Про необхідність усунення Міністерством екології та природних ресурсів України порушень принципів державної регуляторної політики згідно з вимогами Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності"

Відповідно до статті 30 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" та на підставі звернення суб'єкта господарювання Державна служба України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва здійснила експертизу наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 09.03.2006 № 108 "Про затвердження Інструкції про загальні вимоги до оформлення документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.03.2006 за № 341/12215, та встановила наступне.

Порядок отримання дозволів на здійснення викидів в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 № 302 "Про затвердження Порядку проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців, які отримали такі дозволи" (далі - Постанова).

Постановою визначено перелік документів і дій, які необхідно подати та здійснити для отримання відповідного дозволу, зокрема документи, в яких обґрунтовуються обсяги викидів забруднюючих речовин.

Інструкцію про загальні вимоги до оформлення документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців затверджено наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 09.03.2006 № 108 (далі - Інструкція).

Проте, за результатами експертизи зазначеного наказу встановлено, що Інструкція окрім вимог до оформлення документів також містить положення щодо необхідності подання до заяви висновку комплексної державної експертизи, а для об'єктів, затвердження проектів будівництва яких у межах законодавства України не потребує висновку комплексної державної експертизи, - позитивні висновки державної санітарно-гігієнічної та державної екологічної експертиз.

Подання зазначених вище висновків суперечить чинному законодавству, що призводить до додаткового навантаження на суб'єктів господарювання.

Так, Закон України "Про планування і забудову територій", який встановлював необхідність одержання висновку комплексної державної експертизи втратив чинність згідно із Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 № 3038-VI (далі - Закон), що на сьогоднішній день визначає правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

У свою чергу, статтею 31 Закону передбачено, що експертиза проектів будівництва проводиться в установленому Кабінетом Міністрів України порядку експертними організаціями незалежно від форми власності, які відповідають критеріям, визначеним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. При цьому до проведення експертизи залучаються (в тому числі на підставі цивільно-правових договорів) експерти з питань санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, екології, охорони праці, енергозбереження, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, які пройшли професійну атестацію, що проводилася із залученням представників відповідних центральних органів виконавчої влади, та отримали відповідний кваліфікаційний сертифікат. Порядок проведення професійної атестації таких експертів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Обов'язковій експертизі підлягають проекти будівництва об'єктів, які, зокрема, належать до IV і V категорій складності, - щодо додержання нормативів з питань санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, екології, охорони праці, енергозбереження, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, міцності, надійності, довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення.

Проекти будівництва об'єктів I - III категорій складності не підлягають обов'язковій експертизі. Відповідна експертиза проводиться виключно за рішенням замовника.

При цьому Прикінцевими положеннями Закону були внесені зміни до законів України "Про екологічну експертизу" та "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", відповідно до яких експертиза проектів будівництва здійснюється відповідно до статті 31 Закону.

Згідно з Порядком затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 № 560, експертна організація за результатами проведеної експертизи надсилає її замовникові письмовий звіт.

У зв'язку з цим законодавством передбачена експертиза проектів будівництва, тому поняття комплексної державної експертизи у сфері будівництва сьогодні не існує, а підтвердження дотримання вимог до санітарного і епідеміологічного благополуччя населення та екології для проектів будівництва об'єктів I - III категорій складності здійснюється виключно за рішенням замовника в рамках експертизи проектів будівництва.

Тому норми щодо необхідності подання висновку комплексної державної експертизи та висновків державної санітарно-гігієнічної та державної екологічної експертиз суперечать законодавству і потребують виключення.

Крім того, звертаємо увагу, що Верховною Радою України прийнято Закон України "Про адміністративні послуги" від 06.09.2012 № 5203-VI.

Статтею 1 Закону України "Про адміністративні послуги" визначено, що адміністративна послуга - результат здійснення владних повноважень суб'єктом надання адміністративних послуг за заявою фізичної або юридичної особи, спрямований на набуття, зміну чи припинення прав та/або обов'язків такої особи відповідно до закону.

Так, у розумінні Закону України "Про адміністративні послуги", отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря має ознаки адміністративної послуги.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону України "Про адміністративні послуги" виключно законами, які регулюють суспільні відносини щодо надання адміністративних послуг, встановлюється, зокрема, перелік та вимоги до документів, необхідних для отримання адміністративної послуги.

Тому вимоги до документів, необхідних для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, повинні встановлюватися законом.

Ураховуючи викладене, положення Інструкції не відповідають основним принципам державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності, задекларованим статтею 4 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", зокрема:

адекватності - відповідності форм та рівня державного регулювання господарських відносин потребі у вирішенні існуючої проблеми та ринковим вимогам з урахуванням усіх прийнятних альтернатив;

передбачуваності - послідовності регуляторної діяльності, відповідності її цілям державної політики.

Разом з цим, Інструкція не узгоджується з вимогами статті 5 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" в частині недопущення прийняття регуляторних актів, які є непослідовними або не узгоджуються чи дублюють діючі регуляторні акти.

Керуючись вимогами статті 27 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", Державною службою України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва ВИРІШЕНО:

запропонувати Міністерству екології та природних ресурсів України внести зміни до наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 09.03.2006 № 108 "Про затвердження Інструкції про загальні вимоги до оформлення документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців", в частині вилучення положень, які передбачають необхідність подання висновку комплексної державної експертизи, висновків державної санітарно-гігієнічної та державної екологічної експертиз.

Рішення Державної служби України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва про необхідність усунення порушень принципів державної регуляторної політики підлягає виконанню у двомісячний строк з дня прийняття такого рішення.

Виконання цього рішення уповноваженого органу передбачає підготовку проекту акта про внесення змін до регуляторного акта, щодо якого було прийнято рішення.

У разі підготовки проекту акта про внесення змін до регуляторного акта, щодо якого було прийнято відповідне рішення, цей проект подається у встановленому Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" порядку на погодження до уповноваженого органу не пізніш як за п'ять робочих днів до закінчення строку виконання відповідного рішення уповноваженого органу. У разі прийняття уповноваженим органом рішення про погодження проекту рішення уповноваженого органу про необхідність усунення порушень принципів державної регуляторної політики вважається виконаним.

Рішення уповноваженого органу про необхідність усунення порушень принципів державної регуляторної політики може бути оскаржено до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного розвитку, протягом десяти робочих днів з дня одержання органом виконавчої влади відповідного рішення.

У разі невиконання рішення уповноваженого органу про необхідність усунення порушень принципів державної регуляторної політики або неоскарження цього рішення органом виконавчої влади протягом встановленого в цьому Законі строку дія регуляторного акта, щодо якого було прийнято відповідне рішення, зупиняється наступного дня з дня закінчення строку для виконання такого рішення.

Подання скарги щодо рішення Державної служби України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва не зупиняє дії цього рішення.