Про порядок застосування частини четвертої статті 159 Цивільного кодексу України та статті 42 Закону України "Про господарські товариства" при вирішенні питання про правомочність рішення загальних зборів акціонерів про реорганізацію акціонерного товариства

Відповідно до пункту 23 частини другої статті 7 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку роз'яснює порядок застосування частини четвертої статті 159 Цивільного кодексу України та статті 42 Закону України "Про господарські товариства" при вирішенні питання про правомочність рішення загальних зборів акціонерів про реорганізацію акціонерного товариства.

Відносини, що виникають у зв'язку з припиненням діяльності господарського товариства, регулюються Цивільним та Господарським кодексами України та Законом України "Про господарські товариства".

Відповідно до статті 19 Закону України "Про господарські товариства" припинення діяльності товариства відбувається шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) або ліквідації.

Тобто, Закон України "Про господарські товариства" передбачає два шляхи припинення товариства: реорганізацію, до якої відносяться злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення, та ліквідацію.

Відповідно до статті 59 Господарського кодексу України припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.

У разі злиття суб'єктів господарювання усі майнові права та обов'язки кожного з них переходять до суб'єкта господарювання, що утворений внаслідок злиття.

У разі приєднання одного або кількох суб'єктів господарювання до іншого суб'єкта господарювання до цього останнього переходять усі майнові права та обов'язки приєднаних суб'єктів господарювання.

У разі поділу суб'єкта господарювання усі його майнові права і обов'язки переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частках до кожного з нових суб'єктів господарювання, що утворені внаслідок цього поділу. У разі виділення одного або кількох нових суб'єктів господарювання до кожного з них переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частках майнові права і обов'язки реорганізованого суб'єкта.

У разі перетворення одного суб'єкта господарювання в інший до новоутвореного суб'єкта господарювання переходять усі майнові права і обов'язки попереднього суб'єкта господарювання.

Тобто, Господарський кодекс України, подібно до Закону України "Про господарські товариства", передбачає два шляхи припинення товариства: реорганізацію та ліквідацію, однак виділяє не п'ять, а чотири способи реорганізації: злиття, приєднання, поділ, перетворення.

У Цивільному кодексі України (стаття 104) визначено, що юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.

Тобто, на відміну від Господарського кодексу та Закону України "Про господарські товариства", Цивільний кодекс України визначає, що шляхами припинення юридичної особи є передання цією юридичною особою всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам або її ліквідація.

В свою чергу, передання юридичною особою всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам може відбуватися в результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення.

Перехід майна, прав та обов'язків юридичної особи (або їх частини) до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб здійснюється, як слідує із частини другої статті 107 Цивільного кодексу, за передавальним актом (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчим балансом (у разі поділу).

Крім того, Цивільний кодекс передбачає ще один спосіб переходу за розподільчим балансом частини майна, прав та обов'язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб - виділ (стаття 109 Цивільного кодексу), до якого застосовуються за аналогією положення частин першої, другої та четвертої статті 105 ("Обов'язки особи, що прийняла рішення про припинення юридичної особи") та положення статей 106 ("Злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи") і 107 ("Порядок припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу та перетворення") Цивільного кодексу.

Оскільки злиття, приєднання, поділ, перетворення та виділення (виділ) віднесені Господарським кодексом та Законом України "Про господарські товариства" до видів (способів, шляхів) реорганізації, враховуючи ідентичність положень частин другої - п'ятої статті 59 Господарського кодексу про перехід у разі злиття, приєднання, поділу або перетворення майнових прав і обов'язків попереднього суб'єкта господарювання до нового або кількох нових суб'єктів господарювання положенням статей 104, 106, 107, 108 Цивільного кодексу, реорганізація (за Господарським кодексом та Законом України "Про господарські товариства") та передання юридичною особою всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (за Цивільним кодексом) є одним і тим же за своїм змістом способом припинення юридичної особи, тобто ці поняття є тотожними.

Згідно частини четвертої статті 159 Цивільного кодексу України приймаються більшістю не менш як у 3/4 голосів акціонерів, які беруть участь у загальних зборах акціонерів, рішення загальних зборів акціонерів щодо ліквідації товариства.

Статтею 42 Закону України "Про господарські товариства" встановлено, що з питання прийняття рішення про припинення діяльності акціонерного товариства рішення загальних зборів акціонерів приймаються більшістю у 3/4 голосів акціонерів, які беруть участь у зборах.

Закон України "Про господарські товариства" є спеціальним законом, що визначає поняття і види господарських товариств, правила їх створення, діяльності, а також права і обов'язки їх учасників та засновників. Як спеціальний закон, Закон України "Про господарські товариства", враховуючи норму Цивільного кодексу щодо прийняття рішення про ліквідацію акціонерного товариства більшістю не менш як у 3/4 голосів акціонерів, які беруть участь у зборах, одночасно доповнює її вимогою про прийняття більшістю у 3/4 голосів акціонерів, які беруть участь у зборах, також рішення про реорганізацію акціонерного товариства.

Враховуючи зазначене, при вирішенні питання про правомочність рішень загальних зборів акціонерів використовуються норми Закону України "Про господарські товариства".