський облік нематеріальних активів провадиться на рахунку 04 "Нематеріальні активи" за первісною вартістю, яка складається з фактичних витрат на придбання і приведення до стану, в якому вони придатні для використання із запланованою метою.

Одержання безплатно нематеріальних активів відображається по дебету рахунка 04 і кредиту рахунка 88 "Фонди спеціального призначення", субрахунок "Фонд безплатно одержаного майна". Прибуток, що його використано після витрачання амортизаційних відрахувань з нематеріальних активів на придбання нематеріальних активів, відображається по дебету рахунка 81 "Використання прибутку" і кредиту рахунка 88 "Фонди спеціального призначення", субрахунок "Фонд прибутку, використаного на капітальні вкладення і придбання нематеріальних активів".

Надходження та оприбуткування будь-якого об'єкта нематеріальних активів на підприємстві слід підтвердити відповідним первинним документом, в якому вказуються докладна характеристика об'єкта; його первісна вартість; термін корисного використання; норма зносу (амортизації); підрозділ, в якому буде використовуватися об'єкт; підписи посадових осіб, що прийняли об'єкт, з доданням документів, в яких описується сам об'єкт нематеріальних активів або порядок його використання.

Аналітичний облік провадиться за видами (авторські права, права використання земельних ділянок, права на здійснення окремих видів діяльності, програмне забезпечення обчислювальної техніки тощо) та окремих інвентарних одиницях нематеріальних активів у цілих гривнях (без копійок).

Норма зносу (амортизації) окремого виду нематеріальних активів визначається виходячи з первісної вартості та встановленого терміну їх корисного використання (але не більше десяти років або терміну діяльності підприємства) і затверджується розпорядчим документом керівника підприємства. Щомісячно сума нарахованого зносу (амортизації) відображається по дебету рахунків обліку витрат виробництва (обігу) та кредиту рахунка 02 "Знос (амортизація) майна", субрахунок "Знос нематеріальних активів". Нарахування зносу (амортизації) починається з 1-го числа місяця, наступного за місяцем зарахування на баланс підприємства, а по об'єктах, що вибули, припиняється з 1-го числа місяця, наступного за місяцем вибуття. Нарахування зносу (амортизації) по окремих інвентарних одиницях нематеріальних активів проводиться протягом терміну їх використання, але не більше терміну, за який нараховано той знос (амортизацію), який дорівнює первісній вартості нематеріального активу (з урахуванням індексації первісної вартості у випадках, передбачених законодавством). Знос нематеріальних активів обліковується і відображається у звітності окремо.

Не нараховується знос на "ноу-хау", гудвіли, знаки для товарів і послуг, вартість яких не зменшується в процесі їх використання. Списання таких нематеріальних активів відображається по дебету рахунка 88 "Фонди спеціального призначення", субрахунок "Фонд прибутку, використаного на капітальні вкладення і придбання нематеріальних активів", і кредиту рахунка 04 "Нематеріальні активи".

17. Матеріальні ресурси, готова продукція і товари, на які продажна ціна зменшилась або якщо вони застаріли чи частково втратили первісну якість, відображаються в бухгалтерському обліку і звітності на кінець звітного періоду за ціною можливої реалізації в тих випадках, коли вона нижча від вартості їх зарахування на баланс, з віднесенням таких втрат на зменшення торговельних (товарних) надбавок, фонду поповнення власних коштів та дооцінки товарно-матеріальних цінностей, а у разі недостатності таких джерел - на фінансові результати від позареалізаційних операцій.

Документи на зменшення вартості вказаних матеріальних цінностей із зазначенням причин складаються комісією у складі заступника керівника підприємства, головного бухгалтера, начальників відділів (служб) матеріально-технічного постачання, збуту, ціноутворення, виробництва та інших осіб, призначених керівником підприємства. При цьому у випадках, коли вартість матеріальних цінностей зменшується внаслідок втрати (погіршення) первісної якості, комісією підприємства повинні бути одержані письмові пояснення відповідальних посадових осіб про причини неправильного зберігання або використання вказаних цінностей.

Документи на зменшення вартості матеріальних цінностей з пропозиціями комісії щодо відшкодування винними особами втрат, завданих внаслідок неправильного зберігання або використання цінностей, затверджуються керівником підприємства.

18. Складання первинних документів про господарські операції та їх відображення в регістрах бухгалтерського обліку підприємства й організації проводять у гривнях та копійках.