Щодо прийняття Закону України "Про внесення змін до Митного кодексу України та інших законодавчих актів України" в частині транзитних вантажних перевезень залізничним транспортом

Державна адміністрація залізничного транспорту України висловлює занепокоєння з приводу прийняття Верховною Радою України 13.03.2012 Закону України "Про внесення змін до Митного кодексу України та інших законодавчих актів України" , положення статті 305 якого в разі його підписання Президентом України практично знищать транзитний потенціал України та призведуть до втрати значних фінансових надходжень до бюджету країни від транзитних вантажних перевезень, зокрема залізничним транспортом, оскільки саме на цей вид транспорту припадає до 85 відсотків усього транзитного вантажопотоку держави.

Застосувавши своє право вето на прийнятий Верховною Радою України 3 листопада 2011 року Митний кодекс України (далі - Кодекс), Президент України повернув його до Верховної Ради України для повторного розгляду, зауваживши, що він не може бути підписаний, оскільки порушує взяті Україною міжнародні зобов'язання, зокрема в рамках СОТ. У своїх пропозиціях Президент України наголосив на необхідності утриматися від запровадження в новому Кодексі положення щодо забезпечення сплати митних платежів під час переміщення територією України товарів (крім підакцизних) прохідним та внутрішнім транзитом (частина друга статті 305).

Проте народними депутатами України - членами Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики ця пропозиція була проігнорована та врахована лише "редакційно", а не по суті.

Такі дії призведуть до зменшення обсягів перевезень транзитних вантажів залізничним транспортом у зв'язку зі збільшенням вартості перевезення (від 0,4 до 2 доларів США за одну тонну) та остаточної втрати Україною іміджу транзитної держави.

Сьогодні транзитні перевезення територією України стають невигідними, незважаючи на те, що розвиток транзитного потенціалу не потребує від держави жодних витрат і може забезпечуватися шляхом прийняття прозорого законодавства, яке б відповідало нормам міжнародного права в частині спрощення та сприяння транзиту.

Крім цього, це суперечить відповідним національним і міжнародним нормам права та є безпрецедентним випадком у практиці як національної, так і міжнародної законодавчої діяльності.

Статтею 3 Закону України "Про транзит вантажів" передбачено, що свобода транзиту вантажів забезпечується шляхом відсутності необґрунтованих затримок і обмежень, у тому числі стосовно засобів транзиту, та звільнення від сплати будь-яких інших платежів, крім єдиного збору, що справляється у пунктах пропуску через державний кордон України.

Крім того, відповідно до частини другої статті V Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ 1947) транзитний рух не повинен зазнавати будь-яких непотрібних затримок чи обмежень і повинен бути звільнений від мит та від усіх транзитних мит чи інших зборів, що накладаються стосовно транзиту, за винятком зборів за транспортування чи зборів, що відповідають адміністративним витратам, які спричиняються транзитом, чи відповідають вартості наданих послуг.

Виходячи з вищевикладеного, просимо підтримати позицію Укрзалізниці та звернутися до Президента України з проханням повторно застосувати право вето щодо Кодексу з метою встановлення такого порядку, згідно з яким надання митним органам забезпечення сплати митних платежів було б обов'язковим у разі ввезення виключно підакцизних товарів на митну територію України та їх переміщення територією України прохідним і внутрішнім транзитом.