Порядок ведення касових операцій у народному господарстві України

1. Всі державні, кооперативні, акціонерні, орендні, колективні, спільні, громадські та інші підприємства, об'єднання, організації і установи (далі - підприємства) незалежно від форми власності зобов'язані зберігати свої грошові кошти в установах банків.

2. Розрахунки підприємств за своїми зобов'язаннями з іншими підприємствами проводяться, як правило, в безготівковому порядку через установи банків.

3. Готівка, одержана з установ банків підприємствами, витрачається на ті цілі, на які вона одержана.

4. Підприємства можуть мати у своїй касі готівку в межах лімітів залишку готівки в касі і використовувати їх із виручки в межах норм. Ліміти залишку готівки в касах і норми витрачання виручки встановлюються установами банків за згодою з керівниками цих підприємств.

При необхідності вказані ліміти можуть бути переглянуті.

5. Без обмеження норм може витрачатися готівка з виручки підприємствами, які мають постійну грошову виручку (роздрібної торгівлі і громадського харчування, побутового обслуговування), на оплату праці, виплату пенсій, на закупку сільськогосподарської продукції, скупка тари і речей у населення та інші витрати, якщо ці витрати відповідають цілям, передбаченим в їх статутах або інших замінюючих їх документах.

6. Підприємства, які витрачають гроші з виручки без обмеження норм, не мають права затримувати у своїх касах готівку для оплати праці і на інші цілі до настання строків виплат.

7. Видача грошей з виручки одних підприємств, які мають постійну грошову виручку, на потреби інших підприємств може проводитися у віддалених районах, де не має установ банків, - на підставі договору між підприємствами за погодженням з установами банків, які обслуговують ці підприємства.

8. Всю готівку понад встановлені ліміти залишків готівки в касі підприємства зобов'язані здавати для зарахування на рахунки в порядку і в строки, погоджені з установою банку.

Готівка може бути здана:

а) у денні і вечірні каси установ банків;

б) інкасаторам для наступної здачі в установи банків;

в) в об'єднані каси при підприємствах для наступної здачі в установи банків;

г) підприємствам зв'язку для перерахування на рахунки в установи банків.

9. Підприємства мають право зберігати у своїх касах готівку понад встановлені їм ліміти тільки для оплати праці, премій, виплати допомог по соціальному страхуванню, стипендій, пенсій і тільки на строк не більше 3 робочих днів (для колгоспів, виконкомів сільських Рад народних депутатів - до 5 робочих днів), включаючи день одержання грошей в установі банку.

10. Видача готівки під звіт проводиться із кас підприємств. При відсутності у підприємств своєї каси їм дозволяється видавати касирам підприємств або особам, що їх заміняють, чеки на одержання готівки безпосередньо з каси установи банку.

11. Підприємства видають готівку під звіт на операційні і господарські витрати, а також на витрати експедицій, геологорозвідувальних партій, уповноважених підприємств і організацій, окремих підрозділів господарських організацій, у тому числі філій, що не перебувають на самостійному балансі і знаходяться поза районом діяльності організацій, у розмірах і на строки, які визначаються керівниками підприємств за згодою установи банку, що здійснює їх касове обслуговування.

Видача готівки під звіт на витрати, пов'язані із службовими відрядженнями, проводиться у межах сум, належних відрядженим особам на ці цілі у, відповідності з порядком, встановленим Урядом України.

Невитрачена готівка, видана під звіт, повинна бути повернена до каси підприємства не пізніше 3 днів після закінчення строку, на який вона була видана.

Особи, що одержали готівку під звіт, зобов'язані подати до бухгалтерії підприємства або централізованої бухгалтерії звіт про витрачені суми.

Видача готівки під звіт проводиться за умови повного звіту за раніше виданими під звіт сумами.

12. Касові операції оформлюються документами, типові міжвідомчі форми яких затверджені Міністерством статистики України за згодою з національним банком України і Міністерством фінансів України, і повинні застосовуватися без змін на всіх підприємствах, незалежно від їх відомчої підпорядкованості і форми власності.

13. При прийманні грошових білетів і монет в платежі касири підприємств зобов'язані керуватися Ознаками і порядком визначення платіжності грошових знаків (додатки NN 1, 2).

Приймання готівки касами підприємств проводиться за приходними касовими ордерами, підписаними головним бухгалтером або особою, ним уповноваженою.

Про приймання грошей видається квитанція за підписами головного бухгалтера або особи, ним уповноваженої, і касира, завірена печаткою (штампом) касира або відтиском касового апарату.

14. Видача готівки з кас підприємств проводиться по видатковим касовим ордерам або належно оформленим іншим документам (платіжним відомостям, заявкам на видачу грошей, рахункам і та інше) з накладанням на цих документах штампу з реквізитами видаткового касового ордера. Документи на видачу грошей повинні бути підписані керівником і головним бухгалтером підприємства або особами, ними уповноваженими.

У тих випадках, коли на доданих на видаткових касових ордерів документах, заявках, рахунках і та інше є дозволяючий надпис керівника підприємства, підпис керівника на видаткових касових ордерах не обов'язковий.

Заготівельні організації, в тому числі і організації споживчої кооперації, можуть проводити видачу готівки здавальникам сільськогосподарських продуктів і сировини з наступним складанням по закінченні робочого дня загального видаткового касового ордера на всі видані за день суми за заготівельними квитанціями.

У централізованих бухгалтеріях, що обслуговують бюджетні установи, на загальну суму виданої заробітної плати складається один видатковий касовий ордер, дата і номер якого проставляються на кожній платіжній (розрахунково-платіжній) відомості.

15. При видачі грошей за видатковим касовим ордером або замінюючим його документом окремій особі касир вимагає пред'явлення документа, що засвідчує особу одержувача *), записує найменування і номер документа, ким і коли він виданий і забирає розписку одержувача. Якщо документ, замінюючий видатковий касовий ордер, складений на видачу грошей кільком особам, то одержувачі також пред'являють вказані документи, які засвідчують їх особу, і розписуються у відповідній графі платіжних документів.

На підприємстві видача грошей може проводитися за посвідченням, виданим цим підприємством, при наявності на ньому фотокартки і особистого підпису власника.

Розписка в одержанні грошей може бути зроблена тільки власноручно чорнилами або пастою кулькових ручок із зазначенням одержаної суми: карбованців - прописом, копійок - цифрами. При одержанні грошей за відомістю сума прописом не вказується.

16. Видача грошей особам, яких немає у списочному складі підприємства, проводиться за видатковими касовими ордерами, що виписуються окремо на кожну особу, або за окремою відомістю на підставі укладених договорів.

Видача грошей особам, що залучаються на сільськогосподарські і вантажно-розвантажувальні роботи, а також для подолання наслідків стихійного лиха, може проводитися за відомістю. Відомості складаються окремо по кожній організації, працівники якої були направлені на вказані роботи, і завіряються, крім підпису керівника і головного бухгалтера підприємства-організатора робіт, підписом уповноваженого відповідної організації.

Видачу грошей касир проводить тільки особі, вказаній у видатковому ордері або замінюючому його документі. Якщо видача грошей проводиться за дорученням, оформленим в установленому порядку, в тексті ордера після прізвища, імені та по батькові одержувача грошей бухгалтерією вказується прізвище, ім'я та по батькові особи, якій доручено одержання грошей. Якщо видача грошей проводиться за відомістю; перед розпискою в одержанні грошей касир робить надпис: "За дорученням". Видача грошей за дорученням проводиться у відповідності з вимогами, передбаченими в пункті 15. Доручення залишається у касира і прикріплюється до видаткового касового ордера або відомості.

17. При видачі грошей особі, що не має змоги через хворобу або з інших причин підписатися особисто, за її проханням за неї може підписатися інша особа, але тільки не працівник бухгалтерії або каси цього підприємства. На видатковому касовому ордері вказується найменування, номер, дата і місце видачі документа, що засвідчує особу фактичного одержувача грошей і особу, яка за нього розписалася.

18. Оплата праці, виплата допомог через тимчасову непрацездатність, стипендій, пенсій і премій проводиться касиром за платіжними (розрахунково-платіжними) відомостями без складання видаткового касового ордера на кожного отримувача.

На титульному (заголовному) листі платіжної (розрахунково-платіжної) відомості робиться дозволяючий напис про видачу грошей за підписами керівника і головного бухгалтера підприємства або осіб, ними уповноважених, із зазначенням строків видачі грошей і суми прописом.

В аналогічному порядку можуть оформлятися і разові видачі грошей на оплату праці (при виході у відпустку, хворобі та інше), а також видача депонованих сум і грошей під звіт на витрати, пов'язані із службовими відрядженнями, кільком особам.

Разові видачі грошей на оплату праці окремим особам проводяться, як правило, за видатковими касовими ордерами.

19. По закінченні встановлених пунктом 9 строків оплати праці, виплати допомог через тимчасову непрацездатність, стипендій, пенсій і премій касир повинен:

а) у платіжній відомості проти прізвища осіб, яким не проведена оплата праці, виплата допомог через тимчасову непрацездатність, стипендій, пенсій або премій, поставити штамп або зробити відмітку від руки: "Депоновано";

б) скласти реєстр депонованих сум;

в) в кінці відомості зробити напис про фактично виплачену суму і про недоодержану суму оплати праці, допомог через тимчасову непрацездатність, стипендій, пенсій або премій, які підлягають депонуванню, звірити ці суми із загальним підсумком за платіжною відомістю і скріпити напис своїм підписом. Якщо гроші видавалися не касиром, а іншою особою, то на відомості додатково робиться напис: "Гроші за відомістю видавав (підпис)". Видача грошей касиром і роздавачем за однією відомістю забороняється;

г) записати в касову книгу фактично виплачену суму і проставити на відомості штамп: "Видатковий касовий ордер N _____".

Бухгалтерія робить перевірку відміток, зроблених касирами у платіжних відомостях, і підрахунок виданих і депонованих за ними сум.

Депоновані суми підлягають здачі до установи банку і на здані суми складається один загальний видатковий касовий ордер.

20. Приходні касові ордери і квитанції до них, а також видаткові касові ордери та замінюючі їх документи, повинні бути заповнені бухгалтерією чітко і ясно чорнилами або пастою кулькових ручок чи виписані на машині (друкарській, обчислювальній). Жодних підчисток, помарок або виправлень, хоча б і обумовлених, у цих документах не допускається.

У приходних і видаткових касових ордерах вказується підстава для їх складання і перелічуються додані до них документи.

Видача приходних і видаткових касових ордерів або замінюючих їх документів на руки особам, що вносять або одержують гроші, забороняється.

Приймання і видача грошей за касовими ордерами може проводитися тільки в день їх складання.

21. При одержанні приходних і видаткових касових ордерів або замінюючих їх документів касир зобов'язаний перевірити:

а) наявність і справжність на документах підпису головного бухгалтера, а на видатковому касовому ордері або замінюючому його документі - дозволяючого підпису керівника підприємства або осіб, ним уповноважених;

б) правильність оформлення документів;

в) наявність перелічених у документах додатків.

У випадку недодержання хоча б однієї з цих вимог касир повертає документи у бухгалтерію для належного оформлення.

Приходні і видаткові касові ордери або замінюючі їх документи негайно після одержання або видачі за ними грошей підписуються касиром, а додані до них документи гасяться штампом або написом "Оплачено" із зазначенням дати (числа, місяця, року).

22. Приходні і видаткові касові ордери або замінюючі їх документи до передачі у касу реєструються бухгалтерією в журналі реєстрації приходних і видаткових касових ордерів. Видаткові касові ордери, оформлені на платіжних (розрахунково-платіжних) відомостях на виплату заробітної плати, реєструються після її видачі.

Реєстрація приходних і видаткових касових документів може здійснюватися з використанням засобів обчислювальної техніки. При цьому в машинограмі "Вкладний лист журналу реєстрації приходних і видаткових касових ордерів", яка складається за відповідний день, забезпечується також формування даних для обліку руху грошових коштів за цільовим призначенням.

23. Всі надходження і видачі готівки підприємства враховують у касовій книзі.

24. Кожне підприємство веде тільки одну касову книгу, яка повинна бути пронумерована, прошнурована і опечатана сургучною або мастичною печаткою" *). Кількість аркушів у касовій книзі завіряється підписами керівника і головного бухгалтера цього підприємства або вищестоящого органу.

У централізованих бухгалтеріях, які обслуговують бюджетні установи, облік касових операцій здійснюється касиром у спеціальній книзі за формою, затвердженою Міністерством фінансів України.

Записи в касовій книзі проводяться у 2 примірниках через копіювальний папір кульковою ручкою, хімічним олівцем або чорнилами. Другі примірники аркушів повинні бути відривними і правлять звітом касира. Перші примірники аркушів залишаються в касовій книзі. Перші і другі примірники аркушів нумеруються однаковими номерами.

Підчистки та необумовлені виправлення в касовій книзі забороняються. Зроблені виправлення завіряються підписами касира, а також головного бухгалтера підприємства або особи, що його заміняє.

25. Записи в касову книгу проводяться касиром відразу після одержання або видачі грошей за кожним ордером або іншим замінюючим його документом. Щоденно, в кінці робочого дня, касир підбиває підсумки операцій за день, виводить залишок грошей у касі на наступне число і передає до бухгалтерії як звіт касира другий відривний аркуш (копію записів в касовій книзі за день) з приходними і видатковими касовими документами під розписку в касовій книзі.

Якщо на підприємствах щоденно здійснюються операції на загальну суму до 5000 карбованців, касові звіти можуть складатися один раз на 3-5 днів.

26. На підприємствах за згодою касира і за умови забезпечення повного зберігання касових документів касова книга може вестись автоматизованим способом, при якому її аркуші формуються у вигляді машинограми "Вкладний аркуш касової книги". Одночасно з нею формується машинограма "Звіт касира". Обидві названі машинограми повинні складатися до початку наступного робочого дня, мати однаковий зміст і вміщувати усі реквізити, передбачені формою касової книги. Нумерація аркушів касової книги в цих машинограмах здійснюється автоматично в порядку зростання з початку року.

В машинограмі "Вкладний аркуш касової книги" останньою за кожний місяць повинна автоматично друкуватися загальна кількість аркушів касової книги за кожний місяць, а в останній за календарний рік - загальна кількість аркушів касової книги за рік.

Після одержання машинограм "Вкладний аркуш касової книги" і "Звіт касира" касир зобов'язаний перевірити правильність складання касової книги і звіту касира, підписати їх і передати звіт касира разом з приходними і видатковими касовими документами до бухгалтерії під розписку у вкладному аркуші касової книги.

З метою забезпечення схоронності і зручності використання машинограми "Вкладний аркуш касової книги" протягом року зберігаються касиром окремо за кожний місяць. По закінченні календарного року (або в міру необхідності) машинограми "Вкладний аркуш касової книги" брошуруються в хронологічному порядку. Загальна кількість аркушів за рік завіряється підписами керівника і головного бухгалтера підприємства і книга опечатується.

27. Контроль за правильним веденням касової книги покладається на головного бухгалтера підприємства.

28. Видача грошей з каси, не підтверджена розпискою одержувача у видатковому касовому ордері або в іншому замінюючому його документі, у виправдання залишку готівки в касі не приймається. Ця сума вважається недостачею і стягується з касира. Готівка, не виправдана приходними касовими ордерами, вважається надлишком каси і зараховується в доход.

29. Старший касир перед початком робочого дня видає іншим касирам авансом необхідну для видаткових операцій суму готівки під розписку в книзі обліку прийнятих і виданих касиром грошей.

Касири в кінці робочого дня зобов'язані відзвітуватися перед старшим касиром в одержанні авансу і грошей, прийнятих за приходними документами, здати залишок готівки і касові документи по проведених операціях старшому касиру під розписку в книзі обліку прийнятих і виданих касиром грошей.

За аванси, одержані для оплати праці і виплати стипендій, касир зобов'язаний відзвітуватися в строк, вказаний у платіжній відомості для їх виплати. До закінчення цього строку касири зобов'язані щоденно здавати в касу залишки готівки, не виданої за платіжними відомостями. Ці гроші здаються в опечатаних касирами сумках, пакетах тощо старшому касиру під розписку з зазначенням оголошеної суми.

30. Кожне підприємство для здійснення розрахунків готівкою повинно мати касу. Касою називається спеціально обладнане і ізольоване приміщення, призначене для приймання, видачі і тимчасового зберігання готівки. Керівники підприємств зобов'язані обладнати касу і забезпечити зберігання грошей у приміщенні каси, а також при доставці їх з установи банку і здачі в установу банку, і несуть у встановленому відповідним законодавством порядку відповідальність у тих випадках, коли з їх вини не були створені необхідні умови, що забезпечують схоронність грошових коштів при їх зберіганні і транспортуванні.

Рекомендації щодо забезпечення схоронності грошових коштів при їх зберіганні і транспортуванні наведені в додатку N 3.

Каси підприємств при необхідності можуть бути застраховані страховою організацією.

Приміщення каси повинно бути ізольовано, а двері до каси під час здійснення операцій - замкнені з внутрішнього боку. Доступ до приміщення каси особам, які не мають відношення до її роботи, забороняється. Рекомендації щодо технічного укріплення приміщень кас підприємств і обладнання їх засобами охоронно-пожежної сигналізації наведені в додатку N 4.

31. Уся готівка і цінні папери на підприємствах зберігаються, як правило, у вогнетривких металевих шафах, а в окремих випадках - у комбінованих і звичайних металевих шафах, які після закінчення роботи каси замикаються ключем і опечатуються сургучною печаткою касира. Ключи від металевих шаф і печатки зберігаються у касирів, яким забороняється залишати їх в обумовлених місцях, передавати стороннім особам або виготовляти невраховані дублікати.

Враховані дублікати ключів в опечатаних касирами пакетах, скриньках тощо зберігаються у керівників підприємств. Не рідше одного разу на квартал проводиться їх комісійна перевірка. При виявленні втрати ключа керівник підприємства повідомляє про подію в органи внутрішніх справ і вживає заходів щодо негайно заміни замка металевої шафи.

Зберігання в касі готівки та інших цінностей, що не належать даному підприємству, забороняється.

32. Перед відкриттям приміщення каси і металевих шаф касир зобов'язаний оглянути схоронність замків, дверей, віконних грат і печаток, переконатися у справності охоронної сигналізації.

У випадку пошкодження або зняття печатки, поломки замків, дверей або грат касир зобов'язаний негайно доповісти про це керівнику підприємства, який повідомляє про подію в органи внутрішніх справ і вживає заходи щодо охорони каси до прибуття працівників міліції.

В цьому випадку керівник, головний бухгалтер або особи, що їх заміняють, а також касир підприємства після одержання дозволу органів внутрішніх справ проводять перевірку наявності грошових коштів та інших цінностей, що зберігаються в касі. Ця перевірка повинна бути проведена до початку касових операцій. Про наслідки перевірки складається акт у 4 примірниках, який підписується всіма особами, що брали участь у перевірці.Перший примірник акту передається в органи внутрішніх справ, другий - надсилається до страхової компанії, третій - надсилається до вищестоящої організації (у випадку її наявності), а четвертий - залишається у підприємства.

33. Касир у відповідності з діючим законодавством про матеріальну відповідальність робітників і службовців несе повну матеріальну відповідальність за збереження всіх прийнятих ним цінностей і за усяку шкоду, заподіяну підприємству як у результаті навмисних дій, так і в результаті недбалого або несумлінного ставлення до своїх обов'язків.

34. Після видання наказу (рішення, постанови) про призначення касира на роботу керівник підприємства зобов'язаний під розписку ознайомити касира з Порядком ведення касових операцій, після чого з касиром укладається договір про його повну індивідуальну матеріальну відповідальність.

35. Касиру забороняється передовіряти виконання дорученої йому роботи іншим особам.

36. На підприємствах, які мають одного касира, у разі необхідності тимчасової його заміни виконання обов'язків касира покладається на іншого працівника за письмовим наказом (рішенням, постановою) керівника підприємства. З цим працівником укладається договір, передбачений пунктом 34.

У разі раптового залишення касиром роботи (хвороба тощо) цінності, що знаходяться у нього під звітом, негайно перелічуються іншим касиром, якому вони передаються, у присутності керівника і головного бухгалтера підприємства або у присутності комісії з осіб, призначених керівником підприємства. Про результати переліку і передачі цінностей складається акт за підписами вказаних осіб.

37. На підприємствах, які мають велику кількість підрозділів або обслуговуються централізованими бухгалтеріями, оплата праці, виплати допомог через тимчасову непрацездатність, стипендій, пенсій і премій може проводитися за письмовим наказом (рішенням, постановою) керівника підприємства іншими, крім касирів, особами, з якими укладається договір, передбачений пунктом 34, і на яких поширюються всі права і обов'язки, встановлені цим Порядком для касирів. Видача і приймання грошових коштів такими особами здійснюється в приміщеннях касових пунктів, обладнаних у відповідності з розділом 4 додатку N 4.

Бухгалтери та інші працівники, які користуються правом підпису касових документів, не можуть виконувати обов'язки касирів.

У тому ж порядку обов'язки по здійсненню касових операцій покладаються на інших працівників підприємств, де за штатним розкладом не передбачена посада касира.

38. У строки, встановлені керівником підприємства, але не рідше одного разу на квартал, на кожному підприємстві проводиться раптова ревізія каси з повним полистним переліченням усіх грошей і перевіркою інших цінностей, що знаходяться в касі. Для проведення ревізії каси наказом керівника підприємства призначається комісія, яка складає акт. При виявленні ревізією недостачі або надлишку цінностей в касі в акті вказується сума недостачі або надлишку і обставини їх виникнення.

Зразкова форма акту інвентаризації наявності грошових коштів наведена в додатку N 5.

За умови автоматизованого ведення касової книги повинна проводитися перевірка правильності роботи програмних засобів обробки касових документів.

39. Вищестоящі організації при проведенні документальних ревізій на всіх підвідомчих підприємствах в обов'язковому порядку проводять ревізію каси і перевіряють додержання касової дисципліни. При проведенні ревізій особлива увага повинна приділятися питанню забезпечення схоронності грошей і цінностей.

В акціонерних, кооперативних, громадських та інших підприємствах, (у тому числі в колгоспах), де це передбачено їх статутом, такі ревізії проводяться ревізійними комісіями.

40. Особи, винні в систематичному порушенні касової дисципліни, притягуються до відповідальності у встановленому діючим законодавством порядку.

41. Відповідальність за додержання касової дисципліни покладається на керівників підприємств, головних бухгалтерів, керівників фінансових служб і касирів.

42. Цей Порядок ведення касових операцій у народному господарстві України охоплює сферу касової діяльності всіх підприємств, об'єднань, організацій, установ, незалежно від форми власності, крім установ банків, які здійснюють касове обслуговування клієнтів, і експлуатаційних підприємств Міністерства зв'язку України.

Правила ведення касових операцій в установах банків, які здійснюють касове обслуговування клієнтів, розробляється і затверджуються Національним банком України.

Правила ведення касових операцій на експлуатаційних підприємствах Міністерства зв'язку України затверджуються Національним банком України.

43. Установи банків у міру виникнення необхідності можуть проводити перевірки додержання підприємствами діючого Порядку ведення касових операцій.

Перевірка Порядку ведення касових операцій у бюджетних організаціях здійснюється відповідними фінансовими органами.

Органи внутрішніх справ у межах своєї компетенції перевіряють технічне укріплення кас і касових пунктів, забезпечення умов схоронності грошей і цінностей. Їх вказівки щодо усунення причин і умов, які сприяють здійсненню крадіжок, підлягають обов'язковому виконанню.

1. Платіжними є банківські білети Державного банку СРСР і білети Державної скарбниці СРСР (далі - банкноти), які не викликають сумнівів щодо їх справжності і зберегли повністю слова, які визначають їх вартість, зображення Герба СРСР, цифри на купоні і номери і не мають слідів навмисного пошкодження.

Всі державні, кооперативні, акціонерні, громадські та інші підприємства, об'єднання, організації і установи, незалежно від виду власності, зобов'язані без перешкод приймати до платежів і здавати в установи банків у складі грошової виручки також банкноти:

а) які мають проколи, надриви, потертості, плями, олівцеві і чорнильні написи;

б) розірвані і підклеєні, якщо окремі частини білета безумовно належать одному і тому ж білету;

в) залиті фарбуючою речовиною, які змінили власне забарвлення, обпалені і пропалені;

г) які не зберегли своєї повної величини.

2. Платіжними є металеві монети, які не викликають сумніву у їх справжності і зберегли, незалежно від характеру пошкоджень, свою повну величину, зображення на лицьовій стороні і найменування вартості монет.

3. Банкноти і металеві монети, які не відповідають вимогам пп.1 і 2, є неплатіжними.

1. Платіжними є купони багаторазового використання (далі - купони), які не викликають сумніву у їх справжності і зберегли повністю цифру і слова, що позначають їх вартість (наприклад, "купон" і "карбованець", слово "Україна") і не мають слідів навмисного пошкодження.

При розгляданні купона на світло чітко видно водяний знак типу "шеврон" - це рівномірно розташовані в шаховому порядку групи з чотирьох смуг. У купонах вартістю 100, 200, 500 і 1000 карбованців зразка 1992 року середина кола, розташованого на лицьові й стороні повинна завжди співпадати з серединою кола, розташованого на зворотній стороні.

Всі державні, кооперативні, акціонерні, громадські та інші підприємства, об'єднання, організації і установи, незалежно від виду власності, зобов'язані без перешкод приймати до платежів і здавати в установи банків у складі грошової виручки також купони:

а) які мають проколи, надриви, потертості, плями, олівцеві і чорнильні написи;

б) розірвані і підклеєні, якщо окремі частини купона безумовно належать одному і тому ж купону;

в) залиті фарбуючою речовиною, які змінили власне забарвлення, обпалені і пропалені;

г) які зберегли більше 50 процентів своєї повної величини.

3. Купони, які не відповідають вимогам п.1, є неплатіжними.

1. Керівникам підприємств при прийомі на роботу і призначенні на посади, пов'язані з веденням касових операцій, обслуговуванням засобів охоронно-пожежної сигналізації, охороною і транспортуванням грошових коштів, або при періодичному залученні осіб до вказаних вище робіт рекомендується звертатися до органів внутрішніх справ і медичних закладів для одержання даних про цих осіб, маючи на увазі, що до ведення касових операцій, обслуговування засобів охоронно-пожежної сигналізації, охорони і транспортування грошових коштів не допускаються особи, які:

- раніше притягалися до кримінальної відповідальності за навмисні злочини, судимість у яких не погашена або не знята у встановленому порядку;

- страждають хронічними психічними захворюваннями;

- систематично порушують громадський порядок;

- зловживають спиртними напоями або вживають наркотичні речовини без призначення лікаря.

2. Керівник підприємства повинен надати касиру охорону при транспортуванні грошових коштів і цінностей з установ банків або здачі в них і, у разі необхідності, - транспортний засіб.

При транспортуванні значних сум та в інших необхідних випадках супровід касирів здійснюється на договірній основі працівниками міліції підрозділів охорони при органах внутрішніх справ.

3. При транспортуванні грошових коштів касиру, супроводжуючим його особам і водію транспортного засобу забороняється:

- розголошувати маршрут руху і розмір суми грошових коштів і цінностей, що перевозяться;

- допускати в салон транспортного засобу осіб, які не призначені керівником підприємства для їх доставки;

- йти пішки, їхати попутним або громадським транспортом;

- відвідувати магазини, ринки та інші такі місця;

- виконувати якісь доручення і будь-яким іншим способом відволікатися від доставки грошей і цінностей за призначенням.

1. Для забезпечення надійного зберігання готівкових коштів і цінностей каса повинна відповідати таким вимогам.

1.1. Бути ізольованою від інших службових і допоміжних приміщень.

1.2. Розташуватися на проміжних поверхах багатоповерхових будинків. У двоповерхових будинках каси розміщуються на верхніх поверхах. В одноповерхових будинкам вікна кас обладнуються внутрішніми ставнями, металевими або дерев'яними, оббитими з двох боків листовим металом.

1.3. Мати капітальні стіни, міцні перекриття підлоги і стелі, надійні внутрішні стіни і перегородки.

1.4. Замикатися на двоє дверей:

а) зовнішні, що відкриваються назовні, дощаті, однопольні, які мають зсередини металевий ланцюжок, оглядове вічко, замикаються на два внутрішні врізні замки;

б) внутрішні, що відкриваються всередину, виготовлені у вигляді грат і замикаються на навісний замок у бік внутрішнього розміщення каси, а також мають металевий засов.

1.5. Обладнуватися спеціальним віконцем для проведення операцій з працівниками госпоргану або клієнтами. Віконце замикається зсередини на дерев'яні дверці, оббиті з двох боків листовим металом. З внутрішнього боку дверці замикаються на металеву накладку з надійним навісним замком.

1.6. Укріплюватися металевими гратами на віконних отворах між рамами або з внутрішнього боку приміщення, у теплопроводах, димоходах, вентиляційних каналах, тонкостінних перегородках і інших місцях каси, доступних для проникнення в неї зовні.

1.7. Мати сейф (металеву шафу) для зберігання грошей і цінностей, в обов'язковому порядку міцно прикріплену до будівельних конструкцій підлоги і стіни сталевими йоржами.

1.8. Мати не менше двох справних вогнегасників.

2. У касових приміщеннях.

2.1. Внутрішні стіни і перегородки повинні бути еквівалентні по міцності спареним гіпсобетонним панелям завтовшки 80 мм, кожна з прокладеними між ними сталевими гратами, або цегляній стінці завтовшки не менше 120 мм, армірованою металевою сіткою.

У будинках старої споруди припускаються некапітальні перегородки без пустот з дощок, підсилені з внутрішнього боку сталевими гратами.

2.2. Розмір касового віконця не повинен перевищувати 200х300 мм, а зовні воно укріплюється металевими гратами типу "Сонце, що сходить".

2.3. Двірна коробка виконується з сталевого кута. В раніш споруджених будівлях припускається збереження дерев'яних коробок, підсилених сталевим кутом. В усіх випадках вони міцно прикріплюються до стіни сталевими йоржами.

2.4. Зовнішні вхідні двері, ставні, дверці касового віконця і перегородки виготовляються з дощок завтовшки не менше 40 мм, які з двох боків оббиваються оцинкованою покрівельною сталлю з загином країв листа на їх внутрішню частину, виключаючи стиковку листів металу з лицьового боку. Металеві листи закріплюються до дощок цвяхами довжиною не менше 40 мм з кроком по периметру і діагоналям до 60 мм.

Зовнішні двері навішуються щільно, без щілин, на внутрішні петлі й обладнуються металевими накладками по всій довжині завширшки 40-60 мм і завтовшки не менше 5 мм, які закріплюються болтами діаметром 12-15 мм, з гайками в середину приміщення (кінці болтів з другого боку розклепуються).

Накладки замикаються на навісні надійні замки (на зовнішній стороні - амбарного типу) з наварними пластинами на дужці замка.

В приміщеннях міністерств, відомств та інших організацій, де охорону здійснюють озброєні працівники міліції і ВОСР, зовнішні двері кас металевими накладками можуть не обладнуватися (за погодженням з місцевими органами внутрішніх справ).

2.5. Всі грати виготовляються з сталевого прутка діаметром не менше 16 мм і з'єднуються за допомогою газоелектрозварювання в кожному перехресті, утворюючи чарунки розміром не більше 150х150 мм. Кінці прутків гратів замуровуються в стіну на глибину не менше 80 мм і заливаються бетоном.

2.6. Йоржі виготовляються із сталі діаметром не менше 16 мм і забиваються в будівельні конструкції на глибину не менше 150 мм.

2.7. Сталевий куток має розмір 30х40 мм і товщину не менше 5 мм. Ним по периметру обладнуються касове віконце, дверні коробки і всі інші отвори в стінах, підлозі і стелі, призначені для проходження інженерної мережі. Останні повинні мати діаметр не більше 200 мм.

3. Каси обладнуються охоронно-пожежною сигналізацією з урахуванням таких вимог.

3.1. Першим кордоном захищаються будівельні конструкції периметрів приміщень, віконні і дверні отвори, люки, вентиляційні канали, теплові введення, тонкостінні перегородки та інші елементи приміщень, доступні для проникнення зовні, в тому числі і ті з них, які обладнані сталевими гратами.

3.2. Другим кордоном за допомогою ультразвукових, оптикоелектронних, радіохвильових та інших сповісників охоронно-пожежної сигналізації, які виявляють переміщення порушників у контрольованому просторі, захищаються сейфи і металеві шафи для зберігання грошей і цінностей.

3.3. Охоронно-пожежна сигналізація виводиться на пульт централізованого нагляду підрозділів охорони при органах внутрішніх справ безпосередньо по абонентським телефонним лініям або з використанням апаратури їх ущільнення та по радіоканалу. Кожний кордон захисту підключається на окремий ключ пульту централізованого нагляду, на одному з них повинні застосовуватись приймально-контрольні прилади, сповісники, які забезпечують контроль шлейфів сигналізації при відключенні електроенергії.

3.4. При відсутності технічної можливості охоронно-пожежна сигналізація виводиться на пульт відомчої охорони, концентратори малої ємкості, автономні приймально-контрольні прилади з обов'язковою установкою звукових, світлових сповісників та забезпечення реагування черговим персоналом або працівниками охорони. Дозволяється встановлювати приймально-контрольні прилади у сторожа-надомника або іншої особи, з якою укладено письмовий договір про охорону каси. Місця чергування всіх цих осіб повинні бути забезпечені засобами радіо- або телефонного зв'язку з міськрайорганом внутрішніх справ.

3.5. Охоронно-пожежна сигналізація і освітлення каси монтуються окремо і одержують електроживлення з різних джерел. Усі види проводки мають бути схованими. У виняткових випадках допускається прокладання шлейфів у металевих трубах зсередини приміщення по залізобетонних або бетонних будівельних конструкціях.

3.6. Система охоронно-пожежної сигналізації повинна відповідати вимогам діючого СНІПУ "Пожежна автоматика будинків і споруд" і відомчим перелікам об'єктів, що підлягають обладнанню охоронно-пожежною сигналізацією, і постійно перебувати в працездатному стані.

Головні (центральні) каси, а також інші приміщення, де протягом робочого дня здійснюються операції з значними сумами грошових коштів, обладнуються тривожною сигналізацією для транслювання, у випадку розбійного нападу, сигналів тривоги в чергові частини або пункти централізованого спостереження органів внутрішніх справ (за відповідну плату).

3.7. У всіх видах кас виключається подача струму на освітлення, розетки та інші виведення електроживлення з тим, щоб не дати можливості злочинцям використовувати для злому металевих сховищ електродрилі, кутошліфувальні машинки та інші засоби. Включення електроживлення каси з початком робочого дня проводиться тільки з пульту відомчої охорони, посту сторожової охорони, кабінету керівництва госпоргану та інших ізольованих від каси приміщень.

3.8. Каси, що приймаються на обслуговування підрозділами охорони при органах внутрішніх справ, можуть додатково обладнуватися засобами захисту за вказівками керівництва цих підрозділів.

3.9. Пожежні сповісники повинні включатися в самостійні шлейфи з метою забезпечення їх цілодобового функціонування.

Працівники підприємств, організацій, які здійснюють касові операції, а також особовий склад підрозділів охорони, сторожі-надомники повинні бути навчені правилам безпеки та діям у випадку виникнення пожежі.

4. Порядок обладнання касових пунктів.

4.1. На підприємствах, де видача заробітної плати та інші платежі здійснюються іншими, крім касирів, особами, по місцях ведення ними касових операцій з метою забезпечення схоронності грошей і цінностей обладнуються касові пункти.

4.2. Касовим пунктом називається спеціальне службове приміщення з міцно прикріпленою до будівельних конструкцій підлоги і стіни металевою шафою або дисекційним ящиком. Двері в них зсередини обладнуються міцними запорами, металевим ланцюжком і оглядовим вічком, а вікна, люки, лази та інші місця захищаються металевими гратами встановленої конструкції.

4.3. Видача грошей у касових пунктах проводиться тільки через спеціальне віконце, обладнане у відповідності з вимогами, встановленими для всіх кас.

4.4. Залишати грошові кошти і цінні папери в касових пунктах у неробочий час категорично забороняється. До закінчення робочого дня всі гроші і цінності під надійною охороною повинні бути здані в головну (центральну) касу госпоргану.

4.5. Аналогічні касові пункти обладнуються на підприємствах торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування та в інших організаціях, денна виручка в яких інкасується або здається в кредитні установи або установи зв'язку, а встановлений лімітний залишок не перевищує 3000 крб. У випадках перевищення розміру вказаної суми при накопиченні виручки для видачі заробітної плати та інших платежів в організації обладнується каса у відповідності з викладеними вище вимогами.