Порядок виділення на одне селянське (фермерське) господарство державних капітальних вкладень для будівництва обєктів виробничого і невиробничого призначення та відшкодування за рахунок державного бюджету їх вартості за умови виконання робіт за власні кошти

Відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 20 липня 1991 р. N 96 "Про розвиток селянських (фермерських) господарств", від 14 березня 1992 р. N 133 "Про деякі питання розвитку селянських (фермерських) господарств", від 29 липня 1992 р. N 423 "Про вдосконалення формування інвестицій на соціальний розвиток села та агропромислового комплексу" та від 13 січня 1993 р. N 19 "Про хід виконання Закону України "Про селянське (фермерське) господарство" та рішень Уряду з цього питання" встановлюються такий порядок, умови і граничні розміри виділення на одне господарство державних централізованих капітальних вкладень, що спрямовуються на становлення і розвиток селянських (фермерських) господарств та механізм відшкодування за рахунок державного бюджету вартості будівництва об'єктів встановленого переліку, за умови виконання їх згідно з проектами спеціалізованих проектних організацій та за власні кошти селянських (фермерських) господарств.

На будівництво об'єктів виробничого і невиробничого призначення для селянських (фермерських) господарств спрямовуються державні централізовані капітальні вкладення відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 13.01.93 N 19 "Про хід виконання Закону України "Про селянське (фермерське) господарство" та рішень Уряду з цього питання".

Вони використовуються лише на будівництво під'їзних шляхів, електро- і радіотелефонних мереж, газо- і водопостачальних систем для садиб селянських (фермерських) господарств, а в трудонедостатніх населених пунктах, крім того, житла та господарських будівель для потреб сім'ї. На меліорацію земель селянських (фермерських) господарств спрямовуються державні централізовані капітальні вкладення, які передбачаються для будівництва об'єктів виробничого призначення відповідно до державної програми меліорації.

Будівництво здійснюється адресно, для конкретних селянських (фермерських) господарств.

Функції замовника по проектуванню та будівництву зазначених об'єктів покладаються на районні управління сільського господарства і продовольства або уповноважені ними органи, які є юридичними особами. В окремих випадках функції замовника можуть бути покладені на селянські (фермерські) господарства, для яких здійснюється будівництво, якщо місцева державна адміністрація делегує їм відповідні права.

Технічний нагляд за будівництвом здійснює районне управління сільського господарства і продовольства або уповноважений ним орган за рахунок коштів, передбачених кошторисом на будівництво.

Індексація виділених державних централізованих капітальних вкладень для селянських (фермерських) господарств відповідно до зміни цін на будівельні матеріали, обладнання та послуги здійснюється одночасно з проведенням індексації державних централізованих капітальних вкладень, передбачених на розвиток агропромислового комплексу.

Районні управління сільського господарства і продовольства формують проекти річних та перспективних планів будівництва об'єктів виробничого і невиробничого призначення для селянських (фермерських) господарств.

До планів в першу чергу рекомендується включати будівництво об'єктів для тих фермерських господарств, садиби яких розташовані в межах трудонедостатніх сільських населених пунктів.

Проекти планів будівництва в розрізі фермерських господарств на плановий рік районні управління сільського господарства і продовольства за погодженням з асоціаціями фермерів подають на розгляд Держагропрому Республіки Крим та обласним управлінням сільського господарства і продовольства.

Держагропром Республіки Крим та обласні управління сільського господарства і продовольства разом з асоціаціями фермерів розглядають пропозиції районних управлінь сільського господарства і продовольства і, виходячи з доведених лімітів державних централізованих капітальних вкладень, погоджують обсяги будівництва і повертають їх відповідним районним управлінням сільського господарства і продовольства.

Відбір фермерських господарств - об'єктів державного інвестування - здійснюється на конкурсній основі за заявками фермерів та відповідними поданнями районних (обласних) асоціацій фермерів.

Перевага надається фермерським господарствам, житлові садиби яких розташовані компактно і можуть бути забезпечені спільними під'їзними шляхами, інженерними мережами, а також окремим фермерським господарствам, які мають більші площі сільськогосподарських угідь, в тому числі ріллі, більшу чисельність працездатних членів сім'ї та дітей, займаються виробництвом продукції, яка є більш необхідною для задоволення державних потреб даного регіону, і виявили згоду на продаж державі більшої частини товарної продукції.

Будівництво здійснюється лише при умові укладення фермерським господарством довгострокової (не менше 5 років) угоди на продаж державі не менше половини товарної продукції, що виробляється цим господарством.

Відповідно до пункту 4 статті 7 Закону України "Про селянське (фермерське) господарство" та статті 9 Закону України "Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві" будівництво житла і господарських будівель здійснюється для осіб, які переселяються в трудонедостатні сільські населені пункти, і місцевого населення віком до 40 років. Враховуючи, що житло, збудоване в сільській місцевості за рахунок бюджетних коштів, передається в особисту власність громадянам лише через 10 років їх постійної роботи в сільському господарстві, переробних і обслуговуючих галузях агропромислового комплексу або соціальній сфері цих сіл, рекомендується при проведенні конкурсу селянських (фермерських) господарств перевагу надавати тим господарствам, власники яких - переселенці - за віком відповідають цим вимогам.

Меліоративні роботи здійснюються виключно при наявності розробленої спеціалізованою проектною організацією в установленому порядку проектно-кошторисної документації та при здатності фермера за рівнем кваліфікації і технічного оснащення високоефективно використовувати меліоровані землі.

Виходячи з інтересів району та області, органи державної адміністрації можуть визначити додаткові критерії першочергового інвестування капітального будівництва для сільського (фермерського) господарства.

Участь фермера у проектуванні та будівництві визначається договором (контрактом) на проектно-вишукувальні роботи та будівництво.

Капіталовкладення на спорудження об'єктів для фермерських господарств виділяються в планах капітального будівництва з таким розрахунком, щоб забезпечити виконання робіт в строки, визначені проектно-кошторисною документацією та договором (контрактом), але не більше двох календарних років.

Проектно-кошторисна документація для спорудження житлового будинку в трудонедостатніх селах розробляється, виходячи із складу сім'ї фермера на момент затвердження завдання на проектування з розрахунку 16 квадратних метрів загальної площі на кожного члена сім'ї і додатково ще 16 квадратних метрів на сім'ю.

При розробці проектно-кошторисної документації на будівництво житла, господарських будівель, під'їзних шляхів, електро- і радіотелефонних мереж, газо- і водопостачальних систем до садиб селянських (фермерських) господарств повинні застосовуватись, як правило, типові проекти і рішення, які відповідають діючим нормам і правилам.

Будівництво під'їзних шляхів та інженерних мереж за рахунок державних централізованих капітальних вкладень здійснюється при умові їх підведення до селянського (фермерського) господарства і протяжності до 0,5 км. Автомобільні під'їзні дороги повинні проектуватись шириною не більше 3,5 метра.

Меліоративні роботи здійснюються в обсягах, передбачених проектно-кошторисною документацією.

В проектах не допускається застосування будівельних матеріалів, конструкцій та виробів з кольорових металів, гранітів, мармурів та інших цінних порід каменю для оздоблення, металевих виробів індивідуального виготовлення, люстр, декоративних панно тощо.

До господарських будівель, спорудження яких може здійснюватись за рахунок державних централізованих капіталовкладень, що виділяються на соціальний розвиток села, відносяться: сарай площею до 20 квадратних метрів, колодязь або артезіанська свердловина.

Не допускається будівництво за рахунок державних централізованих капітальних вкладень саун, гаражів, басейнів, теплиць тощо.

Витрати на проектно-вишукувальні роботи фінансуються в повному обсязі за рахунок централізованих капітальних вкладень.

Розроблена в установленому порядку проектно-кошторисна документація підлягає державній або відомчій експертизі, погодженню з головою фермерського господарства і затвердженню районною державною адміністрацією.

Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів і споруд, зведених за рахунок державних централізованих капітальних вкладень, здійснюється відповідно до порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 серпня 1992 року N 449 "Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів державного замовлення". Участь фермера в роботі державної приймальної комісії обов'язкова.

Інженерні мережі, прийняті в експлуатацію з відповідно обрахованою вартістю основних фондів, передаються замовником безкоштовно експлуатуючій організації або фермерському господарству, за його згодою, за відповідним актом.

Садиба реєструється в сільській (селищній) Раді народних депутатів.

Житлові будинки з надвірними господарськими спорудами і інженерні мережі до них, збудовані за рахунок бюджетних коштів і введені в експлуатацію, передаються в особисту власність громадянам, які переселяються в них з метою ведення на землях трудонедостатніх населених пунктів фермерського господарства, не раніше як через 10 років функціонування цього господарства та за умови виконання ними протягом цих років державного замовлення по продажу сільськогосподарської продукції згідно з укладеною довгостроковою угодою, але не менше половини виробленої в господарстві. При цьому голова селянського (фермерського) господарства реєструє житлову будівлю у сільській (селищній) Раді народних депутатів, одержує в установленому порядку свідоцтво на право приватної власності на житлову будівлю з надвірними господарськими спорудами та інженерними мережами.

Цей порядок поширюється на селянські (фермерські) господарства - юридичні особи, які отримали дозвіл на будівництво об'єктів виробничого і невиробничого призначення, здійснили його за проектами спеціалізованих організацій за рахунок власних коштів та ввели об'єкти в експлуатацію в установленому порядку.

Відшкодування здійснюється лише фермерам, які уклали довгострокову (не менше 5 років) угоду по виконанню доведеного їм державного замовлення на продаж сільськогосподарської продукції, але не менше половини виробленої в господарстві.

Об'єкти, по яким здійснюється відшкодування, передаються у власність сільських (селищних) Рад народних депутатів або безоплатно на баланс відповідних державних організацій. За бажанням фермерів ці об'єкти можуть бути передані у власність селянських (фермерських) господарств не раніше, як через 10 років їх функціонування та за умови виконання ними протягом цих років державного замовлення.

Відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 13 січня 1993 р. N 19 за рахунок державного бюджету здійснюється відшкодування витрат на будівництво під'їзного шляху, електро- і радіотелефонної мереж, газо- і водопостачальної систем до житлової садиби фермерського господарства, меліорацію сільськогосподарських земель, а в трудонедостатніх сільських населених пунктах також житла та надвірних господарських будівель для потреб сім'ї. Відшкодування здійснюється в межах обсягів, передбачених проектно-кошторисною документацією, якщо потужність інженерних мереж, кількість та площа житла і споруд не перевищують параметрів, передбачених в розділі 3 цього Порядку.

Якщо параметри збудованих об'єктів перевищують встановлені обмеження, відшкодуванню підлягає лише частина кошторисної вартості, пропорційна встановленим обмеженням.

Компенсації не підлягає кошторисна вартість саун, гаражів, басейнів, теплиць тощо, а також конструкцій, при виконанні яких використані коштовні будівельні матеріали та вироби, перераховані в розділі 3 цього Порядку.

Право на одержання компенсації за збудовані під'їзні шляхи, меліорацію земель, а в трудонедостатніх населених пунктах також житла та господарських будівель поширюється на фермерські господарства, які розпочали це будівництво після прийняття постанови Кабінету Міністрів Української РСР від 20 липня 1991 р. N 96.

Компенсація вартості будівництва електро-і радіотелефонних мереж, газо-і водопостачальних систем здійснюється по об'єктах, будівництво яких розпочато після прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 13 січня 1993 року N 19.

Датою початку будівництва вважається дата отримання офіційного дозволу на будівництво відповідних об'єктів.

Компенсація вартості будівництва житла та господарських будівель, які споруджені в трудонедостатніх сільських населених пунктах відповідно до статті 9 Закону України "Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві", здійснюється в повному обсязі тим фермерам, які переселились в ці населені пункти, а також фермерам - місцевим жителям віком до 40 років. При цьому розмір компенсації встановлюється виходячи з вартості будівництва, яка визначена в установленому порядку.

Фермерам - місцевим жителям віком понад 40 років, які побудувались у трудонедостатніх сільських населених пунктах, а також фермерам, які здійснили будівництво житла та надвірних господарських споруд в сільських населених пунктах, не віднесених до трудонедостатніх, відшкодовується частина кошторисної вартості їх будівництва відповідно до Порядку виплати компенсації з державного бюджету індивідуальним сільським забудовникам частини вартості будівництва житла і господарських споруд, затвердженого Мінфіном, Мінекономіки та Мінінвестбудом України 18 вересня 1992 р. N 10-08, 20-44/53, 9/411-12.

Зазначеним Порядком необхідно керуватись і при виплаті компенсації вартості будівництва житла і господарських будівель фермерам-переселенцям та фермерам - місцевим жителям трудонедостатніх сільських населених пунктів віком до 40 років з тією різницею, що зазначена компенсація нараховується виходячи із загальної вартості будівництва.

Для одержання компенсацій за завершені будівництвом під'їзні шляхі, електро- і радіотелефонні мережі, газо- і водопостачальні системи до житлових садиб фермерських господарств, а також меліорацію сільськогосподарських земель забудовники подають сільським (селищним) Радам заяву на виплату компенсації, виписку із рішення місцевих органів виконавчої влади про дозвіл на будівництво, копію акта державної приймальної комісії по прийняттю в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, проектно-кошторисну документацію, платіжні документи на придбані будівельні матеріали, обладнання та послуги, довідку про джерела фінансування будівництва об'єктів та декларацію про доходи за період формування фінансових ресурсів, витрачених на будівництво, довідку з установи банку про некористування пільговим банківським кредитом для цих цілей, а також копію договору підряду та довідку, завірену керівником підрядної організації про вартість будівництва цих об'єктів, при здійсненні їх підрядним способом.

Сільські (селищні) Ради на підставі даних журналу-обліку забудовників, який ведеться виконкомами, та вказаних вище документів складають розрахунки компенсаційних виплат по забудовниках, затверджують в місячний строк і подають районним фінансовим відділам з відповідними документами по кожному з них. Сільські (селищні) Ради несуть відповідальність за правильність визначення розміру компенсаційних виплат.

Фінансові органи разом з відділами сільського господарства і продовольства районів в тримісячний термін здійснюють експертизу поданих документів і приймають по кожному забудовнику рішення про виплату компенсацій за побудовані за власні кошти під'їзні шляхи, електро- і радіотелефонні мережі, газо- і водопостачальні системи до житлових садиб селянських (фермерських) господарств, а також за здійснену меліорацію сільськогосподарських земель. В місячний строк після прийняття рішення фінансові органи перераховують у порядку взаємних розрахунків сільським (селищним) Радам кошти, необхідні для виплат зазначених компенсацій забудовникам, і відображають в обліку по виконанню районного бюджету як кошти, передані сільським (селищним) Радам.

Вказані видатки відображаються в обліку і звітності про виконання бюджету сільської (селищної) Ради народних депутатів по розділу 90 "Соціальний захист населення", параграфу 28 "Компенсація сільським (фермерським) господарствам вартості будівництва об'єктів виробничого та невиробничого призначення".

Міністерство фінансів здійснює компенсацію по взаємних розрахунках проведених витрат місцевими бюджетами на підставі довідок, надісланих фінуправліннями Ради Міністрів Республіки Крим та державних адміністрацій областей, м. Севастополя до 15 числа другого місяця, наступного за звітним кварталом (додаток).

Документи, на підставі яких прийняті рішення про компенсаційні виплати забудовникам, повертаються районними фінансовими відділами сільським (селищним) Радам народних депутатів на постійне зберігання.

Сільські (селищні) Ради народних депутатів здійснюють виплату компенсацій забудовникам банківськими чеками або, за їх згодою, перераховують належні суми на особові рахунки забудовників в установах банків не пізніше одного місяця з часу надходження відповідних коштів на поточні рахунки сільських (селищних) Рад народних депутатів.

Виплата відшкодування вартості будівництва зазначених в цьому розділі об'єктів здійснюватиметься, починаючи з 1 січня 1994 року.