Про визнання незаконним наказу Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 6 листопада 2007 року N 169

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого - судді Ситникова О.Ф., суддів Літвіної Н.М., Маслія В.І., при секретарі - Ярмоленко Л.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства з питань житлово-комунального господарства України на постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 9 червня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Міністерства з питань житлово-комунального господарства України про визнання незаконним та скасування наказу,

Позивачі звернулися до суду з позовом до Міністерства з питань житлово-комунального господарства України про визнання незаконним та скасування наказу.

Постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 9 червня 2008 року позовні вимоги - задоволено частково, а саме:

Визнано незаконним наказ Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 6 листопада 2007 року N 169 "Про затвердження змін до наказу Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року".

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що вказана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, судом не повністю з'ясовані обставини, що мають значення для справи, тому вона підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, про закриття провадження по справі.

Письмових заперечень на апеляційну скаргу відповідача від інших учасників процесу до суду апеляційної інстанції в установлений судом строк не надійшло.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до ст. 203 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач в листопаді 2007 року звернувся до виконавчого комітету Прилуцької міської ради із заявою про відключення його квартири від мережі централізованого опалення та постачання гарячої води.

В грудні 2007 року у відповіді на заяву виконавчим комітетом Прилуцької міської ради було відмовлено у відключенні квартири від мережі централізованого опалення та постачання гарячої води відповідно до п. 2.2.3 Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого теплопостачання, затвердженого наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України N 4 від 22.11.2005 р., зі змінами, внесеними згідно наказу Міністерства з питань житлово-комунального господарства N 169 від 06.11.2007 р. відключення від системи ЦО і ГВП здійснюється лише за умови відключення всього будинку.

Однак позивач з зазначеним рішенням не погоджується, та вважає, що наказ Міністерства будівництва, архітектури та житлово-господарського України від 22.11.2005 р. N 4, яким затверджено Порядок відключення окремих житлових будинків від мереж центрального опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від центрального теплопостачання, є незаконним.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції посилався на те, що хоча в даному випадку порушено цивільні права фізичних осіб щодо розпорядження майном, яке перебуває у приватній власності, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

При винесенні оскаржуваного рішення, суд першої інстанції вбачав підстави для визнання незаконним наказу Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 06.11.2007 р. N 169 "Про затвердження змін до наказу Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22.11.2005 р. N 4".

З такими висновками рішення суду першої інстанції колегія суддів апеляційної інстанції погодитися не може виходячи з наступного:

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 155 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо: у провадженні цього або іншого адміністративного суду є адміністративна справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

В судовому засіданні, під час розгляду справи колегією суддів апеляційної інстанції, представником відповідача було надано дві копії рішень окружного адміністративного суду м. Києва у справах N 8/498 за зверненням громадянина України (фізичної особи) ОСОБА_4 до Кабінету Міністрів України та Міністерства з питань житлово-комунального господарства України про визнання незаконним постанови N 1268 від 31.10.2007 року та наказу N 169 від 06.11.2007 року, а також рішення N 8/271 за зверненням громадянина України (фізичної особи) ОСОБА_5 до Кабінету Міністрів України та Міністерства з питань житлово-комунального господарства України про визнання незаконним постанови N 1268 від 31.10.2007 року та наказу N 169 від 06.11.2007 року.

Відповідно, рішенням від 03.10.2008 року по справі N 8/271 за зверненням громадянина України (фізичної особи) ОСОБА_4 до Кабінету Міністрів України та Міністерства з питань житлово-комунального господарства України про визнання незаконним постанови N 1268 від 31.10.2007 року та наказу N 169 від 06.11.2007 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено у повному обсязі.

Також, рішенням від 05.06.2009 року по справі N 8/498 за зверненням громадянина України (фізичної особи) ОСОБА_5 до Кабінету Міністрів України та Міністерства з питань житлово-комунального господарства України про визнання незаконним постанови N 1268 від 31.10.2007 року та наказу N 169 від 06.11.2007 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 відмовлено у повному обсязі.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в обох випадках, суд першої інстанції посилався на безпідставність та недоведеність вимог позивачів щодо підстав для скасування оскаржуваного нормативно правового акта.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що суддя суду першої інстанції приймаючи позовну заяву до провадження не врахував ту обставину, що по даній справі існує вже два рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, за тих же підстав.

Тобто, існує рішення про вирішення спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, а саме: щодо оскарження громадянами України законності наказу Міністерства з питань житлово-комунального господарства України N 169 від 06.11.2007 року.

Враховуючи викладене, а також вимоги ст. 155 КАС України, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про те, що вимоги апелянта підлягають частковому задоволенню, постанова суду першої інстанції скасуванню, а провадження по справі закриттю.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 203, 205, 206 КАС України,

Апеляційну скаргу Міністерства з питань житлово-комунального господарства України задовольнити частково. Постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 9 червня 2008 року скасувати.

Провадження по справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Міністерства з питань житлово-комунального господарства України про визнання незаконним та скасування наказу закрити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили.