Щодо окремих положень податкового законодавства

Міжрегіональне головне управління ДФС - Центральний офіс з ОВП розглянуло лист "…" щодо окремих положень податкового законодавства України та в межах своїх повноважень повідомляє наступне.

За загальним правилом, згідно з пунктом 187.1 статті 187 Кодексу датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

На дату виникнення податкових зобов'язань, визначену пунктом 187.1 статті 187 Кодексу, платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений Кодексом термін (пункт 201.1 статті 201 Кодексу).

Пунктом 201.7 статті 201 Кодексу встановлено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Визначення терміну "постачання товарів", а також перелік операцій, які відносяться до такого постачання, зазначено у підпункті 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 Кодексу. А саме, постачання товарів – будь-яка передача права на розпорядження товарами як власник.

Тобто з метою оподаткування під постачанням товарів розуміється як операція, в результаті якої за умовами договору між постачальником та покупцем передача права власності на товар вже відбулась, так і операція, в результаті якої виникнення права власності на товар ще має відбутися при виконанні певних умов договору, тобто оплата товару чи отримання товару покупцем.

Таким чином, визначення дати виникнення податкових зобов'язань при здійсненні операцій з продажу товарів не залежить від дати переходу права власності на товар, що поставляється, а вжитий в пункті 187.1 статті 187 Кодексу термін "відвантаження товарів" розуміється не як факт виникнення права власності на товар, а як початок процесу фізичного переміщення товару від місця його постійного знаходження (зберігання) у постачальника.

Правила Інкотермс 2010 – це умови поставки в договорі купівлі-продажу товарів (ЗЕД-контракті або в контрактах між резидентами всередині країни) та перехід ризиків втрати чи пошкодження товару, а також витрат сторін контракту, пов’язаних із поставкою товару. Тобто, правила Інкотермс не регулюють перехід права власності на товар. Цей пункт у контракті повинен визначатися окремо.

Тому з метою оподаткування при здійсненні операцій з продажу товарів, оплата яких ще не відбулася і постачальник не визначає податкових зобов'язань за датою зарахування коштів від покупця/замовника, датою виникнення податкових зобов'язань з податку на додану вартість вважається дата, на яку припадає початок передачі товару від постачальника або безпосередньо покупцю, або організації, яка здійснюватиме доставку покупцю цього товару будь-яким способом (перевезення, пересилання тощо).

Стосовно складання документів в разі відвантаження товарів. Пунктами 1, 3 і 5 ст. 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XI "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.