Документ підготовлено в системі iplex
Державна митна служба України | Лист від 05.03.2001 № 19/172
ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ПРАВОВЕ УПРАВЛІННЯ
N 19/172 від 05.03.2001
Начальнику Східної
регіональної митниці
Тютюннику О.О.
На N 56/2037 від 27.02.2001
Правовим управлінням розглянуто зазначений лист щодо подання позовної заяви до Вищого арбітражного суду України про визнання недійсною довідки Міністерства фінансів України N 636 від 27.07.2000.
Повідомляємо, що пропозицію митниці стосовно подання такої позовної заяви керівництвом Державної митної служби України підтримано. Одночасно, при поданні зазначеної заяви, пропонується врахувати наступні обставини.
1. У грудні 1994 року між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку (далі - ЄБРР) було укладено міжнародний договір - Гарантійну угоду (Кредитна лінія на підтримку малих та середніх підприємств). Контроль за впровадженням зазначеної кредитної лінії покладено на Національний банк України (далі - НБУ), яким підписано Кредитну угоду з ЄБРР.
Згідно із ст. 1 Закону України від 02.02.94 N 3904-XII "Про внесення змін та доповнень до закону Української РСР "Про систему оподаткування" встановлення і скасування податків та зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та державних цільових фондів, а також пільг їх платникам здійснюється Верховною Радою України (далі - ВРУ), у зв'язку з чим відповідно до Закону України від 22.12.93 N 3767-XII "Про міжнародні договори України" Гарантійна угода мала бути подана на ратифікацію ВРУ. Однак цього на той час не було зроблено.
2. Пунктом 11.5. ст. 11 Закону України від 03.03.97 N 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" встановлено, що пільгове оподаткування зазначеним податком діє тільки до 01.01.99, а п. 11.4. ст. 11 передбачено, що цей податок є внутрішнім податком і не може регулюватися нормами міжнародних договрів, крім договорів, ратифікованих ВРУ, до набрання чинності цим законом. Кабінетом Міністрів України (далі - КМУ) так і не було подано зазначену угоду на ратифікацію ВРУ.
Однак, у листопаді 1998 року НБУ та ЄБРР підтримано прохання ряду українських комерційних банків щодо надання разового дозволу на звільнення від введеного податку на додану вартість (далі - ПДВ) при ввезенні імпортного устаткування придбаного за рахунок коштів кредитної лінії ЄБРР 17 проектів у бізнес-планах яких не було передбачено сплати цього податку.
3. В розвиток вищевикладеного КМУ, видає ряд доручень від 16.04.99 N 24095/48 та від 20.03.99 N 18311/45. На виконання їх вимог Міністерством фінансів України (далі Мінфін) та Державною митною службою (далі - Держмитслужба) було видано спільний наказ від 28.09.99 N 229/619 "Про порядок підтвердження податкових пільг та здійснення митного оформлення товарів, що ввозяться в Україну в рамках міжнародних договорів з міжнародними фінансовими організаціями" (далі - Порядок), який було зареєстровано Міністерством юстиції України від 20.10.99 за N 717/4010.
При цьому зазначаємо, що Порядок встановлює єдину процедуру підтвердження податкових пільг, що надаються при ввезенні в Україну товарів в рамках не тільки одного міжнародного договору, зокрема, Кредитної лінії на підтримку малих та середніх підприємств, а і в рамках будь якого міжнародного договору з міжнародними фінансовими організаціями (окрім договорів про гранти) за якими надаються позики з метою реалізації програм соціально-економічного розвитку України та здійснення інвестиційних проектів в окремих її галузях економіки або окремих регіонах.
Але, в наслідок недостатньо чіткого визначення об'єкту податкових пільг прийнятий Порядок перетворився на засіб уникнення від сплати обов'язкових платежів (ввізного мита та ПДВ). Одержувачі кредитів із травня 2000 року окрім обладнання, приладів, інструментів, сировини, тракторів і комбайнів почали масово ввозити в Україну товари широкого вжитку. Зокрема, це продукти харчування (бульйонні кубики, макаронні вироби, борошно, курячи стегна, йогурти, цукор тощо), легкові автомобілі, сантехнічного обладнання, меблі, побутова техніка, ювелірні вироби із золота, тощо для подальшого перепродажу. Подальша ж реалізація цих товарів на внутрішньому ринку України надавала можливість отримувати прибуток за рахунок не сплати обов'язкових платежів.
4. З огляду на вищевикладене Держмитслужба та Мінфін звернулися до Прем'єр-Міністра України та Голови НБУ із проханням підтримати пропозицію стосовно тимчасового призупинення з 01.08.2000 прийняття для розгляду документів на отримання довідок підтверджуючих наявність податкових пільг по контрактах, за якими на кошти Кредитною лінією ЄБРР за кордоном закуповуються товари і ввозяться в Україну з метою подальшого перепродажу.
Кабінет Міністрів України надав доручення від 09.08.2000 N 13472/31 Мінфіну, Держмитслужбі, Мін'юсту та НБУ припинити подібну практику, тобто, видання довідок підтверджуючих пільги щодо звільнення від сплати обов'язкових платежів, здійснення митними органами пільгового митного оформлення таких товарів та зазначив на необхідності проведення переговорів з Директором ЄБРР Є. Сітоном з цього питання.
З огляду на вищевикладене, та зважаючи на те, що КМУ підтримав вищезазначені пропозиції Мінфіну та Держмитслужби, остання своїм листом від 10.08.2000 N 15/3-2897-ЕП проінформувала митниці про те, що починаючи з 01.10.2000 Мінфіном тимчасово призупиняться розгляд документів для видачі Довідок, якими підтверджуються податкові пільги при митному оформленні товарів, придбаних за кордоном за рахунок коштів Кредитної лінії ЄБРР і призначених для власного споживання або перепродажу. При цьому, відповідно до абзацу третього цього листа пільгове митне оформлення товарів, що наводились у додатках до цих Довідок Мінфіну виданих до 01.08.2000 повинно було проводитися тільки після отримання відповідного дозволу Держмитслужби.
Виконавчий директор ЄБРР в Україні Ю.В. Полунєєв у своєму листі від 17.10.2000 на адресу Держмитслужби та Мінфіну, аналізуючи вищезазначену ситуацію відзначав, що "Як нам відомо, митною службою України нещодавно припинено митне оформлення товарів, що імпортуються клієнтами МСП, до оцінки правомірності надання пільг з оподаткування при ввезенні товарів на митну територію України. Випадки нецільового використання кредитів позичальниками про які йдеться мова у листі Митної служби, є фактом порушення умов кредитних договорів. Разом із цим, ці приклади свідчать про недосконалість діючого Порядку. Так, Порядок не враховує складову мікрокредитування, а це у свою чергу створило умови для отримання митних пільг малими підприємствами не тільки для реалізації інвестиційних проектів, а також для фінансування чисто торгівельних операцій. ЄБРР зацікавлений у нормалізації ситуації, що виникла".
Начальник Правового управління М.В.Мельник WEB MD Office "НПО Поверхность"