Щодо тарифів на електричну енергію, що використовується для надання послуг населенню з тепло- та водопостачання

На виконання доручення Кабінету Міністрів України від 08.06.2011 N 27287/1/1-11 Національна комісія регулювання електроенергетики України розглянула звернення ОСББ "Елта" до Прем'єр-міністра України Азарова М.Я. та звернення до НКРЕ від 31.05.2011 N 11 та повідомляє.

Закон України "Про житлово-комунальні послуги" визначає, що комунальні послуги є результатом господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством. При цьому споживачем комунальних послуг є фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

Порядок застосування тарифів на електроенергію, що відпускається населенню і населеним пунктам, затверджений постановою НКРЕ від 10.03.99 N 309 (зі змінами), встановлює тарифи на відпуск електроенергії населенню для різних індивідуальних побутових потреб у жилих будинках, квартирах, гуртожитках; для потреб особистих підсобних господарств, присадибних і садових ділянок, дач; освітлення гаражів та боксів для особистих автомобілів та човнів. До комунально-побутових потреб населення належать індивідуальні витрати електроенергії на побутове освітлення, опалення, приготування їжі, не пов'язану з отриманням доходів, роботу електричних побутових пристроїв (пральних машин, холодильників тощо), приватної комп'ютерної та оргтехніки, санітарно-гігієнічні та культурні потреби.

Відповідно до пункту 2.1 зазначеного Порядку до населених пунктів відносяться споживачі, які розраховуються з енергопостачальною організацією за загальним розрахунковим лічильником за електроенергію, яка споживається населенням для різних побутових потреб у житлових будинках, квартирах, гуртожитках, для потреб особистих підсобних господарств, присадибних і садових ділянок, дач, освітлення гаражів та боксів для особистих автомобілів, човнів, а також установи виконання покарань і лікувально-трудові профілакторії, слідчі ізолятори.

Також при цьому електроенергія, спожита населеними пунктами на технічні цілі та освітлення дворів, східців і номерних знаків, оплачується відповідно до норм, зазначених у Примітці до Порядку застосування тарифів на електроенергію, що відпускається населенню і населеним пунктам. Відповідно до Порядку до технічних цілей відносяться лише робота ліфтів, насосів.

Виходячи із вищенаведеного, оплачувати електроенергію відповідно до положень Порядку застосування тарифів на електроенергію, що відпускається населенню і населеним пунктам, мають право лише населені пункти, тобто споживачі, які забезпечують споживання електроенергії безпосередньо населенням в окремих жилих будинках, квартирах, гуртожитках тощо, а також безпосередньо задовольняють потребу населення в комфортному користуванні житловим фондом, тобто використовують електроенергію на технічні цілі житлових будинків для підтримки нормального функціонування систем їх інженерного забезпечення.

У разі якщо для централізованого постачання води та тепла споживачам, в тому числі і виключно населенню (тобто для задоволення комунально-побутових потреб) використовується цілісний комплекс інженерного обладнання або окремо збудовані технічні споруди, які забезпечують технологічний процес надання послуг з тепло- або водопостачання, електрична енергія не є спожитою на технічні цілі населених пунктів, вона є ресурсом, що використовується у господарській діяльності.

Крім того, слід зазначити, що статтею 54 Господарського кодексу України визначено, що на суб'єктів господарювання, які здійснюють некомерційну господарську діяльність, поширюються загальні вимоги щодо регулювання господарської діяльності з урахуванням особливостей її здійснення різними суб'єктами господарювання, які визначаються цим Кодексом та іншими законодавчими актами.

Тобто, наявність прибутку від здійснення своєї діяльності (господарської, підприємницької, професійної тощо) споживачем також не є визначальним фактором для застосування тарифів на електричну енергію.

Отже, оплата електричної енергії, спожитої на потреби господарської діяльності будь-яких інших споживачів (навіть якщо результатом цієї діяльності є надання комунальних послуг населенню, в тому числі послуги з тепло- та водопостачання з використанням котлів, котелень тощо), має здійснюватись за роздрібним тарифом для відповідного класу напруги.