Про класифікацію гліцерину сирого технічного рослинного походження, гліцерину сирого

До відома та використання у роботі, для забезпечення проведення ідентифікації та правильної класифікації "гліцерину сирого технічного рослинного походження" та "гліцерину сирого" повідомляємо наступне.

Класифікація товарів для цілей митного оформлення здійснюється згідно Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, відповідно до вимог УКТЗЕД, яка є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України "Про митний тариф України" від 05.04.2001 N 2371-III (із змінами та доповненнями) та з урахуванням Пояснень до УКТЗЕД, затверджених наказом Державної митної служби України від 31.01.2004 N 68.

За УКТЗЕД товар "гліцерин" класифікується в залежності від чистоти в товарній позиції 1520 або 2905.

При цьому в Поясненнях до товарної позиції 1520 (Пояснення до УКТЗЕД) зазначено, що сирий гліцерин є продукт з чистотою менше 95% (у перерахунку на суху речовину) та, відповідно, в Поясненнях до товарної позиції 2905 за пунктом (1), підпункту (II) розділу (С) зазначено, що для включення до товарної позиції 2905 гліцерин повинен мати чистоту 95% та більше (у перерахунку на масу сухого продукту).

За результатами опрацювання нормативної бази встановлено, що показники якості гліцерину сирого рослинного походження, який отримують з рослинних олій та жирів, гліцерину сирого, отриманого розщепленням або омиленням жирів лугами, та гліцерину дистильованого (який отримують з гліцерину сирого або гліцеринової води), встановлені міждержавними стандартами ГОСТ 6823-2000 "Глицерин натуральный сырой. Общие технические условия", ГОСТ 6823-77 "Глицерин сырой. Технические условия" та ГОСТ 6824-96 "Глицерин дистиллированный. Общие технические условия".

Зазначені показники наведені в порівняльній таблиці (таблиця 1).

Також на даний час на території України діє ДСТУ ISO 1614-2003 "Гліцерин технічний. Відбір проб і методи випробування. Загальні вимоги (ISO 1614:1976, IDT)", в якому наведено узагальнений перелік стандартів які використовуються при дослідженні товарів на основі гліцерину.

Отже, згідно чинної нормативно-технічної документації як у сирому, так і у дистильованому гліцерині визначається масова частка чистого гліцерину, а саме вміст гліцерину у відсотках з урахування вмісту води у продукті, а для цілей класифікації згідно з УКТЗЕД - вміст гліцерину у перерахунку на суху речовину. Визначення вмісту води або вологість проби методом неводного титрування згідно фармакопейних методів, основаних на методі Карла Фішера, та вмісту гліцерину у перерахунку на суху речовину передбачено лише для гліцерину фармакопейної чистоти (вміст гліцерину у перерахунку на суху речовину не менше 98% основної речовини). Також ці показники відсутні в порівняльній таблиці (таблиця 1), оскільки вони не нормуються міждержавними стандартами ГОСТ 6823-2000 "Глицерин натуральный сырой. Общие технические условия", ГОСТ 6823-77 "Глицерин сырой. Технические условия" та ГОСТ 6824-96 "Глицерин дистиллированный. Общие технические условия".

Метод неводного титрування, оснований на методі Карла Фішера, зазначений лише в ДСТУ ISO 1614-2003 "Гліцерин технічний. Відбір проб і методи випробування. Загальні вимоги (ISO 1614:1976, IDT)".

Відповідно до Галузі акредитації на право вимірювань, наявної методичної та технічної бази експертними підрозділами Держмитслужби України при проведенні досліджень гліцерину сирого визначають наступні показники:

- органолептичні показники ( колір, прозорість, запах);

- масова частка золи (зольність);

- ідентифікація основної складової частини товару (гліцерин) методом ІЧ-спектроскопії.

На даний час в експертних підрозділах Держмитслужби України відсутня можливість експериментального визначення вмісту води або вологості проби (методом неводного титрування згідно фармакопейних методів, основаних на методі Карла Фішера) та кількісного визначення вмісту гліцерину у складі проби товару, оскільки для цього необхідні токсичні (метанол тощо) та специфічні реактиви.

Таким чином, в умовах експертних підрозділів Держмитслужби України, неможливо точно експериментальними методами підтвердити та визначити показники, необхідні для визначення вмісту гліцерину (у перерахунку на суху речовину).

Зазначені дослідження можуть проводити випробувальні лабораторії, акредитовані на відповідність вимогам ДСТУ ISO/ІЕС 17025, а саме Випробувальні центри державних підприємств "Науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" Держспоживстандарту України, які розташовані у кожному обласному центрі України.

Окрім того, вміст гліцерину (у перерахунку на суху речовину) можливо визначити підрозділами митних органів самостійно за допомогою нижченаведеної формули та даних сертифікату аналізу та/або сертифікату якості товару, в яких повинно обов'язково бути зазначено процентний вміст води та процентний вміст гліцерину у складі товару.

А = (100 х Б) : (100 - С) , або А = Б х (100: (100 - С))

де А - процентний вміст гліцерину (у перерахунку на суху речовину), мас.%; Б - процентний вміст гліцерину, мас.%; С - процентний вміст води (вологість), мас.%;

Наприклад, якщо згідно даних сертифікату аналізу та/або сертифікату якості товару, що декларується як "Сирий гліцерин", вміст гліцерину у складі товару становить 81,00 мас.%, а вміст води (вологість) 10,00 мас.% - згідно наведеної формули процентний вміст гліцерину (у перерахунку на суху речовину) буде дорівнювати (81% х 100%) : (100% - 10%), тобто становить 90 мас.%.

Виходячи з вищезазначеного, при проведенні митного оформлення товару "гліцерин сирий технічний рослинного походження" та "гліцерин сирий" керівникам митних органів під персональну відповідальність забезпечити надання суб'єктами ЗЕД достовірної інформації товаровиробника, а саме: сертифікату аналізу та/або сертифікату якості товару, в яких повинно обов'язково бути зазначено процентний вміст води та процентний вміст гліцерину у складі товару.

При необхідності перевірки наданої інформації, вимагати від суб'єкта ЗЕД висновок щодо проведених досліджень від випробувальних центрів Держспоживстандарту України.