Щодо визначення тарифної групи

Національна комісія регулювання електроенергетики України розглянула Ваш лист від 24.07.2009 N 139 щодо застосування тарифів на електричну енергію та повідомляє.

Порядок застосування тарифів на електричну енергію, що відпускається населенню і населеним пунктам, затверджений постановою НКРЕ від 10.03.99 N 309 (із змінами та доповненнями), встановлює тарифи на відпуск електроенергії населенню для різних індивідуальних побутових потреб у жилих будинках, квартирах, гуртожитках; для потреб особистих підсобних господарств, присадибних і садових ділянок, дач; освітлення гаражів та боксів для особистих автомобілів та човнів. До комунально-побутових потреб населення належать індивідуальні витрати електроенергії на побутове освітлення, опалення, приготування їжі, не пов'язану з отриманням доходів роботу електричних побутових пристроїв (пральних машин, холодильників тощо), приватної комп'ютерної та оргтехніки, санітарно-гігієнічні та культурні потреби.

Виходячи із вищенаведеного, оплачувати електроенергію відповідно до положень Порядку, мають право лише населені пункти, тобто споживачі, які розраховуються за загальним розрахунковим лічильником та забезпечують споживання електроенергії безпосередньо населенням в окремих жилих будинках, квартирах, гуртожитках, а також безпосередньо задовольняють потребу населення в комфортному користуванні житловим фондом, тобто використовують електроенергію на технічні цілі житлових будинків для підтримки нормального функціонування систем їх електротехнічного обладнання.

Листом Держжитлокомунгоспу від 25.09.2003 N 4/3-1333 визначено такий перелік електротехнічного обладнання, яке використовується на технічні цілі загально будинкових потреб:

1. Внутрішньообудинкові електромережі освітлення коридорів, сходових клітин, підвалів, технічних поверхів тощо.

2. Пристрої захисного відключення електромереж будинку і квартир.

3. Штепсельні розетки на струм 10 А зі струмопровідним контактом для заземлення.

4. Електроплити.

5. Блискавкозахисна система.

6. Система диспетчеризації будинку.

7. Кабельні лінії для забезпечення функціонування систем протипожежного захисту (автоматизовані пристрої пожежогасіння, сигналізації, витяжна система, евакуаційне освітлення).

8. Підкачка води.

9. Кодові замки, замочно-переговорні пристрої.

10. Охоронна сигналізація.

11. Система радіозв'язку.

12. Розподільчі шафи.

13. Приймальні вузли телебачення.

14. Мережа електропостачання ліфтового обладнання.

15. Лінія постачання центральних теплових пунктів (ЦТП) і бойлерних, вбудованих в будинках та інше обладнання, яке може бути передбачене проектно-кошторисною документацією на будівництво житлового будинку.

Наголошуємо, що відповідно до Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.96 N 28 (із змінами та доповненнями), розрахунки за використану електроенергію здійснюються за показниками лічильника відповідно до діючих тарифів згідно з договором про постачання електроенергії, укладеним споживачем з електропостачальною компанією, в якому також визначено клас напруги електроспоживання на межі балансової належності енергопостачальної компанії та об'єкта споживача.

Слід зазначити, що статтею 54 Господарського кодексу України визначено, що на суб'єктів господарювання, які здійснюють некомерційну господарську діяльність, поширюються загальні вимоги щодо регулювання господарської діяльності з урахуванням особливостей її здійснення різними суб'єктами господарювання, які визначаються цим Кодексом та іншими законодавчими актами.

Тобто, тарифи на електроенергію не диференціюються за належністю споживачів до тієї чи іншої галузі економіки або сфери діяльності. Відсутність або наявність прибутку від здійснення будь-якої діяльності господарського суб'єкта (господарської, підприємницької, професійної тощо) не є підставою для встановлення тарифів на електричну енергію на рівні, як на технічні цілі.

Зважаючи на викладене, електрична енергія, яка споживається ОСББ "Житлово-експлуатаційне об'єднання" для господарської діяльності з обслуговування будинку, не є спожитою на технічні цілі населеного пункту та оплачується виходячи із рівня роздрібного тарифу на електричну енергію відповідного класу напруги.