ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ЛИСТ
27.06.2019 N 29543/6/99-99-2-01-01-15 |
Щодо ліцензування зберігання пального
Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо ліцензування зберігання пального сільгоспвиробниками та в межах компетенції повідомляє.
Відповідно до ст.
1 Закону N 481 місце зберігання пального визначено як місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування. Зберігання пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.
Відповідно до ст.
15 Закону N 481 ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:
підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;
підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;
суб’єктами господарювання для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.
Порядок видачі, призупинення, анулювання ліцензій на право зберігання пального, оптову та роздрібну торгівлю пальним визначено ст.
15 Закону N 481.
Враховуючи вищевикладене, повідомляємо, ст.
15 Законом N 481 встановлено вичерпний перелік умов, за яких підприємства, установи та організації не отримують ліцензію на право зберігання пального на місця зберігання пального, інших виключень
Законом N 481 не передбачено.
Перший заступник Голови | С. Білан |