Щодо сплати екологічного податку за викиди стаціонарними джерелами забруднення

Головне управління ДФС у м. Києві розглянуло лист ТОВ "…" щодо сплати екологічного податку за викиди стаціонарними джерелами забруднення та повідомляє.

Відповідно до пп.240.1.1 п.240.1 ст.240 розділу VIII "Екологічний податок" Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями) (далі – Податковий кодекс) платниками екологічного податку є суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюється, зокрема, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення.

Згідно пп.14.1.230 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу стаціонарне джерело забруднення – підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об’єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу та/або скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти.

Відповідно до ст. 11 Закону України від 16.10.1992 №2707-XII "Про охорону атмосферного повітря" (із змінами та доповненнями) (далі - Закон) викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі дозволу, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до першої групи, суб'єкту господарювання, об'єкт якого знаходиться на території зони відчуження, зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

До першої групи належать об'єкти, які взяті на державний облік і мають виробництва або технологічне устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування. До другої групи належать об'єкти, які взяті на державний облік і не мають виробництв або технологічного устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування. До третьої групи належать об'єкти, які не належать до першої і другої груп.

Відповідно до пп.242.1.1 п.242.1 ст. 242 Податкового кодексу об’єктом та базою оподаткування екологічним податком є обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення.

Поряд з цим, згідно пп.250.2.1 п.250.2 ст. 250 Податкового кодексу платники податку складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст.46 цього Кодексу, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, зокрема, за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення – за місцем розміщення стаціонарних джерел.

Якщо місце подання податкових декларацій не збігається з місцем перебування платника на податковому обліку, до контролюючого органу, в якому платник перебуває на обліку, подаються протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) періоду, копії відповідних податкових декларацій ( п.250.8 ст. 250 Податкового кодексу).

Відповідно до п.109.2 ст. 109 Податкового кодексу вчинення платниками податків, їх посадовими особами порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

Види відповідальності за порушення законів з питань оподаткування, застосування відповідних штрафних санкцій за порушення податкового законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, наведено у главі 11 "Відповідальність" Податкового кодексу.

Поряд з цим, згідно ст.33 розділу VII "Відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони атмосферного повітря" Закону передбачена відповідальність, зокрема, до осіб, винних у:

- викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону;

- перевищенні обсягів викидів забруднюючих речовин, встановлених у дозволах на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря;

- недотриманні вимог, передбачених дозволом на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Згідно ст.28 Закону державний контроль у галузі охорони атмосферного повітря здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, а на території Автономної Республіки Крим - органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань екології та природних ресурсів, а також іншими органами виконавчої влади.

Відповідно до ст.78 " Кодексу України про адміністративні правопорушення" від 07.12.1984 року № 8073-X (із змінами та доповненнями) викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади або недодержання вимог, передбачених наданим дозволом, інші порушення порядку здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря або перевищення технологічних нормативів допустимого викиду забруднюючих речовин та нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин стаціонарних джерел під час експлуатації технологічного устаткування, споруд і об'єктів -

тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від п'яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Перевищення гранично допустимих рівнів впливу фізичних та біологічних факторів на атмосферне повітря або вплив фізичних та біологічних факторів на атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у випадках, коли необхідність одержання такого дозволу передбачена законодавством, -

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від п'яти до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Враховуючи вищенаведене, ТОВ "…", як орендар стаціонарних джерел забруднення, є платником екологічного податку за здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря орендованими стаціонарними джерелами забруднення у разі провадження діяльності на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, під час якої здійснюються викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення

Додатково повідомляємо, що аналогічна позиція ДФС України щодо питань справляння екологічного податку за здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення у разі здачі в оренду стаціонарного джерела забруднення розміщена на загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі "ЗІР" ДФС України в розділі "Запитання-відповіді", категорія 120 "Екологічний податок".

Згідно із ст. 52 Податкового кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.Конец формы

Звертаємо увагу, що листи ГУ ДФС у м. Києві не є нормативно-правовими актами, а мають лише інформаційний характер і не встановлюють правових норм та діють до набрання чинності нормативно-правових актів, що змінюють відповідні правовідносини.