У Х В А Л А
КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ
про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень абзацу першого частини другої статті 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності"
| м. Київ 12 січня 2005 року N 1-у/2005 | Справа N 2-2/2005 |
Конституційний Суд України у складі суддів Конституційного Суду України:
Селівона Миколи Федосовича - головуючий,
Вознюка Володимира Денисовича,
Євграфова Павла Борисовича,
Іващенка Володимира Івановича,
Костицького Михайла Васильовича - суддя-доповідач,
Пшеничного Валерія Григоровича,
Савенка Миколи Дмитровича,
Скоморохи Віктора Єгоровича,
Станік Сюзанни Романівни,
Ткачука Павла Миколайовича,
Чубар Людмили Пантеліївни,
розглянув питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень абзацу першого частини другої статті 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".
Заслухавши суддю-доповідача Костицького М.В. та дослідивши матеріали справи, Конституційний Суд України
у с т а н о в и в:
1. Суб'єкт права на конституційне подання - 51 народний депутат України - порушив питання щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень абзацу першого частини другої статті 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23 вересня 1999 року N 1105-XIV (далі - Закон N 1105) (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., N 46-47, ст. 403).
Зазначене положення передбачало, що у разі стійкої втрати професійної працездатності, встановленої медико-соціальною експертною комісією, "Фонд соціального страхування від нещасних випадків проводить одноразову страхову виплату потерпілому, сума якої визначається із розрахунку середньомісячного заробітку потерпілого за кожний відсоток втрати потерпілим професійної працездатності".
Законом України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 22 лютого 2001 року N 2272-III (далі - Закон N 2272) (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 17, ст. 80) абзац перший частини другої статті 34 Закону N 1105 доповнено словами: "але не вище чотирикратного розміру граничної суми заробітної плати (доходу), з якої справляються внески до Фонду".
Таке доповнення до Закону N 1105, як вважають народні депутати України, суттєво звузило обсяг та зміст існуючого права потерпілих на одержання страхової виплати у разі стійкої втрати ними професійної працездатності, що суперечить частині третій статті 22 Конституції України, згідно з якою при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
2. Друга колегія суддів Конституційного Суду України Ухвалою від 20 жовтня 2004 року відмовила у відкритті конституційного провадження у справі на підставі пункту 2 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" - невідповідність конституційного подання вимогам, передбаченим Конституцією України та Законом України "Про Конституційний Суд України".
3. Вирішуючи питання щодо відкриття конституційного провадження у справі, Конституційний Суд України виходить з такого.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 39 Закону України "Про Конституційний Суд України" у конституційному поданні про невідповідність закону, іншого правового акта чи їх окремих положень Конституції України повинно зазначатися правове обгрунтування тверджень щодо неконституційності.
Аналіз змісту конституційного подання, доданих до нього матеріалів засвідчує відсутність правового обгрунтування невідповідності Конституції України внесеного законодавцем доповнення до абзацу першого частини другої статті 34 Закону N 1105, що є підставою для відмови у відкритті конституційного провадження у справі (пункт 2 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України") .
Крім цього, Закон N 1105 відповідно до пункту 1 розділу XI "Прикінцеві положення" повинен був набрати чинності з 1 січня 2001 року. Проте Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 21 грудня 2000 року N 2180-III (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 4, ст. 21) строк набуття чинності Законом N 1105 було змінено з 1 січня 2001 року на 1 квітня 2001 року. Закон N 2272 відповідно до пункту 1 статті 7 також набрав чинності з 1 квітня 2001 року. Таким чином, предмет спору відсутній.
Враховуючи наведене, Конституційний Суд України дійшов висновку, що підстав для відкриття конституційного провадження у цій справі немає.
Керуючись статтями 147, 150 Конституції України, статтями 39, 45, 50, 75 Закону України "Про Конституційний Суд України", Конституційний Суд України
у х в а л и в:
1. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень абзацу першого частини другої статті 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" на підставі пункту 2 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" - невідповідність конституційного подання вимогам, передбаченим Конституцією України та Законом України "Про Конституційний Суд України".
2. Ухвала Конституційного Суду України є остаточною.
КОНСТИТУЦІЙНИЙ СУД УКРАЇНИ
(Текст взято з сайту Конституційного Суду України)
