Про затвердження Тимчасового положення про підвищення кваліфікації викладачів вищих медичних і фармацевтичних навчальних закладів, інститутів удосконалення лікарів України

З метою покращання системи підвищення кваліфікації викладачів вищих медичних і фармацевтичних навчальних закладів та інститутів удосконалення лікарів України

1. Затвердити Тимчасове положення про підвищення кваліфікації викладачів вищих медичних і фармацевтичних навчальних закладів, інститутів удосконалення лікарів України (додається).

2. Ректорам вищих медичних і фармацевтичних навчальних закладів, інститутів удосконалення лікарів, директорам медичних коледжів і училищ забезпечити виконання вказаного Тимчасового положення про підвищення кваліфікації викладачів вищих медичних і фармацевтичних навчальних закладів, інститутів удосконалення лікарів України.

3. Створити в Українській державній фармацевтичній академії відділення, в Київському інституті удосконалення лікарів - факультет підвищення кваліфікації викладачів. Прийом викладачів для проходження циклів первинного підвищення кваліфікації почати з 1.01.94 р. за рахунок загального плану підвищення кваліфікації.

4. Ректору Українського державного медичного університету спільно з ректорами Української державної фармацевтичної академії і Київського інституту удосконалення лікарів:

4.1. До 1.06.93 р. розробити Положення про факультет (відділення) підвищення кваліфікації викладачів вищих медичних і фармацевтичних навчальних закладів та інститутів удосконалення лікарів України і подати його для затвердження МОЗ України.

4.2. До 1.06.93 р. розробити навчальні плани і програми циклів первинного удосконалення лікарів, затвердити їх на вчених радах навчальних закладів.

4.3. До 1.07.93 р. подати до МОЗ України плани-заявки на проведення первинного підвищення кваліфікації викладачів у 1994 р.

5. Ректорам вищих медичних і фармацевтичних навчальних закладів, завідуючим опорними кафедрами, ректору Київського інституту удосконалення лікарів провести наради завідуючих однопрофільними кафедрами України, залучаючи до участі в них представників науково-дослідних інститутів. До 1.06.93 р. подати МОЗ України для затвердження рішення наради про бази повторного підвищення кваліфікації викладачів з відповідних дисциплін на 1994-1995 роки.

Починаючи з 1995 року, подавати МОЗ України матеріали для затвердження баз повторного підвищення кваліфікації викладачів до 10 січня поточного року на наступні два роки.

6. Ректорам вищих навчальних закладів, інститутів удосконалення лікарів, директорам науково-дослідних інститутів, підрозділи яких затверджені як бази повторного підвищення кваліфікації викладачів :

6.1. До 1.07.93 р. на вчених радах закладів (факультетів) затвердити програми, плани, терміни проведення циклів повторного підвищення кваліфікації і надіслати їх у всі зацікавлені навчальні заклади.

6.2. До 15.09.93 року надіслати МОЗ України плани-заявки підвищення кваліфікації на 1994 р.

Починаючи з 1994 р., плани-заявки первинного і повторного підвищення кваліфікації викладачів подавати МОЗ України до 1 травня поточного року на наступний рік.

7. Контроль за виконанням цього наказу покласти на начальника Головного управління навчальних закладів, кадрів та науки Бєлан С.М.

1. Цим Тимчасовим положенням визначається порядок безперервного підвищення кваліфікації викладачів шляхом удосконалення їх професійної та педагогічної майстерності.

2. Первинне підвищення кваліфікації проходять всі викладачі медичних навчальних закладів протягом перших п'яти років після зарахування на посаду, але не раніше, як через рік після нього. Проводиться на базі факультетів підвищення кваліфікацІї викладачів (ФПКВ) і відділення підвищення кваліфікації викладачів (ВПКВ):

- Українського державного медичного університету: для викладачів вищих медичних навчальних закладів I - IV рівнів акредитації;

- Української фармацевтичної академії: для викладачів вищих фармацевтичних навчальних закладів (фармацевтичних факультетів вищих медичних навчальних закладів) I - IV рівнів акредитації, факультетів удосконалення провізорів;

- Київського інституту удосконалення лікарів: для викладачів інститутів та факультетів удосконалення лікарів, факультетів удосконалення провізорів.

3. Метою первинного підвищення кваліфікації є:

- отримання базових знань з педагогіки та педагогічної психології, навиків їх використання у навчальному процесі;

- оволодіння сучасними ефективними технологіями організації навчального процесу, контролю рівня знань і умінь;

- знайомство з сучасними проблемами педагогіки і психології;

- поглиблення знань із спеціальності;

- вивчення форм методичної роботи, особливостей організації навчального процесу відповідних профільних кафедр навчальних закладів;

- оволодіння практичними навичками роботи на ПЕОМ;

- формування уявлень про можливості і перспективи використання ПЕОМ у навчальному процесі.

4. Протягом циклу первинного підвищення кваліфікації слухачі виконують передбачені навчальним планом і програмами види навчальної діяльності, проходять педагогічну практику на відповідних профільних кафедрах з подальшим психолого-педагогічним аналізом і оцінкою, виконують атестаційно-випускну роботу, складають підсумковий залік.

5. Тривалість циклів первинного підвищення кваліфікації -

6 тижнів.

6. Безпосередньо після зарахування на посаду викладачі підвищують кваліфікацію в межах свого навчального закладу:

- педагогічну - на створених для цього постійно діючих навчальних семінарах, роботу яких організує і контролює ректор (проректор з навчальної роботи);

- спеціальну - на кафедрі; організацію і контроль цієї роботи здійснює завідуючий кафедрою.

7. Повторне підвищення кваліфікації можливе тільки після первинного. Різні види повторного підвищення кваліфікації проходять всі викладачі медичних навчальних закладів, в тому числі не рідше одного разу протягом п'яти років - з педагогіки, педагогічної психології та сучасних технологій навчання.

8. Мета повторного підвищення кваліфікації - удосконалення професійної майстерності викладача за фахом дисципліни викладання, наукової, а для викладачів клінічних кафедр - і лікарської кваліфікації.

9. Тривалість повторних циклів визначається їх навчальними планами і програмами.

10. Базами повторного підвищення кваліфікації викладачів медичних і фармацевтичних інститутів, академій, університетів, інститутів удосконалення лікарів можуть бути:

- кафедри цих навчальних закладів;

- науково-дослідні інститути;

- кафедри університетів, педагогічних та інших вищих навчальних закладів України, підпорядкованих Міністерству освіти України та іншим міністерствам;

- закордонні навчальні заклади, науково-дослідні інститути та лікувальні установи.

11. Затвердження кафедр вищих медичних і фармацевтичних навчальних закладів III - IV рівнів акредитації, інститутів удосконалення лікарів, підрозділів науково-дослідних інститутів як баз повторного підвищення кваліфікації викладачів проводиться на конкурсній основі. Претендент, виходячи з власних досягнень у викладацькій, науковій, лікувальній роботі, висуває програми циклів повторного підвищення кваліфікації викладачів, що повинні бути конкретизовані:

- за змістом (моно- і політематичні, присвячені переважно питанням викладання дисципліни, науковій тематиці, діагностиці, лікуванню тощо; обов'язковим є включення до програми кожного циклу питань педагогіки і психології вищої школи);

- за призначенням (для асистентів і викладачів; доцентів і старших викладачів; професорів, завідуючих кафедрами);

- за тривалістю.

12. Роботу по розробці програм циклів підвищення кваліфікації викладачів спрямовують і координують опорні кафедри вищих навчальних закладів, залучаючи до неї науково-дослідні інститути, однопрофільні кафедри інститутів та факультетів удосконалення лікарів. Опорні кафедри організують щорічний розгляд на нараді завідуючих однопрофільними кафедрами питання про затвердження баз підвищення кваліфікації викладачів. Рішення наради затверджується Міністерством охорони здоров'я України, після чого відповідним кафедрам, науково-дослідним інститутам надається статус бази підвищення кваліфікації.

13. Координація роботи по розробці програм циклів підвищення кваліфікації викладачів інститутів (факультетів) удосконалення лікарів, організація експертизи програм і добір баз покладаються на Київський інститут удосконалення лікарів з наступним затвердженням баз МОЗ України.

14. Затверджені вченими радами вищих навчальних закладів,

інститутів удосконалення лікарів, науково-дослідних інститутів програми циклів повторного підвищення кваліфікації з зазначенням термінів їх проведення надсилаються у всі зацікавлені навчальні заклади кафедрами (науково-дослідними інститутами) - базами. На підставі отриманих заявок вищі навчальні заклади, інститути удосконалення лікарів, науково-дослідні інститути, які є базами,складають і подають до МОЗ України річні плани підвищення кваліфікації викладачів на наступний рік.

15. Викладачі клінічних, гігієнічних, фармацевтичних дисциплін можуть підвищувати кваліфікацію за спеціальністю шляхом участі у тематичних, передатестаційних або спеціалізованих (для викладачів) циклах інститутів (факультетів) удосконалення лікарів.

Викладачам надається можливість стажування за індивідуальними планами і програмами у науково-дослідних інститутах, лікувальних закладах, на кафедрах і в лабораторіях вищих навчальних закладів, інститутів удосконалення лікарів, за кордоном.

16. Викладачі інститутів (факультетів) удосконалення лікарів використовують всі зазначені вище форми підвищення кваліфікації. Кожен з викладачів повинен пройти повторний цикл з питань викладання дисципліни на базі однопрофільної кафедри медичного (фармацевтичного) інституту, академії, університету.

17. Викладачі клінічних дисциплін не рідше одного разу протягом п'яти років проходять цикл підвищення кваліфікації на кафедрах навчальних закладів, інститутів удосконалення лікарів; протягом двох тижнів і більше - стажування в НДІ або на кафедрах.

18. Викладачі медико-біологічних, суспільних дисциплін,

фізичного виховання, української, іноземної, латинської мов, військової підготовки, педагогіки і педагогічної психології проходять підвищення кваліфікації на кафедрах медичних інститутів, академій, університетів, що затверджені як бази, а також у НДІ, вищих навчальних закладах відповідного профілю, підпорядкованих Міністерству освіти України і галузевим міністерствам за домовленістю з ними.

19. Підвищення кваліфікації викладачів медичних коледжів і училищ проводиться на базі ФПКВ Українського державного медичного університету, Київського інституту удосконалення лікарів (викладачі клінічних дисциплін, лабораторної справи), ВПКВ Української державної фармацевтичної академії (викладачі фармацевтичних відділень). Кафедри, які є базами підвищення кваліфікації викладачів медичних коледжів, училищ, спільно з кафедрами (курсами) педагогіки і педагогічної психології розробляють конкретні за змістом моно- і політематичні програми, за якими здійснюється підготовка слухачів.

20. Після успішного проходження циклу підвищення кваліфікації викладачі отримують посвідчення встановленого зразка (додається).

21. При проходженні підвищення кваліфікації перевіряється початковий та кінцевий рівень знань слухачів з використанням тестових методів контролю, вони беруть участь у проведенні лабораторних (практичних) занять, читають лекції, роблять доповіді з питань педагогіки, науки і практики, виконують і захищають випускні роботи, теми і форми яких визначаються за місцем роботи викладача або за місцем проходження підвищення кваліфікації. На підставі врахування всіх видів діяльності слухача виставляється оцінка, яка вноситься у посвідчення.

Дані про підвищення кваліфікації і його результати враховуються при проведенні атестації, визначенні розмірів заробітної плати, обранні на посаду за конкурсом, зарахуванні на неї на підставі трудового договору або контракту.

22. Кафедри, НДІ, що затверджені як бази повторного підвищення кваліфікації викладачів, кафедри (курси) педагогіки і педагогічної психології, деканати факультетів підвищення кваліфікації викладачів ведуть таку обліково-звітну документацію:

- програми циклів, диференційовані за змістом,

тривалістю, призначенням, плани їх проведення;

- обгрунтований розрахунок вартості навчання на кожному циклі (для слухачів з інших держав);

- перелік питань для перевірки початкового і кінцевого рівня знань слухачів відповідно до програми кожного циклу;

- затверджений ректором навчального закладу графік проведення циклів підвищення кваліфікації протягом року;

- журнал реєстрації заявок навчальних закладів на участь викладачів у циклах підвищення кваліфікації;

- журнал обліку відвідувань занять слухачами та педагогічного навантаження викладачів (у годинах);

- журнал реєстрації видачі посвідчень про проходження підвищення кваліфікації.

23. Навчальні заклади, що мають ФПКВ, ВПКВ, кафедри (науково-дослідні інститути) - бази підвищення кваліфікації забезпечують слухачів місцями в гуртожитку.

24. Кошти на утримання ФПКВ, ВПКВ і окремих кафедр навчальних закладів, підрозділів науково-дослідних інститутів, що здійснюють підвищення кваліфікації, передбачаються у кошторисах цих установ. Вони можуть проводити підвищення кваліфікації викладачів на підставі договорів, укладених з установами інших держав або відповідно до міжурядових угод.

25. Матеріальне забезпечення слухачів циклів підвищення кваліфікації здійснюється відповідно до наказу Міністерства охорони здоров'я України від 15 червня 1988 р. N 123 "Про перебудову в системі підвищення кваліфікації і перепідготовки керівних кадрів і спеціалістів системи Мінохорони здоров'я України".