Про заходи щодо удосконалення швидкої медичної допомоги

З метою удосконалення швидкої медичної допомоги

1. Затвердити:

1.1. Положення про станцію швидкої медичної допомоги (додається).

1.2. Положення про лікарню швидкої медичної допомоги (додається).

1.3. Положення про підстанцію (пункт) швидкої медичної допомоги (додається).

1.4. Положення про виїзну бригаду швидкої медичної допомоги (додається).

1.5. Положення про головного лікаря станції швидкої медичної допомоги (додається).

1.6. Положення про головного лікаря лікарні швидкої медичної допомоги (додається).

1.7. Положення про заступника головного лікаря станції швидкої медичної допомоги з медичної роботи (додається).

1.8. Положення про заступника головного лікаря лікарні швидкої медичної допомоги з медичної роботи (додається).

1.9. Положення про завідуючого підстанцією швидкої медичної допомоги (додається).

1.10. Положення про старшого чергового медичного працівника станції швидкої медичної допомоги (додається).

1.11. Положення про головного фельдшера (медсестру) станції швидкої медичної допомоги (додається).

1.12. Положення про старшого фельдшера (медсестру) підстанції швидкої медичної допомоги (додається).

1.13. Положення про фельдшера (медсестру) - диспетчера швидкої медичної допомоги (додається).

1.14. Положення про лікаря виїзної бригади швидкої медичної допомоги (додається).

1.15. Положення про фельдшера (медсестру) виїзної бригади швидкої медичної допомоги (додається).

1.16. Положення про санітара виїзної бригади швидкої медичної допомоги (додається).

1.17. Положення про водія виїзної бригади швидкої медичної допомоги (додається).

1.18. Перелік обов'язкового оснащення виїзної бригади швидкої медичної допомоги (додається).

1.19. Перелік додаткового оснащення виїзної спеціалізованої бригади швидкої медичної допомоги (додається).

1.20. Інструкція про дії виїзної бригади швидкої медичної допомоги у вогнищі з великою кількістю потерпілих (додається).

2. Головному управлінню медичної допомоги дорослому населенню МОЗ України (Морозов А.М.):

2.1. Протягом другого півріччя 1996 р. проаналізувати стан подання екстреної медичної допомоги на догоспітальному етапі та визначити пріоритетні напрямки удосконалення і розвитку швидкої медичної допомоги.

2.2. До 01.04.97 впровадити в роботу служби швидкої медичної допомоги України медико-економічні стандарти подання екстреної медичної допомоги на догоспітальному етапі.

2.3. До 01.10.96 підготувати обгрунтовані пропозиції щодо цільового фінансування наукових програм з проблем організації та подання екстреної медичної допомоги населенню.

2.4. До 01.11.96 внести пропозиції щодо форми одягу та нагрудних посвідчень працівників швидкої медичної допомоги.

3. Головним управлінням медичної допомоги дорослому населенню (Морозов А.М.), медичної допомоги дітям і матерям (Гойда Н.Г.), економіки і медичного страхування (Баранова Т.Ф.) та учбових закладів і кадрів (Вороненко Ю.В.): до 01.12.96 розробити та подати на затвердження Положення про порядок ліцензування закладів швидкої медичної допомоги незалежно від відомчої підпорядкованості та форми власності.

4. Головним управлінням: медичної допомоги дорослому населенню (Морозов А.М.), медичної допомоги дітям і матерям (Гойда Н.Г.), економіки і медичного страхування (Баранова Т.Ф.), Державному українському об'єднанню "Політехмед" (Девко В.Ф.), Комітету з нової медичної техніки МОЗ України (Константінов Ю.Б.) до 01.01.97 визначити потребу та підготувати пропозиції щодо розробки та випуску в Україні санітарних автомобілів, медичної апаратури, технічного обладнання і засобів радіозв'язку та інших виробів медичного призначення для служби швидкої медичної допомоги.

5. Головним управлінням: медичної допомоги дорослому населенню (Морозов А.М.), медичної допомоги дітям і матерям (Гойда Н.Г.) та Українському об'єднанню "Укрфармація" (Круценко І.П.) до 01.01.97 визначити номенклатуру, принципи формування, створення, розміщення та порядку використання місячних запасів медикаментів і медичного обладнання служби швидкої медичної допомоги для ліквідації медико-санітарних наслідків надзвичайних ситуацій.

6. Міністру охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, начальникам управлінь охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій:

6.1. До 01.10.96 проаналізувати стан подання екстреної медичної допомоги населенню підпорядкованих адміністративних територій, розробити заходи щодо удосконалення і розвитку цього виду медичної допомоги та подати матеріали з цих питань Головному управлінню медичної допомоги дорослому населенню МОЗ України.

6.2. Вжити заходи щодо вивільнення служби швидкої медичної допомоги від необгрунтованих викликів, організувати протягом 1996 - 1997 років в поліклініках пункти (відділення) невідкладної медичної допомоги дорослому та дитячому населенню вдома.

6.3. В межах існуючої штатної чисельності до 01.01.97 створити на базах станцій швидкої медичної допомоги, обласних центрів та міст Києва і Севастополя організаційно-методичні центри служб швидкої медичної допомоги відповідних адміністративних територій.

Ввести посади позаштатних головних міських та обласних спеціалістів з швидкої медичної допомоги.

6.4. До 01.11.96 переглянути та вирішити з місцевими органами виконавчої влади питання встановлення межі територій обслуговування станціями швидкої медичної допомоги, виходячи з нормативу транспортної доступності у міській та сільській місцевостях.

6.5. Протягом 1997 року провести у встановленому порядку ліцензування установ швидкої медичної допомоги незалежно від відомчої підпорядкованості та форм власності.

6.6. Поширити досвід Автономної Республіки Крим, Донецької, Закарпатської та Івано-Франківської областей в організації самостійних районних станцій швидкої медичної допомоги з мережею підстанцій і пунктів у сільській місцевості.

6.7. В межах передбаченої штатної чисельності та місцевих умов протягом 1996 - 1997 років створити у складі станції швидкої медичної допомоги підрозділи санітарного автотранспорту.

6.8. Організувати через засоби масової інформації ознайомлення населення з порядком подання екстреної медичної допомоги на догоспітальному етапі.

6.9. Внести протягом 1997 року до місцевих органів виконавчої влади пропозиції щодо упорядкування шляхів, нумерації будинків, наявності табличок з назвою вулиць і нумерацією під'їздів, квартир та їх освітлення в нічний час; забезпечення станцій (лікарень) потрібною кількістю ліній безпосереднього телефонного зв'язку і енергоживленням та зміцнення їх матеріально-технічної бази і розвитку необхідної мережі підстанцій та пунктів швидкої медичної допомоги.

7. Вважати такими:

7.1. Що не застосовуються на території України.

- додатки 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10 до наказу МОЗ СРСР від 29 грудня 1984 р. N 1490 "О мерах по дальнейшему развитию и совершенствованию скорой медицинской помощи населению";

- додатки 1, 2, 3, 4 до наказу МОЗ СРСР від 20 травня 1988 р. N 404 "О мерах по дальнейшему совершенствованию скорой медицинской помощи населению";

- наказ МОЗ СРСР від 15 грудня 1988 р. N 879 "Об изменении приказа Минздрава СССР" от 20 мая 1988 г. N 404 "О мерах по дальнейшему совершенствованию скорой медицинской помощи населению".

7.2. Що втратили чинність.

- наказ МОЗ УРСР від 1 лютого 1988 р. N 19 "О недостатках в работе скорой и неотложной медицинской помощи и мерах по их устранению";

- наказ МОЗ УРСР від 28 квітня 1989 р. N 98 "Об организации выполнения приказа МЗ СССР" от 20 мая 1989 г. N 404 "О мерах по дальнейшему совершенствованию скорой медицинской помощи населению".

8. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра охорони здоров'я Пономаренка В.М.

1.1. Станція швидкої медичної допомоги (далі - Станція) є медичним закладом, який подає цілодобову екстрену медичну допомогу дорослому і дитячому населенню на догоспітальному етапі при нещасних випадках і станах, що загрожують життю чи здоров'ю.

1.2. Станція є юридичною особою, користується правом оперативного управління щодо закріпленого майна, має штамп, печатку, товарний знак, статут і паспорт, які затверджуються згідно з чинним законодавством, розрахунковий та інші рахунки в банках, здійснює бухгалтерський і первинний медичний облік, веде статистичну звітність у встановленому законодавством порядку. Може також входити до складу об'єднання швидкої медичної допомоги або територіального центру екстреної медичної допомоги.

1.3. Станція функціонує у режимі цілодобового чергування і готовності до подання екстреної медичної допомоги населенню визначеної території обслуговування, а в разі виникнення надзвичайних ситуацій - і за її межами. В інші регіони України виїзні бригади швидкої медичної допомоги направляються тільки за наказом місцевого органу управління охорони здоров'я, якому вони підпорядковані.

Станція забезпечує прибуття виїзних бригад швидкої медичної допомоги до місць виклику у 15-хвилинний термін від моменту їх надходження у містах та 30-хвилинний термін - у сільській місцевості.

1.4. Станція у своїй діяльності керується чинним законодавством України, рішеннями та розпорядженнями органів місцевої виконавчої влади, наказами Міністерства охорони здоров'я України, місцевих органів управління охорони здоров'я, головного лікаря Станції (об'єднання), цим Положенням, статутом станції швидкої медичної допомоги та іншими нормативними і методичними документами.

1.5. Станція подає екстрену медичну допомогу усім, хто її потребує, як на місці виклику, так і при транспортуванні у лікувальні заклади та при зверненні хворих і потерпілих по медичну допомогу безпосередньо на Станцію. Рівень подання екстреної медичної допомоги визначається медико-економічними стандартами.

1.6. Станція є функціональною складовою частиною системи екстреної медичної допомоги при надзвичайних ситуаціях.

Організація її діяльності повинна забезпечувати можливість її функціонування у надзвичайних ситуаціях. Для цього Станція повинна мати постійний місячний запас медикаментів, перев'язочного матеріалу, виробів медичного призначення, які щомісячно поновлюються, аварійний запас медичного майна, носилок, апаратури, медичних ящиків-укладок та наборів для формування додаткових виїзних бригад швидкої медичної допомоги з метою їх використання як на місці, так і для направлення в інші регіони у разі надзвичайних ситуацій (катастрофи, аварії, стихійне лихо, масові отруєння та ін.), а також стабілізоване і автономне енергоживлення, безперебійний провідний і радіотелефонний оперативний зв'язок та запасний санітарний автотранспорт.

Станція відноситься до закладів та установ першої категорії енергозабезпечення.

1.7. Станція не видає листків непрацездатності і не вирішує питань тимчасової або довгострокової непрацездатності хворих і потерпілих; не проводить експертиз алкогольного чи наркотичного сп'яніння; судово-медичних та інших медичних експертиз і не дає з цього приводу висновків і письмових довідок за встановленою формою; не виконує консультативних обстежень та не дає рекомендацій щодо подальшого лікування.

Відомості про пригоди та стан потерпілих і хворих повідомляються у встановленому порядку.

1.8. Станцію очолює головний лікар, який несе персональну відповідальність за всі види її діяльності.

1.9. Станція підпорядковується місцевим органам управління охорони здоров'я адміністративної території, а при входженні до складу об'єднання або територіального центру екстреної медичної допомоги - їх керівникові.

1.10. Планування діяльності Станції, визначення штатів, фінансування, забезпечення санітарним і господарським автотранспортом, апаратурою, технічними засобами, устаткуванням, майном, виробами медичного призначення, медикаментами тощо здійснюється за діючими нормативами згідно з чинним законодавством.

Основними завданнями Станції є:

2.1. Забезпечення подання екстреної медичної допомоги хворим та потерпілим визначеної території обслуговування на догоспітальному етапі, стан яких загрожує їх життю або здоров'ю.

2.2. Доставлення в лікувально-профілактичні установи хворих, потерпілих, породіль та новонароджених, крім інфекційних хворих, які потребують екстреної медичної допомоги в умовах стаціонару та носилкового санітарного автотранспорту.

2.3. Участь у ліквідації медико-санітарних наслідків надзвичайних ситуацій.

3.1. Станції створюються в містах та сільських адміністративних районах.

У залежності від кількості населення, що проживає на території обслуговування, станції поділяються на категорії:

5 категорія - станції, що обслуговують до 50 тисяч населення;

4 категорія - станції, що обслуговують від 51 до 200 тисяч населення;

3 категорія - станції, що обслуговують від 201 до 500 тисяч населення;

2 категорія - станції, що обслуговують від 501 тисячі до 1 мільйону населення;

1 категорія - станції, що обслуговують від 1 мільйона до 2 мільйонів населення;

Некатегорійні - станції, що обслуговують понад 2 мільйони населення.

3.2. Для забезпечення встановлених термінів прибуття виїзних бригад швидкої медичної допомоги до місць виклику у складі Станції створюються підстанції (пункти) швидкої медичної допомоги на правах структурних підрозділів.

Кількість підстанцій, а також зона їх обслуговування визначається і затверджується органами управління охорони здоров'я адміністративної території. Зона обслуговування Станції не обов'язково може співпадати з існуючим адміністративно-територіальним поділом. Рішення з цього питання виноситься органом державної виконавчої влади.

3.3. Для подання екстреної медичної допомоги на Станції створюються виїзні бригади швидкої медичної допомоги, кількість і вид яких визначається, виходячи з потреб, але не менше ніж 0,7 виїзних бригад на 10 тис. населення. В адміністративних центрах України (мм. Київ, Сімферополь, Севастополь, обласні центри) кількість виїзних бригад швидкої медичної допомоги визначається не менше ніж 1,0 на 10 тис. населення. Кожна станція (крім станції IV і V категорій) повинна мати спеціалізовані кардіореанімаційні, неврологічні, психіатричні бригади та бригади інтенсивної терапії і реанімації, у тому числі дитяча реанімаційна. Кількість спеціалізованих бригад визначається головним лікарем в залежності від умов та нагальних потреб. Психіатричні бригади можуть функціонувати у складі спеціалізованих відділень.

3.4. Для виконання основних завдань та функцій у складі Станції створюються:

3.4.1. Диспетчерська по прийому звернень по швидку медичну допомогу та передачі викликів виїзним бригадам швидкої медичної допомоги для виконання.

3.4.2. Підрозділ обліку вільних ліжок у лікувально-профілактичних установах та регулювання потоку екстреної госпіталізації хворих в межах передбаченої штатної чисельності.

3.4.3. Консультативно-довідкова служба для населення з невідкладних медичних питань у межах передбаченої штатної чисельності.

3.4.4. Підрозділ медичної статистики.

3.4.5. Підрозділ санітарного автотранспорту з парком санітарних та інших автомашин в залежності від місцевих умов.

3.4.6. Апарат управління та допоміжні обслуговуючі служби згідно з діючими нормативами та обсягами роботи.

3.5. Для забезпечення систематичної підготовки медичних працівників та водіїв санітарного автотранспорту з питань подання екстреної медичної допомоги на догоспітальному етапі Станція організовує спеціальні навчальні класи.

3.6. Для виконання контрольних та господарських функцій на Станції виділяється автотранспорт без спеціального пофарбування і обладнання із розрахунку 1 автомашина відповідно кількості викликів понад 75 тис. на рік, на станціях з числом виїздів понад 500 тис. на рік виділяються по 2 автомашини. У подальшому на кожні 250 тис. викликів на рік передбачається виділення 1 автомашини.

У своїй діяльності Станція виконує такі функції:

4.1. Прийом від населення звернень по швидку медичну допомогу та організація її виконання.

4.2. Подання, згідно з медико-економічними стандартами, екстреної медичної допомоги хворим та потерпілим на догоспітальному етапі.

4.3. Госпіталізація в лікувально-профілактичні установи хворих, потерпілих, породіль, новонароджених, які потребують екстреної стаціонарної медичної допомоги.

4.4. Перевезення хворих і потерпілих, що потребують медичного супроводження, в стаціонари лікувально-профілактичних закладів.

4.5. Підготовка та направлення виїзних бригад швидкої медичної допомоги поза межі території обслуговування для участі в ліквідації медико-санітарних наслідків надзвичайних ситуацій.

4.6. Ведення обліку вільних ліжок у стаціонарах лікувально-профілактичних закладів та визначення місць екстреної госпіталізації хворих і потерпілих.

4.7. Діагностично-консультативні та довідково-інформаційні медичні послуги населенню по телефону.

4.8. Накопичення та оновлення запасів медикаментів, перев'язочного матеріалу, виробів медичного призначення, медичних укладок-наборів тощо для роботи в повсякденних умовах та при виникненні надзвичайних ситуацій.

4.9. Оперативне інформування органів управління охорони здоров'я та інших зацікавлених організацій про нещасні випадки, катастрофи, надзвичайні та інші визначені ситуації.

4.10. Забезпечення взаємодії в роботі Станції з іншими медичними закладами, правоохоронними органами, пожежними частинами, службою екстреної медичної допомоги при надзвичайних ситуаціях та іншими рятувальними і оперативно-ремонтними службами.

4.11. Впровадження прогресивних методів діагностики та лікування, передового досвіду та наукової організації праці на Станції.

4.12. Забезпечення підготовки та підвищення кваліфікації медичних і немедичних працівників Станції.

4.13. Ведення облікової документації, складання звітів та їх подання в установленому порядку.

4.14. Проведення санітарно-гігієнічних, протиепідемічних і протипожежних заходів на Станції та дотримання правил техніки безпеки.

4.15. Забезпечення спадкоємності та взаємозв'язку з лікувально-профілактичними закладами при наданні екстреної медичної допомоги.

Станція має право:

5.1. Відмовляти населенню у швидкій медичній допомозі при необгрунтованому його зверненні та передавати при потребі ці виклики в амбулаторно-поліклінічні заклади.

5.2. Направляти виїзні бригади швидкої медичної допомоги тільки до меж вогнища ураження, яке становить загрозу для життя або здоров'я її членів бригад. Хворих і потерпілих з цих вогнищ зобов'язані доставляти до місця знаходження бригад спеціальні рятувальні служби.

5.3. Госпіталізувати хворих або потерпілих у разі загрози їх життю у найближчий лікувально-профілактичний заклад, де їм може бути подана потрібна екстрена медична допомога, незалежно від наявності вільних ліжок, підпорядкованості та форм власності.

5.4. Вимагати від лікувально-профілактичних закладів представляти їй двічі на добу інформацію про наявність вільних ліжок.

5.5. У разі виникнення надзвичайних ситуацій із загрозою життю чи здоров'ю людей мобілізовувати та направляти, в тому числі в інші регіони України, своїх працівників для участі в ліквідації їх медико-санітарних наслідків.

5.6. Проводити роботу і взаємодіяти з державними і недержавними установами для планування і проведення заходів щодо подання екстреної медичної допомоги.

5.7. Здійснювати будь-які види господарської діяльності, що не суперечать чинному законодавству і не позначаються негативно на виконанні її основних завдань.

6.1. Основним джерелом фінансування Станції є місцевий бюджет.

6.2. Додатковими джерелами фінансування можуть бути:

6.2.1. Кошти, отримані від установ, організацій та населення за надання платних медичних послуг.

6.2.2. Кошти, отримані у результаті господарської діяльності Станції, що передбачені даним Положенням та не суперечать чинному законодавству.

6.2.3. Кошти, отримані за здавання в оренду, від продажу спрацьованого, застарілого і невикористаного майна, реалізація якого не суперечить чинному законодавству України.

6.2.4. Кошти, отримані від приватних осіб, благодійницьких фондів і організацій тощо.

6.2.5. Додаткове бюджетне фінансування, що виділяється для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

7.1. Відповідальність за своєчасність і якість виконання Станцією визначених цим Положенням завдань і функцій покладено на головного лікаря Станції.

7.2. Ступінь відповідальності інших працівників Станції визначається посадовими інструкціями.

1.1. Лікарня швидкої медичної допомоги (далі - Лікарня) є комплексним лікувально-профілактичним закладом і призначена для цілодобового подання екстреної медичної допомоги населенню на госпітальному етапі при гострих захворюваннях, травмах, нещасних випадках та отруєннях як у повсякденних умовах, так і при надзвичайних ситуаціях.

1.2. Потужність Лікарні та адміністративна територія, що нею обслуговується, визначається органом управління охорони здоров'я, якому вона підпорядковується, в залежності від потреби населення в екстреній стаціонарній медичній допомозі, чисельності населення зони обслуговування, фактичного забезпечення населення ліжковим фондом та його спеціалізацією, планами подання екстреної медичної допомоги населенню у надзвичайних ситуаціях.

1.3. Подання екстреної медичної допомоги всім, хто її потребує, здійснюються незалежно від громадянства, місця проживання, роботи та інших обставин.

1.4. Лікарня може бути базою підготовки і удосконалення медичних і немедичних працівників з питань організації і подання екстреної медичної допомоги, проведення науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт.

Умови використання Лікарні з цією метою затверджуються наказом місцевих органів управління охорони здоров'я адміністративної території.

1.5. У своїй діяльності Лікарня керується чинним законодавством, директивними, нормативними та методичними документами Міністерства охорони здоров'я України, її статутом, директивними документами органів управління охорони здоров'я відповідної адміністративної території і наказами головного лікаря Лікарні та цим Положенням.

1.6. Лікарня є юридичною особою, має штамп і круглу печатку, розрахунок у банку, може мати валютний рахунок.

1.7. Керівництво лікарнею покладається на головного лікаря, що призначається і звільняється згідно з чинним законодавством, і підпорядковується органу управління охорони здоров'я адміністративної території або генеральному директору об'єднання швидкої медичної допомоги, якщо Лікарня входить до його складу.

1.8. Штати лікарні встановлюються у межах передбаченою штатними нормативами чисельністю та в індивідуальному порядку, виходячи з прав, наданих органам управління охорони здоров'я, існуючої потреби в екстреній медичній допомозі та структури патології, що визначається для кожної адміністративної території.

1.9. Організаційно-функціональна структура Лікарні визначається головним лікарем згідно з потребою, обсягами фінансування та нормативами використання прибутків госпрозрахункової діяльності.

1.10. За рішенням власників і управління охорони здоров'я Лікарня може входити до складу Об'єднання швидкої медичної допомоги або територіального Центру екстреної медичної допомоги.

2.1. Лікарня може створюватись у містах з населенням не менше 300 тис. мешканців за установленим порядком, а також у разі, якщо місто є обласним центром. При цьому лікарня може функціонувати як самостійний заклад або входити до складу Об'єднання швидкої медичної допомоги.

2.2. Основними структурними підрозділами Лікарні можуть бути:

- приймальні відділення з довідково-інформаційною службою;

- відділення анестезіології та інтенсивної терапії;

- спеціалізовані клінічні відділення, профіль і потужність яких визначається потребою і місцевими умовами;

- діагностичне відділення і кабінети;

- травмпункт;

- операційний блок;

- токсикологічне відділення;

- аптека;

- патолого-анатомічне відділення;

- централізована стерилізаційна;

- адміністративно-господарча служба;

- обчислювальний центр;

- бухгалтерія;

- планово-економічний відділ;

- організаційно-методичний відділ;

- відділ медичної статистики;

- інші відділи, відділення і служби відповідно до місцевих потреб.

2.3. Лікарню очолює головний лікар, що несе персональну відповідальність за всі види її діяльності та виконання покладених на неї завдань і встановлених функцій, встановлює ступінь відповідальності своїх заступників та керівників структурних підрозділів Лікарні за керівництво окремими ділянками її діяльності, а також за роботу її підрозділів.

2.4. Головний лікар Лікарні:

- затверджує структуру, штатний розклад і кошторис Лікарні в межах граничної чисельності та фонду оплати праці, а також Положення про структурні підрозділи;

- видає накази в межах компетенції Лікарні, організує і контролює їх виконання;

- є розпорядником коштів у межах затвердженого кошторису, вирішує питання прийому і звільнення з роботи співробітників згідно з чинним законодавством;

- виступає від імені Лікарні, представляє її інтереси як у межах держави, так і за кордоном у межах наданих повноважень, розпоряджається майном Лікарні, укладає договори, видає доручення, відкриває розрахункові рахунки, має право першого підпису на юридичних, фінансових та інших документах.

2.5. На базі Лікарні можуть створюватись обласні, міські, державні центри з підготовки спеціалістів для подання екстреної медичної допомоги, які навчаються за уніфікованими програмами, затвердженими МОЗ України.

3.1. Основними завданнями Лікарні є:

3.1.1. Цілодобове надання стаціонарної екстреної медичної допомоги хворим і потерпілим при виникненні патологічних станів, що загрожують життю і раптово погіршують стан здоров'я, та при надзвичайних ситуаціях.

3.1.2. Проведення лікувально-діагностичного процесу визначеним контингентам хворих і потерпілих до кінцевого результату.

3.1.3. Участь у розробці прогнозів потреби населення регіону обслуговування в екстреній медичній допомозі, в тому числі при виникненні надзвичайних ситуацій.

3.1.4. Участь у розробці рекомендацій з профілактики і зниження впливу негативних факторів, що впливають на виникнення раптових захворювань, нещасних випадків, надзвичайних ситуацій. Проведення просвітницької роботи серед населення з питань профілактики гострих захворювань, травматизму і нещасних випадків.

3.1.5. Участь у розробці пропозицій з удосконалення організаційних форм, методів діагностики і лікування хворих і потерпілих, які потребують екстреної медичної допомоги на до госпітальному і госпітальному етапах.

3.1.6. Проведення експертизи тимчасової непрацездатності хворих і потерпілих, госпіталізованих у Лікарню, видача листків непрацездатності, рекомендацій щодо переведення до іншого лікувального закладу, виходячи з його стану здоров'я.

3.1.7. Матеріально-технічне забезпечення діагностичного і лікувального процесів, впровадження затверджених нових медичних технологій на догоспітальному і госпітальному етапах, раціональне і ефективне використання трудових, матеріальних і фінансових ресурсів.

3.1.8. Організація і проведення заходів щодо підготовки Лікарні до роботи у надзвичайних ситуаціях. Створення постійного незнижуваного запасу засобів для забезпечення сталої роботи Лікарні в умовах надзвичайних ситуацій.

3.1.9. Інформування місцевих органів виконавчої влади та управління охорони здоров'я у випадках, за яких це інформування обумовлено чинним законодавством, відповідними директивними і нормативними документами, в тому числі при виникненні масових уражень людей та виявленні хворих з підозрою на карантинні і особливо небезпечні інфекції.

3.1.10. Взаємодія з медичними і немедичними закладами і установами при вирішенні питань організації і подання екстреної медичної допомоги, в тому числі і при надзвичайних ситуаціях.

3.2. Відповідно до покладених завдань Лікарня здійснює такі функції:

3.2.1. Цілодобово приймає та госпіталізує для подання екстреної стаціонарної медичної допомоги хворих і потерпілих, що доставлені бригадами швидкої медичної допомоги та іншим транспортом, або звернулись безпосередньо у приймальне відділення за направленнями інших лікувально-діагностичних закладів або без нього.

3.2.2. Організує і проводить адекватне стану хворого чи потерпілого діагностичне обстеження і санітарну обробку.

3.2.3. Подає екстрену кваліфіковану і спеціалізовану медичну допомогу хворим і потерпілим до кінцевого результату, проводить медичне сортування потерпілих при їх масовому надходженні у Лікарню.

3.2.4. Забезпечує невідкладний лікарський огляд всіх хворих і потерпілих, що поступили у приймальне відділення, а також їх госпіталізацію за показаннями незалежно від наявності вільних місць.

3.2.5. Аргументовано відмовляє хворому або потерпілому у госпіталізації при відсутності показань, оформляючи це у спеціальному журналі прийому і відмов у встановленому порядку. Ці функції покладаються на відповідального чергового лікаря.

3.2.6. При наявності вільних місць подає планову медичну допомогу, в тому числі на платних засадах.

3.2.7. Для забезпечення оперативного використання ліжкового фонду Лікарня при отриманні від органу управління охорони здоров'я дозволу має право переводити хворих і потерпілих, які потребують подальшого лікування і реабілітації в умовах стаціонару, в інші лікувально-профілактичні заклади міста.

3.2.8. Бере участь у розробці і впровадженні нових науково обгрунтованих методів організації, діагностики і подання екстреної медичної допомоги.

3.2.9. Проводить аналіз лікувально-діагностичної діяльності, здійснює організаційно-методичну роботу з питань подання екстреної медичної допомоги на території обслуговування.

3.2.10. Проводить профілактичну і санітарно-просвітницьку роботу серед населення з питань профілактики і подання першої медичної допомоги при раптових захворюваннях, нещасних випадках і отруєннях.

3.2.11. Організовує планування і підготовку персоналу Лікарні до роботи в умовах надзвичайної ситуації. Створює запаси засобів для забезпечення її сталого функціонування в умовах надзвичайних ситуацій.

3.2.12. Забезпечує ведення і передачу обліково-звітної документації у встановленому порядку.

3.2.13. Здійснює експертизу тимчасової непрацездатності, складання трудових рекомендацій для хворих і потерпілих на подальшу їх роботу.

3.2.14. Забезпечує структурні підрозділи і служби всім необхідним для роботи: медикаментами, перев'язочним матеріалом, технічними засобами тощо. Створює належні умови праці, техніки безпеки, протипожежної безпеки працівникам Лікарні.

3.2.15. Забезпечує органи виконавчої влади та управління охорони здоров'я інформацією про надзвичайні ситуації та випадки, передбачені чинним законодавством та інструктивно-директивними документами.

3.2.16. Взаємодіє з медичними і немедичними органами, установами і закладами для забезпечення виконання функцій, покладених на Лікарню, в тому числі у разі виникнення надзвичайних ситуацій.

3.2.17. Надає в установленому порядку відомості населенню при безпосередньому зверненні та по телефону про стан хворих і потерпілих, які знаходяться на лікуванні у лікарні.

4.1. Лікарня має право:

4.1.1. Співробітничати з установами та підприємствами України та за кордоном незалежно від форм власності. Укладати угоди з науково-дослідними інститутами, медичними навчальними закладами, лікувально-профілактичними закладами і спеціалізованими центрами та провідними фахівцями з питань консультативної, лікувально-діагностичної, методичної допомоги, підготовки і підвищення кваліфікації фахівців Лікарні.

4.1.2. Надавати платні медичні послуги згідно з чинним законодавством.

4.1.3. Мати валютний рахунок і організовувати благодійні фонди.

5.1. Основним джерелом фінансування Лікарні є місцевий бюджет.

5.2. Додатковими джерелами фінансування можуть бути:

5.2.1. Кошти, отримані від установ, організацій та населення за надання платних медичних послуг, передбачених чинним законодавством.

5.2.2. Виплати за пролікованих хворих, що надходять від страхових фондів та компаній за подання платних медичних послуг.

5.2.3. Кошти, отримані за здавання в оренду, продажу спрацьованого, застарілого і невикористаного майна, реалізація якого не суперечить чинному законодавству України.

5.2.4. Кошти, отримані від суб'єктів і юридичних осіб як компенсація витрат на лікування хворих і потерпілих, погіршення здоров'я яких пов'язано з виробництвом, дорожньо-транспортними пригодами, порушенням протиепідемічного режиму, та інші кошти, отримання і використання яких не суперечить чинному законодавству України.

5.2.5. Кошти, отримані від приватних осіб, благодійницьких фондів і організацій тощо.

5.2.6. Додаткове бюджетне фінансування, що виділяється для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

6.1. Відповідальність за виконання покладених завдань, функцій та всі види діяльності Лікарні несе її головний лікар.

6.2. Ступінь відповідальності інших працівників Лікарні визначається посадовими інструкціями.

1.1. Підстанція (пункт) швидкої медичної допомоги (далі - Підстанція) є структурним підрозділом станції швидкої медичної допомоги на правах відділення, який забезпечує своєчасність подання екстреної медичної допомоги дорослому та дитячому населенню на догоспітальному етапі при станах, які загрожують їх життю або здоров'ю.

1.2. Підстанція організовується на території обслуговування станції швидкої медичної допомоги з урахуванням 15-хвилинної у містах та 30-хвилинної транспортної доступності у сільській місцевості до меж зони обслуговування, чисельності населення, що проживає на цій території, наявності та стану транспортних шляхів, насичення промисловими підприємствами та сільськогосподарськими комплексами, наявності лікувально-профілактичних закладів та матеріальної бази для її розміщення.

1.3. Територія обслуговування Підстанції визначається керівництвом станції швидкої медичної допомоги і при потребі може змінюватись, а її межі зони діяльності є умовними.

1.4. Підстанція у своїй діяльності керується чинним законодавством України, рішеннями та розпорядженнями органів місцевої виконавчої влади, наказами Міністерства охорони здоров'я України, місцевих органів управління охорони здоров'я, наказами головного лікаря станції (об'єднання) швидкої медичної допомоги, Положенням про станцію швидкої медичної допомоги, цим Положенням та іншими нормативними і директивними документами.

1.5. Організація діяльності Підстанції повинна забезпечувати можливість її функціонування при надзвичайних ситуаціях. Для цього Підстанція повинна мати постійний місячний запас медикаментів, перев'язочного матеріалу, виробів медичного призначення, які щомісячно поповнюються, аварійний запас медичного майна, носилок, апаратури, медичних ящиків-укладок та наборів для формування додаткових виїзних бригад швидкої медичної допомоги з метою їх використання як на місці, так і для направлення в інші регіони у разі надзвичайних ситуацій (катастрофи, аварії, стихійне лихо, масові отруєння та ін.), а також стабілізоване і автономне енергоживлення, безперебійний провідний і радіотелефонний оперативний зв'язок.

Виїзний персонал Підстанції повинен бути забезпечений індивідуальними засобами захисту і профілактики від зараження та ураження.

1.6. Підстанція подає екстрену медичну допомогу усім, хто її потребує, як на місці виклику, так і при транспортуванні у лікувальні заклади та при зверненні хворих і потерпілих по медичну допомогу безпосередньо на Підстанцію. Рівень подання екстреної медичної допомоги визначається медико-економічними стандартами.

1.7. Підстанцію очолює завідуючий, який несе відповідальність за всі види її діяльності і виконання покладених на неї завдань та функцій.

У своїй діяльності Підстанція підпорядковується головному лікарю станції швидкої медичної допомоги, а в оперативній роботі, у тому числі в разі виникнення надзвичайних ситуацій, відповідальному черговому медичному працівнику станції.

1.8. Підстанція не видає листків непрацездатності і не вирішує питань тимчасової або довгострокової непрацездатності хворих і потерпілих; не проводить експертиз алкогольного чи наркотичного сп'яніння; судово-медичних та інших експертиз і не дає письмових довідок за встановленою формою.

Відомості про подію та стан потерпілих і хворих повідомляються у встановленому порядку станцією швидкої медичної допомоги.

1.9. Підстанція повинна мати Правила внутрішнього трудового розпорядку для працівників станції швидкої медичної допомоги, затверджені головним лікарем, щомісячні графіки роботи всіх працівників Підстанції, посадові і спеціальні інструкції роботи кожного працівника Підстанції у звичайних умовах та у разі виникнення надзвичайних ситуацій.

1.10. Планування діяльності Підстанції, визначення штатів, забезпечення кадрами, санітарним і господарським автотранспортом, апаратурою, технічними засобами, устаткуванням, майном, виробами медичного призначення, медикаментами тощо здійснюється станцією швидкої медичної допомоги за діючими нормативами.

1.11. Підстанція веде облік своєї діяльності та звітує про неї перед головним лікарем станції (об'єднання) швидкої медичної допомоги.

Основними завданнями Підстанції є:

2.1. Забезпечення своєчасності подання догоспітальної екстреної медичної допомоги хворим та потерпілим, стан яких загрожує їх життю або здоров'ю, на визначеній території обслуговування.

2.2. Доставлення в лікувально-профілактичні заклади хворих і потерпілих, які потребують екстреної медичної допомоги та супроводження медичними працівниками під час транспортування, породіль та новонароджених, крім інфекційних хворих.

2.3. Участь у ліквідації медико-санітарних наслідків надзвичайних ситуацій.

3.1. У залежності від кількості виїзних бригад швидкої медичної допомоги в штаті Підстанції вони поділяються на категорії:

3 категорії - Підстанції, в штатному розкладі яких нараховується від 2 до 5 виїзних бригад швидкої медичної допомоги.

2 категорії - Підстанції, в штатному розкладі яких нараховується від 6 до 12 виїзних бригад швидкої медичної допомоги.

1 категорії - Підстанції, в штатному розкладі яких нараховується 13 і більше виїзних бригад швидкої медичної допомоги.

При потребі відкриття на території, що обслуговується станцією швидкої медичної допомоги, структурного підрозділу з меншою кількістю ніж 2 виїзні бригади або тільки на певний проміжок часу організується пункт швидкої медичної допомоги, який входить до структури станції чи Підстанції і у своїй роботі керується Положенням про підстанцію швидкої медичної допомоги.

3.2. Для виконання основних завдань та функцій у складі Підстанції створюються:а

3.2.1. Диспетчерська прийому викликів швидкої медичної допомоги від диспетчерської станції та передачі їх виїзним бригадам швидкої медичної допомоги.

3.2.2. Виїзні бригади швидкої медичної допомоги потрібного профілю і чисельності згідно в штатним нормативом та фактичною потребою.

3.2.3. Пункт поповнення та комплектації, який забезпечує обмін та поповнення використаних виїзними бригадами медикаментів, перев'язочного матеріалу, медичної білизни, газів, виробів медичного призначення, медичних наборів тощо.

3.2.4. Апарат управління та допоміжні служби чи посади згідно з діючими нормативами та обсягом роботи для забезпечення функціонування Підстанції.

3.3. На Підстанції повинне бути спеціально обладнане приміщення для подання екстреної медичної допомоги хворим та потерпілим, які безпосередньо звертаються на Підстанцію.

3.4. На Підстанції повинно бути спеціально обладнане приміщення для проведення занять для медичних та немедичних працівників станції.

3.5. На Підстанції повинні бути кімнати відпочинку персоналу, кімната психоемоційного розвантаження та кімната для прийому їжі.

У своїй діяльності Підстанція виконує такі функції:

4.1. Прийом від диспетчерської станції швидкої медичної допомоги викликів та організація їх виконання.

4.2. Подання згідно з медико-економічними стандартами екстреної медичної допомоги хворим та потерпілим на догоспітальному етапі.

4.3. Екстрена госпіталізація в лікувально-профілактичні заклади хворих, потерпілих, породіль, новонароджених, які потребують стаціонарної медичної допомоги.

4.4. Перевезення хворих і потерпілих, що потребують медичного супроводження, в стаціонари лікувально-профілактичних закладів.

4.5. Підготовка та направлення виїзних бригад швидкої медичної допомоги поза межі території обслуговування для участі в ліквідації медико-санітарних наслідків надзвичайних ситуацій.

4.6. Накопичення та оновлення запасів медикаментів, перев'язочного матеріалу, виробів медичного призначення, медичних укладок-наборів тощо для роботи в повсякденних умовах та при виникненні надзвичайних ситуацій.

4.7. Оперативне інформування органів управління охорони здоров'я та інших зацікавлених організацій про нещасні випадки, катастрофи, надзвичайні та інші визначені ситуації.

4.8. Забезпечення взаємодії в роботі Підстанції з іншими медичними закладами, правоохоронними органами, пожежними частинами, службою екстреної медичної допомоги при надзвичайних ситуаціях та іншими рятувальними і оперативно-ремонтними службами.

4.9. Впровадження прогресивних методів діагностики та лікування, передового досвіду та наукової організації праці Підстанції.

4.10. Забезпечення підготовки та підвищення кваліфікації працівників Підстанції.

4.11. Ведення облікової документації, складання звітів та їх подання в установленому порядку.

4.12. Проведення санітарно-гігієнічних, протиепідемічних і протипожежних заходів на Підстанції та дотримання правил техніки безпеки.

4.13. Забезпечення спадкоємності з лікувально-профілактичними закладами при поданні екстреної медичної допомоги.

4.14. Збирання необхідної інформації про випадки масового ураження та травмування людей, дорожньо-транспортні пригоди, кримінальні та суїцидальні випадки, про виявлених хворих з підозрою на карантинні та особливо небезпечні інфекції, СНІД, психічні захворювання; про неупорядкованість території, що заважає оперативній роботі виїзних бригад швидкої медичної допомоги; про випадки раптової смерті та виявлені фактори, які шкідливо впливають на здоров'я людей або призвели чи можуть призвести до їх смерті, та інформування про це відповідних органів, служб, установ, закладів, підприємств тощо.

4.16. Контроль та облік роботи санітарного автотранспорту і всіх працівників Підстанції.

Підстанція має право:

5.1. При неможливості своїми силами і засобами своєчасно виконати виклики, що надійшли на Підстанцію, доповідати про це старшому черговому медичному працівнику станції швидкої медичної допомоги і просити допомогу.

5.2. Госпіталізувати хворих або потерпілих при загрозі їх життю в найближчий лікувально-профілактичний заклад, де їм може бути подана потрібна екстрена медична допомога, незалежно від наявності вільних ліжок, підпорядкованості та форми власності.

6.1. Всю відповідальність за своєчасність і якість виконання Підстанцією визначених цим Положенням завдань і функцій покладено на завідуючого Підстанцією.

6.2. Ступінь відповідальності інших працівників Підстанції визначається посадовими інструкціями.

1.1. Виїзна бригада швидкої медичної допомоги (далі - Бригада) є основною функціональною одиницею станції швидкої медичної допомоги, що подає екстрену медичну допомогу дорослому та дитячому населенню на догоспітальному етапі при станах, що загрожують їх життю чи здоров'ю.

1.2. Бригада організовується для забезпечення подання екстреної медичної допомоги цілодобово. Режим її роботи та години змін її персоналу встановлюються в залежності від кількості надходження звернень по швидку медичну допомогу та відповідно до трудового законодавства.

1.3. У структурі Бригад можуть бути загальнопрофільні (в тому числі - бригади інтенсивної терапії) спеціалізовані та фельдшерсько-перевізні. За своїм профілем спеціалізовані Бригади поділяються на кардіологічно-реанімаційні, неврологічні, психіатричні та інтенсивної терапії і реанімації. Повинні бути передбачені також Бригади для подання екстреної медичної допомоги дитячому населенню.

1.4. Бригада створюється та ліквідується наказом головного лікаря станції швидкої медичної допомоги. Дислокується на станції (підстанції, пункті) швидкої медичної допомоги і при необхідності може бути переміщена в будь-який час доби на іншу територію обслуговування чи за межі діяльності станції швидкої медичної допомоги.

1.5. Бригада оперативно підпорядковується фельдшеру (медсестрі) - диспетчеру та старшому черговому медичному працівнику станції швидкої медичної допомоги. Виїжджає на виклик та повертається тільки за їх наказом. Бригада зобов'язана виїхати на виклик в термін до 2-х хвилин після його отримання.

1.6. Керівником Бригади є медичний працівник, який призначається наказом головного лікаря станції швидкої медичної допомоги. Йому підпорядковуються всі члени Бригади, за роботу яких керівник несе персональну відповідальність.

1.7. Бригада забезпечується спеціальним санітарним транспортом, оснащення якого відповідає Переліку обов'язкового і додаткового оснащення виїзної бригади швидкої медичної допомоги, затвердженому Міністерством охорони здоров'я України.

Кількість медичних засобів повинна відповідати можливості подання екстреної медичної допомоги не менше як 3 хворим і потерпілим з одним і тим же патологічним станом.