НАЦІОНАЛЬНА КОМІСІЯ, ЩО ЗДІЙСНЮЄ ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ У СФЕРІ ЗВ'ЯЗКУ ТА ІНФОРМАТИЗАЦІЇ
Рішення
| 02.04.2019 № 158 |
Про розгляд проекту Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання розповсюдженню недостовірних відомостей у засобах масової інформації"
Відповідно до статті 93 Регламенту Верховної Ради України, затвердженого Законом України від 10.02.2010 № 1861-VI, листа Комітету Верховної Ради України з питань інформатизації та зв'язку від 20.03.2019 № 04-21/18-133 (55937) Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації,
ВИРІШИЛА:
1. Затвердити висновок стосовно висловлення позиції щодо недоцільності прийняття проекту Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання розповсюдженню недостовірних відомостей у засобах масової інформації", реєстраційний номер 10139 від 12.03.2019, у зв'язку із зауваженнями до нього, що додається.
2. Департаменту правового забезпечення в установленому порядку забезпечити направлення відповіді Комітету Верховної Ради України з питань інформатизації та зв'язку.
3. Департаменту забезпечення діяльності оприлюднити це рішення шляхом його розміщення на офіційній сторінці НКРЗІ в мережі Інтернет.
| Голова НКРЗІ | О. Животовський |
ЗАТВЕРДЖЕНО
Рішення Національної комісії,
що здійснює державне регулювання
у сфері зв'язку та інформатизації
02.04.2019 №158
ВИСНОВОК
НАЦІОНАЛЬНОЇ КОМІСІЇ, ЩО ЗДІЙСНЮЄ ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ У СФЕРІ ЗВ'ЯЗКУ ТА ІНФОРМАТИЗАЦІЇ
до проекту Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання розповсюдженню недостовірних відомостей у засобах масової інформації", реєстраційний номер 10139 від 12.03.2019
Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання розповсюдженню недостовірних відомостей у засобах масової інформації", реєстраційний номер 10139 від 12.03.2019(далі - законопроект), спрямований на захист конституційних прав особи на честь, гідність та ділову репутацію шляхом запобігання розповсюдженню недостовірних відомостей у засобах масової інформації.
За результатами опрацювання законопроекту Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, вирішила висловити позицію про недоцільність його прийняття у зв'язку із зауваженнями до нього.
Законопроектом до Законів України "Про вибори Президента України" та"Про вибори народних депутатів України" пропонується включити положення, якими передбачити, що уразі встановлення судом при розгляді виборчого спору повторного або одноразового грубого порушення засобом масової інформації вимог відповідного Закону, суд приймає рішення, зокрема, про зобов'язання оператора, провайдера телекомунікацій щодо призупинення доступу абонентів до відповідного ресурсу мережі Інтернет.
Водночас, законопроектом пропонується доповнити повноваження НКРЗІ, передбачені статтею 18 Закону України "Про телекомунікації" повноваженням щодо прийняття рішення про зобов'язання операторів, провайдерів телекомунікацій щодо призупинення доступу абонентів до ресурсу мережі Інтернет, який поширив недостовірну інформацію, до моменту її спростування, за наявності рішення суду про спростування недостовірної інформації.
По-перше, вказані положення законопроекту не узгоджуються між собою, оскільки змінами до Законів України "Про вибори Президента України" та "Про вибори народних депутатів України" передбачається рішення суду про зобов'язанняоператора, провайдера телекомунікацій щодо призупинення доступу абонентів до відповідного ресурсу мережі Інтернет, а змінами до Закону України "Про телекомунікації" - рішення судупро спростування недостовірної інформації та рішення НКРЗІпро зобов'язанняоператорів, провайдерів телекомунікацій щодо призупинення доступу абонентів до ресурсу мережі Інтернет.
По-друге, щодо реалізації запропонованого законопроектом повноваження НКРЗІ законопроектом не визначено інформацію, яка має міститись у відповідному рішенні суду про спростування недостовірної інформації для належного його виконання та прийняття відповідного рішення НКРЗІ.
По-третє, у змінах до Законів України "Про вибори Президента України" та "Про вибори народних депутатів України" не визначено часові межі призупинення доступу абонентів до відповідного ресурсу мережі Інтернет, а саме коли оператори, провайдери телекомунікацій мають поновити відповідний доступ, а у змінах до Закону України "Про телекомунікації" не визначено джерела, через які оператори, провайдери телекомунікацій мають дізнатись про спростування відповідної інформації для поновлення доступу абонентів до відповідних ресурсів.
По-четверте, враховуючи те, що послугу доступу до Інтернет станом на 29 березня 2019 року надають 5467 операторів, провайдерів телекомунікацій, постає питання щодо механізму інформування таких суб'єктів ринку телекомунікацій про згадані рішення.
При цьому, щодо зобов'язання блокувати доступ до ресурсу мережі Інтернет, а не певної інформації, звертаємо увагу, що Статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.97, встановлено, що кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Ця стаття не перешкоджає державам вимагати ліцензування діяльності радіомовних, телевізійних або кінематографічних підприємств.
Здійснення цих свобод, оскільки воно пов'язане з обов'язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я чи моралі, для захисту репутації чи прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або для підтримання авторитету і безсторонності суду.
При цьому, Європейський суд з прав людини у справі "Їлдирим проти Туреччини" (заява № 3111/10, рішення від 18 грудня 2012 року) заявив, що:
"за жодних умов неможливо виправдати блокування доступу до Інтернету або його частини для всього населення чи для окремих верств суспільства, навіть в інтересах правосуддя, громадського порядку або національної безпеки. Таким чином будь-які не диференційовані заходи з блокування, що створюють перешкоди законному контенту, веб-сайтам або платформам і є побічним ефектом від заходів спрямованих на незаконний контент, незаконний веб-сайт чи платформу, не відповідають критерію "достатності", оскільки їм бракує "раціонального взаємозв'язку", тобто явного корисного зв'язку між перешкоджанням і поставленою на меті соціальною потребою. За тим же принципом, ухвалення щодо веб-сайтів і платформ наказів про блокування, що залишаються чинними безстроково або протягом тривалих періодів, рівносильні неприйнятним формам попередньої заборони, інакше кажучи, чистій цензурі."
| Голова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації | Олександр Животовський |
(Текст взято з сайту НКРЗІ http://www.nkrzi.gov.ua)