Про можливість зупинення виконання постанови ДКЦПФР про накладення санкцій

На ваш запит про можливість зупинення дії постанови Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі - Комісія) про накладення санкцій на юридичну особу за правопорушення на ринку цінних паперів у випадку оскарження вказаної постанови до господарського суду чи до Комісії, повідомляємо наступне.

Розділ 15 Правил розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій, затверджених наказом Комісії від 09.01.97 р. N 2 (у редакції рішення Комісії від 13.02.2001 р. N 27 (далі - Правила), встановлює порядок оскарження до Комісії постанов у справах про правопорушення щодо юридичних осіб, громадян чи посадових осіб.

Так, згідно з п. 15.1 Правил постанову про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів може бути оскаржено до Комісії особою, щодо якої її винесено, протягом десяти днів з дати винесення постанови.

Відповідно до п. 15.2 Правил подання у встановлений строк скарги зупиняє виконання постанови про накладення санкції на період її розгляду до прийняття рішення за справою.

Таким чином, подання у встановлений п. 15.1 Порядку строк скарги на постанову про накладення санкцій зупиняє виконання такої постанови на період розгляду скарги до прийняття рішення по справі.

Згідно з ст. 1 Господарського процесуального кодексу України (із змінами та доповнення в редакції Закону України від 21.06.2001 р.) (далі - ГПК), підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ст. 12 ГПК , крім інших господарським судам підвідомчі справи у спорах про визнання недійсними актів з підстав, зазначених у законодавстві.

ГПК не передбачено автоматичне зупинення дії акта державного органу у випадку подання до господарського суду позовної заяви про визнання недійсним такого акта.

Проте, відповідно до ст. 66 ГПК господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до ст. 67 ГПК позов забезпечується:

- накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві;

- забороною відповідачеві вчиняти певні дії;

- забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

- зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Про забезпечення позову виноситься ухвала.

Виходячи з вищенаведеного, вважаємо, що суд за заявою позивача має право забезпечити позов про визнання недійсною постанови Комісії про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів засобами, визначеними ст. 67 ГПК , якщо виконання вказаної постанови може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.