ДЕРЖАВНА КОМІСІЯ З ЦІННИХ ПАПЕРІВ ТА ФОНДОВОГО РИНКУ
Р І Ш Е Н Н Я
10.09.1999 N 178 |
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
20 січня 2000 р.
за N 30/4251
Про затвердження Тимчасового положення про вимоги до розрахункового банку та Типового договору про грошові розрахунки за операціями щодо цінних паперів
Відповідно до вимог ст. 8 Закону України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні" та Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку
ВИРІШИЛА:
1. Затвердити Тимчасове положення про вимоги до розрахункового банку та Типовий договір про грошові розрахунки за операціями щодо цінних паперів (додаються).
2. Установити термін дії нормативно-правових актів, визначених у пункті 1 цього рішення, до 1 квітня 2000 року.
3. Термін дії договорів, укладених відповідно до документів, зазначених у пункті 1 цього рішення, повинен закінчуватися 1 квітня 2000 року.
4. Управлінню нагляду за інфраструктурою ринку цінних паперів ужити заходів щодо реєстрації цього рішення в Міністерстві юстиції України.
5. Рішення набуває чинності згідно з чинним законодавством.
6. Керівнику прес-центру Комісії забезпечити опублікування цього рішення відповідно до чинного законодавства.
7. Контроль за виконанням цього рішення покласти на Члена Комісії Головка А.Т.
Голова Комісії | О.Мозговий |
ЗАТВЕРДЖЕНО
Рішення Державної комісії
з цінних паперів
та фондового ринку
10.09.1999 N 178
Постанова Правління
Національного банку України
06.10.1999 N 497 ( za030-00 )
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
20 січня 2000 р.
за N 30/4251
ТИМЧАСОВЕ ПОЛОЖЕННЯ
про вимоги до розрахункового банку
1. Загальні положення
1.1. Відповідно до Законів України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні", "Про банки і банківську діяльність", "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні" банки, які обслуговують депозитарій, можуть здійснювати грошові розрахунки за угодами щодо цінних паперів за умови:
1) отримання відповідної ліцензії Національного банку України на здійснення функцій спеціалізованого розрахункового (клірингового) банку;
2) взяття на облік банку як розрахункового в Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку;
3) укладення розрахунковим банком договору з депозитарієм про грошові розрахунки за операціями щодо цінних паперів.
1.2. Вимоги цього Положення не поширюються на Національний банк України щодо виконання ним функцій розрахункового банку для Національного депозитарію.
2. Вимоги до розрахункового банку
2.1. Банк може надавати послуги із здійснення грошових розрахунків за угодами щодо цінних паперів тільки з дати взяття на облік цього банку як розрахункового в Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку.
2.2. Порядок ліцензування розрахункових банків установлює Національний банк України. Порядок взяття на облік банку як розрахункового встановлює Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку.
2.3. Розрахунковий банк не може безпосередньо володіти понад п'ятьма відсотками статутного фонду депозитарію чи організатора торгівлі цінними паперами або опосередковано володіти понад десятьма відсотками статутного фонду депозитарію чи організатора торгівлі цінними паперами.
2.4. Депозитарій чи організатор торгівлі цінними паперами може бути засновником (учасником, акціонером) та мати у власності цінні папери, випущені розрахунковим банком. Якщо розрахунковий банк володіє часткою у статутному фонді депозитарію чи організатора торгівлі, то останні не можуть здійснювати зустрічні інвестиції у статутний фонд банку.
2.5. Кліринговий депозитарій для здійснення грошових розрахунків за операціями щодо цінних паперів зобов'язаний користуватися послугами, що надають розрахункові банки на підставі договору про грошові розрахунки за операціями щодо цінних паперів, типова форма якого затверджується Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку і Національним банком України.
2.6. Розрахунковому банку, який здійснює професійну діяльність на ринку цінних паперів, забороняється використовувати інформацію, що стала йому відомою в результаті здійснення грошових розрахунків за угодами щодо цінних паперів, у своїх інтересах або інтересах третіх осіб.
2.7. Розрахунковий банк зобов'язаний вести облік операцій з грошовими коштами за операціями щодо цінних паперів у порядку, визначеному чинним законодавством.
2.8. Кошти, що надходять від учасників фондового ринку за операціями щодо цінних паперів, не повинні використовуватися розрахунковим банком для здійснення ризикових активних операцій. Вони можуть використовуватися розрахунковим банком за умови, що це не створює становища, яке загрожує забезпеченню депозитарієм виконання угод щодо цінних паперів.
3. Державний контроль за діяльністю розрахункового банку
3.1. Державний контроль за діяльністю розрахункових банків здійснює Національний банк України та Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку в межах повноважень, передбачених законодавчими актами України.
Інші державні органи здійснюють контроль за вказаною діяльністю у межах своїх повноважень, визначених чинним законодавством.
3.2. Національний банк України в десятиденний строк сповіщає Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку про накладення санкцій на розрахунковий банк або про зміну граничних економічних нормативів розрахункового банку, а в разі відкликання або зупинення дії ліцензії розрахункового банку - у триденний строк сповіщає Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку.
3.3. Національний банк України та Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку в межах повноважень, передбачених законодавчими актами України, мають право застосувати санкції до розрахункового банку у разі порушення ним чинного законодавства.
Начальник Управління нагляду за інфраструктурою ринку цінних паперів | В.Лісовий |