передпольотний медичний контроль;
тренування на робочих місцях ПДП;
передпольотні вказівки;
виконання необхідних розрахунків для конкретних умов польоту;
огляд і прийом БпЛА і ПДП;
перевірку робочих місць ПДП і підготовку їх до польоту.
4. Час, необхідний на передпольотну підготовку, встановлює командир (начальник), який організовує польоти.
5. Передпольотний медичний контроль зобов’язані пройти всі члени зовнішніх екіпажів, які беруть участь у польотах.
6. Кожен член зовнішнього екіпажу у разі погіршення самопочуття зобов’язаний доповісти про це безпосередньому начальнику, а також лікарю (фельдшеру), який здійснює передпольотний медичний огляд.
7. Обсяг передпольотного медичного огляду визначається керівними документами з медичного забезпечення польотів ДА.
8. Передпольотні вказівки на польоти дає старший льотної зміни після закінчення передпольотної підготовки.
9. На передпольотних вказівках має бути присутній особовий склад, який бере участь в організації, проведенні і забезпеченні польотів. За потреби на передпольотні вказівки залучаються інші посадові особи.
10. Дані, необхідні для передпольотних вказівок, попередньо наносяться на дошку інформації або відображаються на екрані (моніторі) за допомогою технічних засобів.
11. На передпольотних вказівках старший льотної зміни заслуховує доповіді посадових осіб, які беруть участь в організації, проведенні і забезпеченні польотів, та приймає рішення на виконання польотів за одним з варіантів планової таблиці польотів.
12. На передпольотних вказівках доводяться:
фактичні та очікувані на льотну зміну умови погоди в районі польотів;
найбільш ймовірні відхилення умов погоди від передбачених прогнозом при нестійкому характері умов погоди;
дані радіолокаційної розвідки погоди (у разі проведення);
дані про фактичну й очікувану орнітологічну обстановку;
заходи безпеки щодо метеорологічного та орнітологічного забезпечення польотів;
варіант польотів;
час початку і закінчення польотів;
злітно-посадковий курс;
способи заходу на посадку;
повітряна, наземна (морська) і навігаційна обстановка в районі польотів та особливості управління польотами, умови відходу від аеродрому (ЗПМ, НЗПМ) і виходу на нього, точний час, заходи безпеки в штурманському відношенні та інші необхідні дані;
особливості використання засобів зв’язку та РТЗ польотів;
стан аеродрому (ЗПМ, НЗПМ);
умови запуску, руління, розташування технічних постів, майданчиків огляду авіаційного озброєння;
умови зльоту, заходу на посадку і посадки;
висота (ешелон) виходу на аеродром (ЗПМ, НЗПМ) БпЛА в особливих випадках у польоті (далі - ОВП);
зміни у плановій таблиці польотів;
особливості виконання польотних завдань та експлуатації БпАК;
конкретні заходи безпеки, обмеження, обумовлені фактичними метеорологічними умовами і характером польотних завдань;
інші необхідні дані для успішного та безпечного виконання польотів.
13. Передпольотні вказівки повинні закінчуватися не пізніше ніж за 30 хвилин до початку польотів, щоб залишити зовнішнім екіпажам необхідний час для завершення їх підготовки до польотів, зайняття робочих місць на ПДП, запуску двигунів, руління і зльоту в час, установлений плановою таблицею польотів.
14. Передпольотні вказівки фіксуються за допомогою технічних засобів реєстрації (магнітофон, диктофон тощо).
15. Огляд, прийняття і перевірка готовності до польоту БпЛА, ПДП, підготовка і перевірка робочих місць ПДП до наступного польотного завдання здійснюються зовнішніми екіпажами відповідно до КЛЕ БпАК, БпЛА, ПДП.
VІІ. Загальний порядок проведення польотів
1. Загальні положення при виконанні навчально-тренувальних польотів
1. Польоти БпЛА ІІІ класу дозволяється проводити з підготовленого до польотів аеродрому та за наявності не менше одного запасного аеродрому (ЗПМ).
2. Польоти БпЛА І та ІІ класів без наявності запасного аеродрому (ЗПМ, НЗПМ) дозволяється проводити в районі польотів, який визначений ІВП аеродрому (ЗПМ) (рішенням командира частини (начальника установи) на польоти БпАК на НЗПМ).
3. Польоти (льотна зміна) починаються(ється) і закінчуються(ється) у встановлений плановою таблицею польотів час.
4. Під час проведення польотів у декілька льотних змін між ними повинна бути перерва не менше 30 хвилин для підготовки аеродрому до польотів у наступну льотну зміну.
5. Порядок проведення польотів у районі аеродрому, одночасних польотів БпЛА різних типів, а також одночасного виконання польотів БпЛА та пілотованих ПС з одного аеродрому (ЗПМ) визначається в ІВП. Змінювати встановлений ІВП порядок виконання польотів у районі аеродрому дозволяється тільки командирам зовнішніх екіпажів БпАК (командирам екіпажів ПС), які заходять на вимушену (екстрену) посадку, з дозволу керівника польотів (далі - КрП) на аеродромі.
6. Під час одночасних польотів БпАК різних типів, а також одночасних польотів БпЛА та пілотованих ПС з одного аеродрому (ЗПМ) розробляються відповідні заходи БзП для авіаційного персоналу з визначенням режимів польоту, безпечних часових інтервалів, порядку ешелонування, здійснення радіолокаційного контролю тощо.
7. Під час виконання польотів БпЛА зобов’язані забезпечувати безпечне ешелонування відносно пілотованих ПС відповідно до Правил ПДА.
8. Під час виконання одночасних польотів БпЛА (ПС) різних ЦОВВ, видів ЗСУ, ІВФ, установ та організацій приймання і випускання поодиноких БпЛА (ПС), УПР на аеродромі здійснюються на єдиних каналах управління.
9. Під час виконання польотів БпЛА на робочому місті ПДП зовнішнього пілота обов’язково мають бути:
польотна карта (електронний планшет);
схеми польотів у районі аеродрому (ЗПМ, НЗПМ);
дані про роботу засобів зв’язку і РТЗ польотів (за наявності);
документи аеронавігаційної інформації (далі - АНІ) (виписки з них);
штурманський план польоту (далі - ШПП);
інженерно-штурманський розрахунок (далі - ІШР);
завірена копія реєстраційного посвідчення БпАК (БпЛА, ПДП);
завірена копія сертифіката льотної придатності державного ПС;
план (схема) зв’язку (при перельотах);
інші документи та довідкові дані, необхідні для успішного виконання польоту.
10. Перед початком польотів (льотної зміни) КрП на аеродромі (ЗПМ, НЗПМ) заслуховує доповіді осіб ГКрП зі своїх робочих місць про готовність до безпосереднього керівництва польотами, дає команди на підйом авіаційного прапора на сигнальній щоглі командно-диспетчерського пункту (далі - КДП) (ПУА), пуск двох зелених сигнальних ракет та на запуск двигуна(ів) першого БпЛА, який планується до зльоту.
11. Після закінчення польотів (льотної зміни) (після зарулювання БпЛА на стоянку і вимкнення двигуна(ів) (зупинки гвинтів)) за командою КрП на аеродромі (ЗПМ, НЗПМ) проводиться спуск авіаційного прапора і пуск двох червоних сигнальних ракет.
12. У разі зміни маршрутів, полігона та інших умов виконання завдання, а також у разі невідповідності метеорологічних умов рівню підготовки зовнішніх пілотів (операторів) і завданням, які виконуються, початок польотів може бути перенесений на більш пізній строк. У цьому випадку закінчення польотів може бути перенесене з дозволу вищого командира (керівника), але не більше ніж на 2 години.
13. Польоти проводяться відповідно до планової таблиці польотів.
14. Усі зміни польотних завдань зовнішніх екіпажів вносяться до планової таблиці польотів та доводяться до командирів зовнішніх екіпажів, осіб ГКрП і старшого інженера польотів (за потреби).
15. У разі зміни метеорологічних умов під час льотної зміни і наближення їх значень до граничних для певного варіанта планової таблиці польотів командир частини (начальник установи, старший льотної зміни) зобов’язаний прийняти рішення щодо продовження (припинення) польотів або переходу до польотів за іншим варіантом планової таблиці польотів.
16. Під час переходу до польотів за іншим варіантом планової таблиці польотів польоти припиняються, надаються передпольотні вказівки про порядок їх подальшого проведення.
17. Рішення про припинення польотів на аеродромі може приймати КрП на аеродромі (ЗПМ, НЗПМ) з подальшою доповіддю командиру частини (начальнику установи, старшому льотної зміни).
18. Рішення про припинення польотів на полігоні може приймати КрП на полігоні з подальшою доповіддю командиру частини (начальнику установи, старшому льотної зміни) та КрП на аеродромі (ЗПМ, НЗПМ).
19. Час між закінченням польотів за одним варіантом планової таблиці польотів і початком польотів за іншим має становити не менше 30 хвилин.
2. Виконання польотів безпілотними авіаційними комплексами
1. Запускати двигун БпЛА на аеродромі (ЗПМ, НЗПМ) без дозволу КрП на аеродромі (ЗПМ, НЗПМ) (чергового по прийому) забороняється.
2. Руління і буксирування БпЛА по аеродрому (ЗПМ) у період проведення польотів без дозволу КрП на аеродромі (ЗПМ) забороняються.
3. Запуск двигуна(ів) БпЛА проводиться за командою КрП на аеродромі (ЗПМ, НЗПМ) або без його команди (тільки під час польотів з обмеженим використанням засобів зв’язку) з дотриманням заходів безпеки.
4. Забороняється запускати двигун(и) у разі:
1) відсутності засобів пожежогасіння (на місці запуску);
2) без гальмівних колодок під колесами шасі (крім БпЛА вертолітного типу);
3) несправності гальмівної системи БпЛА та без використання стоянкового гальма;
4) якщо струмінь газу від двигуна(ів) може пошкодити інші ПС, БпЛА або обладнання аеродрому (ЗПМ, НЗПМ);
5) якщо в напрямку запуску з катапульти (з руки) знаходяться перешкоди;
6) якщо командир зовнішнього екіпажу не переконався, що команда на запуск доведена та зрозуміла всім членам зовнішнього екіпажу.
5. Рух ПС, БпЛА, автомобілів та інших транспортних засобів попереду і позаду БпЛА з працюючим(и) двигуном(ами) повинен проводитись на відстані, яка забезпечує безпеку руху та виключає потрапляння сторонніх предметів, пилу (снігу) у працюючий(і) двигун(и).
6. Перед вирулюванням командир зовнішнього екіпажу зобов’язаний:
переконатись у готовності зовнішнього екіпажу до вильоту;
встановити зв’язок з КрП, який підтримується з моменту запуску до моменту вимкнення двигуна(ів) (зупинки гвинта(ів)) після закінчення польоту. За відсутності двостороннього зв’язку виліт забороняється (за винятком виконання бойового завдання);
перевірити дію гальм, переконатись у відсутності на руліжній доріжці (далі - РД) або злітно-посадковій смузі (далі - ЗПС) перешкод (сторонніх предметів). Вирулювати з несправними гальмами або у разі наявності перешкод (сторонніх предметів) на маршруті руління забороняється.
7. Командир зовнішнього екіпажу БпАК витримує швидкість руління залежно від стану РД, наявності перешкод, польотної маси та умов видимості, але не більше швидкості, встановленої КЛЕ БпЛА, БпАК. Руління поблизу перешкод і місць стоянок (далі - МС) ПС, БпЛА проводиться на швидкості, яка забезпечує негайну зупинку БпЛА під час гальмування.
8. За необхідності проводиться супровід БпЛА, що виконує руління.
9. Відповідальність за безпеку руління у всіх випадках несе командир зовнішнього екіпажу БпАК. Супроводжуючий відповідає за правильність подання команд засобами зв’язку або сигналів відповідно до додатка 7 до Правил ВП ДА .
10. У разі незадовільного стану РД і МС переміщення ПС по льотному полю здійснюється шляхом буксирування. Швидкість буксирування визначається КЛЕ БпАК. На місці командира зовнішнього екіпажу БпАК перебуває зовнішній пілот (оператор) або технік БпАК.
11. Одночасне руління кількох БпЛА (ПС) в одному напрямку проводиться з інтервалами і на дистанціях, які виключають потрапляння в двигун(и) сторонніх предметів, пилу (снігу), піднятих БпЛА (ПС), який рулить попереду.
12. Обгін БпЛА (ПС), який виконує руління, забороняється.
13. Якщо напрямки руління БпЛА (ПС) перетинаються, екіпаж, який бачить справа інший БпЛА (ПС), який (яке) рулить, повинен зупинитись і пропустити його.
14. Під час руління назустріч один одному командир кожного екіпажу зобов’язаний зменшити швидкість руління до мінімальної і триматися правіше, щоб БпЛА (ПС) розійшлися лівими бортами.
15. Зустрічне руління допускається, якщо відстань між закінцівками крил БпЛА (ПС) не менше напіврозмаху крила (для вертольотів та БпЛА вертольотного типу - не менше одного діаметра несучого гвинта) та лише на прямолінійній ділянці РД.
16. Перетинання ЗПС БпЛА, який рулить (буксирується), під час польотів проводиться з дозволу та за командою КрП на аеродромі.
17. Команда на припинення руління передається засобами зв’язку або сигналами відповідно до додатка 7 до Правил ВП ДА . За цією командою командир зовнішнього екіпажу зобов’язаний негайно припинити руління та чекати на подальші вказівки.
18. Для зльоту та посадки БпЛА на ЗПС аеродрому встановлюється єдиний напрямок.
19. Під час визначення напрямку зльоту та посадки враховуються тип БпЛА, швидкість та напрямок вітру відносно ЗПС (ЗПМ, НЗПМ), довжина ЗПС, наявність перешкод, схема польотів БпЛА над аеродромом (ЗПМ, НЗПМ), наявність засобів зв’язку та РТЗ польотів.
20. Вирулювання на ЗПС і зліт проводять з дозволу КрП на аеродромі (ЗПМ, НЗПМ) або помічника КрП (далі - ПКрП) на аеродромі, який надається засобами зв’язку або відповідними сигналами згідно з додатком 7 до Правил ВП ДА.
21. Зліт поодиноких БпЛА або груп БпЛА проводиться в часових інтервалах, вказаних у плановій таблиці польотів і встановлених ІВП.
22. Зліт виконується відповідно до КЛЕ БпАК.
23. Забороняється злітати у випадках, якщо:
1) на ЗПС знаходяться інші БпЛА (ПС) або перешкоди;
2) БпЛА (ПС), що заходить на посадку, відходить на друге коло;
3) виявлено несправності БпЛА, двигуна(ів) і обладнання;
4) швидкість вітру (його бокова складова відносно ЗПС) перевищує встановлену КЛЕ БпАК;
5) не забезпечується безпека зльоту.
24. Посадка БпЛА проводиться з дозволу КрП (ПКрП) на аеродромі (ЗПМ, НЗПМ), який надається засобами зв’язку або відповідними сигналами згідно з додатком 7 до Правил ВП ДА .
25. Командир зовнішнього екіпажу, перебуваючи на посадковій прямій, зобов’язаний припинити зниження та відійти на друге коло (виконати повторний захід), якщо:
1) спостерігаються небезпечні явища погоди або скупчення птахів, які становлять загрозу для виконання посадки;
2) положення БпЛА у просторі чи параметри його руху не забезпечують безпеку посадки;
3) у повітряному просторі або на ЗПС (ЗПМ, НЗПМ) з’явилися перешкоди, що загрожують БзП (посадки);
4) за командою КрП на аеродромі (ЗПМ, НЗПМ).
26. Зліт та посадка БпЛА без дозволу органів УПР аеродрому (ЗПМ, НЗПМ) забороняються.
27. За потреби вимушеної (екстреної) посадки на аеродромі (ЗПМ, НЗПМ) командир зовнішнього екіпажу зобов’язаний доповісти КрП та виконати за його вказівкою вихід на аеродром (ЗПМ, НЗПМ) і захід на посадку способом, який забезпечує безпечну посадку за мінімальний час.
28. БпЛА (ПС), які перебувають у повітрі, зобов’язані звільнити для БпЛА, який виконує вимушену (екстрену) посадку, маршрут (висоту) заходу на посадку і (за потреби) обмежити радіообмін.
29. Після посадки командир зовнішнього екіпажу зобов’язаний без затримки звільнити ЗПС та доповісти про це органу УПР аеродрому (ЗПМ, НЗПМ).
30. Посадка на запасну ЗПС проводиться з дозволу органу УПР аеродрому у випадках, передбачених польотними завданнями, а також за вказівкою органу УПР аеродрому в аварійних ситуаціях.
31. Команда на заборону посадки надається зовнішнім екіпажам засобами зв’язку та/або сигналами згідно з додатком 7 до Правил ВП ДА .
32. Особливості виконання окремих видів польотів викладено в розділі ІХ Правил ВП ДА .
VIІІ. Розбір польотів
1. Після виконання польоту БпЛА, а також після закінчення льотної зміни проводиться розбір польотів.
2. Розбір польотів БпАК поділяється на міжпольотний, попередній і повний.
3. Розбір польотів здійснюється відповідно до вимог розділу VIII Правил ВП ДА .
ІХ. Керівництво польотами безпілотних авіаційних комплексів
1. Керівництво польотами БпАК здійснюється відповідно до вимог розділів ІІІ та ХІ Правил ВП ДА, якщо інше не визначено цими Правилами.
2. Керівництво польотами БпАК полягає в передачі від органу УПР на БпАК умов польоту, команд, інформації зовнішнім пілотам (операторам) та спрямоване на своєчасне і безпечне виконання ними польотних завдань. Органи УПР постійно контролюють дотримання зовнішніми пілотами (операторами) заданого режиму польоту та виконання команд, що їм подаються.
3. Керівництво польотами БпАК здійснюється при стійкому двосторонньому зв’язку зовнішнього пілота (оператора) з органом УПР і при безперервному радіолокаційному контролі (за можливості).
4. Органи УПР, які здійснюють керівництво польотами БпАК, зобов’язані постійно знати повітряну, метеорологічну та орнітологічну обстановку в межах встановленої зони відповідальності, інформувати про це зовнішніх пілотів (операторів) та вживати своєчасних заходів з надання їм допомоги у разі виникнення ОВП та наявності небезпечних явищ погоди.
5. Для керівництва польотами на льотну зміну командир частини (начальник установи) призначає ГКрП з числа осіб, які мають відповідну освіту, допуск до керівництва польотами БпАК, придатні до виконання своїх обов’язків за висновком ЛЛК та не мають перерв у керівництві польотами.
6. До складу ГКрП входять:
1) на аеродромі (ЗПМ, НЗПМ) - КрП, черговий штурман (за потреби);
2) на полігоні (майданчику цільового призначення) - КрП на полігоні (майданчику цільового призначення).
Крім вказаних посадових осіб, за рішенням командира частини (начальника установи) до складу ГКрП можуть включатись інші посадові особи згідно з розділом ХІ Правил ВП ДА , які мають відповідні допуски.
7. КрП на аеродромі (ЗПМ, НЗПМ) призначається з числа керівного складу частини (установи) БпАК, заступників командирів підрозділів БпАК (штурманів ескадрилей), інших посадових осіб частини (установи) та вищих начальників. На період виконання польотів КрП на аеродромі (ЗПМ, НЗПМ) підпорядковується командиру частини (начальнику установи, старшому льотної зміни).
8. Черговий штурман призначається з числа заступників командирів ескадрилей, штурманів підрозділів БпАК, зовнішніх пілотів (операторів) БпАК, які мають відповідний допуск до керівництва польотами.
9. КрП на полігоні (майданчику цільового призначення) призначається з числа зовнішніх пілотів (операторів), які допущені до керівництва польотами БпАК на полігоні (майданчику цільового призначення):
в окремому загоні (взводі, відділенні) - з числа зовнішніх пілотів (операторів) БпАК;
в окремій ескадрильї - з числа командирів (штурманів) ланок;
у частині (установі) - з числа заступників командирів (штурманів) ескадрилей та вище.
10. У разі одночасних польотів БпЛА двох та більше частин (установ) на льотно-методичних зборах, авіаційних навчаннях КрП на полігоні призначається наказом командира (начальника) відповідного ОУ, який організовує та проводить збори (навчання, польоти), з числа підготовлених КрП на полігоні, які займають посади заступників командирів (начальників), старших штурманів, начальників повітряно-вогневої підготовки частин (установ). КрП на полігоні (ГКрП на полігоні) визначається керівником зборів (навчань) на кожну льотну зміну.
11. Усі особи ГКрП зобов’язані здійснювати управління польотами БпАК відповідно до встановленої для них методики роботи і фразеології радіообміну і відповідають за безпеку польотів зовнішніх екіпажів БпАК, які перебувають під їх управлінням, в обсязі функціональних обов’язків.
12. Під час керівництва польотами БпАК КрП повинен мати таку документацію:
планова таблиця польотів на льотну зміну;
ІВП (схема району виконання польотів);
КЛЕ БпАК, які виконують польоти в цю зміну;
( Абзац шостий пункту 12 розділу IX із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства оборони № 2 від 08.01.2020 )
( Пункт 12 розділу IX доповнено новим абзацом сьомим згідно з Наказом Міністерства оборони № 2 від 08.01.2020 )
ці Правила;
документи АНІ;
пам’ятка персоналу ГКрП щодо дій під час ОВП;
витяг з плану взаємодії частини (установи) зі структурним підрозділом району (області) Державної служби України з надзвичайних ситуацій під час спільних дій у разі виникнення надзвичайної ситуації;
схема повітряного руху в районі польотів;
схема розміщення засобів зв’язку і РТЗ польотів у районі польотів (за їх наявності);
схема орієнтирів для визначення дальності горизонтальної видимості вдень та вночі;
бюлетень погоди на період польотів;
дані про фактичну погоду в районі польотів (за необхідності - в районі запасного аеродрому, ЗПМ, НЗПМ);
дані радіолокаційної розвідки погоди (за наявності радіолокаційних засобів);
таблиця критичних значень метеорологічних елементів та умов, за яких польоти обмежуються або припиняються;
таблиця природного освітлення;
таблиця максимально допустимої швидкості руху під час зльоту і посадки за типами БпЛА, а також графік для визначення бокової складової вітру;
витяг з інструкції щодо первинних дій посадових осіб у разі виникнення авіаційної події.
13. КрП на полігоні має документацію, встановлену відповідними службовими документами щодо полігонної служби.
14. Контроль за наявністю документів у ГКрП та їх своєчасним оновленням покладається на заступника командира частини (заступника начальника установи).
15. Для керівництва польотами зони відповідальності ГКрП встановлюються:
на аеродромі (ЗПМ) - в ІВП;
на НЗПМ - у рішенні командира частини (начальника установи).
16. КрП особисто та через осіб ГКрП керує польотами БпАК. Керівництво польотами БпАК здійснюється за даними спостереження за БпЛА візуально, за допомогою радіотехнічних засобів, за доповідями зовнішніх пілотів (операторів) БпАК.
17. КрП забороняється відволікатися від візуального спостереження за БпЛА, які виконують зліт та посадку.
18. Під час виконання БпЛА польотних завдань в аеродромній зоні КрП обмежує зльоти і посадки інших БпЛА (ПС) для виключення їх небезпечного зближення. Особливості розподілу повітряного простору та керівництва польотами на всіх етапах польоту визначаються ІВП, а під час виконання польотів на НЗПМ - у рішенні командира частини (начальника установи).
Х. Особливості організації і виконання польотів безпілотних авіаційних комплексів з непозначених злітно-посадкових майданчиків
1. Порядок виконання навчально-тренувальних польотів БпАК на НЗПМ визначається в рішенні командира частини (начальника установи), у якому вказуються:
1) назва НЗПМ (як правило, надається назва розташованого поблизу від нього населеного пункту або характерного орієнтира);
2) належність НЗПМ до підрозділу (частини, установи) та вид застосування (виконуваних робіт);
3) розташування відносно найближчого населеного пункту або характерного орієнтира (вказується напрямок відносно сторін світу i відстань від центру НЗПМ до найближчого населеного пункту або характерного орієнтира, за яким визначена назва майданчика);
4) форма НЗПМ (квадрат, коло - радіус або діаметр, прямокутник), розміри НЗПМ (у метрах), схил майданчика (у градусах), ширина бокових смуг безпеки (у метрах), характер поверхні НЗПМ (бетон, залізо, ґрунт), ширина РД (у метрах), форма і розміри МС (у метрах), кількість БпЛА, які можуть знаходитись на НЗПМ одночасно, придатність до експлуатації в різних умовах;
5) географічні координати місцезнаходження НЗПМ (з обов’язковою вказівкою системи координат (наприклад, СК-42 або WGS-84)). Геодезичні координати (у форматі градуси, хвилини, секунди) або прямокутні координати (з точністю до метра), висота НЗПМ відносно рівня моря (у метрах), магнітне схилення в районі НЗПМ (з точністю до 1°);
6) зона кінцевого етапу заходу на посадку та зона зльоту (форма і розміри), підходи (відкриті, закриті), характер поверхні (рівнина, горбиста місцевість, ліс тощо), ґрунт (піщаний, суглинок, чорнозем, болотистий тощо), наявність та характер трав’яного покриву, основні магнітні курси заходу на посадку або сектори найсприятливіших магнітних шляхових кутів підходу. При складному підході - географічні координати кожного порога зони кінцевого етапу заходу на посадку і зльоту, маркування цих зон (за потреби);
7) тип БпАК, який планується використовувати на НЗПМ;
8) характерні орієнтири під час підходу до НЗПМ та перешкоди в радіусі 20 км, їх дійсні азимути, відстані та висоти від рівня поверхні землі;
9) структура повітряного простору в районі НЗПМ;
10) схеми польотів у районі НЗПМ;
11) порядок виконання польотів (використання повітряного простору) у районі НЗПМ;
12) запасні аеродроми, ЗПМ, НЗПМ;
13) склад ГКрП, порядок УПР, засоби зв’язку та РТЗ польотів, які використовуються на НЗПМ;
14) метеорологічне забезпечення та мінімум НЗПМ для зльоту і посадки;
15) дії екіпажу при небезпечних метеорологічних умовах;
16) порядок організації наземного забезпечення польотів;
17) розташування споруд, перешкод, що чинять вплив на БзП;
18) порядок зв’язку зі старшим авіаційним начальником на НЗПМ;
19) карта району НЗПМ масштабу 1:200 000 (1:500 000);
20) кроки НЗПМ.
Рішення командира частини (начальника установи) на польоти БпАК на НЗПМ підписує начальник штабу частини (установи) та затверджує командир частини (начальник установи).
2. Вибір ділянки місцевості та оцінку ступеня її придатності для облаштування НЗПМ здійснює комісія, що призначається наказом командира частини (начальника установи). Головою комісії обирається один із заступників командира частини (начальника установи). До складу комісії включаються начальник інженерної (інженерно-аеродромної) служби, командир підрозділу БпАК (представник підрозділу БпАК з числа зовнішніх пілотів (операторів) БпАК) та інші посадові особи за потреби.
3. Завдання на польоти БпАК персоналу підрозділу БпАК ставить особисто командир (начальник установи) або посадова особа, яка ним призначена. Підготовку особового складу підрозділу БпАК до польотів організовують і проводять їх безпосередні командири (начальники).
4. Планова таблиця польотів може складатись як на одну, так і на декілька льотних змін.
5. Попередня підготовка до польотів персоналу підрозділу БпАК проводиться на одну або декілька змін. Склад та тривалість попередньої підготовки визначає командир частини (начальник установи).
6. Передпольотну підготовку до польотів персоналу підрозділу БпАК організовує та проводить командир (начальник) цього підрозділу. Передпольотна підготовка проводиться на НЗПМ безпосередньо перед польотами БпАК з урахуванням конкретної метеорологічної, орнітологічної, повітряної та наземної обстановки, що склалася на цей час. У випадку, коли у підрозділі, що складається з однієї - двох осіб, зовнішній пілот (оператор) БпАК є командиром (начальником) цього підрозділу, передпольотні вказівки не проводяться.
7. Польоти БпАК з НЗПМ дозволяється виконувати вдень та вночі. Вимоги до відбору та обладнання НЗПМ для виконання польотів визначаються КЛЕ БпАК.
8. Відхід БпЛА від НЗПМ та вихід на нього здійснюються на висотах та напрямках, які унеможливлюють зіткнення з іншими БпЛА (ПС) та наземними перешкодами.
9. За потреби негайної (позачергової) посадки на НЗПМ зовнішній пілот (оператор) БпАК доповідає про це КрП на НЗПМ та за його вказівками здійснює вихід БпЛА на НЗПМ і захід на посадку способом, який забезпечує посадку за мінімальний час.
10. За потреби припинення польоту БпЛА зовнішній пілот (оператор) БпАК може використовувати раніше призначені або самостійно підібрані в польоті майданчики, про що негайно доповідає КрП на НЗПМ.
11. Для керівництва польотами на НЗПМ на льотний день командир частини (начальник установи) призначає ГКрП у складі КрП на НЗПМ. За рішенням командира частини (начальника установи) до складу ГКрП за наявності відповідних допусків можуть включатися інші посадові особи, визначені цими Правилами.
12. Місце розташування робочих місць ГКрП визначає командир частини (начальник установи), при цьому забезпечується стійкий двосторонній зв’язок КрП на НЗПМ із зовнішніми пілотами (операторами) БпАК.
13. Під час виконання керівництва польотами БпАК КрП на НЗПМ повинен мати документацію, указану в пункті 12 розділу ІХ цих Правил, та рішення командира частини (начальника установи) на польоти БпАК на НЗПМ. Контроль наявності документації на ПУА, її своєчасне оновлення відповідно до змін, які надходять, здійснює командир частини (начальник установи).
14. У разі термінових вильотів на НЗПМ БпЛА І класу приймається рішення на терміновий виліт безпілотного авіаційного комплексу з непозначеного злітно-посадкового майданчика (додаток 6), рекогносцировка місцевості може не проводитися, ГКрП може не призначатися, при цьому рішення та дозвіл на термінове використання повітряного простору надаються відповідно до пункту 24 Положення про ВППУ , пункту 17 розділу VI та пунктів 10, 11 розділу VIII Правил ВППУ .
( Пункт 14 розділу X із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства оборони № 2 від 08.01.2020 )
ХІ. Виконання польотів БпАК в особливих випадках у польоті
1. Втрата керування безпілотним літальним апаратом
1. Порядок дій зовнішнього екіпажу у разі втрати керування БпАК визначається КЛЕ БпАК, ІВП та у рішенні командира частини (начальника установи) на виконання польотів з НЗПМ.
2. У разі втрати керування БпЛА зовнішній пілот (оператор) БпАК негайно доповідає органу УПР висоту, місце та напрямок польоту БпЛА і діє за його вказівками.
3. Орган УПР (ОПР) негайно вживає заходів щодо запобігання випадкам небезпечного зближення інших ПС у районі виконання польотів з БпЛА, що втратив керування, та сповіщає чергові сили з протиповітряної оборони.
2. Вимушена посадка безпілотного літального апарата
1. Вимушена посадка за межами аеродрому, ЗПМ, НЗПМ виконується у разі крайньої необхідності, коли неможливо продовжувати політ, і здійснюється відповідно до вимог КЛЕ БпАК.
2. Зовнішній пілот (оператор), який прийняв рішення на виконання вимушеної посадки, повідомляє орган УПР (ОПР) про місце і час передбачуваної посадки.
3. Вимушена посадка на водну поверхню виконується якнайближче до берега або до корабля (судна).
4. Орган УПР (ОПР) у разі отримання повідомлення про вимушену посадку БпЛА зобов’язаний:
визначити місцезнаходження БпЛА;
негайно сповістити відповідний відомчий авіаційний координаційний центр пошуку і рятування.
| Начальник Управління регулювання діяльності державної авіації України | М.Б. Кушнірук |
Додаток 1
до Правил виконання польотів
безпілотними авіаційними
комплексами державної авіації України
(пункт 6 розділу І)
КЛАСИФІКАЦІЯ
безпілотних літальних апаратів безпілотних авіаційних комплексів
1. За класами БпЛА БпАК класифікуються як:
1) І клас "Легкі" (злітною масою до 150 кг), до якого належать:
мікро (тактичні) БпЛА БпАК, що мають злітну масу менше 2 кг, радіус дії до 5 км;
міні (тактичні поля бою) БпЛА БпАК, що мають злітну масу від 2 до 15 кг, радіус дії більше 5 км;
малі (тактичні) БпЛА БпАК, що мають злітну масу більше 15 кг, радіус дії більше 25 км. БпЛА І класу запускаються з руки, за допомогою катапульти, мобільних пускових пристроїв або використовують ЗПС (ЗПМ);
2) ІІ клас "Середні" (злітною масою від 150 до 600 кг), до якого належать тактичні (оперативно-тактичні) БпЛА БпАК з радіусом дії більше 50 км. БпЛА ІІ класу запускаються за допомогою катапульти, мобільних пускових пристроїв або використовують ЗПС (ЗПМ);
3) ІІІ клас "Важкі" (злітною масою більше 600 кг), до якого належать:
оперативні БпЛА БпАК (medium altitude long endurance - MALE, середньої висоти, довгої тривалості), що застосовуються на висоті до 13700 м (45000 футів) та мають радіус дії більше 200 км;
стратегічні БпЛА БпАК (high altitude long endurance - HALE, великої висоти, довгої тривалості), що застосовуються на висоті до 19800 м (65000 футів) та мають радіус дії більше 200 км. БпЛА ІІІ класу потребують ЗПМ зі штучним покриттям.
2. За призначенням БпЛА БпАК класифікуються як:
1) бойові БпЛА БпАК - призначені для виконання бойових завдань, до яких належать:
розвідувальні БпЛА БпАК;
БпЛА БпАК розвідки та цілевказання;
БпЛА БпАК радіоелектронної боротьби;
ударні БпЛА;
БпЛА - перехоплювачі ПС. Бойові БпЛА БпАК можуть мати комбіноване призначення;
2) спеціальні БпЛА БпАК - призначені для виконання спеціальних завдань як ретранслятори та мішені, а також для спостереження та моніторингу об’єктів, території тощо.
3. За типом, місцем базування, способом зльоту та посадки, типом системи керування польотом БпЛА БпАК поділяються на такі:
1) за типом літального апарата:
літаковий тип;
вертолітний тип;
мультироторний;
2) за місцем базування:
наземне базування;
річкове (морське) базування;
повітряне базування;
3) за способом зльоту:
по-літаковому (з розбігу);
по-вертолітному (з місця);
за допомогою засобів запуску (катапульта, пускова установка);
з руки;
універсальний (комбінований);
4) за способом посадки:
по-літаковому (з пробігом);
по-вертолітному (без пробігу);
за допомогою засобів посадки (парашут, гальмівний пристрій тощо);
5) за типом системи керування польотом:
автономні БпЛА БпАК, що здійснюють політ за попередньо введеною програмою та можуть мати аварійний режим приведення БпЛА в точку посадки або режим аварійного припинення польоту;
пілотовані БпЛА БпАК, до яких належать:
БпЛА БпАК з ручним пілотуванням;
БпЛА БпАК, що пілотуються автопілотом;
БпЛА БпАК, що пілотуються за допомогою точок шляху;
БпЛА БпАК з комбінованою системою керування.
4. Зведена класифікація БпЛА БпАК за основними ознаками
Додаток 2
до Правил виконання польотів
безпілотними авіаційними
комплексами державної авіації України
(підпункт 1 пункту 6 розділу ІІ)
ВІДОМІСТЬ
про безпілотний авіаційний комплекс
( Див. текст )( Додаток 2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства оборони № 2 від 08.01.2020 )
Додаток 3
до Правил виконання польотів
безпілотними авіаційними
комплексами державної авіації України
(пункт 1 глави 3 розділу V)
ВИМОГИ
до базового кваліфікаційного рівня зовнішнього пілота (оператора) безпілотного авіаційного комплексу
1. Основні вимоги
1. Базова кваліфікація зовнішнього пілота (оператора) БпАК складається з чотирьох базових кваліфікаційних рівнів (далі - БКР), що відповідають вимогам, які висуваються Міжнародною організацією цивільної авіації до пілотованих ПС, та стандартам НАТО стосовно підготовки зовнішніх пілотів (операторів) БпАК.
2. Теоретичні та практичні програми навчання (далі - КБП) зовнішніх пілотів (операторів) БпАК розробляються ОУ ЗСУ, ЦОВВ та ІВФ відповідно до вимог БКР за погодженням з уповноваженим структурним підрозділом Міністерства оборони України з питань регулювання діяльності державної авіації України.
3. Зовнішні пілоти (оператори) БпАК проходять повну теоретичну підготовку, еквівалентну підготовці екіпажів пілотованих ПС, що включає отримання базових знань, а саме про:
1) структуру та порядок використання повітряного простору України (далі - ПП України);
2) порядок УПР та правила польотів;
3) аеродинаміку (практичну аеродинаміку);
4) конструкцію БпАК;
5) льотну та технічну експлуатацію БпАК;
6) повітряну навігацію;
7) авіаційну метеорологію;
8) порядок ведення радіозв’язку (у тому числі авіаційною англійською мовою (IКAO, рівень 4));
9) виконання бойових (спеціальних) завдань;
10) безпеку польотів.
4. Зовнішні пілоти (оператори) БпАК проходять повну програму практичної льотної підготовки, яка складається з льотної підготовки на БпАК та підготовки на тренажно-моделюючому комплексі БпАК. Льотна підготовка забезпечує зовнішнім пілотам (операторам) БпАК можливість продемонструвати навички та вміння у керуванні БпАК (БпЛА, ПДП) у всьому діапазоні його висот і швидкостей, включаючи дії в ОВП на будь-якому етапі польоту.
2. Знання (навички/уміння) БКР І
1. Порядок підготовки до виконання бойового (спеціального) завдання:
1) загальна підготовка:
авіаційна метеорологія;
тактико-технічні дані (ТТД) та обмеження БпАК;
структура ПП України (району польотів), документи АНІ;
керівні документи з організації, проведення польотів та використання ПП України;
використання польотних та топографічних карт;
вибір маршрутів польоту відповідно до умов виконання завдання;
складання штурманського плану польоту;
виконання штурманських розрахунків польоту вручну;
виконання інженерно-штурманських розрахунків польоту;
дії в ОВП;
планування польоту (вильоту та прибуття БпЛА);
використання комп’ютеризованих систем планування польоту;
з’ясування польотного завдання (бойового, штурманського розпорядження (АТО/АСО));
управління діями екіпажу;
2) зв’язок:
порядок організації зв’язку та рубежі передачі управління між ПУА;
функціонування та порядок застосування бортових систем зв’язку;
функціонування та порядок застосування ліній передачі даних;
3) експлуатація БпАК:
аеродинаміка та динаміка польоту (практична аеродинаміка);
експлуатація навігаційних систем;
виявлення та уникнення небезпечних явищ погоди;
особливості виконання польотів на малих та гранично малих висотах;
дії з обладнанням ПДП в аварійних ситуаціях (дії в ОВП);
дії з обладнанням ПДП під час ручного управління БпЛА;
КЛЕ БпАК.
2. Безпосередня підготовка та виконання польоту:
1) передпольотна підготовка:
постановка завдання на польоти;
вивчення завдання на польоти;
вивчення метеообстановки;
планування польоту за ПВП;
вибір основного та запасних маршрутів;
вибір висот польоту на маршруті на основі аеронавігаційних даних;
підготовка польотних (топографічних) карт;
виконання передпольотної перевірки БпАК:
виконання зовнішнього контрольного огляду БпАК;
перевірка відповідних комунікацій (зв’язку, командної лінії тощо);
відмітка в журналі підготовки БпАК про готовність БпАК;
виконання перевірки показань приладів ПДП;
виконання перевірки відповідності показань GPS;
отримання відповідних обмежень та дозволів на політ;
виконання перевірки готовності до зльоту;
2) виконання польоту:
здійснення зльоту, набору висоти за контрольними точками (вихід на контрольні точки);
встановлення заданої швидкості польоту;
набір та дотримання заданої висоти польоту;
виконання перевірки систем БпАК після зльоту;
дотримання заданого режиму польоту БпЛА;
ведення орієнтування в польоті;
використання карти для ведення орієнтування;
виконання маневрів в заданій(ому) зоні (районі);
отримання дозволу на виконання завдання в зоні (районі);
встановлення заданих швидкості, курсу, висоти в зоні (районі);
виконання польоту на малій швидкості;
виконання основних (заданих) еволюцій у польоті (розворотів, знижень та наборів висоти тощо);
виконання виведення зі складного положення;
виконання виведення із звалювання;
відновлення втраченого контролю за польотом (керування БпЛА);
зайняття вихідного положення та перевірка систем БпАК перед зниженням і виходом із зони (району);
виконання зниження і виходу із зони (району);
вихід в точку початку маневру для заходу на посадку;
аналіз напрямку та швидкості вітру;
виконання заходу на посадку за встановленими схемами;
дотримання безпечного ешелонування;
ведення обачності на всіх етапах польоту;
переведення та контроль БпЛА у посадкову конфігурацію;
виконання заходу на посадку з рубежу (заходу з прямої);
виконання зниження по глісаді;
виконання заходу на посадку та посадки в автоматичному режимі;
виконання посадки;
виконання пробігу;
виконання зльоту з конвеєра;
виконання відходу на друге коло у разі помилки під час заходу на посадку;
виконання відходу на друге коло з висоти прийняття рішення;
виконання відходу на друге коло з висоти вирівнювання (за командою);
виконання процедур та перевірок після посадки;
демонстрація льотної майстерності під час керування БпЛА (аналіз ситуацій та грамотності у прийнятті рішень);
демонстрація грамотної роботи з органами управління ПДП;
демонстрація дотримання послідовності виконання польотних завдань;
3) політ за ППП (не застосовується);
4) повітряна навігація:
виконання візуального орієнтування;
виконання зчитування карт;
визначення візуальних орієнтирів;
порівняння місцезнаходження БпЛА з картою;
виконання розрахунку фактичної витрати пального (заряду акумуляторів);
виконання штурманських розрахунків у польоті:
визначення поправок з урахуванням вітру в польоті;
розрахунок (уточнення) часу посадки;
контроль за витратою пального в польоті;
виконання процедур у разі втрати зв’язку та/або відмови лінії передачі даних;
5) аварійні ситуації:
виявлення аварійних ситуацій;
здійснення аналізу ситуації та виконання відповідних дій в ОВП;
здійснення доповіді про ОВП (подання сигналу "Лихо");
перевірка працездатності систем під час ОВП;
виконання безперервного керування БпЛА під час ОВП;
виконання термінової посадки;
6) післяпольотні процедури: