• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Рекомендації щодо проведення першого уроку в загальноосвітніх навчальних закладах України на тему: "Життя людини - найвища цінність"

Міністерство освіти і науки України | Лист від 26.07.2004 № 1/9-393
Реквізити
  • Видавник: Міністерство освіти і науки України
  • Тип: Лист
  • Дата: 26.07.2004
  • Номер: 1/9-393
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Міністерство освіти і науки України
  • Тип: Лист
  • Дата: 26.07.2004
  • Номер: 1/9-393
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Л И С Т
26.07.2004 N 1/9-393
Міністерству освіти і науки
Автономної Республіки Крим,
управлінням освіти і науки
обласних, Київської
та Севастопольської міських
державних адміністрацій
Рекомендації щодо проведення першого уроку в загальноосвітніх навчальних закладах України на тему: "Життя людини - найвища цінність"
Новий 2004 - 2005 навчальний рік у загальноосвітніх навчальних закладах України розпочнеться першим уроком, який рекомендується провести на тему "Життя людини - найвища цінність".
Головною метою уроку є:
- формування усвідомленого розуміння поняття "життя", його унікальності, цінності, значущості для кожної особистості;
- ознайомлення учнів з нормативно-правовими документами з питань соціально-правового захисту дітей (Конституцією України, Конвенцією ООН про права дитини, Законом України "Про охорону дитинства", національними програмами "Діти України", "Українська родина", підсумковим документом Спеціальної сесії Генеральної Асамблеї ООН в інтересах дітей, іншими законодавчими та нормативними актами);
- спонукання учнів до роздумів над важливими життєвими проблемами, формування високих морально-етичних ідеалів та духовних цінностей;
- ставлення до власного життя та життя інших людей як до найвищої цінності, формування почуття особистої гідності;
- збагачення досвіду моральної поведінки, розвиток емоційної чутливості;
- утвердження у поведінці дітей позитивних якостей особистості, формування навичок протидії шкідливим звичкам, уміння позитивно розв'язувати конфліктні ситуації, виходити з них.
Урок варто розпочати з інформаційного філософсько-світоглядного матеріалу про сучасні погляди на розвиток Всесвіту, цивілізації та роль людини в ньому, про частку людського життя порівняно з "життям" цивілізації, про тривалість людського життя.
На уроці у формі, доступній для розуміння учнями різних вікових груп, учитель повинен довести, що кожна людина є унікальною, неповторною і незвичайною особистістю; що життя людини неповторне, воно дається лише один раз і в цьому його цінність. У ході уроку необхідно створити ситуацію мисленнєвої діяльності, за якої учні осмислюють своє право на життя; визначають сутність дбайливого ставлення до власного життя, до життя однолітків, близьких і рідних людей, старшого покоління; усвідомлюють необхідність наполегливої праці, самовдосконалення для досягнення поставленої мети.
Радимо розпочати урок вступним словом учителя про цінність життя кожної людини, зазначивши, що з античних часів людство користується правилом, сформульованим давньогрецьким філософом Протагором: "Людина є мірилом усіх речей", а цінність людського життя є найвищою суспільною цінністю. Епіграфом може слугувати поезія видатного українського поета Василя Симоненка "Ти знаєш, що ти - людина".
Необхідно, щоб учні усвідомили, що людина є частиною народу, держави, суспільства в цілому. І, як суспільна істота, вона має свої права й обов'язки.
Основним правом людини є право на життя. Це одне з найважливіших і найвагоміших прав, яке сприяє здійсненню всіх інших прав і свобод. Це право, яке не може оновлюватися чи відбиратися. Тому захист права на життя належить до найцінніших пріоритетів людської цивілізації.
Враховуючи вікові особливості учнів, учитель визначає правові засади піклування держави про охорону життя, здоров'я громадян, що передбачені Конституцією України, де визначено, що найвищою соціальною цінністю є людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека. У статті 27 Основного Закону України зазначено: "Кожна людина має невід'ємне право на життя. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов'язок держави - захищати життя людини. Кожен має право захищати своє життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань". Невід'ємне право дитини на життя визнано також міжнародними документами, серед яких - Конвенція ООН про права дитини. Положення цих та деяких інших документів відображено в Законі України "Про охорону дитинства", у Національній програмі "Діти України", Національній доктрині розвитку освіти, затвердженій Указом Президента України.
Кожен повинен керуватися положеннями цих документів, адже їх порушення, як свідчить історія, приводить до тяжких невиправних наслідків.
Добре відомо, що найважчою і найбільш трагічною для українського народу була перша половина XX століття. Саме тоді відбулися дві найжорстокіші світові війни, які кривавим смерчем пронеслися українськими землями і забрали життя близько 12 мільйонів її жителів. Мільйони людей стали жертвами штучно створених голодоморів, масових репресій, насильного вивезення до Сибіру. Життя людини у той страшний час не вартувало нічого. За жменю зібраних колосків, за п'ять хвилин запізнення на роботу, за необережно сказане слово, за відмову донести на свого ближнього людину, нерідко без суду й слідства, позбавляли волі і навіть життя.
Минуле століття принесло на землі України й іншу трагедію - Другу світову війну, яка для нашого народу назавжди стала Великою Вітчизняною. Не згасає пам'ять про тих, хто, не вагаючись, віддав своє життя в ім'я свободи і незалежності. Найвищим виявом гуманізму є жертовність в ім'я інших людей. Тут варто запропонувати учням пригадати імена односельчан, земляків, які загинули на фронтах Другої світової війни, пішли з життя молодими. Вони були романтиками, закоханими у рідну землю, у життя. Вони мріяли про майбутнє, молодість кликала їх у незвідане. Але прийшла біда - і з почуттям відповідальності за долю держави, відчуттям особистої причетності до долі народу вони ступили у безсмертя.
Ведучи мову про велику любов і повагу до інших людей, про героїзм і самопожертву в ім'я держави та її народу, не можна обійти увагою гіркі сторінки сучасної історії України, пов'язані з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС. Важливо, щоб сьогоднішні учні пам'ятали імена перших пожежників, які закрили своїми тілами понівечений вибухом реактор, врятувавши світ від загибелі. Пізніше тисячі людей із різних куточків Землі взяли участь у ліквідації наслідків аварії: вони не думали про себе, не вагалися, хоча у них був вибір - рятувати себе чи рятувати інших. Вони обрали порятунок планети, адже розуміли: перемогти стихію - значить врятувати життя на Землі.
Ці жорстокі уроки історії не можна забути. На першому уроці вчитель повинен провести зв'язок між тими, хто пережив лихоліття війни, хто віддав молоде життя за сьогоднішній мирний день, - і сучасними учнями - громадянами незалежної України. Важливо пробудити у вихованців почуття гордості за своїх попередників, що ціною власного життя подарували нам радість сьогодення; сформувати прагнення наслідувати тих, хто зберіг мир.
Кожен має зробити висновки, навчитися цінувати неповторність людського життя. Це вміння починається з усвідомлення цінності свого власного життя та здоров'я. Адже саме здоров'я є одним із джерел щастя, радості та повноцінного життя. Тому ставитися до нього потрібно дбайливо і по-розумному. На жаль, нині сучасна молодь недбало ставиться до свого здоров'я, поширюються шкідливі звички, які призводять до серйозних порушень фізичного та психічного стану. У доступній формі потрібно пояснити учням шкідливість вживання тютюну, наркотиків, алкоголю, психотропних та інших речовин, їх негативний вплив на спадковість людини. Кожна людина повинна усвідомлювати важливість дбайливого ставлення до свого здоров'я та здоров'я інших людей, дотримання правил безпеки життєдіяльності, адже нинішній молоді розбудовувати й утверджувати незалежну Україну, виводити її до рівня високорозвинутих країн світу.
Не менш важливою проблемою збереження життя людини є дбайливе ставлення до навколишнього світу. Учні повинні усвідомити: людина є частиною Природи і вижити людство може лише за умови, якщо кожний член суспільства у будь-якому куточку планети дбатиме про збереження й захист природи, піклуючись про власне життєзабезпечення, дбаючи про майбутні покоління. Для кожної людини законом мають стати етичні правила поводження на Землі, виголошені відомим німецьким філософом та екологом Е.Калленбахом:
- люби й шануй Землю, яка благословляє життя й управляє ним;
- вважай кожний твій день на Землі священним і святкуй зміну пір року;
- не вважай себе вищим за інші живі істоти й не поводься так, щоб вони зникали;
- будь вдячним тваринам і рослинам за їжу, яку вони тобі дають;
- не занапащай і не забруднюй багатств Землі зброєю війни;
- не ганяйся за прибутками від багатств Землі, а намагайся відновлювати її виснажені сили;
- не приховуй від себе й від інших наслідки твоєї діяльності на Землі;
- не обкрадай майбутні покоління, виснажуючи й забруднюючи землю;
- споживай дари Землі помірно, бо всі її мешканці мають рівні права на її багатство.
Потрібно також зауважити, що світ у третьому тисячолітті складний, суперечливий та різноманітний. Це час глобальних змін, коли переосмислюється більшість духовних, етичних, моральних понять. І людині важливо не лише вижити в цьому світі, а й знати, для чого вона в ньому є, які її перспективи. Вона не може і не повинна розглядати себе як істоту, що живе одним днем.
Питання про сенс життя хвилює кожного, адже воно випливає із природи самої людини. Кожен має усвідомити цінність життя, цінність кожної його миті, знайти своє місце і призначення, адже, на жаль, чимало людей даремно розтрачують життя, живуть так, нібито у них попереду безмежна вічність: для них нічого не варто згайнувати годину чи день. Так втрачаються роки, знічевлюється життя.
Для підсилення цієї думки доцільно навести рядки з поезії відомої української поетеси Ліни Костенко "Нехай підождуть невідкладні справи", якими вона застерігає від марнотратства, пропонує вирватись із щоденної круговерті життя, зупинитися на мить і замислитися над сенсом людського буття.
Форми і методи проведення першого уроку в початковій школі можуть бути різноманітними, як традиційними, так і нетрадиційними (бесіда, урок-гра, урок-мандрівка, урок-свято, урок-зустріч, урок - спілкування з природою; подорож із використанням народознавчих матеріалів, художніх творів, міні-вистава, де дійовими особами стануть учні класу, інсценізація творів із залученням старшокласників тощо). Зважаючи на глибокий філософський зміст теми уроку та враховуючи психофізіологічні особливості дітей молодшого шкільного віку, бажано надати перевагу ігровим формам роботи, діалогічному спілкуванню, використовуючи творчий потенціал учнів, звертаючи увагу на те, що кожна людина повинна жити у здоровому і безпечному суспільстві. Елементами уроку можуть бути вікторини, конкурси віршів та дитячих малюнків. У ході уроку рекомендуємо запропонувати дітям намалювати себе; за цими малюнками вчитель демонструє несхожість, неповторність, індивідуальність кожного учня. Доцільно провести цей урок разом із батьками як яскраве і цікаве Свято життя, девізом якого може бути вислів: "Якщо хочеш, щоб життя тобі усміхнулось, - спочатку сам усміхнися життю".
Для активізації навчальної діяльності учнів на уроці доцільно організувати проведення ігор, поетичної сторінки, хвилинок мистецтв (музичного, образотворчого), роботи над прислів'ями тощо.
Підсумком уроку може бути колективне складання учнями під керівництвом учителя "Правил життя" (наприклад: бережи своє життя; бережи своє здоров'я, не роби шкоди іншим; не лінуйся; не обманюй; поважай старших; бережи природу тощо).
Учитель обирає форму проведення уроку самостійно, враховуючи можливості навчального закладу та індивідуальні особливості учнів.
Важливо, щоб перший урок у початковій школі відбувся урочисто, з яскравими та цікавими моментами, сприяв становленню та згуртуванню дитячого колективу.
До проведення першого уроку в основній школі варто запросити гостей - державних, громадських діячів, науковців, митців, спортсменів, батьків, запропонувавши їм розказати про цікаві й повчальні сторінки життєвого шляху, власні досягнення, допомогти розкрити зміст поняття "життя", визначити моральні, духовні ідеали, якими вони керуються. Можна запропонувати учням поділитися роздумами про важливі життєві проблеми, які їх хвилюють; визначити морально-етичні ідеали; дати відповідь на запитання: "У чому, на вашу думку, полягає зміст людського життя?", "Які життєві цінності та ідеали важливі і пріоритетні для вас?"; проаналізувати погляди на життя відомих філософів, поетів, письменників. Доцільно якомога повніше використати творчий потенціал учнів. Збагатять урок інтелектуальні та рольові ігри, тренінги, інші інтерактивні форми роботи.
Проведення уроку в старшій школі повинно мати на меті обговорення філософсько-світоглядних понять: сенсу буття, добра, краси, кохання та проблем сучасності - технологічної, екологічної, демографічної, енергетичної та інших.
Рекомендуємо провести урок у формі бесіди, дебатів, диспуту, круглого столу тощо, під час якого учні повинні зрозуміти, що всі ми є членами людської цивілізації, живемо в одному домі, на одній планеті Земля. А це означає, що, незважаючи на неповторність кожного з нас, на національні, расові, вікові відмінності, ми схожі один на одного, маємо багато спільного, і наші цінності визнано загальнолюдським надбанням.
Вступне слово вчителя має бути побудоване на засадах національної ідеї. Оскільки Україна є незалежною державою, пріоритетними є ті національні цінності та ідеали, що вироблені впродовж віків. Це, насамперед, цінності моральні, духовні та етичні, які становлять основу існування українського етносу. Серед цінностей - гідність людини, любов до ближнього, повага до батьків і до старших за віком, гармонія з природою, високі моральні заповіді, глибокі патріотичні почуття тощо.
На уроці в основній та старшій школі радимо використати твори Григорія Сковороди, Тараса Шевченка, Лесі Українки, Максима Рильського, Ліни Костенко, Василя Симоненка, Василя Стуса, Василя Сухомлинського, у яких стверджується думка про те, що життя людини є найціннішим скарбом. Епіграфами до уроку можуть бути слова:
"Хай оживає істина стара: людина починається з добра"
Л.Забашта;
"Живем, допоки любимо. Нема й не може бути у житті нічого, що стало б вище, як любов сама - вершина і вінець життя людського"
П.Осадчук;
"Земля - планета голуба й красива, І для усіх землян великий дім, в якому стільки щастя, стільки дива, і ми повинні мирно жити в нім"
Казка про землю;
"Зрозумій, мій синочку, хоч ти ще й дитя, що земля це колиска і мати. І вона всім-усім нам дарує життя, тож не можна її не кохати"
Н.Крастокіна;
"Найвеличніша з книг - книга життя, яку не можна ні закрити, ні знову відкрити за своїм бажанням"
А.Ламартін;
"Життя - не страждання і не насолода, а справа, яку ми зобов'язані зробити і чесно довести її до кінця"
А.Токвіль;
"Життя - це те, що люди більш за все намагаються зберегти і менш за все бережуть"
Ж.Лабрюйєр;
"Життя добрих людей - вічна молодість"
Ш.Нодьє;
"Лише ті здатні відчути життя, кому часто доводилося бути на краю смерті" Джавахарлал Неру.
Сприятиме створенню урочистої святкової атмосфери музичний супровід уроку - як спокійна, лірична, так і енергійна, життєстверджуюча музика; відповідне оформлення класної кімнати. Для цього доцільно використати музичні твори М.Лисенка, П.Чубинського, П.Чайковського, Л.Бетховена, Г.Майбороди, репродукції картин Т.Шевченка, Т.Яблонської, Леонардо да Вінчі, Г.Бідструпа, В.Мухіної, Е.Делакруа тощо.
Підвищить ефективність першого уроку у кожному класі використання наочності, аудіо- та відеоматеріалів.
Підбиваючи підсумок першого уроку, варто підкреслити, що життя неповторне й у кожного воно своє. Людина від природи має певні, притаманні тільки їй обдарування, вона наділена розумом, тому здатна творити свою долю, але для цього потрібно працювати над собою, формувати характер, волю, набувати хороші звички, різноманітні вміння і навички, вдосконалювати дух і тіло, мати активну життєву позицію.
Найдорожче у житті - це саме життя. Життя - це шанс, це виклик - прийми його, це обов'язок - виконай його, це скарб - бережи його, це гімн - заспівай його, це радість - насолоджуйся ним.