ВИЩА КВАЛІФІКАЦІЙНА КОМІСІЯ АДВОКАТУРИ
ПРИ КАБІНЕТІ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
Р І Ш Е Н Н Я
| 18.03.2011 N VI/4-110 |
Вища кваліфікаційна комісія адвокатури при Кабінеті Міністрів України, розглянувши у відкритому засіданні справу за скаргою трудового колективу Економіко-правового коледжу на постанову голови регіональної Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 11 жовтня 2010 р. про відмову в порушенні дисциплінарного провадження відносно адвоката К.І.В.,
ВСТАНОВИЛА:
У січні 2011 р. до Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури зі скаргою на рішення голови дисциплінарної палати регіональної Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 11 жовтня 2010 р. про відмову в порушенні дисциплінарного провадження відносно адвоката К.І.В. звернувся трудовий колектив Економіко-правового коледжу (правонаступника Кооперативного технікуму).
Скаржник не згоден з прийнятим рішенням голови дисциплінарної палати регіональної Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 11 жовтня 2010 р., просить його скасувати та притягнути адвоката К.І.В. до дисциплінарної відповідальності.
У своїй скарзі скаржник посилається на те, що адвокат К.І.В. надіслав чисельні звернення до посадових осіб, різних державних установ від імені трудового колективу Кооперативного технікуму без відповідного доручення, чим порушив вимоги ст. 6 Закону України "Про адвокатуру". Інформація, вказана в листах, була неправдивою, принизила честь і гідність людей, які працюють в технікумі, імідж та ділову репутацію технікуму.
Заслухавши доповідача, пояснення представника трудового колективу Економіко-правового коледжу, перевіривши матеріали справи, Вища кваліфікаційна комісія адвокатури вважає, що скарга трудового колективу Економіко-правового коледжу підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
В ході перевірки витребуваних матеріалів стало відомо, що 11 жовтня 2010 р. постановою голови дисциплінарної палати регіональної Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури у відкритті дисциплінарного провадження по скарзі трудового колективу Економіко-правового коледжу відносно адвоката К.І.В. відмовлено.
Зазначена постанова була винесена на підставі рішення, прийнятого Президією Адвокатського об'єднання "Регіональна колегія адвокатів" від 20 серпня 2010 р. Згідно вказаного рішення дії адвоката кваліфіковані з урахуванням малого досвіду роботи в якості адвоката та усвідомлення ним помилки. Слід відмітити, що в мотивувальній частині вказаного рішення, прийнятого президією Адвокатського об'єднання "Регіональна колегія адвокатів" від 20 серпня 2010 р., заява трудового колективу Кооперативного технікуму визнана обґрунтованою. Крім того, вказане рішення дає підстави стверджувати, що адвокат К.І.В. є членом вищевказаного адвокатського об'єднання.
З витребуваних по скарзі матеріалів справи слідує, що 2 квітня 2010 р. К.І.В. уклав угоди з К.В.П., Ш.С.О., К.В.І. (батьком адвоката), К.І.У., Х.Л.Т. та 21 квітня 2010 р. угоди з Ю.Т.І., Б.Ю.Г., у відповідності з якими адвокатом надавалась безкоштовна правова допомога з представництва та захисту прав, свобод та інтересів кожної з вище перерахованих осіб, в тому числі як члена трудового колективу Кооперативного технікуму.
В травні 2010 р. адвокатом К.І.В. були надіслані звернення до посадових осіб різних державних установ, які стосувались правомірності призначення виконуючого обов'язки директора Кооперативного технікуму та безпідставної невиплати надбавок за педагогічний стаж. Звернення були підписані К.І.В. від імені та в інтересах трудового колективу Кооперативного технікуму.
Факти, викладені в скаргах адвокатом К.І.В., після численних перевірок не підтвердились.
В матеріалах провадження є лист трудового колективу Кооперативного технікуму про те, що жодного доручення на представництво інтересів адвокат К.І.В. від імені трудового колективу не отримував. Кодексом законів про працю України визначено, що трудовий колектив підприємства утворюють усі громадяни, які своєю працею беруть участі у його діяльності на основі трудового договору (контракту, угоди), а також інших форм, що регулюють трудові відносини працівника з підприємством.
Статтею 15 Правил адвокатської етики визначено, що адвокат надає правову допомогу згідно з чинним законодавством, про види адвокатської діяльності на підставі угоди з клієнтом, про надання правової допомоги.
Таким чином К.Т.В., уклавши угоди про надання юридичної допомоги з окремими членами трудового колективу Кооперативного технікуму, не мав повноважень діяти від імені всього трудового колективу.
Крім того, укладення адвокатом договорів про надання юридичної допомоги безкоштовно суперечить ст. 33 Правил адвокатської етики, яким передбачено, що гонорар є єдиною допустимою формою отримання адвокатом винагороди за надання правової допомоги клієнту. Частиною 3 цієї статті передбачені фактори, що повинні братися до уваги при визначенні обґрунтованого розміру гонорару, включають в себе: 1) обсяг часу і роботи, що вимагаються для належного виконання доручення; ступінь складності та новизни правових питань, що стосуються доручення; необхідність досвіду для його успішного завершення; 2) вірогідність того, що прийняття доручення перешкоджатиме прийняттю адвокатом інших доручень або суттєво ускладнить їх виконання в звичайному часовому режимі; 3) необхідність виїзду у відрядження; 4) важливість доручення для клієнта; 5) роль адвоката в досягненні гіпотетичного результату, якого бажає клієнт; 6) досягнення за результатами виконання доручення позитивного результату, якого бажає клієнт; 7) особливі або додаткові вимоги клієнта стосовно строків виконання доручення; 8) характер і тривалість професійних відносин даного адвоката з клієнтом; 9) професійний досвід, науково-теоретична підготовка, репутація, значні професійні здібності адвоката.
Жодний з факторів, вказаних у частині третій цієї статті, не має самодостатнього значення; вони підлягають врахуванню в їх взаємозв'язку стосовно до обставин кожного конкретного випадку. Розмір гонорару і порядок його внесення мають бути чітко визначені в угоді про надання правової допомоги.
Крім того були порушені принципи неприпустимості представництва клієнтів з суперечливими інтересами, які закріплені в ст. 7 Закону України "Про адвокатуру", ст. ст. 8, 23, 24 Правил адвокатської етики. Встановлено, що адвокат діяв також в інтересах свого батька К.В.І., всупереч правам та інтересам трудового колективу технікуму.
Встановлення фактів порушення адвокатом К.І.В. Правил адвокатської етики, Присяги адвоката України дає підстави для порушення дисциплінарного провадження відносно нього.
Голова палати, відповідно до вимог п. 33 Положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури має право порушити дисциплінарне провадження у разі наявності підстав для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Рішення, прийняте президією Адвокатського об'єднання "Регіональної колегії адвокатів" від 20 серпня 2010 р., не може бути підставою для відмови в порушенні дисциплінарного принадження.
Відповідно до ст. 13 Закону України "Про адвокатуру" та п. 33 Положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури вирішення питань про дисциплінарну відповідальність адвокатів віднесено до виключної компетенції регіональних кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.
Враховуючи наведене, Вища кваліфікаційна комісія адвокатури, керуючись ст. ст. 14, 16 Закону України "При адвокатуру" та п. п. 10, 10-1, 20 - 23-1 Положення про Вищу кваліфікаційну комісію адвокатури,
ВИРІШИЛА:
1. Скаргу трудового колективу Економіко-правового коледжу задовольнити частково.
2. Постанову голови дисциплінарної палати регіональної Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 11 жовтня 2010 р. про відмову в порушенні дисциплінарного провадження відносно адвоката К.І.В. - скасувати.
3. Матеріали справи відносно адвоката К.І.В. направити на адресу регіональної Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури на новий розгляд.
4. Секретарю Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури про прийняте рішення повідомити скаржника.
| Голова Віщої кваліфікаційної комісії адвокатури | В.І.Висоцький |