Щодо податкового обліку операцій з повернення статутних внесків, попередньо внесених до статутного капіталу юридичної особи фізичною особою у разі її виходу з числа засновників

Головне управління ДФС у Вінницькій області розглянуло звернення "…" щодо податкового обліку операцій з повернення статутних внесків, попередньо внесених до статутного капіталу юридичної особи фізичною особою у разі її виходу з числа засновників, та керуючись ст. 52 Податкового кодексу України, в межах своєї компетенції повідомляє наступне.

Правила створення, провадження діяльності товариства з обмеженою відповідальністю, а також права і обов'язки їх учасників та засновників ґрунтуються на нормах, установлених Конституцією України, і складаються із Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ), Господарського кодексу України, Закону України від 19 вересня 1991 року № 1576-XII "Про господарські товариства" (далі – Закон № 1576), інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законодавчих актів.

Відповідно до ст. 50 Закону № 1576 та ст. 140 ЦКУ товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.

Товариство є власником, зокрема, майна, переданого йому учасниками у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу, та іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом (ст. 12, ст.13 Закону № 1576).

Статтею 148 ЦКУ та ст. 54. Закону № 1576 встановлено порядок виходу учасника із товариства з обмеженою відповідальністю та оплати вартості майна при такому виході.

Так, учасник, який виходить із ТОВ, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства. За домовленістю між учасником та товариством виплата вартості частини майна товариства може бути замінена переданням майна в натуральній формі.

Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному капіталі, а також порядок і строки виплати встановлюються статутом і законом.

Щодо оподаткування даного майна, то відповідно до пункту 185.1 статті 185 Кодексу об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Кодексу.

Постачання товарів – це будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду. (п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Отже, операція з повернення засновнику – фізичний особі основних фондів, у разі виходу з числа засновників або учасників такої юридичної особи або зменшенні його частки в статутному капіталі, є об'єктом оподаткування податком на додану вартість та підлягає оподатковуванню на загальних підставах за основною ставкою. При цьому згідно пунктом 188.1 статті 188 ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:

товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

газу, який постачається для потреб населення.

Якщо учаснику повертаються грошові кошти, попередньо внесені до статутного капіталу, то дана операція не є операцією з поставки та відповідно до норм статті 196.1 Податкового кодексу України не є об’єктом оподаткування.