ГОЛОВНЕ КОНТРОЛЬНО-РЕВІЗІЙНЕ УПРАВЛІННЯ УКРАЇНИ
Л И С Т
| 09.06.2010 N 02-14/645 |
Головне контрольно-ревізійне управління України розглянуло лист редакції газети <...> та повідомляє, що ГоловКРУ не наділене повноваженнями щодо надання роз'яснень законодавства.
Разом з тим, ГоловКРУ висловлює свою думку стосовно окремих питань із застосування Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.96 р. N 116 (далі - Порядок).
1. Питання. Які показники мають застосовувати бюджетні установи як балансову вартість (Бв) та амортвідрахування, враховуючи, що балансова вартість необоротних активів - це вартість визначена за вирахуванням нарахованого зносу (згідно з п. 1.5 Інструкції з бухгалтерського обліку необоротних активів бюджетних установ, затвердженої наказом Державного казначейства України від 17.07.2000 р. N 64) ?
Відповідь.
Згідно із пунктом 1.5 Інструкції з бухгалтерського обліку необоротних активів бюджетних установ, затвердженої наказом Державного казначейства України від 17.07.2000 р. N 64 (далі - Інструкція N 64), балансова (залишкова) вартість необоротних активів - це первісна вартість за вирахуванням суми нарахованого зносу.
Тобто є нелогічним при розрахунку суми збитків за встановленою в Порядку N 116 формулою застосовувати показник Бв (балансова вартість на момент встановлення факту розкрадання, нестачі) в значенні залишкової вартості, так як в такому випадку буде двічі вираховано знос.
Вважаємо, що показник Бв необхідно розуміти як первісна вартість за балансом, а показник (Бв - А), де А - нарахований знос, як балансова (залишкова) вартість.
2. Питання. Чи мають бюджетні установи застосовувати показники Вп (фактичні витрати підприємства для відновлення (у гривнях)) та Вр (фактична вартість робіт з відновлення (витрати на доставку матеріалів і усунення пошкоджень (у гривнях)). У яких випадках застосовуються показники Вп та Вр?
Відповідь.
В Порядку N 116передбачено, що показники Вп та Вр застосовуються для визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей та відповідних витрат, необхідних для відновлення пошкоджених або придбання нових матеріальних цінностей на безперервно діючих підприємствах, в установах і організаціях, де таке відновлення необхідне для подальшого продовження роботи.
Відповідно до статті 69 Кодексу законів про працю України безперервно діючі підприємства, установи та організації - це такі, в яких зупинення роботи неможливе з виробничо-технічних умов або через необхідність безперервного обслуговування населення.
Таким чином, якщо бюджетна установа відповідає вищезазначеним критеріям безперервно діючої установи, то при розрахунку розміру збитків необхідно застосовувати показники Вп (фактичні витрати підприємства для відновлення пошкоджених або придбання нових матеріальних цінностей) та Вр (фактична вартість робіт з відновлення (витрати на доставку матеріалів і усунення пошкоджень).
З метою повноти відшкодування завданих державі збитків, для безперервно діючих бюджетних установ показники Вп та Вр потрібно застосовувати у всіх випадках розрахунку розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей.
3. Питання. Як обчислити суму збитків, якщо в бюджетній установі виявлено нестачу об'єкта необоротних активів з нульовою балансовою вартістю?
Відповідь.
Облік об'єктів необоротних активів за нульовою балансовою вартістю є порушенням вимог Інструкції N 64.
Відповідно до пункту 1.10 Інструкції наказом керівника установи щорічно призначається постійно діюча комісія, яка діє протягом року та здійснює переоцінку кожної окремої одиниці необоротних активів і встановлює нові ціни. Якщо залишкова вартість об'єкта необоротних активів дорівнює нулю, то його переоцінена залишкова вартість додається до його первісної (переоціненої) вартості без зміни суми зносу об'єкта.
Згідно з пунктом 1.4 Інструкції з інвентаризації матеріальних цінностей, розрахунків та інших статей балансу бюджетних установ, затвердженої наказом Державного казначейства України від 30.10.98 р. N 90, одним із основних завдань інвентаризації є перевірка реальної вартості обліковуваних на балансі матеріальних цінностей.
Таким чином, у разі виявлення при проведенні інвентаризації необоротних активів, що рахуються в обліку за нульовою вартістю, необхідно, щоб постійно діюча комісія провела їх переоцінку. Відомості про зміни первісної вартості та суми зносу необоротних активів заносяться до регістрів їх аналітичного обліку. При встановленні цін на однотипні предмети вони (ціни) у межах одного головного розпорядника бюджетних коштів повинні бути однаковими.
Відповідальність за організацію роботи комісії покладається на керівника установи, а за об'єктивність визначення реальної вартості активів - на керівника і голову комісії.
Бухгалтерією при складанні порівняльної відомості результатів інвентаризації нестача визначається за переоціненою вартістю необоротних активів, тобто за ціною на однотипні предмети. Розмір збитків обчислюється відповідно до вимог Порядку N 116.
У разі, якщо в порушення вимог Інструкції N 64 переоцінку необоротних активів не проведено, то враховуючи, що показник Бв логічніше розуміти як первісна вартість за балансом, сума збитків буде визначатись із розрахунку вартості нематеріального активу у розмірі, не меншому 50 відсотків його первісної вартості за формулою, визначеною у Порядку N 116.
4. Питання. Який коефіцієнт (5 чи 50) застосовувати при обчисленні суми збитків, пов'язаних із псуванням (нестачею) таких документів суворого обліку, як лікарняні листки тимчасової непрацездатності?
Відповідь.
При розрахунку розміру суми збитків, пов'язаних із псуванням (нестачею) таких документів суворого обліку, як листки тимчасової непрацездатності, необхідно застосовувати коефіцієнт 50 (до вартості придбання бланків) як до документів суворого обліку, на яких не зазначена номінальна вартість або вартість яких не встановлена законодавством.
| Заступник Голови | О.Чечуліна |