• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про надання розснення

Державна фіскальна служба України | Лист від 08.09.2016 № 19951/10/26-15-40-03-19
Реквізити
  • Видавник: Державна фіскальна служба України
  • Тип: Лист
  • Дата: 08.09.2016
  • Номер: 19951/10/26-15-40-03-19
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Державна фіскальна служба України
  • Тип: Лист
  • Дата: 08.09.2016
  • Номер: 19951/10/26-15-40-03-19
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
ГУ ДФС у м. Києві
Лист
08.09.16 № 19951/10/26-15-40-03-19
Правові відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - Кодекс). Зокрема, Кодекс визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно з п.п. 14.1.4 п. 14.1 ст. 14 Кодексу акцизний податок - непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції).
Підакцизні товари - товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які Кодексом встановлено ставки акцизного податку ( п.п. 14.1.145 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Перелік платників, об'єкти та база оподаткування, підакцизні товари та ставки, умови нарахування та сплати акцизного податку визначені Розділом VI Кодексу.
Відповідно до ст. 212 Кодексу платниками акцизного податку виступають виробники та імпортери підакцизних товарів; особи у яких обсяги реалізації пального перевищують обсяги пального: отриманого від інших платників акцизного податку, ввезеного (імпортованого) на митну територію України, виробленого в Україні, реалізація якого є об'єктом оподаткування; особи, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів у роздрібній мережі.
Реалізацією підакцизних товарів (продукції), відповідно до абзацу першого п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, вважаються будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини, реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
Згідно з п.п. 213.1.1 п. 213.1. ст. 213 Кодексу об'єктом оподаткування є, зокрема, операції з реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції). Базою оподаткування - кількість реалізованої продукції (п. 214.4 ст. 214 Кодексу). Ставки акцизного податку на алкогольні напої визначені в п.п. 215.3.1 п. 215.3 ст. 215 Кодексу.
Суми податку з підакцизних товарів (продукції) визначаються виробником виходячи з об'єктів оподаткування, бази оподаткування та ставок цього податку, що діють на дату реалізації готової продукції.
Відповідно до п. 216.1 ст. 216 Кодексу датою виникнення податкових зобов'язань щодо підакцизних товарів (продукції), вироблених на митній території України, є дата їх реалізації особою, яка їх виробляє, незалежно від цілей і напрямків подальшого використання таких товарів (продукції), крім випадків, зазначених у статтях 225 та 229 Кодексу.
Статтями 225 та 229 передбачено певні особливості оподаткування деяких підакцизних товарів залежно від напряму їх використання для виробничої діяльності.
Оскільки акцизний податок - це непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції), то сума акцизного податку має бути включено до вартості підакцизних товарів, які реалізовуються.
Таким чином, з огляду на вищезазначене, підприємством виробником спирту етилового ректифікованого, у відповідності до вимог чинного законодавства, може бути включено до ціни підакцизних товарів, а саме спирту етилового, суму акцизного податку.
Зазначаємо, що ст. 36 Кодексу встановлено, що платники податку зобов'язані самостійно декларувати свої податкові зобов'язання та визначати відповідність проведення ними операцій.
Оцінка правомірності відображення в податковому обліку господарських операцій може бути здійснена лише в межах податкової перевірки у відповідності до вимог Кодексу.
Згідно із ст. 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
Звертаємо увагу, що листи Головного управління ДФС у м. Києві не є нормативно-правовими актами, а мають лише інформаційний характер і не встановлюють правових норм та діють до набрання чинності нормативно-правових актів, що змінюють відповідні правовідносини.
Заступник начальникаЕ.М. Пруднікова