Про затвердження Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах прокуратури

Відповідно до вимог статей 9, 19 Закону України "Про прокуратуру", статей 1, 65 Закону України "Про запобігання корупції" та з метою удосконалення заходів, спрямованих на захист прав і свобод людини, зміцнення дисципліни в органах прокуратури, регламентування питань призначення, проведення службових розслідувань та прийняття законних рішень за їх результатами

1. Затвердити Інструкцію про порядок проведення службових розслідувань в органах прокуратури, що додається.

2. Генеральній інспекції Генеральної прокуратури України забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника та заступників Генерального прокурора, заступника Генерального прокурора - Головного військового прокурора, заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, керівника Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України, керівників регіональних, місцевих та військових прокуратур.

1. Ця Інструкція визначає підстави та порядок проведення службового розслідування в органах прокуратури стосовно прокурорів Генеральної прокуратури України, регіональних, місцевих, військових прокуратур, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, слідчих (далі - прокурори), оформлення результатів та прийняття рішень, а також компетенцію структурних підрозділів, службових та посадових осіб органів прокуратури при його проведенні.

2. Дія цієї Інструкції не поширюється на службові розслідування стосовно державних службовців, за фактами вчинення правопорушень у сфері охорони державної таємниці, розслідування нещасних випадків із військовослужбовцями, порядок проведення яких визначається законодавством.

3. Службове розслідування - комплекс заходів, які здійснюються відповідно до цієї Інструкції з метою з’ясування обставин, що стали підставами для його призначення.

4. Службове розслідування проводиться незалежно від здійснення за тим самим фактом розслідування у кримінальному провадженні чи провадження у справі про адміністративне правопорушення.

У разі відкриття Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів дисциплінарного провадження до його завершення службове розслідування за тим самим фактом не призначається. У такому випадку службове розслідування може бути призначене лише за письмовим запитом члена Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, яким у ході дисциплінарного провадження здійснюється перевірка за дисциплінарною скаргою (заявою).

5. Службове розслідування не проводиться стосовно прокурорів, з якими припинено трудові правовідносини. У такому разі службове розслідування може бути призначене з метою встановлення причетності (непричетності) до події інших прокурорів, виявлення та усунення причин і умов, що сприяли вчиненню неправомірних дій, усунення їх наслідків.

1. Приводами для призначення службового розслідування є:

звернення (скарги, заяви) і повідомлення громадян, народних депутатів України, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від підпорядкування і форм власності, об’єднань громадян та засобів масової інформації, які містять фактичні дані, що можуть бути перевірені;

доручення посадових осіб, уповноважених на призначення службових розслідувань;

подання спеціально уповноваженого суб’єкта у сфері протидії корупції або припис Національного агентства з питань запобігання корупції;

письмовий запит члена Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, яким у ході дисциплінарного провадження здійснюється перевірка за дисциплінарною скаргою (заявою);

рапорт прокурора, в тому числі щодо ініціювання проведення службового розслідування для спростування безпідставних звинувачень або підозр стосовно нього;

повідомлення Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України.

2. За анонімними повідомленнями та зверненнями службове розслідування не проводиться, крім випадків, коли анонімне повідомлення стосується порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" та наведена в ньому інформація стосується конкретного прокурора, містить фактичні дані, які можуть бути перевірені.

Не проводиться службове розслідування за рапортом прокурора про спростування безпідставних звинувачень або підозр щодо нього у разі наявності дисциплінарного провадження стосовно вказаного прокурора за викладеними у рапорті фактами.

3. Підставами для проведення службового розслідування є наявність даних про:

втручання чи будь-який інший вплив прокурора у випадках чи порядку, не передбачених законодавством, у службову діяльність іншого прокурора, службових, посадових осіб чи суддів;

допущення витоку мовної та видової інформації на об’єктах інформаційної діяльності органів прокуратури, розголошення конфіденційної, службової інформації або інформації, яка містить таємницю, що охороняється законом (крім державної таємниці), втрату службових документів і матеріалів, порушення пропускного режиму до службових приміщень прокуратури, втрату, пошкодження печаток, штампів, іншого майна прокуратури;

втрату або викрадення службового посвідчення;

порушення, допущене посадовими особами органів прокуратури, що могло призвести до нецільового використання бюджетних коштів та втрат;

загибель чи травмування прокурора під час виконання службових обов’язків, посягання на життя, здоров’я, житло та майно прокурора чи його близьких родичів, пов’язані зі службовою діяльністю прокурора;

неправомірне втручання в діяльність прокурора;

подію, яка сталася за участі прокурора та викликала негативний суспільний резонанс;

використання прокурором своїх службових повноважень або службового статусу та пов’язаних із цим можливостей на користь своїх приватних інтересів або приватних інтересів третіх осіб;

вчинення прокурором дій, що містять ознаки корупційних правопорушень, інших кримінальних правопорушень або правопорушень, пов’язаних з корупцією;

керування прокурором транспортним засобом у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння або відмову від проходження огляду з метою виявлення стану сп’яніння;

подання в анкеті доброчесності прокурора недостовірних (у тому числі неповних) тверджень;

порушення прокурором вимог, заборон або обмежень, встановлених Законами України "Про запобігання корупції", "Про прокуратуру";

вчинення прокурором інших дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури.

4. Призначення та проведення службових розслідувань у ході таємної перевірки доброчесності прокурорів здійснюються з урахуванням положень наказу Генеральної прокуратури України від 16 червня 2016 року № 205 "Про затвердження Порядку проведення таємної перевірки доброчесності прокурорів в органах прокуратури України", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 червня 2016 року за № 875/29005.

1. Посадовими особами органів прокуратури, уповноваженими призначати службове розслідування, є Генеральний прокурор, заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, керівник регіональної прокуратури, військовий прокурор регіону або особи, які виконують їх обов’язки.

2. Генеральним прокурором (особою, яка виконує його обов’язки) службове розслідування може призначатися стосовно всіх категорій прокурорів, за винятком випадків, передбачених абзацом другим пункту 3 цього розділу.

3. Інші вказані в пункті 1 цього розділу посадові особи мають право призначати службові розслідування лише стосовно підпорядкованих прокурорів.

Службові розслідування стосовно прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (крім заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та його заступників) має право призначати виключно заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури або особа, яка виконує його обов’язки.

4. Про призначення службового розслідування видається наказ, яким утворюється комісія з проведення службового розслідування (далі - комісія), визначаються голова та члени комісії, підстава, мета і строки його проведення, прізвище, ім’я, по батькові, посада прокурора, стосовно якого проводиться розслідування, факт, за яким воно проводиться.

5. Проект наказу про призначення службового розслідування та пропозиції щодо складу комісії готує структурний підрозділ, яким встановлено наявність підстав для проведення службового розслідування.

За рішенням посадової особи, уповноваженої призначати службове розслідування, підготовку проекту наказу про його призначення може бути доручено іншому структурному підрозділу.

6. Копія наказу про призначення службового розслідування надається до Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України не пізніше наступного робочого дня після його видання.

7. Член Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, яким у ході дисциплінарного провадження здійснюється перевірка за дисциплінарною скаргою (заявою), про результати розгляду письмового запиту щодо призначення службового розслідування повідомляється в порядку та в строки, передбачені частиною сьомою статті 46 Закону України "Про прокуратуру".

8. Залучення до проведення службового розслідування безпосередніх керівників або підлеглих особи, стосовно якої його призначено, а також інших осіб, що можуть бути заінтересовані у результатах відповідного розслідування, не допускається.

Про виявлення таких обставин голова комісії не пізніше наступного робочого дня зобов’язаний повідомити посадову особу, яка призначила службове розслідування, без припинення його проведення.

9. Службове розслідування проводиться у строк не більше ніж один місяць з дня його призначення.

У разі потреби за мотивованим рапортом голови комісії визначений строк може бути продовжено посадовою собою, яка призначила службове розслідування, про що видається письмовий наказ. Загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати двох місяців.

Строк службового розслідування, розпочатого за анонімним повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції", приписом Національного агентства з питань запобігання корупції, не може перевищувати строків розгляду повідомлення та припису, визначених Законом України "Про запобігання корупції".

Час тимчасової втрати працездатності особи, стосовно якої проводиться службове розслідування, її перебування на лікуванні, у відпустці, службовому відрядженні або відсутності з інших документально підтверджених причин до строку проведення службового розслідування не зараховується.

У разі надходження інформації про відкриття Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів дисциплінарного провадження перебіг строку службового розслідування, розпочатого за тим самим фактом та стосовно того самого прокурора, зупиняється до завершення дисциплінарного провадження. У такому випадку службове розслідування може бути поновлено за письмовим запитом члена Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, яким у ході дисциплінарного провадження здійснюється перевірка за дисциплінарною скаргою (заявою).

Початком службового розслідування вважається дата підписання наказу про його призначення, а завершенням - дата затвердження висновку службового розслідування.

10. За наявності обставин, що унеможливлюють виконання повноважень головою комісії, обов’язки голови комісії покладаються на одного із членів комісії відповідно до письмового наказу посадової особи, якою призначено службове розслідування.

1. Генеральна інспекція Генеральної прокуратури України залучається до проведення службового розслідування, призначеного для перевірки інформації про:

вчинення прокурором дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури;

втручання чи будь-який інший вплив прокурора у випадках чи порядку, не передбачених законодавством, у службову діяльність іншого прокурора, службових, посадових осіб чи суддів.

2. До проведення службових розслідувань, призначених керівниками регіональних прокуратур та військовими прокурорами регіонів, службові особи Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України залучаються виключно за дорученням керівника Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України або Генерального прокурора.

3. До проведення службових розслідувань, призначених Генеральним прокурором чи заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, у випадках, не передбачених пунктом 1 цього розділу, службові особи Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України залучаються виключно за вказівкою Генерального прокурора.

4. Службові особи інших структурних підрозділів залучаються до службового розслідування з огляду на обставини, що підлягають з’ясуванню в ході його проведення.

1. Посадова особа, яка призначила службове розслідування:

розглядає клопотання про відвід голови або членів комісії, скарги на їхні дії або бездіяльність та протягом семи робочих днів від дня отримання таких клопотань (скарг) письмово повідомляє про рішення, прийняті за результатами їх розгляду;

розглядає висновок та матеріали службового розслідування у п’ятиденний строк з дня їх надання;

затверджує висновок службового розслідування та з урахуванням зібраних за результатами його проведення матеріалів приймає рішення, яке може відрізнятися від запропонованого комісією;

при встановленні під час службового розслідування діяння, що містить ознаки кримінального або адміністративного правопорушення, вживає заходів у порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України або Кодексом України про адміністративні правопорушення.

2. Посадова особа, яка призначила службове розслідування, має право:

ознайомлюватися з матеріалами службового розслідування;

надавати голові комісії письмові доручення стосовно його проведення;

за наявності підстав змінювати склад комісії;

у разі незгоди із висновком службового розслідування в межах установленого строку надавати доручення голові та членам комісії щодо додаткової перевірки доводів і обставин, які раніше не були відомі або не були враховані під час проведення службового розслідування, а також щодо доопрацювання висновку службового розслідування.

3. Голова комісії:

організовує роботу комісії, за необхідності скликає її засідання;

забезпечує проведення службового розслідування у визначені строки, за наявності підстав ініціює їх продовження;

протягом трьох робочих днів з дня призначення службового розслідування повідомляє особу про призначення стосовно неї службового розслідування та роз’яснює її права;

надає окремі доручення членам комісії стосовно проведення службового розслідування, розглядає матеріали, необхідні для встановлення фактичних обставин, на будь-якому етапі службового розслідування бере безпосередню участь у його проведенні;

за необхідності ініціює питання щодо зміни складу комісії, в тому числі включення до неї інших осіб;

при встановленні під час службового розслідування діяння, що містить ознаки кримінального або адміністративного правопорушення, невідкладно інформує про це посадову особу, яка призначила службове розслідування, для вжиття заходів у порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України або Кодексом України про адміністративні правопорушення;

за дорученням посадової особи, яка призначила службове розслідування, розглядає скарги на дії чи бездіяльність членів комісії;

складає висновок за результатами службового розслідування або визначає члена комісії, якому доручає складання такого висновку;

після підписання комісією висновку службового розслідування подає його для розгляду посадовій особі, яка призначила службове розслідування;

протягом трьох робочих днів з дня затвердження висновку службового розслідування повідомляє про його завершення особу, стосовно якої воно проводилось.

4. Голова та члени комісії мають право:

виїжджати на місце події, що стала підставою для призначення службового розслідування, використовувати технічні засоби з метою фіксації обставин події, не перешкоджаючи при цьому уповноваженим особам у виконанні дій, пов’язаних із додержанням вимог кримінального процесуального законодавства чи законодавства про адміністративні правопорушення;

викликати прокурорів, інших осіб (за їх згодою), які обізнані або мають стосунок до обставин, що досліджуються під час службового розслідування, й одержувати від них письмові або усні пояснення, а також документи, які стосуються службового розслідування.

Відмова прокурора від надання пояснень засвідчується актом, що складається за участі не менше трьох осіб, одна з яких обов’язково має бути головою або членом комісії, чи шляхом внесення опитуваною особою до пояснення відповідного запису з проставлянням власного підпису. Факт відмови опитуваної особи від надання пояснень відображається у висновку службового розслідування;

за згодою особи, яка опитується, організовувати проведення її опитування з використанням поліграфа у порядку, визначеному наказом Генеральної прокуратури України від 12 червня 2017 року № 180 "Про затвердження Інструкції про порядок використання поліграфа в діяльності органів прокуратури України", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16 червня 2017 року за № 764/30632;

проводити одночасні опитування осіб (за їх згодою), у поясненнях яких є суттєві розбіжності щодо обставин, що з’ясовуються під час службового розслідування;

за згодою особи, яка опитується, здійснювати фіксацію її пояснень технічними засобами;

за наявності підстав вважати, що прокурор перебуває у стані алкогольного, наркотичного або іншого сп’яніння, пропонувати проходження медичних обстежень, а в разі відмови - складати відповідний акт.

Відмова особи від проходження медичного обстеження засвідчується актом, що складається за участі не менше трьох осіб, одна з яких обов’язково повинна бути головою або членом комісії. Факт відмови особи від проходження медичного обстеження відображається у висновку службового розслідування;

отримувати у встановленому законодавством порядку доступ до матеріалів кримінальних проваджень, розгляду звернень, інших документів і матеріалів, у тому числі з обмеженим доступом, або таких, що містять охоронювану законом таємницю, що пов’язані зі службовим розслідуванням, за потреби знімати з них копії, які долучаються до матеріалів службового розслідування;

за письмовим запитом мати безперешкодний доступ до службових комп’ютерів та електронних носіїв інформації, інформаційних баз даних, службових приміщень, автомобілів, сейфів, шаф, сховищ і територій, що належать або використовуються органами прокуратури.

Факт здійснення доступу фіксується в акті, що підписується особами, які здійснили (надали) відповідний доступ.

Доступ до матеріальних носіїв секретної інформації (машинних носіїв, документів, інших матеріалів, наглядових проваджень, номенклатурних справ тощо), режимних приміщень, сховищ та сейфів, де вони зберігаються, здійснюється у порядку, встановленому законодавством у сфері охорони державної таємниці.

Доступ до матеріалів кримінальних проваджень, речових доказів здійснюється з дотриманням порядку, визначеного Кримінальним процесуальним кодексом України;

отримувати та збирати з дотриманням вимог законодавства матеріали, що стосуються службового розслідування, у тому числі від органів державної влади, місцевого самоврядування, юридичних і фізичних осіб (за їх згодою);

заявляти самовідвід у випадках, коли їх участь у проведенні службового розслідування може викликати сумнів у його об’єктивності;

у разі незгоди з рішенням голови або членів комісії за результатами службового розслідування подавати на ім’я посадової особи, яка призначила службове розслідування, мотивований рапорт, у якому викладати окрему думку та пропозиції. Такий рапорт долучається до висновку службового розслідування та є його невід’ємною частиною.

5. Голова та члени комісії зобов’язані:

вживати всіх законних заходів щодо швидкого, всебічного, повного та неупередженого встановлення обставин та з’ясування питань, зазначених у розділі VI цієї Інструкції;

повідомляти посадову особу, яка призначила службове розслідування, про конфлікт інтересів, що може виникнути під час його проведення, інші обставини, які унеможливлюють їх участь у службовому розслідуванні;

вживати в межах компетенції необхідних заходів щодо недопущення порушення прав та законних інтересів осіб, зокрема тих, стосовно яких проводиться службове розслідування;

не допускати упередженості, приниження честі та гідності осіб, зокрема тих, стосовно яких проводиться службове розслідування;

розглядати скарги, заяви і клопотання, отримані під час службового розслідування;

доповідати посадовій особі, яка призначила службове розслідування, про встановлені істотні порушення законів, інших нормативних актів, організаційно-розпорядчих документів Генеральної прокуратури України, а також про причини і умови, що сприяли цим порушенням, вносити пропозиції щодо їх усунення;

не розголошувати, а також уживати усіх можливих заходів щодо недопущення розголошення іншими особами таємної інформації та інформації з обмеженим доступом, яка стала їм відома під час проведення службового розслідування, оприлюднення іншої інформації відповідно до вимог законодавства.

6. Особа, стосовно якої проводиться службове розслідування, має право:

ознайомлюватися з наказом про призначення службового розслідування;

отримувати інформацію про підстави проведення службового розслідування, склад відповідної комісії, заявляти обґрунтовані клопотання про відвід голови або членів комісії;

брати участь у службовому розслідуванні, у тому числі давати усні чи письмові пояснення, робити заяви, у встановленому порядку подавати документи, які мають значення для його проведення;

висловлювати письмові зауваження щодо об’єктивності та повноти проведення службового розслідування, оскаржувати дії або бездіяльність голови та членів комісії;

відмовлятися давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім’ї чи близьких родичів, коло яких визначено законодавством України;

порушувати питання про витребування додаткових документів, одержання додаткових пояснень осіб;

отримувати повідомлення про завершення службового розслідування;

у семиденний строк з дня одержання повідомлення про завершення службового розслідування ознайомлюватися із затвердженим висновком та матеріалами службового розслідування, у тому числі з використанням власних технічних засобів отримувати копії окремих документів.

Матеріали службового розслідування для ознайомлення та копіювання надаються особі, стосовно якої воно було проведено, із вжиттям заходів щодо недопущення витоку інформації з обмеженим доступом;

оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки і в порядку, визначені законодавством.

1. Обставини (час, місце, наслідки тощо) події, у зв’язку з якою проводиться службове розслідування.

2. Правомірність дій (бездіяльності) прокурора, що призвели(а) до події чи безпосередньо передували(а) їй.

3. Наявність чи відсутність порушень положень законів чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів, а також встановлення осіб, які їх допустили.

4. Наявність чи відсутність у діянні прокурора ознак кримінального, корупційного правопорушення або правопорушення, пов’язаного з корупцією, інших дій, що порочать звання прокурора, порушень Присяги прокурора і правил прокурорської етики, дисциплінарного проступку, їх мотиви.

5. Обставини, що пом’якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності прокурора чи знімають безпідставні звинувачення або підозри стосовно нього.

6. Характеристика прокурора, стосовно якого проводиться службове розслідування (ставлення до виконання службових обов’язків, поведінка до події, у зв’язку з якою проводиться службове розслідування).

7. Причини та умови, що сприяли вчиненню порушення, роль безпосереднього керівника особи, стосовно якої проводиться службове розслідування, інших посадових осіб у забезпеченні належної поведінки підлеглого, стосовно якого проводиться службове розслідування.

8. Характер і розмір завданих порушенням матеріальних збитків, а також можливість їх відшкодування.

9. Наявність прийнятого відповідними компетентними органами рішення за фактом події.

1. Результати службового розслідування оформлюються висновком, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин.

2. У вступній частині висновку зазначаються посада, прізвище, ініціали голови та членів комісії, підстави для проведення службового розслідування.

3. В описовій частині висновку викладаються фактичні обставини, які встановлені за результатами проведення службового розслідування.

4. У резолютивній частині висновку службового розслідування зазначаються:

дані щодо підтвердження (спростування) відомостей, які стали підставою для призначення службового розслідування;

якщо за результатами службового розслідування встановлено ознаки дисциплінарного проступку, - пропозиції щодо ініціювання відкриття стосовно прокурора дисциплінарного провадження або причини неможливості його ініціювання;

пропозиції щодо направлення копії висновку та/або матеріалів службового розслідування до відповідних органів для прийняття рішення згідно із законодавством;

пропозиції щодо заходів, спрямованих на усунення виявлених під час службового розслідування порушень та недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для його призначення;

дані про виявлені під час службового розслідування корупційні ризики у діяльності органів прокуратури;

у разі проведення службового розслідування під час таємної перевірки доброчесності - дані щодо підтвердження (спростування) відомостей про недостовірність (в тому числі неповноту) тверджень, поданих в анкеті доброчесності прокурора.

5. За наявності у висновку службового розслідування інформації, що може бути віднесена до таємної або службової, такому висновку надається відповідний гриф секретності або обмеження доступу.

6. Висновок службового розслідування підписує голова та члени комісії, затверджує посадова особа, яка призначила службове розслідування, або особа, яка виконує її обов’язки.

У разі неможливості підписання висновку службового розслідування членом комісії у зв’язку із його перебуванням у відпустці, тимчасовою втратою працездатності, а також з інших документально підтверджених поважних причин про це зазначається у висновку.

Після усунення вказаних причин та у випадку незгоди із висновком службового розслідування член комісії, який його не підписав, має право протягом трьох робочих днів подати рапорт із викладенням окремої думки. Неподання такого рапорту вважається згодою з висновком службового розслідування.

7. Протягом трьох робочих днів з дня затвердження висновку службового розслідування особа, стосовно якої воно проведене, повідомляється про завершення розслідування.

Повідомлення про завершення службового розслідування вручається особі, стосовно якої воно проведене, особисто або надсилається за місцем її проживання. Дата повідомлення особи про завершення службового розслідування фіксується головою комісії шляхом проставлення письмової відмітки на звороті останнього аркуша висновку.

У разі відсутності відомостей про місце перебування особи, неможливості повідомлення з інших причин письмове повідомлення про завершення службового розслідування надсилається за останнім відомим місцем її проживання.

1. Посадова особа, яка призначила службове розслідування, у встановленому Законом України "Про прокуратуру" порядку за наявності підстав вживає адміністративних та організаційних заходів, у тому числі щодо звільнення прокурора з адміністративної посади, чи ініціює питання про притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності.

2. Висновок службового розслідування може бути скасовано Генеральним прокурором, посадовою особою, яка призначила службове розслідування, або особами, які виконують їх обов’язки, у разі неповноти службового розслідування, невідповідності висновку службового розслідування фактичним обставинам, встановленим під час його проведення, а також у разі допущення інших порушень цієї Інструкції, що суттєво вплинули чи могли вплинути на результати службового розслідування.

Висновок службового розслідування, проведеного стосовно прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (крім заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та його заступників), може бути скасовано виключно заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури чи особою, яка виконує його обов’язки.

У разі скасування висновку посадовою особою, яка прийняла таке рішення, призначається додаткове службове розслідування, що проводиться у порядку та строки, визначені цією Інструкцією для проведення службового розслідування.

У разі скасування висновку службового розслідування з підстав його невідповідності фактичним обставинам, встановленим у ході проведення службового розслідування, та за відсутності потреби у проведенні додаткових перевірочних дій комісією протягом 10 робочих днів складається новий висновок на підставі зібраних раніше матеріалів, що подається на затвердження посадовій особі, яка його скасувала, чи особі, яка виконує її обов’язки.

3. У разі встановлення за результатами службового розслідування діяння, що містить ознаки кримінального або адміністративного правопорушення, посадова особа, яка призначила службове розслідування, невідкладно вживає заходів у порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України або Кодексом України про адміністративні правопорушення.

4. За запитом органів, перед якими ініційовано питання про початок кримінального провадження, провадження у справі про адміністративне правопорушення, звільнення прокурора з адміністративної посади чи притягнення його до дисциплінарної відповідальності, таким органам можуть бути надані копії матеріалів службового розслідування, а за необхідності - їх оригінали.

1. Облік службових розслідувань в органах прокуратури, їх результатів здійснюється Генеральною інспекцією Генеральної прокуратури України.

2. Копії висновку службового розслідування та прийнятого за його результатами рішення протягом трьох робочих днів з дня їх затвердження (прийняття) надсилаються до Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України.

3. Копії висновку службового розслідування та прийнятого за його результатами рішення долучаються до особових справ прокурорів, стосовно яких воно проводилося. Матеріали службового розслідування зберігаються у встановленому порядку згідно з вимогами організаційно-розпорядчих документів Генеральної прокуратури України.