Щодо порядку списання кредиторської заборгованості за зобов’язаннями, щодо яких минув строк позовної давності та оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток за такими операціями

Головне управління ДФС у м. Києві розглянуло лист "" про надання податкового роз’яснення щодо порядку списання кредиторської заборгованості за зобов’язаннями, щодо яких минув строк позовної давності та оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток за такими операціями, та в межах своїх повноважень повідомляє наступне.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – Кодекс) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст. 193 Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв’язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Товари/послуги, які отримані платником податку на додану вартість та не оплачені протягом терміну позовної давності, вважаються безоплатно отриманими, оскільки відсутній факт їх придбання, як це передбачено у п. 198.3 ст. 198 Кодексу, а тому право на податковий кредит щодо таких товарів/послуг у платника податку відсутнє.

При цьому у розумінні п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Кодексу сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності, є безповоротною фінансовою допомогою.

Враховуючи викладене, якщо платник податку при придбанні товарів/послуг на підставі отриманої податкової накладної сформував податковий кредит, але такі товари/послуги не були оплачені протягом терміну позовної давності, то в податковому періоді, в якому відбувається списання кредиторської заборгованості, платнику податку необхідно відкоригувати суму податкового кредиту. При цьому коригування податкового кредиту у вказаному випадку здійснюється на підставі бухгалтерської довідки.

Аналогічна позиція міститься в листі ДФС України від 05.10.2015 № 21062/6/99-99-19-03-02-15.

Відповідно до п.п. 5 п. 4 розд. V Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 № 966 із змінами і доповненнями, коригування податкового кредиту у разі списання кредиторської заборгованості відображається у рядку 16.1 розділу ІІ податкової декларації з ПДВ з обов’язковим поданням додатка 1 до декларації.

Згідно з формою додатка 1 коригування податкового кредиту відображаються у таблиці 2 та/або таблиці 3 в залежності від того до якого рядка декларації був включений податковий кредит при отриманні товарів/послуг. При цьому, в колонці 6 таблиці 2 та/або таблиці 3 додатка 1 зазначається дата складення бухгалтерської довідки, в колонці 7 - БО, а в колонці 8 - підстава для коригування податкового кредиту "Списання кредиторської заборгованості". Інші колонки таблиць 2 і 3 додатка 1 заповнюються в загальному порядку.

Підпунктом 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу визначено, що об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Нормами Кодексу не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на суму доходів, пов’язаних із списанням кредиторської заборгованості по операціям, щодо яких минув строк позовної давності.

Тобто, зазначені операції визначаються відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (п. 3 ст. 6 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV).

Зокрема, методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та її розкриття у фінансовій звітності регулюються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 15 "Доходи", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290 із змінами і доповненнями.

Слід зазначити, що ст. 36 Кодексу встановлено, що платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати відповідність проведення ними операцій.

Натомість, оцінка правомірності відображення в податковому обліку господарських операцій може бути здійснена лише в межах податкової перевірки у відповідності до вимог Кодексу.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.