Порядок створення комісії для підтвердження результатів неформального професійного навчання осіб за робітничими професіями

1. У цьому Порядку терміни вживаються в значеннях, наведених у Вимогах до підприємств, установ, організацій для підтвердження результатів неформального професійного навчання осіб за робітничими професіями, затверджених наказом Міністерства соціальної політики та Міністерства освіти і науки від 16 грудня 2013 року № 875/1776.

2. Для здійснення підтвердження результатів неформального професійного навчання осіб за робітничими професіями кваліфікації (далі - підтвердження кваліфікації) суб’єкти підтвердження створюють:

комісію з підтвердження кваліфікації за однією робітничою професією (спеціалізацією) або кількома робітничими професіями (спеціалізаціями), які передбачають виконання однотипних трудових функцій і відносяться до одного класу економічної діяльності (за Національним класифікатором України „Класифікація видів економічної діяльності” ДК 009:2010, затвердженим наказом Держспоживстандарту України від 11 жовтня 2010 року № 457);

декілька комісій у разі підтвердження кваліфікації за професіями, які передбачають виконання різних трудових функцій та відносяться до різних класів економічної діяльності.

3. У своїй діяльності комісія керується Конституцією України, законами України, актами Президента України, іншими нормативно-правовими актами, які стосуються підтвердження кваліфікації осіб за результатами неформального професійного навчання за робітничими професіями.

4. Положення про порядок роботи комісії та її склад затверджуються наказом керівника суб’єкта підтвердження за погодженням із об’єднанням організацій роботодавців відповідної сфери діяльності.

Головою комісії призначається представник роботодавця - фахівець відповідної галузі виробництва чи сфери послуг, секретарем комісії - представник суб’єкта підтвердження. Членами комісії можуть бути працівники відповідної сфери діяльності, які мають стаж роботи не менше 5 років за відповідною професією (спеціалізацією), та рівень кваліфікації, не нижчий ніж рівень кваліфікації, на який претендує кандидат.

Кількість членів комісії не може бути менше 3 осіб.

5. Члени комісії виконують роботи з підтвердження кваліфікації на основі договорів із суб’єктом підтвердження.

Строк повноважень комісії - не менше одного року.

6. Основними завданнями комісії є:

експертиза наданих документів, що підтверджують професійну компетентність кандидата;

проведення кваліфікаційної атестації;

прийняття рішення щодо присвоєння (підвищення) або відмову у присвоєнні (підвищенні) робітничої кваліфікації за результатами неформального професійного навчання та надання кандидату рекомендацій щодо продовження навчання.

7. Комісія проводить засідання відповідно до графіка проведення процедури підтвердження кваліфікації, затвердженого суб’єктом підтвердження. Засідання комісії вважається правомочним, якщо на ньому присутні більше половини її членів.

Рішення комісії вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість присутніх на засіданні членів комісії. У разі рівного розподілу голосів голос голови комісії є вирішальним.

8. Для підтвердження кваліфікації кандидат подає секретарю комісії:

1) направлення на підтвердження кваліфікації територіального органу Державної служби зайнятості за встановленою формою (додаток 1);

2)документи, зазначені у пункті 7 Порядку підтвердження результатів неформального професійного навчання осіб за робітничими професіями , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 травня 2013 року № 340.

Для підтвердження кваліфікації кандидат має право за власною ініціативою подати секретарю комісії також інші документи, що підтверджують професійну компетентність кандидата.

Копії документів іноземною мовою повинні бути перекладені українською мовою та легалізовані в установленому порядку.

9. Секретар комісії робить копії з оригіналів документів у присутності кандидата, який їх подав. Оригінали таких документів повертаються кандидату.

10. Для обробки персональних даних кандидат подає суб’єкту підтвердження згоду в письмовій формі відповідно до Закону України “Про захист персональних даних”.

11. Суб’єкт підтвердження укладає з кандидатом або роботодавцем, який направляє кандидата на підтвердження кваліфікації, договір про підтвердження кваліфікації.

12. Підтвердження кваліфікації здійснюється відповідно до графіка, затвердженого суб’єктом підтвердження.

13. Комісія проводить експертизу наданих документів, що підтверджують професійну компетентність кандидата, з метою визначення їх достовірності та відповідності вимогам кваліфікаційної характеристики професії за відповідним кваліфікаційним рівнем, професійного стандарту.

14. За результатами аналізу поданих документів та інших підтверджень професійної компетентності кандидата комісія складає план проведення кваліфікаційної атестації із визначенням методів і обсягу проведення кваліфікаційних пробних робіт, іспитів.

15. Комісія зобов’язана ознайомити кандидата із планом проведення кваліфікаційної атестації. Кандидату повідомляються порядок і умови виконання кваліфікаційної пробної роботи, місце проведення, строк виконання завдання.

16. Форми, методи проведення кваліфікаційної атестації, критерії оцінювання обираються комісією за результатами оцінки підтверджень професійної компетентності кандидата та відповідно до переліку засобів оцінювання за відповідною професією, затвердженого суб’єктом підтвердження.

17. У разі відсутності підтверджень професійної компетентності кандидата кваліфікаційна атестація проводиться у повному обсязі відповідно до вимог кваліфікаційної характеристики професії за відповідним кваліфікаційним рівнем, професійного стандарту.

У разі наявності підтверджень професійної компетентності кандидата щодо виконання окремих видів робіт за відповідним рівнем кваліфікації кваліфікаційна атестація може проводитися за тими видами робіт, щодо яких немає таких підтверджень.

У разі наявності підтверджень професійної компетентності кандидата за всіма видами робіт за відповідним рівнем кваліфікації кваліфікаційна атестація проводиться за вибором комісії.

18. Кваліфікаційна пробна робота проводиться на спеціально відведених обладнаних робочих місцях суб’єктів підтвердження або обладнаних робочих місцях інших підприємств, установ, організацій відповідно до укладених договорів.

У разі якщо специфіка професійної діяльності не дає змоги проводити кваліфікаційну пробну роботу безпосередньо на виробництві або у сфері послуг, кваліфікаційна пробна робота проводиться шляхом імітаційної діяльності.

19. Для проведення кваліфікаційної пробної роботи суб’єкт підтвердження забезпечує кандидата необхідним обладнанням, інструментом, витратними матеріалами, довідковими матеріалами на час виконання завдання.

20. У разі якщо для виконання кандидатом кваліфікаційної пробної роботи видаються напівфабрикати або деталі, які пройшли попередню обробку, суб’єкт підтвердження забезпечує відповідність напівфабрикатів та деталей технічним вимогам.

21. Виконання кваліфікаційної пробної роботи проводиться під контролем члена (членів) комісії, яких визначає голова комісії. Перед початком виконання кваліфікаційної пробної роботи здійснюється інструктаж кандидата з питань охорони праці.

За результатами кваліфікаційної атестації член(и) комісії формує(ють) та подає(ють) на розгляд комісії документи щодо проведення кваліфікаційної атестації:

1) висновок про результати кваліфікаційної атестації (додаток 2);

2) результати кваліфікаційної пробної роботи у разі, якщо специфіка професії передбачає виготовлення виробу, складання проекту документа.

До висновку долучаються відео- або фотоматеріали, виконані у цифровому форматі, на яких зафіксовано проведення кваліфікаційної пробної роботи.

22. Комісія приймає рішення про присвоєння кандидату кваліфікації відповідного рівня, що оформлюється протоколом (додаток 3), який підписується головою і членами комісії.

23. Кандидату, який підтвердив кваліфікацію, суб’єктом підтвердження видається свідоцтво про присвоєння (підвищення) робітничої кваліфікації за результатами неформального професійного навчання встановленого зразка.

У разі виявлення у кандидата під час проходження процедури підтвердження кваліфікації рівня професійних знань, умінь та навичок, достатніх для виконання окремих видів робіт за професією, на підставі рішення комісії суб’єктом підтвердження видається кандидату сертифікат оцінювання результатів неформального професійного навчання.

Кандидату, який не підтвердив кваліфікацію, комісія надає рекомендації щодо продовження навчання.

Суб’єкт підтвердження реєструє та видає свідоцтво про присвоєння (підтвердження) робітничої кваліфікації за результатами неформального професійного навчання або сертифікат оцінювання результатів неформального професійного навчання особисто під підпис кандидата.

24. Рівень кваліфікації кандидата не підтверджується у разі непідтвердження рівня знань, умінь та навичок, передбачених кваліфікаційною характеристикою (професійним стандартом), згідно із критеріями оцінювання.

25. Протоколи засідання комісії, висновки оцінювачів підлягають зберіганню у суб’єктів підтвердження відповідно до законодавства.

26. У разі виникнення спірних питань, пов’язаних з підтвердженням кваліфікації, особа має право звернутися із заявою до органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері освіти, структурного підрозділу з питань освіти обласної, Київської та Севастопольської міської державної адміністрації, який розглядає її та приймає відповідне рішення з порушеного в заяві питання.