Щодо тарифів на електроенергію для релігійних організацій

На Ваш запит від 26.01.2006 N 244 Національна комісія регулювання електроенергетики України надає роз'яснення по застосуванню тарифів на електроенергію для релігійних організацій.

На виконання вимог Указу Президента України "Про надання пільг релігійним організаціям" НКРЕ прийнято постанову від 15.05.2002 N 472, якою передбачено, що відпуск електричної енергії на комунально-побутові потреби релігійним організаціям, які створені і функціонують відповідно до Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації", в т.ч. на потреби опалення і гарячого водопостачання, проводиться за тарифом 13,0 коп. за 1 кВт.год. (без ПДВ).

Відпуск електричної енергії релігійним організаціям на виробничі потреби проводиться за тарифами, визначеними відповідно до Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, для відповідного класу напруги відповідної групи споживачів.

Відповідно до Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" (розділ II ст. 7) релігійними організаціями в Україні є релігійні громади, управління і центри, монастирі, релігійні братства, місіонерські товариства (місії), духовні навчальні заходи, а також об'єднання, що складаються з вищезазначених релігійних організацій. Релігійні об'єднання представляються своїми центрами (управліннями).

Відповідно до статті 55 Господарського кодексу України релігійні установи підпадають під визначення суб'єктів господарювання.

Таким чином, застосування релігійними установами тарифів на електроенергію, встановлених для населення, не означає, що зазначені споживачі відносяться до категорії населення. Відповідно, дія Порядку застосування тарифів на електроенергію, що відпускається населенню і населеним пунктам, затвердженого постановою НКРЕ від 10.03.1999 N 309 (із змінами) на релігійні установи не поширюється.

Згідно з постановою НКРЕ від 20.12.2001 N 1241 "Про тарифи, диференційовані за періодами часу" енергопостачальні компанії, які визначають роздрібні тарифи на електричну енергію для споживачів згідно з Умовами та Правилами здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, для розрахунків із споживачами I та II класів напруги формують тарифи, диференційовані за періодами часу, виходячи із рівня роздрібних тарифів на електричну енергію, встановлених для відповідних класів споживачів.

Враховуючи зазначене, Комісія вважає, що споживачі, яким встановлено пільгові тарифи на електроенергію як для населення, але які не прирівняні відповідно до законодавства до категорії населення, не повинні застосовувати тарифи, диференційовані за періодами часу, оскільки їм вже було надано пільгу в тарифах на електроенергію.