МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНИЙ ДЕПАРТАМЕНТ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Державного
департаменту ветеринарної
медицини Міністерства
аграрної політики України
24.12.2002 N 74
( z0025-03 )
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
16 січня 2003 р.
за N 27/7348
( Положення втратило чинність на підставі Наказу Державного комітету ветеринарної медицини N 238 від 28.10.2008 )
ПОЛОЖЕННЯ
про районну державну лікарню ветеринарної медицини
( Із змінами, внесеними згідно з Наказами Державного департаменту ветеринарної медицини N 21 від 25.02.2004 N 126 від 22.10.2004 ) ( У тексті Положення слова "містах Києві та Севастополі" у відповідних відмінках виключено на підставі Наказу Державного департаменту ветеринарної медицини N 126 від 22.10.2004 )
1. Районна державна лікарня ветеринарної медицини (далі - Лікарня) відповідно до Закону України "Про ветеринарну медицину" є державною установою ветеринарної медицини для здійснення профілактичних, діагностичних, лікувальних та інших протиепізоотичних заходів. Лікарня підпорядковується управлінню ветеринарної медицини в районі.
Лікарня є правонаступником районного підприємства (лікарні) державної ветеринарної медицини.
( Пункт 1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Державного департаменту ветеринарної медицини N 21 від 25.02.2004, в редакції Наказу Державного департаменту ветеринарної медицини N 126 від 22.10.2004 )
2. Лікарня у своїй діяльності керується Конституцією та іншими законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, Міністерства аграрної політики України, Державного департаменту ветеринарної медицини, управління ветеринарної медицини в Автономній Республіці Крим, області, району і цим Положенням.
3. Структурними підрозділами Лікарні є:
дільничні лікарні;
дільниці;
державні лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи на ринках (якщо в районі немає державної лабораторії ветеринарної медицини);
( Абзац четвертий пункту 3 в редакції Наказу Державного департаменту ветеринарної медицини N 21 від 25.02.2004 )
державні лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи на ринках;
інші структурні підрозділи.
4. Основними завданнями Лікарні є:
ветеринарне обслуговування тварин господарств усіх форм власності та фізичних осіб;
охорона території району від занесення з території інших держав, регіонів, областей, районів або з карантинної зони збудників інфекційних хвороб тварин, а також недопущення їх розповсюдження за межі території району або карантинної зони;
державний ветеринарно-санітарний контроль та нагляд за виробництвом доброякісної у ветеринарно-санітарному відношенні продукції тваринного походження, у тому числі перевірка документації, що якимось чином пов'язана з якістю та безпекою продукції тваринного і рослинного походження, здоров'ям тварин;
реалізація заходів щодо додержання ветеринарно-санітарних вимог, установлених законодавством;
профілактика і діагностика інфекційних, інвазійних та незаразних хвороб тварин і їх лікування;
захист населення від хвороб, спільних для тварин і людей;
сприяння підвищенню кваліфікації спеціалістів ветеринарної медицини;
упровадження в практику досягнень ветеринарної медицини.
5. Лікарня відповідно до покладених на неї завдань безпосередньо, а також через свої структурні підрозділи:
1) здійснює заходи щодо профілактики, діагностики та ліквідації інфекційних, інвазійних і незаразних хвороб тварин та їх лікування;
2) організовує реалізацію планів протиепізоотичних, лікувально-профілактичних, ветеринарно-санітарних заходів;
3) оцінює епізоотичну ситуацію і здійснює заходи з профілактики і ліквідації заразних хвороб тварин, дератизації, дезінфекції тощо;
4) проводить епізоотологічне розслідування кожного випадку появи нових вогнищ інфекційних і паразитарних захворювань, уживає ефективних заходів щодо їх ліквідації;
5) робить розрахунки потреби імунобіологічних та інших ветеринарних препаратів;
6) організовує і здійснює заходи з профілактики, діагностики, ліквідації інфекційних, інвазійних і незаразних захворювань тварин та їх лікування;
7) аналізує причини виникнення заразних і незаразних хвороб, падежу тварин;
8) організовує разом з органами та закладами МОЗ захист населення від хвороб, спільних для людей і тварин, та здійснює взаємообмін відповідною інформацією;
9) разом з управлінням ветеринарної медицини в районі та державною санітарно-епідеміологічною службою бере участь у розслідуванні випадків виникнення серед населення захворювань, спільних для людей і тварин;
10) здійснює ветеринарно-санітарну експертизу продукції тваринного, а на ринках і рослинного походження;
11) перевіряє якість та безпеку продукції тваринного походження на всіх стадіях виробництва;
12) одержує інформацію, необхідну для встановлення епізоотичного стану, виявлення причин захворювання тварин і оцінки ветеринарно-санітарної якості та безпеки продукції тваринного походження;
13) здійснює ветеринарне обслуговування тварин господарств усіх форм власності та фізичних осіб;
14) веде облік хворих і загиблих тварин;
15) бере участь у межах своєї компетенції у проведенні атестації робочих місць, спеціалістів ветеринарної медицини структурних підрозділів Лікарні;
16) упроваджує у ветеринарну практику досягнення ветеринарної медицини;
17) подає управлінню ветеринарної медицини в районі відповідні висновки для органів страхування щодо захворювань тварин, унаслідок яких вони загинули або були вимушено забиті;
18) здійснює заходи щодо пропаганди ветеринарних знань серед власників тварин;
19) видає ветеринарні документи;
20) здійснює інші функції, необхідні для виконання покладених на неї завдань;
21) веде державну статистичну звітність ветеринарної служби.
( Пункт 5 доповнено підпунктом 21 згідно з Наказом Державного департаменту ветеринарної медицини N 21 від 25.02.2004 )
6. У штат Лікарні входять офіційні лікарі ветеринарної медицини, які здійснюють свою діяльність згідно із законодавством.
7. Посадові особи Лікарні, які є державними інспекторами ветеринарної медицини, мають право:
1) здійснювати державний ветеринарно-санітарний контроль та нагляд за надходженням і забоєм тварин, переробкою, зберіганням, транспортуванням та реалізацією продукції тваринного походження;
2) здійснювати державний ветеринарно-санітарний контроль та нагляд на ринках (зоологічних ринках), інших підприємствах торгівлі, де організовано продаж тварин, продукції тваринного і рослинного походження, кормів тваринного і рослинного походження, кормових добавок;
3) здійснювати державний ветеринарно-санітарний контроль та нагляд за виконанням керівниками підприємств, установ, організацій та громадянами - власниками тварин і сировини тваринного, а на ринках і рослинного походження ветеринарних вимог у разі вирощування, транспортування і забою тварин; заготівлі, переробки, виробництва, зберігання, реалізації і транспортування продукції тваринного походження;
4) контролювати виробництво якісних і безпечних у ветеринарно-санітарному відношенні продуктів тваринного походження у суб'єктів господарювання усіх форм власності;
5) забороняти реалізацію продукції тваринного походження та переробку продовольчої сировини тваринного походження, що не відповідають ветеринарно-санітарним вимогам, у тому числі показникам якості та безпеки;
6) перевіряти додержання суб'єктами господарювання ветеринарно-санітарних правил транспортування об'єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду і вимог щодо оформлення ветеринарних документів.
8. Лікарню очолює начальник - державний інспектор ветеринарної медицини (далі - Начальник), який призначається на посаду і звільняється з посади начальником управління ветеринарної медицини в районі (за погодженням начальника управління ветеринарної медицини в Автономній Республіці Крим, області).
Начальник Лікарні має заступників, які є державними інспекторами ветеринарної медицини та призначаються на посаду і звільняються з посади Начальником Лікарні.
Начальник повинен мати досвід практичної роботи за фахом не менше як 3 роки та пройти відповідну підготовку й атестацію.
Начальник Лікарні несе персональну відповідальність за виконання покладених на Лікарню завдань і здійснення нею своїх функцій.
9. Начальник Лікарні:
керує діяльністю Лікарні, її структурними підрозділами;
призначає та звільняє з посади спеціалістів Лікарні та керівників структурних підрозділів Лікарні з урахуванням результатів атестації, а також обслуговувальний персонал;
визначає ступінь відповідальності підлеглих і вирішує питання про притягнення їх до відповідальності;
організовує роботу Лікарні, розподіляє обов'язки між спеціалістами ветеринарної медицини і затверджує посадові інструкції працівників Лікарні;
розробляє структуру, штатну чисельність та кошторис Лікарні, які затверджуються відповідно до законодавства;
розробляє та затверджує положення про структурні підрозділи Лікарні (крім державної лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи на ринку);
уносить пропозиції управлінню ветеринарної медицини в районі про поліпшення матеріально-технічного забезпечення Лікарні та її структурних підрозділів.
10. При Лікарні можуть утворюватися госпрозрахункові підрозділи для надання ветеринарних послуг на договірних умовах.
11. Фінансування, матеріально-технічне забезпечення Лікарні та її структурних підрозділів здійснюються за рахунок коштів загального і спеціального фондів державного бюджету.
12. Ведення бухгалтерського обліку здійснюється згідно з вимогами законодавства.
13. Лікарня є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах банків, бланки і печатку із зображенням Державного Герба України та своєї назви, а також бланки і печатку з написом "Начальник районної державної лікарні ветеринарної медицини - державний інспектор ветеринарної медицини".
14. У разі ліквідації Лікарні її активи мають бути передані іншій неприбутковій організації, яка входить до структури Державного департаменту ветеринарної медицини, або зараховані до доходу бюджету.
( Положення доповнено пунктом 14 згідно з Наказом Державного департаменту ветеринарної медицини N 21 від 25.02.2004 )
| Начальник управління організації ветеринарної справи та профілактики незаразних хвороб тварин | М.І.Маковський |
