ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ
РЕГУЛЯТОРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПІДПРИЄМНИЦТВА
Р І Ш Е Н Н Я
| 31.01.2008 N 43 |
Про необхідність усунення порушень принципів державної регуляторної політики згідно з вимогами Закону України від 11.09.2003 N 1160-IV "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики
На виконання вимог Закону України від 11.09.2003 N 1160-IV "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" (далі - Закон), здійснюючи аналіз нормативно-правових актів центральних та місцевих органів виконавчої влади щодо їх відповідності принципам державної регуляторної політики, Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва ВСТАНОВИВ:
Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики прийнято наказ від 29.10.2007 N 283 "Про проведення робіт з обов'язкової сертифікації гральних автоматів в системі УкрСЕПРО" (далі - Наказ).
Пункт 3.2 Наказу передбачає, що "під час сертифікації гральних автоматів за новими заявками та технічного нагляду за сертифікованою раніше продукцією проводити її оцінювання за показниками, віднесеними Мінфіном до обов'язкових: походження програм; правильність проведення ігор; наявність виграшів та їх відсоток; облік ставок виграшів тощо для вивчення стану відповідності гральних автоматів зазначеним вимогам".
Крім того, пункт 4 Наказу встановлює, що "з 1 січня 2008 сертифікація гральних автоматів здійснюється тільки за схемами з атестацією виробництва відповідно до ДСТУ 3414-96 або з сертифікацією (оцінкою) системи управління якістю на виробництві на відповідність вимогам ДСТУ ISO 9001-2001".
Отже, при визначенні додаткових показників, що встановлюють обов'язкові вимоги до гральних автоматів при проведенні сертифікації, а також при введенні обов'язкових схем з атестацією виробництва або сертифікацію системи управління якістю на і виробництві, наказом регулюються правовідносини щодо невизначеного кола осіб - будь-яких виробників та імпортерів гральних автоматів, у зв'язку з чим можна прийти до висновку, що даний наказ в частині пунктів 3, 4 є регуляторним актом.
Так, відповідно до чинного законодавства, (зокрема, Декрету КМУ "Про стандартизацію і сертифікацію", Закону України "Про підтвердження відповідності" та п. 4.8 Переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні (затв. наказом Комітету від 01.02.2005 р. N 28, з наступними змінами і доповненнями) обов'язковій сертифікації підлягають "автомати ігрові електронні та електричні, електронні навчальні пристрої, електронні та комп'ютерні ігри", при цьому нормативними документами (номери пункту або показники), що встановлюють обов'язкові вимоги, є ДСТУ 4113-2001 (ІЕС 60950-1999), ГОСТ 12.2.006-87 (МЭК 65-85), ГОСТ 23511-79, р. 1, ГОСТ 25861-83, ГОСТ 28171-89, ГОСТ 22505-97, ГОСТ 29216-91, ГОСТ 28002-88, Норми ГКРЧ 4-87.
Отже, чинне законодавство у вищезазначених нормативних актах передбачає вичерпний перелік обов'язкових вимог, за якими необхідно проводити оцінювання гральних автоматів під час проведення їх сертифікації, і орган, що видав наказ, не має права керуватися додатковими показниками Міністерства фінансів України, про які йде мова в наказі. До компетенції Мінфіну України не відноситься встановлення зазначених вимог, і оскільки ч. 2 ст. 19 Конституції України, яка є нормою прямої дії, передбачає, що органи влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, вищезазначені норми наказу є неправомірними.
Тобто, зазначеним Наказом змінюються норми права, що є обов'язковими для всіх організацій, які здійснюють діяльність у зазначеній сфері, і які застосовуються неодноразово.
Зазначаємо, що відповідно до статті 1 Закону "регуляторний акт - це прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом".
Таким чином, враховуючи викладене, Наказ має ознаки регуляторного акта з наведених вище підстав.
У відповідності до вимог Закону всі регуляторні акти Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики, як регуляторного органу, повинні пройти процедуру погодження із Держкомпідприємництвом.
Проект Наказу та документи, передбачені статтею 21 Закону, а саме, аналіз регуляторного впливу цього проекту та копія оприлюдненого повідомлення про оприлюднення проекту з метою і одержання зауважень і пропозицій, на погодження до Держкомпідприємництва не надавались.
Відповідно до частини першої статті 25 Закону регуляторний акт не може бути прийнятий або схвалений уповноваженим на це органом виконавчої влади або його посадовою особою, якщо відсутній аналіз регуляторного впливу або проект регуляторного акта не був оприлюднений.
Тобто, Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики не дотримані вимоги Закону щодо забезпечення передбачуваності регуляторної діяльності, що дозволяє суб'єктам господарювання здійснювати планування своєї діяльності, та прозорості і врахування громадської думки - відкритості для фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань дій регуляторних органів на всіх етапах їх регуляторної діяльності, а також статті 21 Закону щодо необхідності подання на погодження до Держкомпідприємництва проекту зазначеного регуляторного акта в установленому Законом порядку.
В Наказі також порушена норма, яка передбачена статтею 5 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", відповідно до якої викладення положень регуляторного акта повинно бути у спосіб, який є однозначним для розуміння особами, які повинні впроваджувати або виконувати вимоги цього регуляторного акта. Зокрема, відсутнє однозначне розуміння передбаченого пунктом 3.2 Наказу визначення найменування та кількості додаткових показників словом "тощо".
Тобто, виходячи із буквального тлумачення змісту п. 3.2 Наказу, приходимо до висновку, що виробник гральних автоматів повинен виробляти продукцію з відповідністю її як чинним нормативним актам (ГОСТ, ДСТУ), так і будь-яким, до цього часу ще невизначеним Мінфіном України додатковим показникам, тобто незрозуміло, на відповідність яким же саме вимогам на цей час необхідно виробляти продукцію.
З урахуванням вищезазначеного, прийняття Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики Наказу не відповідає основним принципам державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності, задекларованим статтею 4 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", зокрема, передбачуваності - послідовності регуляторної діяльності, відповідності її цілям державної політики; збалансованості - забезпечення у регуляторній діяльності балансу інтересів суб'єктів господарювання, громадян та держави; а також вимогам абзацу 9 статті 5 Закону.
Керуючись частиною третьою статті 27 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва
ВИРІШИВ:
Запропонувати Державному комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики:
- скасувати наказ від 29.10.2007 N 283 "Про проведення робіт з обов'язкової сертифікації гральних автоматів в системі УкрСЕПРО".
Рішення Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва щодо усунення порушень принципів державної регуляторної політики підлягає виконанню у порядку, визначеному статтею 28 Закону України від 11.09.2003 N 1160-IV "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", у двомісячний строк з дня прийняття такого рішення.
Виконання цього рішення передбачає підготовку проекту акта про визнання цього регуляторного акта таким, що втратив чинність, та подання не пізніше одного робочого дня до закінчення строку виконання відповідного рішення до спеціально уповноваженого органу копії акта про визнання таким, що втратив чинність, цього регуляторного акта.
У разі невиконання рішення спеціально уповноваженого органу про необхідність усунення порушень принципів державної регуляторної політики або не оскарження цього рішення органом виконавчої влади протягом встановленого в цьому Законі строку, дія регуляторного акта зупиняється наступного дня з дня закінчення строку виконання такого рішення.
Рішення спеціально уповноваженого органу про необхідність усунення порушень принципів державної регуляторної політики може бути оскаржено до Урядового комітету відповідно до підпункту 4 пункту 2 параграфа 31 Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.07.2007 N 950, протягом десяти робочих днів з дня одержання органом виконавчої влади відповідного рішення.
Подання скарги щодо рішення спеціально уповноваженого органу не зупиняє дії цього рішення.
| Голова | К.О.Ващенко |
