6.1. Тягові та знижувальні підстанції, електромережі та інше електричне обладнання повинні відповідати вимогам ПУЕ, державних будівельних норм (далі - ДБН), Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, що затверджені наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 09.01.98 N 4 та зареєстровані у Міністерстві юстиції України 10.02.98 за N 93/2533, та інших нормативних актів.
6.2. Двері трансформаторних комірок повинні мати відповідну межу вогнестійкості, відчинятися в бік виходу з приміщення і бути постійно зачиненими на замок.
6.3. Конструкції вентиляційних коробів, шахт та отворів мають унеможливлювати попадання через них вологи та конденсату на високовольтне обладнання трансформаторних комірок або розподільчих пристроїв.
6.4. Отвори, які з'єднують камери трансформаторних комірок, масляних вимикачів та розподільчих пристроїв з вентиляційними каналами припливно-витяжної або аварійної вентиляції, повинні закриватися жалюзями або сіткою з розміром вічок не більше 2х2 мм.
6.5. Не допускається відкрите прокладання транзитних кабелів, трубопроводів та вентиляційних коробів через приміщення, у яких установлені трансформатори, масляні вимикачі та розподільчі пристрої без додаткового захисту їх негорючими матеріалами.
6.6. На випадок пожежі для приміщень суміщених тягових та знижувальних підстанцій мають бути розроблені плани евакуації та вивішені біля входу до СТП.
6.7. У підземних приміщеннях суміщених тягових та знижуючих підстанцій забороняється:
пристосовувати приміщення розподільчого обладнання змінного та постійного струму, вентиляційні камери, вентиляційні канали, кабельні колектори, підвали під складські приміщення;
допускати розливання мастила, зберігати сторонні предмети, матеріали, горючі відходи;
промивати обладнання з використанням легкозаймистих та горючих рідин.
6.8. Не дозволяється розташовувати кабельні лінії поряд з газо- та трубопроводами, які містять ЛЗР та ГР.
6.9. Кабельні колектори та підвали повинні утримуватися в чистоті, мати справне освітлення, пристрої пожежної сигналізації, засоби пожежогасіння.
6.10. Над розподільчими пристроями слід установлювати водовідвідні зонти з неспалимих матеріалів, а в місцях, не захищених від попадання грунтових вод на кабелі та електрообладнання - тимчасові водозахисні зонти, виконані також з неспалимих матеріалів.
6.11. Покриття кабелів та кронштейнів антикорозійними сполуками не повинне збільшувати їхню пожежну небезпеку.
6.12. Покриття кабелів та кронштейнів антикорозійними сполуками та пофарбування кабелів у тунелях можна здійснювати лише за відсутності руху поїздів.
6.13. Кабелі джемперів у місцях їхнього перетинання з потоками силових кабелів повинні мати додаткову ізоляцію з негорючих матеріалів. Крім того, ці кабелі належить ізольовувати від оболонки тунелю та заземлення металічних конструкцій.
6.14. Для оперативного знеструмлення електрообладнання та електрокабелів на об'єктах метрополітену на випадок пожежі мають бути розроблені схеми та інструкції, які встановлюють порядок відключення всіх електроспоживачів та кабелів у зоні пожежі та на підступах до неї, визначають порядок оформлення та вручення допуску на право гасіння пожежі. Схема та інструкції повинні бути в чергового енергодиспетчера, ДСП, ДЦППЗ (диспетчера служби ВО), ШТД служби Е (швидка технічна допомога), чергового на окремо розташованому об'єкті. Дані схеми та інструкції повинні вивчатися і практично відпрацьовуватися у встановленому порядку всім черговим персоналом об'єктів метрополітену.
6.15. Монтаж ілюмінаційних та рекламних установок станцій здійснюється згідно з переліком, затвердженим керівництвом метрополітену та погодженим з енергонаглядом та службою ВО метрополітену.
6.16. Уведення в дію ілюмінаційних установок проводиться після огляду їх технічною комісією за участю представника служби ВО метрополітену та складання відповідного акта.
6.17. Монтаж, включення та експлуатація ілюмінаційних установок здійснюються відповідальними особами, які призначаються наказами керівників об'єктів.
6.18. Поряд з усіма запобіжниками та груповими пристроями для відключення силової та освітлювальної мереж мають бути написи з найменуванням підключення та максимально допустимим значенням струму вставки розчеплювача та плавкої вставки. Категорично забороняється застосування некаліброваних, саморобних та завищених за струмом плавких вставок на всіх типах запобіжників.
6.19. Переносні світильники повинні бути обладнані захисними скляними ковпаками із суцільного скла й сітками. Для даних світильників та іншої переносної електроапаратури слід застосовувати спеціальні гнучкі кабелі та проводи (шнури) з мідними жилами з урахуванням захисту їх від можливих пошкоджень.
6.20. Не дозволяється застосовувати електричні опалювальні прилади у вибухопожежонебезпечних приміщеннях категорій А та Б. У разі застосування в зонах будь-якого класу електронагрівальних приладів нагрівальні робочі частини останніх належить захищати від зіткнення з горючими матеріалами, а самі прилади встановлювати на поверхні з негорючого матеріалу.
6.21. Забороняється застосування електронагрівальних приладів у пожежонебезпечних зонах складських (крім спеціально призначених і обладнаних) приміщень.
6.22. Електрошафи, розміщені в коридорах, вестибюлях, на інших шляхах евакуації, слід тримати замкненими.
6.23. Несправності в електромережах, які можуть призвести до іскріння, нагрівання проводів, короткого замикання тощо, мають негайно усуватись, а електромережу до усунення несправності необхідно вимикати.
6.24. Електронагрівальні прилади, передбачені умовами виробництва, мають захищатися від контакту з горючими матеріалами та встановлюватися на неспалимій поверхні (підставках) на відстані до горючих матеріалів і будівельних конструкцій не менше 0,5 м. Температура на поверхні електронагрівальних приладів для опалювання приміщень не повинна перевищувати 85 град.C.
6.25. Зварювання свинцевих пластин акумуляторних батарей за допомогою горючих газів слід виконувати у відповідності до вимог цих Правил за наявності письмового дозволу керівника робіт та погодження зі службою ВО метрополітену.
6.26. Пристрої, передбачені для запобігання розповсюдженню вогню в кабельних колекторах та засоби їхнього автоматичного протипожежного захисту, потрібно утримувати в справному стані.
6.27. Аварійне освітлення має постійно перебувати в робочому стані, світильники повинні мати відповідні позначки.
6.28. Випробування кабелів слід проводити у визначені терміни, як правило, при зупинці руху поїздів після письмового або телефонограмного попередження служби ВО метрополітену про час та місце проведення випробувань, за умови дотримання відповідних заходів пожежної безпеки.
6.29. Підключення до мереж метрополітену електроспоживачів комерційних структур має виконуватися згідно з розробленими проектами, які пройшли експертизу в органах ДПН.
6.30. Під час монтажу й експлуатації електромереж та установок забороняється:
прокладати взаєморезервувальні мережі, а також робоче та аварійне освітлення спільно в одній трубі, коробі, лотку;
з'єднувати електричні проводи методом скруток та залишати під напругою кабелі й проводи з неізольованими кінцями;
монтувати люмінесцентні лампи, лампи розжарювання та арматуру на горючих конструкціях і основах;
складувати різні матеріали та предмети в щитових, релейних, кросових, колійних ящиках, форкамерах, кабельних колекторах, вільних трансформаторних комірках тощо, крім аварійно-технологічного запасу, передбаченого технологічними нормами, який має зберігатися у неспалимій упаковці;
застосовувати тимчасові силові та освітлювальні електропроводки, крім електропроводок живлення місць будівельних та тимчасових ремонтно-монтажних робіт, виконаних відповідно до вимог ПУЕ;
використовувати електропроводи, кабелі, вимикачі, штепсельні розетки тощо для розвішування одягу, наочної агітації та інших предметів;
користуватися несправними електромережами, вимикачами, розетками, штепсельними вилками, рубильниками, запобіжниками тощо;
користуватись електронагрівальними приладами для побутових цілей без узгодження зі службою ВО метрополітену та енергонаглядом;
установлювати розетки в складах, коморах, гардеробах;
залишати недемонтованими старі незадіяні електромережі, кабелі;
прокладати транзитні електрокабелі крізь складські приміщення;
використовувати в пожежонебезпечних зонах світильники з лампами розжарювання без захисного суцільного скла (ковпака), а також з відбивачами і розсіювачами, виготовленими з горючих матеріалів;
застосовувати саморобні подовжувачі, що не відповідають вимогам ПУЕ, які пред'являються до переносних (пересувних) електропроводок;
складувати горючі матеріали на відстані менше 1 м від електроустаткування та під електрощитами;
випробувати високовольтні кабелі під час руху поїздів.
7. Інженерно-технічні пристрої
7.1. У разі пожежі або задимлення станцій та тунелів метрополітену мають бути розроблені конкретні інструкції щодо режимів роботи шахт тунельної вентиляції з урахуванням усіх можливих варіантів аварійних ситуацій. Ці інструкції повинні розроблятись інженерно-технічним персоналом електромеханічної служби на підставі типової інструкції щодо режимів роботи шахт тунельної вентиляції та порядку дій працівників на випадок задимлення або пожежі. Указані інструкції є складовою частиною планів проведення аварійно-рятувальних робіт та окремими додатками до планів пожежогасіння. Черговий персонал станцій та диспетчери електромеханічної служби повинні знати ці інструкції та мати навички практичної роботи з переключення вентиляційних шахт.
7.2. Усі вентиляційні пристрої місцевої та тунельної вентиляції повинні утримуватися в справному стані і бути зблокованими з АПС та системами автоматичного пожежогасіння, а вентилятори, які обслуговують приміщення акумуляторних батарей, крім того, повинні блокуватися із зарядними пристроями та гермоклапаном припливу, який повинен автоматично закриватися після відключення вентилятора.
7.3. Двері вентиляційних камер та наземних вентиляційних кіосків (у тому числі на перегонах) мають бути постійно зачиненими на замок. Запасні ключі ж від них - зберігатися на аварійній дошці у чергового на станції.
7.4. Забороняється влаштування комірок та зберігання горючих матеріалів у приміщеннях вентиляційних установок, у стволах вентиляційних шахт, вентиляційних каналах, а також у приміщеннях повітряно-теплових завіс, теплопунктів та водомірів, тенових приміщеннях.
7.5. Повітрозабірники та повітровипускники систем місцевої вентиляції повинні будуватися окремо або вбудовуватися в наземні вестибюлі станцій.
Відстань від низу повітрозабірних та повітровипускних решіток до поверхні землі повинна бути не менше 2 м. Допускається розміщення решіток у підвуличних переходах, які є входами (виходами) в підземні вестибюлі, за винятком решіток повітровипускників із убиралень, комор мастильних матеріалів та акумуляторних.
Відстань між повітрозабірними та повітровипускними решітками, а також від них до вікон будівель повинна бути не меншою 25 м.
7.6. Металеві стаціонарні драбини стволів вентиляційних шахт мають утримуватись у справному стані.
7.7. Забороняється розташування автостоянок, гаражів, складування горючих матеріалів та сміття, а також розведення багать та проведення робіт з виділенням диму або горючих газів ближче 25 м від вентиляційних кіосків метрополітену.
7.8. Очищення витяжних повітропроводів від горючих накопичень, які утворюються в результаті розігрівання та приготування страв у буфетах, їдальнях, кімнатах для приймання їжі, мають проводитися не рідше одного разу на два місяці, про що робиться позначка в спеціальному журналі або складається відповідний акт.
7.9. Усі декоративні решітки, які огороджують радіатори та труби опалення, вентиляційні отвори тощо, слід обладнувати металевою сіткою з розміром вічок не більше 2х2 мм.
7.10. Горючий пил, який накопичується на приладах опалення, систематично очищають і не рідше одного разу на рік, перед початком опалювального сезону, здійснюють повне очищення при знятих декоративних решітках та сітках, про що робляться позначки в спеціальному журналі або складається відповідний акт.
7.11. Електричні опалювальні прилади в службово-технічних приміщеннях застосовуються тільки заводського виготовлення з закритими нагрівальними елементами. Прилади повинні нерухомо закріплюватися на негорючих будівельних конструкціях (підлогах, стінах, перегородках) і обладнуватися захисним екраном, який унеможливлював би випадання іскор під час виникнення несправностей.
7.12. Під час експлуатації опалювальних електроприладів забороняється:
перенесення приладів з одного приміщення до іншого;
підключення до загальної електромережі приладів, не передбачених проектом, та таких, на які відсутня технічна документація;
сушіння спецодягу, пиломатеріалів та інших речей на приладах;
установлення приладів у столярних та балюстрадних майстернях, коморах, на малярних ділянках, а також у місцях зберігання та застосування легкозаймистих та горючих рідин;
використання приладів потужністю, яка перевищує допустимі навантаження на електропровід живлення.
8. Електро- та мотодепо
8.1. Проїзди та під'їзні шляхи до пожежних гідрантів на території електродепо повинні утримуватись у справному стані та бути вільними від сторонніх предметів, а в нічний час - освітлюватися. Забороняється залишати рухомий склад та інші транспортні засоби на шляхах пожежних проїздів.
8.2. Продувальна канава, головний вентиляційний короб продувальної камери, нижня зона та скруберна мають звільнятися від горючих нашарувань і пилу й промиватися водою за графіком, але не рідше одного разу на 6 місяців.
8.3. Вентиляційні короби в камерах продування та промивання апаратів вагонного обладнання необхідно очищувати від горючих накопичень не менше 2 разів на рік.
8.4. Конструкція масляних ванн для розігрівання механічного обладнання та ванн прожирювання манжетів пневматичного та електричного обладнання вагонів повинні унеможливлювати перегрівання та викидання мастил.
8.5. Забороняється влаштування комор та зберігання будь-яких матеріалів в оглядових канавах.
8.6. Ванни, призначені для антикорозійного покриття та змащування ресор рухомого складу графітовим мастилом, мають щільно та надійно закриватися кришками. Для зливання мастил їх обладнують пробковими зливними кранами, піддонами та місткостями для зберігання мастил.
8.7. Електромережі низької напруги в оглядових канавах повинні ізольовуватися від рейкового бруса та шпал. Приєднання переносних ламп до електромережі має бути виконане надійно з унеможливлюванням утворення місцевого нагрівання, іскріння та короткого замикання проводів.
8.8. При централізованому подаванні пально-мастильних матеріалів насосну слід відокремити від основних ємностей негорючою перегородкою з межею вогнестійкості не менше 1 години, а дверний отвір - захистити протипожежними дверима.
8.9. Приміщення маслороздавальної мають бути обладнані припливно-витяжною вентиляцією.
8.10. Грунт, насичений пально-мастильними матеріалами на території їхнього зберігання та роздавання, періодично зрізається та вивозиться. Знятий грунт замінюється свіжим.
8.11. Фарбування рухомого складу безпосередньо в цеху підйомного ремонту можна виконувати тільки місцеве (щіткою) з відпрацюванням необхідних заходів, які гарантують безпечне проведення фарбувальних робіт, з урахуванням того, що середовище в радіусі 5 м від місця їх проведення є пожежо- та вибухонебезпечним. Кількість лакофарбових матеріалів, які зберігаються в цеху, не повинна перевищувати змінну потребу.
8.12. Оглядові канави повинні регулярно прибиратися, підлогу в місцях відстою рухомого складу слід систематично очищати від розлитих пально-мастильних матеріалів за допомогою піску.
8.13. Для промивання та знежирювання деталей вагонів, миття підлоги та стін будівель, видалення старої фарби з кузовів вагонів слід застосовувати негорючі рідини.
8.14. На випадок пожежі в кожному депо має бути розроблений план евакуації рухомого складу, який не менше одного разу на рік повинен вивчатись обслуговувальним персоналом з практичним відпрацюванням.
8.15. Ремонт мотовозів, дрезин та іншої техніки повинен проводитися на спеціально відведених та обладнаних для цього територіях поза місцем їхньої постійної стоянки.
8.16. Відпрацьовані мастила зберігаються в металевій тарі в спеціальних приміщеннях або коморах пально-мастильних матеріалів.
8.17. Забороняється проводити заправку мототранспорту в місцях стоянки, приміщеннях обслуговування та ремонту, а також ставити в депо за наявності випадків витікання пального з баку без попереднього його зливання.
8.18. Не допускається використання списаних вагонів для виробничо-побутових потреб. У виняткових випадках, з дозволу начальника метрополітену, дозволяється використовувати вилучені з інвентарного парку вагони для виробничо-побутових потреб з попереднім обладнанням їх засобами пожежогасіння та виконанням інших умов, які забезпечуватимуть пожежну безпеку, місця їхнього встановлення узгоджуються з органами ДПН та службою ВО метрополітену.
8.19. Черговий в електро- та мотодепо має бути забезпечений прямим телефонним зв'язком зі службою ВО метрополітену.
8.20. В електро- та мотодепо забороняється:
ремонтувати спецплатформи за наявності на них балонів зі стисненими, зрідженими газами, газогенерувальними апаратами або ємностями з легкозаймистими та горючими рідинами;
проводити ремонт мототранспорту з баками, наповненими пальним, та картерами з мастилом (крім робіт з регулювання двигунів, які узгоджені зі службою ВО метрополітену);
сушити свіжопофарбовані вагони електронагрівальними приладами, не призначеними для цієї мети;
ставити в депо цистерни, мотовози та автомобілі, завантажені ЛЗР та ГР;
використовувати ходові рейки та металеві конструкції як другий провідник під час електрозварювальних робіт.
9. Електрорухомий склад метрополітену
9.1. Відповідальність за пожежну безпеку електропоїзда (господарчого поїзда), який перебуває на лінії, покладається на машиніста (водія дрезини). Відповідальність за забезпечення виходу на лінію технічно справного та укомплектованого засобами пожежогасіння електропоїзда покладається на особу, яка визначає готовність рухомого складу до роботи на лінії, та чергового в депо.
9.2. Під час технічного огляду поїзда перед виходом на лінію потрібно перевірити його чистоту, справність електрообладнання, опалення, наявність та справність первинних засобів пожежогасіння та двостороннього зв'язку "пасажир-машиніст". Виявлені порушення необхідно негайно усунути. Забороняється вихід поїзда на лінію до усунення порушень.
9.3. Брезентові чохли, призначені для захисту від механічних пошкоджень вивідних кінців тягових двигунів, мають бути просочені вогнезахисною сумішшю.
9.4. Кабіни машиністів електропоїздів потрібно обладнувати попільничками з неспалимих матеріалів, які прикріплюються та мають кришку.
9.5. Електропечі, що встановлюються в кабіні машиніста, повинні надійно закріплюватися та мати самостійний електрозахист. Не допускається розміщення горючих матеріалів на печах та поряд з ними.
9.6. Електрообладнання рухомого складу повинне мати надійну апаратуру захисту від аварійних режимів роботи встановленого зразка. Усі види запобіжних пристроїв мають бути замаркованими із зазначенням номінального струму.
9.7. Забороняється використовувати для відпочинку робітників електрорухомий склад під час нічного відстою в депо, на станціях та в тунелях.
9.8. Вагони рухомого складу перед виходом на лінію для обкатування після заводського та деповського ремонтів слід додатково укомплектовувати первинними засобами пожежогасіння з розрахунку два вогнегасники (ОУ-5, ОП-5) на кожний вагон.
9.9. Вентиляційні короби (черпаки) слід обладнувати сіткою для попередження попадання в них сторонніх предметів. Не дозволяється в осінньо-зимовий період закривати вентиляційні канали спалимими матеріалами.
9.10. Електропечі під сидіннями вагонів, що експлуатуються на відкритих лініях метрополітену, слід установлювати відповідно до проекту, затвердженого в установленому порядку.
9.11. Для огляду рухомого складу застосовуються переносні світильники тільки заводського виготовлення напругою не вищою 42 В. Світильники мають бути захищеними від механічних пошкоджень.
9.12. Вогнегасники слід розміщувати в кабіні машиніста та у вагонах в місцях, передбачених заводом-виготовлювачем.
9.13. Вагони мають бути забезпечені справним обладнанням зв'язку "пасажир - машиніст".
9.14. Сидіння вагонів повинні закриватися спеціальними пристроями єдиного зразка.
9.15. У кабінах машиністів належить зберігати пристрої для відкривання люків у підлозі вагонів.
9.16. Не дозволяється вихід на лінію вагонів, з обладнання яких відбувається витікання (падіння) мастила на колію.
9.17. Працівникам локомотивної бригади забороняється:
викидати на перегонах та станціях недопалки, сірники, сміття;
відкривати захисні кожухи електропечей;
виїжджати на лінію з несправним обладнанням, яке збільшує пожежну небезпеку рухомого складу, за відсутності справних первинних засобів пожежогасіння у нормованій кількості та з неповним комплектом запасних плавких каліброваних запобіжників;
перевозити в пасажирських вагонах легкозаймисті та горючі рідини, вибухові, їдкі та отруйні речовини, а також балони зі стисненими та зрідженими газами.
10. Розміщення та експлуатація малих архітектурних форм (комерційних споруд) на площах метрополітену
10.1. Улаштування малих архітектурних форм (комерційних споруд) з негорючих матеріалів для торгівлі та надання інших послуг пасажирам допускається тільки в підземних та наземних вестибюлях станцій, на прилеглих до них територіях вище нульової відмітки на відстані не ближче 20 м від входу до станції метрополітену, а також у підземних підхідних коридорах до вестибюлів станцій метрополітену. Улаштування таких споруд може здійснюватися лише з дозволу керівника метрополітену та за погодженням з органами ДПН і службою ВО метрополітену.
При влаштуванні малих архітектурних форм (комерційних споруд) не дозволяється порушувати вимоги до евакуаційних виходів, що регламентовані будівельними нормами.
Малі архітектурні форми (комерційні споруди) повинні бути обладнані пристроями автоматичного пожежогасіння та пожежною сигналізацією з виведенням сигналу в приміщення ДСП.
10.2. Усі договори на право оренди виробничих приміщень метрополітену та користування ними, які укладаються з фізичними та юридичними особами, повинні узгоджуватися з органами ДПН та службою ВО метрополітену.
10.3. Розміщення всіх видів реклами на стінах, інших місцях станцій та вестибюлів повинно виконуватися відповідно до проектної документації. Щодо систем кріплення та підключення електроенергії розробляються окремі проекти, які погоджуються з службою ВО та іншими службами, які встановлює керівництво метрополітену.
10.4. Початок робіт з проектування будівництва малих архітектурних форм (комерційних споруд) у метрополітені дозволяється за наявності письмового дозволу керівництва метрополітену.
10.5. Виконання проектів на будівництво малих архітектурних форм (комерційних споруд) дозволяється лише проектним організаціям, які здійснюють проектування метрополітену. Під час проектування повинні враховуватися вимоги будівельних норм і правил на проектування метрополітену, Правил пожежної безпеки в метрополітенах, Правил улаштування електроустановок та інших чинних нормативних документів.
10.6. Робочі проекти направляються на розгляд до служби ВО метрополітену та органів Державного пожежного нагляду тільки після узгодження місця розташування малих архітектурних форм (комерційних споруд) з відповідними службами метрополітену.
10.7. Будівництво малих архітектурних форм (комерційних споруд) здійснюється лише в суворій відповідності до проекту. Зміни та доповнення в проектні рішення під час будівництва можуть уноситися тільки автором проекту з подальшим узгодженням відповідно до п.10.6 цих Правил.
10.8. Мала архітектурна форма (комерційна споруда), будівництво якої завершено, має прийматися до експлуатації комісією за участю представників проектної організації, служб метрополітену, відділу ДПН та служби ВО метрополітену.
10.9. Дозвіл на початок експлуатації малої архітектурної форми (комерційної споруди), будівництво якої завершено, отримується в органах ДПН відповідно до чинного законодавства.
10.10. З керівниками комерційних структур потрібно провести вступний протипожежний інструктаж у службі ВО. Повторні інструктажі з даних правил проводяться не рідше одного разу на рік.
10.11. Технічне обслуговування та планово-попереджувальні ремонти (далі - ППР) електрообладнання, вентиляції, пристроїв пожежної сигналізації та пожежогасіння повинні проводитись у відповідності до вимог нормативних актів і в терміни, передбачені ними. Технічне обслуговування проводиться особами, які мають відповідну кваліфікацію і право на виконання цих робіт. Обсяги виконаних робіт реєструються у відповідних журналах.
10.12. До початку експлуатації кіоски, приміщення та інші комерційні споруди мають бути забезпечені знаками категорій, класу приміщення за ПУЕ, знаком наявності вогнегасника згідно з ГОСТ 12.4.026-76, табличкою з прізвищем відповідального за протипожежний стан, інструкцією щодо заходів пожежної безпеки та номерами телефонів для виклику пожежної охорони.
10.13. Під час експлуатації малих архітектурних форм (комерційних споруд) та стаціонарних торговельних місць забороняється:
допускати до роботи осіб, з якими не проводилися інструктаж та перевірка знань з питань пожежної безпеки;
зберігати та приймати в реалізацію аерозольну продукцію, легкозаймисті речовини, горючі рідини, фарби, розчинники та інші товари, що мають позначки "Вогненебезпечно", "Вибухонебезпечно";
утримувати та експлуатувати споруди за відсутності або з несправними первинними засобами пожежогасіння;
експлуатувати приміщення з несправними або вимкненими пристроями пожежної сигналізації та пожежогасіння;
допускати відсутність або невідповідність запасного ключа на дошці запасних ключів;
користуватись електронагрівальними та іншими побутовими електроприладами (крім стаціонарно встановлених відповідно до проекту електрообігрівачів);
палити та застосовувати відкритий вогонь;
користуватись електроподовжувачами, відгалуджувачами, тимчасовими електромережами;
захаращувати шляхи евакуації, проходи, підступи до засобів пожежогасіння та електророзподільчих пристроїв, зберігати спалимі матеріали ближче 50 см від світильників та опалювальних пристроїв;
змінювати функціональне призначення приміщень, комерційних споруд, торговельних місць, передавати їх у суборенду без відповідних узгоджень, проводити перепрофілювання, перепланування та зміну місця розташування без виконання вимог пп.10.9, 10.10 цих Правил;
проводити самостійний ремонт електронагрівальних приладів, мереж освітлення та світильників;
вішати одяг та інші предмети на електромережі та електрообладнання;
експлуатувати розукомплектовані світильники, настільні лампи тощо.
11. Засоби зв'язку та протипожежного захисту
11.1. Усі підземні приміщення і споруди метрополітенів, за винятком перегінних тунелів, службових приміщень категорій Г і Д та акумуляторних, повинні бути обладнані системою АПС з виведенням усіх сигналів у приміщення ДСП.
11.2. Усі види зв'язку та засоби сповіщення (у тому числі мегафони та радіомікрофони), які можуть бути використані для повідомлення працівників метрополітену та пасажирів про пожежу та інформацію щодо неї, а також засоби сигналізації, пожежогасіння та протипожежного захисту в будинках, спорудах та в рухомому складі мають постійно бути у справному стані з можливістю цілодобового використання та періодично (згідно з вимогами нормативної документації та планом-графіком) перевірятися, про що складаються відповідні акти.
11.3. Поруч з усіма засобами зв'язку вивішуються таблички про порядок виклику пожежної охорони та подачу відповідних сигналів. Звукові сигнали щодо спрацювання приймально-контрольних приладів пожежної сигналізації, установлені в кабіні ДСП, потрібно дублювати на платформі станції. На несправних приладах пожежної сигналізації та телефонних апаратах слід вивішувати таблички "Не працює". На кожній станції та в кабіні ДСП має бути справний мегафон або радіомікрофон.
11.4. Усі об'єкти метрополітену та рухомий склад повинні забезпечуватися первинними засобами пожежогасіння згідно з нормами їхньої належності. Для зберігання вогнегасників на станціях мають бути спеціально обладнані ящики (пожежні пости) розміром 0,9х0,9х0,3 м, конструкція яких має забезпечувати надійне зберігання пожежного інвентарю та можливість його оперативного застосування. Пожежні пости обов'язково обладнуються охоронною сигналізацією з виведенням сигналу в приміщення ДСП. Вогнегасники слід установлювати у легкодоступних, видних місцях (коридорах, біля входів у приміщення або виходів з них тощо), а також у пожежонебезпечних місцях, де найвірогідніша поява осередків пожеж. Переносні вогнегасники в приміщеннях повинні навішуватися на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м або встановлюватися на спеціальних підставках; вогнегасники великої місткості (ОП-50, ОП-100 та інші) - зберігатися в спеціальних ящиках або чохлах, які забезпечували б вільний доступ до них. На дверцятах ящиків та ніш, а також на чохлах мають бути нанесені вказівні знаки згідно з ГОСТ 12.4.026-76.
11.5. Категорично забороняється використовувати пожежний інструмент і обладнання для господарчих, виробничих та інших потреб, не пов'язаних з гасінням пожежі або ліквідацією аварій.
11.6. Пожежними рукавами довжиною не менше 20 м слід комплектувати всі пожежні крани на станціях, у машинних залах, тупиках, пунктах технічного огляду та інших місцях, крім пожежних кранів на водопроводі в перегінних тунелях (довжина рукава на пожежних кранах в ескалаторному нахилі допускається 10 м). Пожежні рукави для пожежних кранів у перегінних тунелях необхідно зберігати на пожежних постах у кількості, що визначається додатком 1 до цих Правил.
Пожежні рукави слід утримувати сухими, складеними "в гармошку" або подвійну скатку, приєднаними до стволів та пожежних кранів і не рідше одного разу на 6 місяців розгортати та згортати відповідно до технічних вимог.
Дверцята шафок пожежних кранів тримають закритими та опломбованими. Вони повинні легко відчинятися, мати отвори для провітрювання та покажчики "ПК N ________________", "У разі пожежі телефонувати ____________".
Пожежні крани в обігових з'їздах, тунелях та місцях відстою рухомого складу повинні мати світлові покажчики, які приєднуються до мережі аварійного освітлення. Кришки люків пожежних кранів типу "Метро" фарбуються в червоний колір.
11.7. Про всі види ремонтних робіт, які пов'язані з відключенням систем пожежної сигналізації, пожежогасіння, протипожежного водопроводу та сповіщення про пожежу, потрібно інформувати службу ВО метрополітену, керівника об'єкта, ДСП, відповідних чергових диспетчерів, чергового метрополітену.
11.8. Якщо міський водопровід не забезпечує подавання розрахункової кількості води та необхідного тиску в пожежних кранах внутрішнього протипожежного водопроводу, то слід установлювати насоси-підвищувачі, які вмикаються дистанційно або працюють в автоматичному режимі. Не дозволяється відключати водопровідну мережу станцій від тунельних дільниць перекриванням засувок. В аварійних ситуаціях дозволяється тимчасове перекривання вказаних засувок за умови інформування згідно з п.11.7 цих Правил.
11.9. Внутрішні пожежні крани та насоси-підвищувачі мають перевіряти на працездатність шляхом пуску води працівники електромеханічної служби спільно з представником служби ВО метрополітену відповідно до графіка ППР, але не рідше одного разу на 6 місяців, про що оформлюється відповідний акт або робиться позначка в спеціальному журналі.
11.10. Внутрішній пожежний водопровід мають випробувати працівники електромеханічної служби на водовіддачу під час уведення його до експлуатації, після ремонту за повною схемою, далі - не рідше одного разу на п'ять років згідно з методикою випробувань на водовіддачу внутрішньої водопровідної мережі об'єктів метрополітену.
11.11. У приміщеннях насосних станцій з насосами-підвищувачами слід вивішувати схеми внутрішнього водопроводу та інструкції щодо порядку включення пожежних насосів. Пожежні насоси фарбуються в червоний колір.
11.12. Електроприводи на засувках обвідних ліній водомірного вузла та на водопровідному вводі на станцію, а також на засувках у торцях станції мають утримуватися справними та готовими до застосування; управління ними повинне здійснюватися з приміщення водомірного вузла, ДСП та приміщення диспетчера сантехніки. На пристроях управління електрозасувкою обвідної лінії водомірного вузла вивішують табличку з написом "Відкривати при пожежі". Черговий персонал об'єктів та станцій зобов'язаний знати місцезнаходження засувок обвідних ліній та забезпечувати під час пожежі їхнє своєчасне відкривання.
11.13. Трубопроводи пожежно-господарчого водопроводу, які проходять у зоні вентиляційних шахт та інших дільниць з мінусовою температурою, в осінньо-зимовий період слід утеплювати неспалимими матеріалами, щоб забезпечувати безперебійне подавання води на випадок пожежі. У разі неможливості утеплення пожежно-господарчого водопроводу його необхідно прокладати сухотрубами зі встановленням електрозасувок у кінці ліній. Усі засувки, які використовуються для відключення водопроводу (сухотрубу), на осінньо-зимовий період повинні мати електропривід з дистанційним управлінням. Не допускається встановлення бленд на засувках. Електромеханічна служба повинна інформувати причетних згідно з п.11.7, а службу ВО метрополітену письмово про відключення дільниць водопроводу на осінньо-зимовий період. При цьому додається перелік відключених дільниць, термін їх відключення, місцерозташування (пікети) та номери засувок, використаних для відключення.
11.14. Об'єкти метрополітену обладнуються системами АПС та автоматичного пожежогасіння відповідно до вимог будівельних норм, відомчих норм технологічного проектування та відомчих переліків.
11.15. На об'єкти метрополітену розповсюджуються вимоги щодо утримання технічних засобів пожежної сигналізації, пожежогасіння та сповіщення про пожежу, викладені у Правилах пожежної безпеки в Україні.
11.16. Технічне обслуговування засобів пожежної автоматики на метрополітені повинне забезпечуватися кваліфікованими спеціалістами, які мають відповідний дозвіл (ліцензію).
11.17. Відповідальність за проведення регламентних робіт з технічного обслуговування та ППР, надійну експлуатацію засобів пожежної сигналізації, системи сповіщення про пожежу та утримання їх у справному стані покладається на посадових осіб служби сигналізації та зв'язку, засобів пожежогасіння - на осіб, відповідальних за протипожежний стан об'єктів. Зазначені особи несуть відповідальність і за утримання в справному стані інших елементів установок пожежної автоматики: шлейфів сигналізації, трубопроводів, сповіщувачів тощо.
11.18. Для постійного контролю за системами пожежної автоматики на об'єктах мають бути призначені наказами керівників відповідальні особи з числа інженерно-технічного персоналу.
11.19. У приміщеннях, обладнаних установками пожежогасіння, повинні бути інструкції щодо порядку приведення їх у дію.
11.20. Біля пожежних гідрантів та водоймищ мають бути встановлені світлові або флуоресцентні покажчики та вказівні знаки. Забороняється захаращувати під'їзди до вододжерел.
11.21. Пожежні гідранти та водозабори водоймищ на осінньо-зимовий період слід утеплювати, а кришки люків колодязів систематично звільняти від снігу та льоду.
11.22. Вогнегасники мають перевірятися в терміни, передбачені технічними вимогами та стандартами.
11.23. Заряджання, ремонт та гідравлічне випробовування водяних, пінних, вуглекислотних та порошкових вогнегасників, а також нав'язування на пожежні рукави з'єднувальних головок Богданова, ремонт та гідравлічне випробовування пожежних рукавів на метрополітені має проводитися у спеціальних майстернях, укомплектованих відповідним обладнанням.
11.24. В осінньо-зимовий період (при температурі нижче 1 град.C) вогнегасники, які розміщені на відкритих місцях або в неопалюваних приміщеннях та не придатні до застосування при мінусових температурах, повинні зберігатися в приміщеннях з плюсовою температурою. На місце, де містився вогнегасник, необхідно помістити інформацію про його тимчасове місцезнаходження.
Місцезнаходження вогнегасників позначається вказівними знаками згідно з ГОСТ 12.4.026-76, які встановлюються на видних місцях.
11.25. Інформацію про закриття окремих доріг або проїздів, що може заважати вільному під'їзду пожежних автомобілів до об'єктів метрополітену, а також про несправності гідрантів та водоймищ необхідно вчасно доводити до відома служби ВО метрополітену та причетних згідно з п.11.7 цих Правил.
12. Порядок взаємодії працівників метрополітену, відомчої воєнізованої охорони та воєнізованої гірничорятувальної служби під час ліквідації пожеж
12.1. Порядок взаємодії органів Державної пожежної охорони МВС України, адміністрації та воєнізованої охорони метрополітенів, воєнізованої гірничорятувальної служби з питань пожежного нагляду, організації гасіння пожеж і ліквідації наслідків аварій на об'єктах метрополітену регламентується:
Інструкцією про порядок взаємодії Державної пожежної охорони України та відомчої воєнізованої охорони на залізничному транспорті з організації пожежного нагляду, гасіння пожеж і ліквідації наслідків аварій на об'єктах метрополітенів, що затверджена спільним наказом МВС України і Міністерства транспорту України від 26.12.96 N 885/421;
Інструкцією про порядок взаємодії метрополітену та воєнізованої гірничорятувальної служби з питань пожежно-профілактичної роботи, рятування людей та гасіння пожеж у перегінних тунелях та спорудах, що до них прилягають, яка затверджується керівництвом метрополітену та територіальним підрозділом воєнізованої гірничорятувальної служби.
12.2. На кожній станції має бути інструкція, яка визначає обов'язки кожного працівника на випадок пожежі, а також установлює порядок сповіщення людей під час виникнення пожежі.
12.3. На випадок пожежі дії адміністрації та служби ВО метрополітену в першу чергу мають бути спрямовані на забезпечення безпечної евакуації людей.
12.4. Керівництво гасінням пожежі та організація безпечної евакуації пасажирів до прибуття підрозділів пожежної охорони покладається:
на станціях метрополітену - на начальника станції, а за його відсутності - на чергового на станції;
на інших об'єктах і рухомому складі - на працівників метрополітену згідно з посадовими інструкціями.
12.5. Кожний працівник метрополітену, який виявив пожежу або задимлення, зобов'язаний:
негайно повідомити пожежну охорону міста за телефоном 01;
повідомити службу ВО метрополітену (на випадок пожежі в підземних спорудах метрополітену повідомити також поїзного диспетчера, ДСП та чергового метрополітену);
ужити заходів щодо сповіщення та евакуації людей і майна, одночасно розпочати гасіння джерела пожежі за допомогою первинних засобів пожежогасіння, які є на об'єкті (вогнегасники, внутрішні пожежні крани, стаціонарні установки пожежогасіння тощо);
організувати зустріч викликаних пожежних підрозділів та провести пожежників до місця пожежі.
12.6. Уповноважена особа служби чи структурного підрозділу метрополітену, на якому виникла пожежа, видає допуск особовому складу пожежних підрозділів на право гасіння пожежі на даному об'єкті.
12.7. У разі виникнення пожежі в поїзді, тунелі або на станції локомотивна бригада (машиніст) має керуватися в своїх діях інструкцією про порядок дій бригади за надзвичайної ситуації, що розроблюється та затверджується метрополітеном.
12.8. Після прибуття на місце пожежі першого пожежного підрозділу керівником гасіння стає старша посадова особа пожежної охорони.
Додаток 1
до Правил пожежної безпеки
в метрополітенах
Таблиця Д.1.1
Норми
оснащення первинними засобами пожежогасіння підземних споруд метрополітенів