ГУ ДФС у м. Києві
Лист
15.07.2016 № 16051/10/26-15-12-01-18 |
Щодо не відображення в системі електронного адміністрування розрахунку коригування до податкової накладної, складеної до 01 липня 2015 року
ГУ ДФС у м. Києві розглянуло лист ТОВ "" щодо не відображення в системі електронного адміністрування розрахунку коригування до податкової накладної, складеної до 01 липня 2015 року і в межах своїх повноважень повідомляє
У зв'язку з прийняттям Закону України від 16 липня 2015 року N 643-VII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість" (далі - Закон N 643), який набрав чинності 29.07.2015, внесено низку змін до порядку обрахунку показників формули, визначеної пунктом 200 1.3 статті 200 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – Кодекс), зокрема передбачено, що формула (всі її складові), яка визначає реєстраційну суму, на початок третього робочого дня після набрання чинності Законом N 643 "обнуляється", за винятком окремих складових вказаної формули (сума податку за виданими і отриманими податковими накладними та сума податку за митними деклараціями, аркушами коригування і додатковими деклараціями), що були сформовані починаючи з 01.07.2015.
Після цього реєстраційну суму платників податку автоматично збільшено на:
суми середньомісячного розміру сум податку, задекларованих платником до сплати до бюджету та погашених або розстрочених за останні 12 звітних місяців / 4 квартали (т. з. "овердрафт");
суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на додану вартість (переплата) станом на 01.07.2015;
суми залишку коштів на рахунку платника у системі електронного адміністрування податку на додану вартість за вирахуванням сум, заявлених платником у складі податкової звітності з податку за звітний (податковий) період за червень 2015 року до перерахування з електронного рахунку до бюджету в рахунок сплати податкових зобов'язань з податку та/або на поточний рахунок платника відповідно до пункту 200 1.6 статті 200-1 Кодексу;
суми від'ємного значення, непогашеного станом на 01.07.2015 та задекларованого платником у рядках 24 та 31 податкової декларації з ПДВ за червень / II квартал 2015 року.
Крім цього, пунктом 9 Порядку електронного адміністрування ПДВ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року N 569 (далі - Порядок N 569), платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі на суму податку (СумНакл), обчислену за такою формулою:
СумНакл = СумНаклОтр + СумМитн + СумПопРах + СумОвердрафт - СумНаклВид - СумВідшкод - СумПеревищ,
де:
СумНаклВид - загальна сума податку за виданими платником податку податковими накладними та розрахунками коригування, зареєстрованими у Реєстрі, яка визначається на підставі даних таких податкових накладних за операціями, дата виникнення податкових зобов'язань за якими припадає на податковий період починаючи з 1 липня 2015 р., а також розрахунків коригування, складених починаючи з 1 липня 2015 р. та зареєстрованих в Реєстрі, до податкових накладних, складених до 1 липня 2015 р., що підлягали наданню покупцям - платникам податку;
Крім того, відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 Кодексу під час обрахунку реєстраційної суми також використовуються розрахунки коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року та зареєстровані в ЄРПН, до податкових накладних, складених до 1 липня 2015 року, що підлягали наданню покупцям - платникам податку.
Відповідно до інформаційних баз даних ДФС України, підприємством ТОВ " " складено розрахунок коригування від **.06.2015р. № ** до податкової накладної, складеної до 01 липня 2015 року, на суму ПДВ – 4 050 000,0 грн.
Таким чином, розрахунок коригування, що складений до 01 липня 2015 року та зареєстрований в Єдиному реєстрі податкових накладних, не бере участі в обрахунку формули та не впливає на збільшення суми податку, на яку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі (СумНакл).
Відповідно до пункту 200-1.6 статті 200-1 Кодексу, у разі, якщо на дату подання податкової декларації з податку сума коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до поданої декларації, платник податку має право подати до контролюючого органу у складі такої податкової декларації заяву, відповідно до якої такі кошти підлягають перерахуванню:
а) або до бюджету в рахунок сплати податкових зобов'язань з податку;
б) або на поточний рахунок такого платника податку, реквізити якого платник зазначає в заяві, у сумі залишку коштів, що перевищує суму податкового боргу з податку та суму узгоджених податкових зобов'язань з податку.
При цьому, перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної у виданих податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, над сумою податкових зобов'язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість у цьому звітному періоді (п. 200-1.5 ст. 200-1 Кодексу).
Крім цього, на суму податку, що відповідно до поданої заяви підлягає перерахуванню до бюджету або на поточний рахунок платника, на момент подання заяви зменшується значення суми податку, визначеної пункту 200-1.3 статті 200-1 Кодексу, шляхом зменшення на таку суму показника загальної суми поповнення рахунку в системі електронного адміністрування податку (далі - СЕА) з поточного рахунку платника (СумПопРах).
Відповідно до пункту 200-1.7 статті 200-1 Кодексу, кошти, зараховані на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, є коштами, які використовуються виключно у цілях, визначених пунктом 200-1.5 статті 200-1 та пунктом 200-1.6 статті 200-1 Кодексу, а також для погашення податкового боргу з податку на додану вартість.
Слід зазначити, що ст. 36 Кодексу встановлено, що платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати відповідність проведення ними операцій.
Оцінка правомірності відображення в податковому обліку господарських операцій може бути здійснена лише в межах податкової перевірки у відповідності до вимог Кодексу.
Згідно із статтею 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
Звертаємо увагу, що листи ГУ ДФС у м. Києві не є нормативно-правовими актами, а мають лише інформаційний характер і не встановлюють правових норм та діють до набрання чинності нормативно-правових актів, що змінюють відповідні правовідносини.
Заступник начальника | Е.М. Пруднікова |