Забороняється приготовляти електроліт, наливаючи воду у кислоту. Можна доливати воду у готовий електроліт.
14.9. У разі робіт з кислотами та лугами необхідно надягати костюм (грубошерстий для робіт з кислотами і бавовняний для робіт з лугами), гумові чоботи (під штани) або калоші, гумовий фартух, захисні окуляри та гумові рукавички.
Грудки їдкого лугу слід подрібнювати у спеціально відведеному місці, попередньо загорнувши їх у мішковину.
14.10. Паяти пластини в акумуляторному приміщенні допускається за таких умов:
- роботи слід виконувати за нарядом;
- паяти дозволяється не раніше ніж через 2 год після закінчення зарядки. За 2 год до початку робіт батареї, що працюють за методом постійної підзарядки, повинні бути переведені у режим розряду;
- до початку виконання робіт приміщення слід провентилювати протягом 2 год;
- під час паяння приміщення слід постійно вентилювати;
- місце для паяння слід відгородити від решти батарей вогнестійкими щитами;
- для уникнення отруєння свинцем та його сполуками необхідно вжити спеціальних заходів безпеки та визначити режим роботи відповідно до інструкцій з експлуатації та ремонту акумуляторних батарей.
15. Кабельні лінії
15.1. Земляні роботи
15.1.1. Земляні роботи, пов'язані з ремонтом або прокладанням кабелю в зоні розташування підземних споруд та комунікацій, слід проводити з письмового дозволу керівників підприємства або цеху, відповідальних за експлуатацію цих споруд та комунікацій. До дозволу слід додавати план з вказівкою про розміщення та глибину закладання комунікацій.
15.1.2. У разі пошкодження підземної споруди, яке спричиняє небезпеку для тих, хто працює, або у разі виявлення не зазначених на планах кабелів, трубопроводів, підземних споруд, боєприпасів керівник робіт повинен негайно припинити роботи у цьому місці і повідомити про те, що сталося, працівнику, який видав наряд, та організації-власнику виявленої (пошкодженої) споруди. Виконання робіт можна продовжити тільки після отримання дозволу від відповідних організацій.
15.1.3. У разі виявлення у траншеях або котлованах запаху газу роботи в них слід негайно припинити, а працівників вивести з небезпечної зони. Роботи можна поновити тільки після усунення причин витікання газу.
15.1.4. Забороняється застосування машин та механізмів ударної дії ближче 5 м від траси кабелів, а землерийних машин - в межах охоронної зони КЛ.
15.1.5. Застосування землерийних машин в межах охоронної зони КЛ дозволяється тільки під час проведення розкопок під наглядом працівників, які експлуатують цю лінію. У разі проведення розкопок безпосередньо над кабелем застосування землерийних машин та пневматичних інструментів, а також ломів та кирок допускається тільки на глибину, при якій до кабелю або захисного покриття залишається шар грунту не менше як 0,3 м.
( Абзац перший пункт 15.1.5 розділу 15 із змінами, внесеними згідно з Наказом Держнаглядохоронпраці N 26 від 25.02.2000 )
Подальше виймання грунту слід проводити вручну лопатами.
15.1.6. Взимку виймання грунту лопатами можна починати тільки після його відігрівання. В цьому разі наближення джерела тепла до кабелів допускається не ближче ніж на 15 см.
15.1.7. Місце робіт, де проводиться копання котлованів, траншей або ям, слід огородити відповідно до вимог СНиП III-4-80 "Техника безопасности в строительстве". На огородженні слід встановити попереджувальні знаки і написи, а в нічний час - сигнальне освітлення.
15.1.8. Під час копання траншей у слабкому або вологому грунті, коли є загроза обвалу, їхні стіни повинні бути надійно укріплені.
У сипких грунтах роботи можна проводити без укріплення, але з укосами, що відповідають куту природного укосу грунту.
15.1.9. В грунтах з природною вологістю, у разі відсутності грунтових вод і розташованих поблизу підземних споруд, копання котлованів та траншей з вертикальними стінками без укріплення дозволяється на глибину не більше: 1 м - в насипних, піщаних та великоуламкових грунтах; 1,25 м - в супісках; 1,5 м - в суглинках і глинах. У щільних зв'язних грунтах траншеї з вертикальними стінками рити роторними та траншейними екскаваторами без встановлення укріплень допускається на глибину не більше 3 м.
Забороняється у цьому разі працівникам спускатись в траншеї. В місцях траншеї, де необхідно перебувати працівникам, слід влаштовувати укріплення або робити укоси.
Взимку розроблення грунту (крім сухого) на глибину промерзання допускається без укріплень.
15.1.10. За умов, що відрізняються від зазначених в пункті 15.1.9 цих Правил, котловани та траншеї слід розробляти з укосами без укріплень або з вертикальними стінками, закріпленими по всій висоті.
15.1.11. Влаштування укріплень котлованів та траншей глибиною до 3 м, як правило, повинно бути інвентарним та виконуватись за типовими проектами.
15.1.12. Проведення робіт в котлованах та траншеях зі зволоженими укосами дозволяється тільки після ретельного огляду керівником робіт (майстром) стану грунту, укосів.
15.2. Підвішування і кріплення кабелів та муфт
15.2.1. Розкриті муфти слід закріплювати на дошці, що підвішена за допомогою дроту або тросів до перекинутих через траншею брусів, та закривати коробами. Одна стінка короба повинна бути знімною та закріплюватись без використання цвяхів.
На короби, що закривають відкопані кабелі, необхідно вивісити попереджувальні плакати або знаки безпеки.
15.2.2. Забороняється використовувати для підвішування кабелів сусідні кабелі, трубопроводи тощо. Кабелі слід підвішувати, не допускаючи їх зміщення.
15.3. Розкривання муфт, розрізання кабелів
15.3.1. Перед розкриванням муфт або розрізанням кабелю необхідно впевнитись в тому, що робота буде виконуватись на кабелі, який підлягає ремонту, що цей кабель вимкнено і вжито інших технічних заходів, необхідних для допуску до робіт на ньому.
15.3.2. На робочому місці розміщення кабелю, що підлягає ремонту, слід визначити:
- у разі прокладання кабелю в тунелі, колекторі, каналі та інших кабельних спорудах або по стінках будівель - простеженням, звірюванням розкладки з кресленнями та схемами, перевіркою за бирками;
- у разі прокладання кабелю в землі - звірюванням його розміщення з кресленнями прокладання. З цією метою слід попередньо викопати контрольну траншею (шурф) впоперек пучка кабелів, яка дає змогу бачити всі кабелі.
15.3.3. В усіх випадках, коли відсутнє видиме пошкодження кабелю, слід застосовувати кабелепошукові апарати.
15.3.4. Перед розрізуванням кабелю або розкриванням з'єднувальної муфти необхідно упевнитись у відсутності напруги за допомогою спеціального пристосування. Це пристосування повинно забезпечити проколювання або розрізування броні і оболонки кабелю до жил із замиканням їх між собою і заземленням. Спеціальне пристосування, як правило, повинно бути з дистанційним керуванням.
У тунелях, колекторах, колодязях та інших кабельних спорудах застосовувати спеціальні пристосування без дистанційного керування не допускається.
15.3.5. Для заземлення спеціального дистанційного пристосування слід застосовувати заземлювач, заглиблений у грунт на глибину не менше 0,5 м.
15.3.6. Якщо внаслідок пошкоджень кабелю залищились відкритими всі струмовідні жили, відсутність напруги можна перевіряти безпосередньо покажчиком напруги без проколювання кабелю.
15.3.7. У разі використання пристосування у вигляді ізолювальної штанги з голкою і різальним наконечником необхідно застосовувати спеціальний металевий захисний екран.
Для проколювання кабелю слід надягати діелектричні рукавички та захисні окуляри. У цьому разі стояти слід на ізолювальній основі зверху траншеї якомога далі від кабелю, що проколюється.
Проколювання кабелю повинні здійснювати два працівники: допускач та керівник робіт; один з них безпосередньо проколює кабель, а другий спостерігає. У разі, якщо керівник робіт суміщає обов'язки допускача, другим працівником може бути працівник з групою IV.
15.3.8. На внутрішніх кабельних лініях електростанцій та підстанцій, де довжина та спосіб прокладання кабелів дозволяють, користуючись кресленнями, бирками, кабелепошуковим апаратом, точно визначати кабель, що підлягає ремонту, допускається за рішенням працівника, який видав наряд, не проколювати кабель перед його розрізуванням або розкриванням муфти.
15.3.9. Розкривати з'єднувальні муфти та розрізувати кабель у тому разі, коли попереднє проколювання не робиться, слід заземленим інструментом, надягнувши діелектричні рукавички і захисні окуляри та стоячи на ізолювальній основі.
Після попереднього проколювання ті самі операції на кабелі можна виконувати без зазначених додаткових заходів безпеки.
15.4. Роботи із сумішами для заливання муфт
15.4.1. Суміші для заливання муфт необхідно розігрівати у спеціальному металевому посуді з кришкою та носиком.
Забороняється розігрівати нерозкриті банки з сумішами.
15.4.2. Під час роботи з гарячими сумішами для заливання муфт і припоєм необхідно користуватись брезентовими рукавицями і захисними окулярами.
Рукава одягу слід зав'язувати біля зап'ястя поверх рукавиць або застосовувати рукавиці довжиною до ліктя.
Забороняється передавати посуд з гарячими сумішами та припоєм з рук в руки.
У разі передавання посуду з гарячими сумішами слід ставити їх на землю або на міцну основу. Піднімати або опускати розігріту масу необхідно обережно за допомогою сталевого тросика з карабіном.
Працівників із зони піднімання або опускання гарячої суміші необхідно відвести на безпечну відстань.
Забороняється переносити гарячі суміші по тимчасових драбинах або містках, а також стояти або проходити під місцем роботи під час заливання суміші.
15.4.3. Перемішувати розплавлені суміші для заливання муфт або припій слід попередньо нагрітим металевим прутиком чи ложкою. Попадання води в гарячі суміші і припій не допускається.
В холодну пору року муфти перед заливанням їх гарячими сумішами слід прогріти.
15.4.4. Працівників, які виконують роботи з епоксидними компаундами і затверджувачами, слід проінструктувати про токсичні властивості цих матеріалів та заходи безпеки під час проведення робіт з ними.
15.5. Прокладання та перекладання кабелів, перенесення муфт
15.5.1. У разі перекочування барабана з кабелем необхідно вжити заходів проти захоплення виступаючими частинами барабана одягу тих, хто працює.
Барабан з кабелем дозволяється перекочувати тільки по горизонтальній поверхні по твердому грунту або міцному настилу за наявності гальмівного пристрою.
Розміщувати кабелі, барабани, механізми, пристрої та інструменти слід поза призмою обвалення грунту і не ближче 1 м від краю траншеї.
15.5.2. У разі ручного прокладання кабелю працювати слід в брезентових рукавицях.
Забороняється піднімання, кріплення і рихтування кабелю, маса 1 м якого більше ніж 1 кг, з приставних драбин та стрем'янок (драбинок).
15.5.3. Забороняється під час прокладання кабелю стояти всередині кутів повороту, а також підтримувати кабель вручну на поворотах траси (з цією метою слід встановлювати кутові ролики).
15.5.4. Забороняється застосовувати трансформатори напругою понад 380 В для прогрівання кабелів електричним струмом.
15.5.5. Перекладати кабелі і переносити муфти слід після вимикання кабельної лінії та її заземлення.
Перекладання кабелів, що перебувають під напругою, допускається у разі необхідності і за таких умов:
- кабель, що перекладається, повинен мати температуру не нижче плюс 5 град.C;
- муфти на ділянці кабелю, що перекладається, повинні бути жорстко закріплені на дошках хомутами;
- для роботи слід використовувати діелектричні рукавички, поверх яких для захисту від механічних пошкоджень повинні надягатись брезентові рукавиці;
- роботу повинні виконувати працівники, які мають досвід прокладання кабелів, під наглядом працівника з групою V зі складу керівників або спеціалістів.
15.6. Роботи в підземних спорудах
15.6.1. Огляд підземних споруд, що не належать до газонебезпечних, і роботи в них (прибирання, фарбування кабелів, будівельний ремонт та ін.) повинні проводити не менше як два працівники. На електростанціях і підстанціях оглядати колектори та тунелі може один працівник з групою III.
15.6.2. Роботи в підземних спорудах, де можлива поява шкідливих газів, повинні проводити за нарядом не менше трьох працівників, з яких двоє страхувальники. Керівник робіт повинен мати групу IV.
15.6.3. У кожному цеху (районі, дільниці) необхідно мати перелік газонебезпечних підземних споруд. З цим переліком слід ознайомити працівників, які обслуговують такі споруди.
Всі газонебезпечні підземні споруди слід позначити на схемі.
15.6.4. До початку та під час виконання робіт в підземній споруді слід забезпечити природну або примусову вентиляцію.
Природна вентиляція створюється відкриванням не менше двох люків з установленням біля них спеціальних козирків для спрямування повітряних потоків.
Примусова вентиляція забезпечується вентилятором або компресором протягом 10 - 15 хв до повного обміну повітря в підземній споруді за допомогою рукава, що опускається вниз і не досягає дна на 0,25 м.
Забороняється застосовувати для вентиляції балони зі стисненими газами.
15.6.5. Забороняється починати роботу в підземних спорудах без перевірки на загазованість. Перевірку повинні проводити працівники, навчені користуванню приладами. Список цих працівників затверджується наказом по підприємству.
Забороняється перевіряти відсутність газів за допомогою відкритого вогню.
15.6.6. Перед початком виконання робіт в колекторах та тунелях, обладнаних припливно-витяжною вентиляцією, останню слід привести в дію на термін, що визначається місцевими умовами. Відсутність газу в цьому разі можна не перевіряти.
15.6.7. Під час виконання роботи в колекторах та тунелях слід відкрити два люки або двоє дверей в таких місцях, щоб ті, хто працює, перебували між ними. Біля відкритого люка слід встановити попереджувальний знак або встановити огородження.
15.6.8. Для відкривання колодязів необхідно застосовувати інструмент, що не дає іскроутворення, а також запобігати ударам кришки об горловину люка.
Біля відкритого люка колодязя слід встановити попереджувальний знак або встановити огородження.
15.6.9. В колодязі допускається перебувати і працювати одному працівнику з групою III із застосуванням запобіжного пояса із страхувальним канатом.
Запобіжний пояс повинен мати наплічні ремені, перехрещені за спиною, з кільцем на перехресті для кріплення каната. Другий кінець каната повинен тримати один із страхувальників.
15.6.10. Забороняється під час проведення робіт в колодязях розпалювати в них паяльні лампи, встановлювати балони з пропан-бутаном, розігрівати суміші для заливання муфт і припій.
Опускати в колодязь розплавлений припій та розігріті суміші для заливання муфт слід в спеціальному закритому посуді, підвішеному за допомогою карабіна до металевого тросика.
Опускати посуд з сумішами в колодязь необхідно після виведення з нього всіх працівників.
У разі проведення вогневих робіт необхідно застосовувати щитки з вогнетривкого матеріалу, що обмежують поширення полум'я, та вживати заходів щодо запобігання виникненню пожеж.
15.6.11. В колекторах, тунелях, кабельних півповерхах та в інших приміщеннях, в яких прокладені кабелі, під час виконання робіт з використанням пропан-бутану сумарна місткість балонів, що знаходяться в приміщенні, не повинна перевищувати 5 л.
Після закінчення робіт необхідно видалити балони з газом, а приміщення провентилювати.
15.6.12. Забороняється перебувати в колодязях під час пропалювання кабелю, а у тунелях та колекторах допускається бути тільки на ділянках між двома відкритими входами.
Забороняється працювати на кабелях під час їх пропалювання. Після пропалювання, щоб запобігти пожежі, необхідно оглянути кабелі.
15.6.13. Перед допуском до робіт та проведенням огляду кабельних півповерхів та тунелів пристрої протипожежного захисту необхідно перевести з автоматичного режиму на дистанційне керування і на ключі керування вивісити плакат "Не вмикати! Працюють люди".
15.6.14. Забороняється палити в колодязях, колекторах та тунелях, а також поблизу відкритих люків.
15.6.15. У разі проведення тривалих робіт в колодязях, колекторах та тунелях тривалість перебування в них, залежно від умов виконання робіт, визначає працівник, який видає наряд.
15.6.16. У разі появи газу роботу в підземних спорудах необхідно негайно припинити, працівників вивести з небезпечної зони до виявлення джерела загазованості та його усунення.
Для витиснення газів необхідно застосовувати примусову вентиляцію.
16. Повітряні лінії електропередавання
16.1. Роботи на опорах
16.1.1. Під час оформлення завдання на виконання робіт працівник, який видає наряд (розпорядження), повинен враховувати наявність дефектів на ПЛ (опори, провід, трос, ізоляція, траверси, роз'єднувачі, пункти автоматичного секціонування і введення резервного живлення та ін.), перевірити за оперативною документацією наявність на ПЛ 6-35 кВ однофазних замикань на землю, які могли пошкодити арматуру опори і зазначити в рядку "Окремі вказівки" наряду умови та способи виконання робіт.
( Абзац перший пункт 16.1.1 розділу 16 із змінами, внесеними згідно з Наказом Держнаглядохоронпраці N 26 від 25.02.2000 )
Підніматись на опору і працювати на ній дозволяється тільки в тих випадках, коли є впевненість в достатній стійкості і міцності опори. Необхідність і способи укріплення опори, міцність якої викликає сумнів (недостатнє заглиблення, спучення і перезволоження грунту, загнивання деревини, тріщини в бетоні тощо), визначає на місці керівник робіт.
( Абзац другий пункт 16.1.1 розділу 16 із змінами, внесеними згідно з Наказом Держнаглядохоронпраці N 26 від 25.02.2000 )
16.1.2. Роботи зі складання, встановлення, виправлення, замінювання опор та їх елементів, а також із замінювання проводів (тросів) слід виконувати за технологічною картою або ППР під керівництвом керівника робіт із складу керівників або спеціалістів.
( Пункт 16.1.2 розділу 16 із змінами, внесеними згідно з Наказом Держнаглядохоронпраці N 26 від 25.02.2000 )
16.1.3. Опори, не розраховані на одностороннє тяжіння проводів і тросів, і ті, що тимчасово піддаються такому тяжінню, необхідно попередньо укріпити для запобігання їх падінню.
( Абзац другий пункту 16.1.3 розділу 16 вилучено на підставі Наказу Держнаглядохоронпраці N 26 від 25.02.2000 )
Забороняється порушувати цілісність проводів і знімати в'язки на проміжних опорах без попереднього укріплення опор.
Забороняється підніматись та перебувати на проміжній опорі, якщо на ній закріплено менше двох проводів.
( Абзац третій пункту 16.1.3 розділу 16 із змінами, внесеними згідно з Наказом Держнаглядохоронпраці N 26 від 25.02.2000 )
16.1.4. Укріплення опори за допомогою розтяжок слід виконувати без піднімання на опору, тобто з телескопічної вишки або іншого механізму для піднімання людей, із встановленої поряд опори або застосовувати для цього спеціальні розкріплювальні пристрої, для навішування яких не потрібно підніматись по опорі.
16.1.5. Підніматись на опору дозволяється членам бригади:
( Абзац другий пункту 16.1.5 розділу 16 вилучено на підставі Наказу Держнаглядохоронпраці N 26 від 25.02.2000 )
- з групою III - для виконання всіх видів робіт до верху опори;
- з групою II - для виконання тих видів робіт, що виконуються з вимкненням ПЛ, до верху опори;
( Абзац третій пункту 16.1.5 розділу 16 із змінами, внесеними згідно з Наказом Держнаглядохоронпраці N 26 від 25.02.2000 )
- з групою I - для проведення всіх видів робіт не вище 3 м від землі (до ніг того, хто працює).
16.1.6. Під час переміщення по дерев'яній та залізобетонній опорах слід закріплюватись стропом запобіжного пояса за опору.
Забороняється на кутових опорах зі штирьовими ізоляторами підніматись і працювати з боку внутрішнього кута.
Забороняється підніматись на опори ПЛ до 154 кВ з боку траверс.
Під час піднімання з переходом через траверси необхідно використовувати двостропні запобіжні пояси, переставляючи стропи через перешкоду так, щоб у будь-який момент працівник був закріплений одним зі стропів.
Під час виконання роботи на опорі слід використовувати запобіжні пояси і спиратись на обидва кігті (лази) у разі їх застосування.
Під час виконання роботи на опорі працівник повинен розташовуватись так, щоб не випустити з поля зору найближчі проводи, що перебувають під напругою.
16.1.7. У разі замінювання деталей опори необхідно виключити можливість її зміщення або падіння.
16.1.8. Забороняється відкопувати одночасно обидва стояки опори для замінювання одинарних і здвоєних приставок П- і АП-подібних опор. Слід спочатку замінити приставку на одному стояку опори, закріпити бандажі та втрамбувати землю і тільки тоді почати замінювати приставки на іншому стояку. Замінювати здвоєні приставки необхідно почергово.
Забороняється перебувати в котловані під час витягування або опускання приставки.
Способи звалювання та встановлення опори, необхідність та способи її укріплення для запобігання відхиленню визначає керівник робіт або працівник, який видає наряд.
16.1.9. У разі застосування відтяжок з гаками вони повинні мати запобіжні замки.
16.1.10. Під час виконання роботи на ізолювальних підвісках дозволяється переміщуватися по підтримувальних одноланцюгових і багатоланцюгових (з двома і більше гірляндами) підвісках ізоляторів та по натяжних багатоланцюгових підвісках.
Працювати на одноланцюговій натяжній ізолювальній підвісці допускається із застосуванням спеціальних пристосувань (наприклад, трапів).
( Пункт 16.1.10 розділу 16 із змінами, внесеними згідно з Наказом Держнаглядохоронпраці N 26 від 25.02.2000 )
16.1.11. Під час виконання роботи на підтримувальній ізолювальній підвісці строп запобіжного пояса необхідно закріпити за траверсу. Якщо довжина стропу недостатня, слід застосовувати закріплені за пояс два страхувальних канати. Один канат прив'язують до траверси, а другий, попередньо заведений за траверсу, підстрахувальник бригади попускає в міру необхідності.
16.1.12. Під час виконання роботи на натяжній ізолювальній підвісці строп запобіжного пояса необхідно закріпити за траверсу або за призначене для цієї мети пристосування.
16.1.13. На підтримувальних та натяжних багатоланцюгових ізолювальних підвісках допускається закріплювати строп запобіжного пояса за одну з гірлянд ізоляторів, на якій робота не проводиться.
Забороняється закріплювати строп за гірлянду, на якій виконується робота.
16.1.14. У разі виявлення несправності, що може призвести до розчеплення ізолювальної підвіски, роботу необхідно припинити до усунення дефекту.
16.1.15. Забороняється під час піднімання на траверси проводів, тросів або спускання з них, а також у разі їхнього натягування перебувати на цих траверсах або під ними.
Вибирати схему піднімання вантажу та розміщувати піднімальні блоки слід так, щоб уникнути появи зусиль, які можуть призвести до пошкодження опори.
Забороняється перебувати біля опори в тих місцях, над якими виконуються роботи.
( Пункт 16.1.16 розділу 16 вилучено на підставі Наказу Держнаглядохоронпраці N 26 від 25.02.2000 )
16.1.16. Фарбування опори з підніманням всередині опори до її верху можуть виконувати члени бригади з групою II. Під час фарбування опори необхідно вжити заходів щодо запобігання потраплянню фарби або перетворювача іржі на ізолятори та проводи (наприклад, застосовувати піддони).
16.2. Роботи в прольотах перетину з діючою повітряною лінією електропередавання, на одному вимкненому колі багатоколової повітряної лінії електропередавання; пофазний ремонт
16.2.1. У разі виконання робіт на проводах ПЛ у прольоті перетину з іншою лінією, що перебуває під напругою, заземлення необхідно встановити на тій опорі, де проводиться робота. Під час виконання робіт з підвіски, замінювання або регулювання проводу його слід заземлювати з обох боків від місця перетину. В цьому випадку у разі замінювання проводів необхідно заземлювати з обох боків від місця перетину як провід, який знімають, так і провід, який підвішують.
16.2.2. У прольотах перетину на ПЛ та у ВРУ для замінювання проводів, ізоляторів і арматури, розташованих нижче проводів, що перебувають під напругою, з обох боків від місця перетину через проводи, які замінюються, необхідно перекинути канати з рослинних або синтетичних волокон із закріпленням їхніх кінців за якорі, конструкції тощо. Канати слід вибирати мінімальної довжини, натягуючи їх без послаблення. Піднімання проводу слід здійснювати плавно, без ривків для запобігання підсіканню розташованих вище проводів, що перебувають під напругою.
16.2.3. У прольотах перетину на ПЛ і ВРУ роботи на ізоляторах і арматурі, розташованих вище проводів, що перебувають під напругою, слід проводити за ППР, в якому повинні передбачатись заходи щодо запобігання опусканню проводів.
Забороняється замінювати та регулювати проводи під час виконання таких робіт без зняття напруги з проводів, розташованих нижче.
( Пункт 16.2.3 розділу 16 із змінами, внесеними згідно з Наказом Держнаглядохоронпраці N 26 від 25.02.2000 )
16.2.4. Роботи на вимкненому колі багатоколової ПЛ, пов'язані з дотиком до проводу, слід виконувати з дотриманням заходів безпеки, передбачених для робіт в електроустановках під напругою. У разі виконання робіт з опор на проводах вимкненого кола заземлення слід встановлювати на кожній опорі, на якій виконуються роботи.
16.2.5. Роботи на вимкненому колі багатоколової ПЛ з розташуванням кіл одне над одним дозволяється виконувати тільки тоді, коли це коло підвішено нижче кіл, що перебувають під напругою. У цьому разі замінювати та регулювати проводи вимкненого кола забороняється.
16.2.6. У разі виконання роботи на вимкненому колі багатоколової ПЛ з горизонтальним розташуванням кіл на опорах слід вивішувати червоні прапорці з боку кіл, що залишились під напругою. Прапорці вивішує на висоті від 2 до 3 м від рівня землі керівник робіт з членом бригади з групою III.
16.2.7. Забороняється підніматись на опору з боку кола, що перебуває під напругою, а також переходити на ділянки траверс, які підтримують це коло. Підніматись на опору, яка має степ-болти, дозволяється незалежно від того, під яким колом лінії вони розташовані. Якщо степ-болти розташовані з боку кіл, що залишилися під напругою, підніматись на опору слід під наглядом керівника робіт, який перебуває на землі, або члена бригади з групою III.
16.2.8. Пофазний ремонт ПЛ слід виконувати тільки з дозволу керівництва підприємства в кожному окремому випадку. Перед видаванням дозволу на підготовку робочого місця і на допуск до роботи слід звернути особливу увагу на правильність визначення фази лінії, яку готують до роботи. Щоб уникнути помилок, фазу слід визначати подвійною позначкою (наприклад, номером та кольором).
16.2.9. У разі пофазного ремонту ПЛ 35 кВ і вище провід вимкненої фази необхідно заземлити тільки на робочому місці без заземлення його в РУ електростанцій і підстанцій. У цьому разі наближатись до проводів фаз, що залишились під напругою, на відстань, меншу за зазначену в таблиці 5.1 цих Правил, забороняється.
16.2.10. Для забезпечення надійного зв'язку проводу із землею у разі пофазного ремонту на робочому місці слід встановлювати два заземлення. Під час встановлення заземлень слід дотримуватись особливої обережності, оскільки значення наведеного електричного потенціалу на незаземленому проводі може досягати кількох кіловольт.
Працювати на проводі дозволяється не далі як за 20 м від місця встановлення заземлень. Якщо кілька бригад працюють одночасно, провід вимкненої фази повинен бути поділений на електрично незв'язані ділянки зі встановленням заземлень на кожному робочому місці.
16.2.11. Забороняється під час пофазного ремонту ПЛ з горизонтальним розташуванням проводів переміщуватись на ділянці траверс, які розташовані над проводами фаз, що перебувають під напругою.
16.2.12. Під час пофазного ремонту ПЛ 110 кВ і вище для локалізації дугового розряду слід використовувати штангу з дугогасним пристроєм, який необхідно встановлювати на провід до накладання заземлення, а знімати тільки після встановлення або знімання заземлення.
16.3. Роботи на струмовідних частинах електроустановок і повітряних ліній електропередавання під наведеною напругою*
_______________
* Вимоги цього підрозділу відносяться також до робіт на тросах ПЛ та лінійному обладнанні електростанцій (підстанцій).
16.3.1. До робіт на струмовідних частинах електроустановок під наведеною напругою слід допускати працівників, які пройшли спеціальне навчання методам безпечного виконання таких робіт, з перевіркою знань, записом у посвідченні про надання права на їхнє проведення.
Члени бригади (за винятком водіїв машин та механізмів ) повинні мати групу III з електробезпеки.
16.3.2. Працівники, які обслуговують електроустановки і ПЛ, повинні знати перелік ПЛ та лінійного обладнання електростанцій і підстанцій, що перебувають під наведеною напругою після їхнього вимкнення.
16.3.3. Із ПЛ, що перебувають під наведеною напругою, слід визначити вимірюваннями або розрахунками лінії, у разі вимкнення і заземлення яких по кінцях (в РУ) і на місці виконання робіт на заземлювачі залишається потенціал наведеної напруги понад 42 В при найбільшому робочому струмі діючих ПЛ. В подальшому вимірювання або розрахунки слід виконувати, у разі зміни режиму або схеми мережі.
( Пункт 16.3.3 розділу 16 із змінами, внесеними згідно з Наказом Держнаглядохоронпраці N 26 від 25.02.2000 )
16.3.4. У разі виконання робіт в зоні слабкої дії наведеної напруги лінію необхідно заземлити в РУ електростанцій і підстанцій.
16.3.5. Роботи в зоні сильної дії наведеної напруги слід виконувати без заземлення ПЛ у РУ електростанцій і підстанцій.
Виняток становлять роботи, які виконуються:
- на ділянці сумісного проходження повітряних ліній поблизу РУ електростанцій (підстанцій), але не далі ніж за 2 км від них - у цьому разі ПЛ необхідно заземлити в кінцевих РУ;
- на ділянці одиночного проходження, що примикає до РУ електростанцій (підстанцій), - в цьому разі лінію необхідно заземлити в РУ, яке примикає до ділянки робіт.
16.3.6. У разі виконання робіт на ПЛ в зоні сильної дії наведеної напруги, коли ця лінія не заземлена в РУ електростанцій і підстанцій, необхідно вжити додаткових заходів щодо запобігання помилковому або самочинному ввімкненню комутаційних апаратів. Для цього додатково до пункту 7.2.4 цих Правил схему вимикача слід розібрати роз'єднувачами з обох боків, а на лінійному роз'єднувачі слід увімкнути заземлювальні ножі в бік вимикача. За наявності обхідної системи шин її також необхідно заземлити.
16.3.7. Струмовідні частини електроустановки, що перебувають під наведеною напругою, необхідно заземлити на кожному робочому місці з приєднанням заземлювальних провідників до контуру заземлення опори або до заземлювального пристрою електростанції чи підстанції. Допускається використовувати груповий заземлювач. Використання одиночного стрижневого заземлювача допускається тільки у разі виконання робіт в зоні слабкої дії наведеної напруги.
16.3.8. З моменту заземлення проводу заземлювач, заземлювальні провідники, монтажні канати, машини та механізми слід вважати такими, що перебувають під напругою, і забороняється доторкатись до них із землі без застосування електрозахисних засобів (діелектричних рукавичок, взуття), а також заходити до кабіни механізму і виходити з неї.
16.3.9. В зоні сильної дії наведеної напруги роботи, що виконуються без заземлення ПЛ в РУ електростанцій і підстанцій, слід проводити з встановленням базового заземлення на ділянці виконання робіт. У разі виконання робіт на ділянці сумісного проходження ПЛ базове заземлення слід встановлювати не далі 1 км від робочого місця, а на ділянці одиночного проходження лінії його можна розташовувати довільно в межах цієї ділянки.
Не допускається встановлювати базове заземлення на опорі, на якій виконуються роботи.
Завдання на встановлення та знімання базового заземлення видається оперативним працівником, який дає дозвіл на підготовку робочих місць. Установлення та знімання базового заземлення виконується за окремим нарядом.
( Пункт 16.3.9 розділу 16 доповнено абзацом згідно з Наказом Держнаглядохоронпраці N 26 від 25.02.2000 )
16.3.10. Встановлення та знімання базового заземлення виконується із заземлюванням проводів всіх фаз на контур заземлення опори, а у разі відсутності такого контуру - на груповий заземлювач. Залежно від місцевих умов допускається встановлювати та знімати базове заземлення без заземлення ПЛ в РУ електростанцій (підстанцій) із записом в оперативному журналі або з тимчасовим заземленням ПЛ в цих РУ. Установлення та знімання базового заземлення повинні виконувати два члени бригади з групою IV і III під наглядом керівника робіт.
( Абзац перший пункту 16.3.10 розділу 16 із змінами, внесеними згідно з Наказом Держнаглядохоронпраці N 26 від 25.02.2000 )
В рядку "Окремі вказівки" наряду необхідно вказати рівні наведеної напруги до встановлення базового заземлення та після підготовки робочого місця.
( Абзац другий пункту 16.3.10 розділу 16 із змінами, внесеними згідно з Наказом Держнаглядохоронпраці N 26 від 25.02.2000 )
Базове заземлення слід встановлювати перед початком підготовчих робіт і знімати після повного закінчення робіт та знімання робочих заземлень.
16.3.11. В зоні сильної дії наведеної напруги при сумісному проходженні ПЛ роботи слід виконувати на одній або двох суміжних опорах та в прольоті між ними. У разі сумісного проходження ПЛ в зоні сильної дії наведеної напруги допускається одночасне проведення робіт кількома бригадами, якщо довжина ділянки робіт не перевищує 2 км, за умови виконання вимог пункту 16.3.9 цих Правил. У разі необхідності перевищення зазначеної довжини ділянки робіт ПЛ слід поділити на електрично не зв'язані ділянки зі встановленням на кожній з них базового заземлення.
У разі виконання таких робіт на ділянці одиночного проходження лінії, а також всіх видів робіт в зоні слабкої дії наведеної напруги довжина ділянки, на якій проводяться роботи, не обмежується.
Суміщення робіт в зоні сильної дії наведеної напруги на ділянках сумісного та одиночного проходження допускається тільки за умови розділення лінії на електрично не зв'язані ділянки.
16.3.12. У разі проходження ПЛ на ділянці одиночного прямування, на території різних підприємств на кожній ділянці робіт необхідно встановлювати своє базове заземлення.
16.3.13. Перед початком виконання робіт під наведеною напругою необхідно вирівняти потенціали проводу, монтажних канатів, машин і механізмів через заземлення їх на загальний заземлювач. У цьому разі провід слід заземлювати в останню чергу - після монтажу такелажної схеми на землі та її заземлення. Розбирати такелажну схему необхідно у зворотній послідовності.
16.3.14. Роботи, пов'язані з дотиком до проводу, опущеного на землю, слід проводити із застосуванням електрозахисних засобів або з металевої площадки, яка з'єднана з проводом для вирівнювання потенціалів.
Забороняється входити на площадку або сходити з неї, а також подавати металеві предмети стоячи на землі без діелектричного взуття.
16.3.15. Перед тим як розрізати провід, його необхідно заземлити з обох боків від місця розриву на контур заземлення опори або у разі виконання таких робіт в прольоті - на загальний груповий заземлювач, на який необхідно заземлювати також монтажні канати, машини та механізми.
16.3.16. У разі наближення до заземлювача на відстань менше 3 м, для захисту від напруги кроку після заземлення проводу на місці робіт необхідно надівати діелектричне взуття.
16.3.17. У разі проведення монтажу та замінювання проводів під наведеною напругою всі роботи, пов'язані з дотиком до проводу, машин та механізмів, слід виконувати із заземленням їх на місці робіт та застосуванням електрозахисних засобів. Перед розкочуванням заземлювати провід безпосередньо біля барабана не вимагається.
16.3.18. Піднімання та опускання проводу необхідно проводити із заземленням його на кожній опорі, де здійснюється монтаж, за умови, що довжина ділянки не перевищує 2 км. Натягування та візування проводу необхідно виконувати із заземленням його на анкерній опорі, через яку проводять натягування.
16.3.19. Перекладання проводу із розкочувальних роликів в затискачі необхідно виконувати після заземлення його на місці робіт або на сусідній опорі. Для проводу, який лежить у металевих роликах або у підтримувальних затискачах, достатньо заземлити їх на контур заземлення опори, а у разі наявності природного контакту між ними встановлення додаткового заземлення на місці робіт не вимагається. Суміжний анкерний прольот, в якому перекладання проводу вже закінчено, слід вважати таким, що перебуває під напругою.
16.3.20. До початку роботи по з'єднанню проводів у петлях анкерних опор ПЛ 110 кВ і вище їх слід закріпляти за проводи або за натяжні ізолювальні підвіски (але не ближче ніж за четвертий ізолятор від траверси), а на ПЛ 35 кВ і нижче - тільки за проводи.
16.3.21. Починати з'єднувати проводи у петлях анкерних опор можна тільки після повного припинення робіт в суміжних анкерних прольотах і знімання в них всіх заземлень. Лінія повинна бути заземлена в одному місці - на анкерній опорі, де проводяться роботи, із заземленням кінців з'єднувальних проводів на контур заземлення опори. Перед встановленням заземлень необхідно дотримуватись підвищеної обережності і не наближатись до незаземлених проводів із-за наявності на них значного наведеного електростатичного потенціалу.
16.3.22. Роботи на обладнанні електростанцій і підстанцій, яке перебуває під наведеною напругою, необхідно виконувати із встановленням на спуски проводів з боку ПЛ по одному переносному заземленню або з вмиканням заземлювальних ножів на обхідному роз'єднувачі, якщо на ньому не виконуються роботи. Встановлення та знімання переносних заземлень необхідно виконувати за умови, що заземлювальні ножі увімкнені у бік лінії.
16.3.23. У разі виконання робіт в електроустановках під наведеною напругою із застосуванням телескопічних вишок та гідропідйомників робочу площадку слід з'єднати із заземленим на місці робіт проводом-перемичкою з гнучкого мідного проводу за допомогою спеціальної штанги, а сам механізм необхідно заземлити на спільний з проводом заземлювач. Переріз перемички та заземлювального провідника повинен бути не менше 25 квад.мм. Механізми повинні мати інвентарні заземлювачі, на робочих площадках повинні бути позначені місця для приєднання перемичок, які слід ретельно очистити від фарби, іржі та забруднення.
16.4. Роботи під робочою напругою
16.4.1. Роботи на ПЛ і в РУ, які перебувають під робочою напругою, слід проводити за трьома схемами:
- "провід - людина - ізоляція - земля", коли працівник, який виконує роботу, перебуває під потенціалом струмовідних частин і ізольований від землі;
- "провід - ізоляція - людина - земля", коли працівник, який виконує роботу, ізольований від струмовідних частин;
- "провід - ізоляція - людина - ізоляція - земля", коли працівник, який виконує роботу, ізольований від проводу і від землі.
16.4.2. До робіт під робочою напругою слід допускати працівників, які пройшли спеціальне навчання методам безпечного виконання робіт з перевіркою знань і записом у посвідченні про надання права на виконання таких робіт.
16.4.3. Для усунення можливих причин ураження струмом працівників, які виконують роботу під потенціалом проводу, необхідно дотримуватись таких трьох умов:
- надійне ізолювання працівника від землі;
- застосування екрануючого комплекту одягу;
- вирівнювання потенціалів екрануючого комплекту одягу, робочої площадки та проводу.
Перед початком піднімання ізолювального пристрою з працівником до проводу (шини) екрануючий комплект одягу необхідно з'єднати з металевою робочою площадкою ізолювального пристрою.
Перед дотиком працівника до проводу необхідно виконати вирівнювання потенціалів площадки ізолювального пристрою і проводу, для чого гнучкий мідний провідник перерізом не менше 4 квад.мм, попередньо приєднаний до робочої площадки, накладається за допомогою спеціальної ізолювальної штанги на провід.
Відстань між працівником, який виконує роботу з ізолювального пристрою, тобто з пристрою, що перебуває під потенціалом проводу, та заземленими частинами лінії під час роботи не повинна бути менша за зазначену в таблиці 5.1 цих Правил.
Конкретні види робіт, що виконуються під потенціалом проводу, слід проводити за технологічними картами і спеціальними інструкціями.
16.4.4. Роботи під напругою з ізоляцією людини від проводу необхідно проводити із застосуванням електрозахисних засобів для відповідної напруги.
16.4.5. Члени бригади, які мають право виконувати роботи під потенціалом проводу (з безпосереднім дотиком до струмовідних частин), повинні мати групу IV, а решта членів бригади - групу III.
16.4.6. Забороняється доторкатись до ізоляторів та арматури ізолювальних підвісок, що мають інший, ніж провід, потенціал, а також передавати або отримувати інструмент і пристосування працівникам, які не перебувають на тій самій робочій площадці, - у разі виконання робіт з площадки ізолювального пристрою, що перебуває під потенціалом проводу.
У разі необхідності передати інструмент робоча площадка повинна бути від'єднана від проводу, спущена на безпечну відстань, після чого її знову піднімають та з'єднують з проводом.
16.4.7. Перед початком проведення робіт на ізолювальних підвісках необхідно перевірити вимірювальною штангою електричну міцність підвісних ізоляторів і наявність всіх шплінтів та замків в арматурі. У разі наявності випускаючих затискачів слід заклинити їх на опорі, на якій проводиться робота, і на сусідніх опорах, якщо це вимагається за рельєфом траси.
16.4.8. Роботи на ізолювальній підвісці по її перечіпленню, замінюванню окремих ізоляторів, арматури, що проводяться монтерами, які перебувають на ізолювальних пристроях або траверсах, допускається виконувати за умови, що справні ізолятори у підвісці становлять не менше 70 %, а на ПЛ 750 кВ - за наявності не більше п'яти дефектних ізоляторів в одній підвісці.
16.4.9. Перечіплювати з траверс ізолювальні підвіски на ПЛ 330 кВ і вище, встановлювати та відчіплювати від траверси необхідні пристосування слід в діелектричних рукавичках та в екрануючому комплекті одягу.
Дозволяється на ПЛ 35 кВ доторкатись до шапки першого ізолятора при двох справних ізоляторах в ізолювальній підвісці, а на ПЛ 110 кВ та вище - до шапок першого та другого ізоляторів. Відраховувати ізолятори слід від траверси.
16.4.10. Встановлення трубчастих розрядників на ПЛ 35,110 кВ під напругою допускається за умови застосування ізолювальних підвісних габаритників, які виключають можливість наближення зовнішнього електрода розрядника до проводу на відстань, меншу за задану.
Забороняється перебувати в зоні можливого вихлопу газів у разі наближення зовнішнього електрода розрядника до проводу або відведення електрода під час знімання розрядника. Наближати або відводити зовнішній електрод розрядника слід за допомогою ізолювальної штанги.
16.4.11. Забороняється наближатись до ізольованого від опори блискавкозахисного троса на відстань менше 1 м.
У разі застосування троса в схемі плавлення ожеледі допустиму відстань наближення до троса слід визначати залежно від напруги плавлення.
16.4.12. Забороняється працювати на ПЛ і ПЛЗ, що перебувають під напругою, під час туману, дощу, снігопаду; в темний час доби, а також під час вітру, який ускладнює проведення робіт на опорі.
16.5. Обмивання і чищення ізоляторів під напругою
16.5.1. Допускається обмивати гірлянди ізоляторів, опорні ізолятори і фарфорову ізоляцію обладнання, не знімаючи напругу зі струмовідних частин, суцільним струменем води з питомою провідністю не вище 1430 мкСм/см для ПЛ і 667 мкСм/см для ВРУ.
( Абзац перший пункту 16.5.1 розділу 16 із змінами, внесеними згідно з Наказом Держнаглядохоронпраці N 26 від 25.02.2000 )
Відстань по струменю не повинна бути менша за зазначену в таблиці 16.1.
Таблиця 16.1 - Мінімально допустимі відстані по струменю води між насадкою та ізолятором, що обмивається
Не допускається використовувати для обмивання ізоляторів воду з невідомою електропровідністю.
16.5.2. У разі обмивання ізоляції необхідно заземлювати ствол, цистерну з водою, а також механізми, що застосовуються.
( Абзац перший пункту 16.5.2 розділу 16 в редакції Наказу Держнаглядохоронпраці N 26 від 25.02.2000 )
У разі обмивання з телескопічної вишки ствол з насадкою необхідно з'єднати з колискою вишки та рамою автоцистерни гнучким мідним провідником перерізом не менше 25 квад.мм.
У разі обмивання із землі необхідно користуватись діелектричними рукавичками, а у разі обмивання з телескопічної вишки або із спеціальної металевої площадки, змонтованої на автоцистерні, користуватись рукавичками не вимагається.
16.5.3. Забороняється під час обмивання, стоячи на землі, доторкатися до машини або механізму, які використовують для обмивання, виходити з кабіни або кузова та входити до них.
Слід вжити заходів щодо запобігання наближенню сторонніх людей до машин та механізмів, які використовуються під час обмивання.
Дозволяється переносити рукави з водою тільки після припинення обмивання.
16.5.4. В ЗРУ чистити ізолятори, не знімаючи напруги із струмовідних частин, слід спеціальними щітками на ізолювальних штангах або пилососом у комплекті з порожнистими ізолювальними штангами з насадками.
Перед початком виконання робіт ізоляційні поверхні штанг слід очистити від пилу. Внутрішню порожнину штанг необхідно систематично очищати від пилу і в процесі чищення.
Чищення слід проводити з підлоги або зі стійких помостів. У цьому разі слід користуватись діелектричними рукавичками.
16.6. Розчищення траси від дерев
16.6.1. Забороняється виконувати розчищення траси ПЛ без вимкнення лінії електропередавання, якщо відстань між проводом ПЛ і деревом (гілками дерева), враховуючи можливе їх зближення під час вирубування, буде меншою ніж зазначено в таблиці 16.2.
Таблиця 16.2 - Допустима відстань (зближення) між проводом ПЛ і деревом (гілками дерева)
| Напруга ПЛ, кВ | до 1 | 6, 10, 20, 35 | 110, 154 | 220 | 330 | 400 | 500 | 750 |
| Відстань між проводом ПЛ і деревом (гіл- ками дерева),м | 1,0 | 2,0 | 3,0 | 3,5 | 4,0 | 4,5 | 5,0 | 8,0 |
16.6.2. Дозволяється виконувати розчищення траси повітряної лінії електропередавання, проводи якої перебувають у нормованих габаритах відносно землі, без вимикання ПЛ, якщо висота дерев, що підлягають вирубуванню (розчищенню), не перевищує 4 м. У разі розчищення траси ПЛ від дерев висотою понад 4 м слід користуватися вимогами пункту 16.6.1 цих Правил.
( Пункт 16.6.2 розділу 16 із змінами, внесеними згідно з Наказом Держнаглядохоронпраці N 26 від 25.02.2000 )
16.6.3. Перед початком звалювання дерев робоче місце слід розчистити. Взимку для швидкого відходу від дерева, що падає, слід прокласти в снігу дві доріжки довжиною від 5 до 6 м у бік, протилежний напрямку звалювання.