ГОЛОВНЕ КОНТРОЛЬНО-РЕВІЗІЙНЕ УПРАВЛІННЯ УКРАЇНИ
Л И С Т
| 11.03.2009 N 02-14/234 |
Головне контрольно-ревізійне управління України за результатами розгляду листа редакції газети "Все про бухгалтерський облік " повідомляє, що відповідно до законодавства ГоловКРУ не наділено повноваженнями щодо надання роз'яснень вимог законодавства.
Разом із тим, ГоловКРУ висловлює свою думку по суті заданих питань.
1. Відповідно до пункту 2 Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.96 р. N 116, розмір збитків визначається за балансовою вартістю цих цінностей (з вирахування амортизаційних відрахувань), але не нижче 50 відсотків від балансової вартості на момент встановлення такого факту з урахуванням індексів інфляції, відповідного розміру податку на додану вартість та розміру акцизного збору.
Таким чином, враховуючи, що амортизаційні відрахування (знос) на бібліотечні фонди не нараховуються, збитки від нестачі літератури з бібліотечного фонду відносяться на рахунок винної особи в сумі, яка обчислюється у двократному розмірі відповідно до вартості придбання з ПДВ та з урахуванням індексу інфляції.
2. Відповідно до частини п'ятої статті 130 Кодексу Законів про працю України (далі - КЗпПУ) працівник, який заподіяв шкоду, може добровільно покрити її повністю або частково.
Якщо працівник відмовляється добровільно покрити заподіяну шкоду і шкода перевищує середньомісячний заробіток винної особи, то відповідно до частини третьої статті 136 КЗпПУ покриття шкоди провадиться шляхом подання власником або уповноваженим ним органом позову до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду. Згідно із частиною четвертою статті 136 КЗпПУ стягнення з керівників підприємств, установ, організацій та їх заступників матеріальної шкоди в судовому порядку провадиться за позовом вищого в порядку підлеглості органу або за заявою прокурора. Судом визначається розмір шкоди, що підлягає покриттю.
Покриття шкоди може проводитись шляхом відрахування із заробітної плати працівника (пункт 3 частини другої статті 127 КЗпПУ). При кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати двадцяти процентів, а у випадках, окремо передбачених законодавством України, - п'ятдесяти процентів заробітної плати, яка належить до виплати працівникові. При цьому при відрахуванні з заробітної плати за кількома виконавчими документами за працівником у будь-якому разі повинно бути збережено п'ятдесят процентів заробітку (стаття 128 КЗпПУ).
3. Відповідно до пункту 12 Типової інструкції про порядок списання матеріальних цінностей з балансу бюджетних установ, затвердженої наказом Державного казначейства та Міністерства економіки України від 10.08.01 р. N 142/181, списанню підлягають недостачі матеріальних цінностей, виявлені в результаті інвентаризації: понад норми природних втрат, втрати від псування, стихійного лиха (повені, пожежі та інше), а також, коли конкретні винуватці не встановлені (втрати від нерозкритих крадіжок тощо). Нестачі списуються з балансів лише після ретельної перевірки дійсної відсутності винних осіб і вжиття потрібних заходів задля недопущення фактів втрат у подальшому.
Тобто у разі, якщо винна особа встановлена, сума шкоди перевищує її середньомісячний заробіток і вона відмовляється добровільно покрити заподіяну шкоду, то керівник з метою забезпечення відшкодування збитків повинен звернутися з відповідним позовом до суду (стаття 136 КЗпПУ). Якщо суд відмовить у задоволенні позову або визначить розмір шкоди до покриття у меншому розмірі, ніж заявлено в позові, то сума збитку (різниця суми) списується за рішенням керівника на зменшення фонду у необоротних активах за їх видами.
| Перший заступник Голови | І.Іскра |