Щодо включення постачальником суми дебіторської заборгованості до витрат поточного періоду та коригування податкових зобовязань з ПДВ у разі прощення боргу

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо включення постачальником суми дебіторської заборгованості до витрат поточного періоду та коригування податкових зобов'язань з ПДВ у разі прощення боргу і, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненнях, Товариством згідно з умовами договору поставки було відвантажено товари покупцю, складено та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) відповідну податкову накладну та задекларовано податкові зобов'язання за операцією з постачання таких товарів. Покупцем товари було оплачено не у повному обсязі.

Надалі постачальником та покупцем було укладено мирову угоду, згідно з якою договір поставки було розірвано, а постачальником було прощено борг покупцю.

З моменту відвантаження товару і до укладення мирової угоди зменшення ціни та/або кількості поставленого товару не відбувалося.

Товариство не формує резерви сумнівних боргів, не застосовує коригування фінансового результату до оподаткування на податкові різниці, звітує з податку на прибуток щорічно.

Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо:

1) наявності підстав для включення суми дебіторської заборгованості до витрат поточного періоду (2021 рік);

2-3) податкових наслідків для постачальника та необхідності складання та реєстрації в/ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної, складеної за операцією з постачання товару.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 ПКУ).

Згідно з пунктом 5.3 статті 5 ПКУ, у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ.

Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Відповідно до статті 175 Цивільного процесуального кодексу України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок і може стосуватися лише прав та обов'язків сторін та предмета позову.

Згідно зі статтею 605 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.

Щодо питання 1

Відповідно до пункту 4 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 "Дебіторська заборгованість" (далі - НП(С)БО) дебіторська заборгованість - сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату.

Безнадійна дебіторська заборгованість/- поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позовної давності.

Поточна дебіторська заборгованість, щодо якої створення резерву сумнівних боргів не передбачено, у разі визнання її безнадійною списується з балансу з відображенням у складі інших операційних витрат (пункт 11 НП(С)БО).

Таким чином, списання безнадійної дебіторської заборгованості постачальником, який не застосовує податкові різниці відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПКУ, здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Отже, з питання порядку формування витрат у бухгалтерському обліку, пов'язаних зі списанням безнадійної дебіторської заборгованості, доцільно звернутись до Міністерства фінансів України.

Щодо питань 2-3

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу/XX ПКУ.

Згідно з підпунктами "а" і "б" пункту 185.1 статті/185 ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ.

Правила формування податкових зобов'язань з ПДВ та складання податкової накладної / розрахунку коригування до податкової накладної і їх реєстрації в ЄРПН регулюються статтями/187 і 201 ПКУ.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше (перша подія):

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктами 201.1, 201.7 та 201.10 статті 201 ПКУ визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлені ПКУ терміни. При цьому податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно з пунктом 192.1 статті 192 ПКУ, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеного в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованого в ЄРПН.

Таким чином, з урахуванням норм пунктів/187.1 статті 187 та 201.1, 201.7, 201.10 статті/201 ПКУ, у разі якщо платником податку було відвантажено товари, то на дату такого відвантаження у продавця виникають податкові зобов'язання з податку на додану вартість та обов'язок скласти відповідну податкову накладну за операцією з постачання таких товарів. У разі якщо такі товари не були оплачені покупцем у повному обсязі, а заборгованість за такі поставлені товари прощається продавцем, та зважаючи на те, що після відвантаження товару не відбулося зменшення ціни та/або кількості поставленого товару, то таке прощення заборгованості не є підставою, визначеною пунктом 192.1 статті 192 ПКУ, для складання розрахунку коригування до податкової накладної, складеної на дату першої події за операцією з відвантаження товарів.

Отже, у ситуації, описаній у зверненнях, прощення постачальником боргу за поставлені товари не спричиняє податкових наслідків для такого постачальника (податкові зобов'язання, нараховані за здійсненою операцією з постачання таких товарів, не коригуються).

Згідно з пунктом 52.2 статті 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.