Стосовно надання роз’яснень щодо обчислення середньої заробітної плати для виплати компенсації за час затримки виплати належних звільненому працівнику сум

Міністерство економіки України розглянуло Ваше звернення від […] стосовно надання роз’яснень щодо обчислення середньої заробітної плати для виплати компенсації за час затримки виплати належних звільненому працівнику сум та в межах компетенції повідомляє.

Частиною першою статті 116 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) встановлено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Разом з тим відповідно до статті 117 КЗпП у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

Обчислення середньої заробітної плати працівникам проводиться відповідно до норм Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 № 100 (зі змінами) (далі – Порядок).

Згідно з абзацом четвертим пункту 2 Порядку в усіх інших випадках (крім оплати часу відпусток, надання матеріальної (грошової) допомоги та компенсації за невикористану відпустку) середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов’язана відповідна виплата.

Отже, подією, з якою пов’язана виплата середнього заробітку за час затримки виплати належних працівникові сум при звільненні, є перший день затримки такої виплати. У разі якщо працівник працював у день звільнення – це перший день після звільнення; якщо в день звільнення він не працював – наступний день після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Абзацом першим пункту 8 Порядку встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, – на число календарних днів за цей період.

Оскільки згідно статті 117 КЗпП роботодавець зобов’язаний виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, період затримки такої виплати визначатиметься в календарних днях, зокрема, до цього періоду включатиметься день остаточного розрахунку з працівником.

У зв’язку з тим, що в зверненні не зазначено, чи працював в день звільнення працівник, припускаємо, що подія відбулася після 28.04.2023 (тобто працівник перебував на роботі в день звільнення).

З урахуванням зазначеного вище та змісту звернення у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому 28.04.2023 працівникові сум обчислення середньої заробітної плати для виплати середнього заробітку за весь час затримки мало здійснюватися в розрахунковому періоді з 01.02.2023 по 31.03.2023, якщо перший день затримки розрахунку за днем звільнення (тобто 29.04.2023) припадає на квітень, шляхом множення середньоденного заробітку, обчисленого відповідно до абзацу першого пункту 8 Порядку виходячи із заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців календарні дні на число календарних днів затримки фактичного розрахунку із звільненим працівником, які мають бути оплачені за середнім заробітком, починаючи з 29.04.2023 по 04.05.2023 включно.

Одночасно повідомляємо, що листи міністерств не є нормативно-правовими актами та мають інформаційно-рекомендаційний характер.

'…'