Про надання роз’яснення

Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України на лист Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин від 02.11.2020 розглянуло Ваше звернення від 21.10.2020 № 42 і в межах компетенції повідомляє.

1. Щодо надання відпустки без збереження заробітної плати на одруження

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 25 Закону України "Про відпустки" (далі – Закон про відпустки) особам, які одружуються, за їх бажанням в обов’язковому порядку надається відпустка без збереження заробітної плати тривалістю до 10 календарних днів.

Відпустки без збереження заробітної плати – це окремий вид відпусток, що не відносяться до категорії щорічних відпусток, визначених статтею 4 Закону про відпустки, тому на них не поширюється порядок надання щорічних відпусток.

Чинним законодавством не передбачено поділ на частини відпусток без збереження заробітної плати або перенесення їх на інший період, подовження тривалості святкових і неробочих днів.

Важливими гарантіями при наданні відпусток без збереження заробітної плати, встановлених статями 25, 26 Закону, є те, що на час їх надання за працівником зберігається його місце роботи (посада), а час перебування в таких відпустках зараховується в стаж роботи, що дає право на щорічну основну відпустку.

Слід зазначити, що використання відпустки для вступу в шлюб не позбавляє працівника права на надання інших видів відпусток без збереження заробітної плати, передбачених статтями 25, 26 Закону про відпустки.

Відповідно до статті 21 Сімейного кодексу України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Як передбачено підпунктом 4 пункту 2 розділу II Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 № 52/5 (зі змінами), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 18.10.2000 № 719/4940, у разі подання заяви та документів, необхідних для державної реєстрації шлюбу, до центру надання адміністративних послуг адміністратор такого центру з додержанням вимог, передбачених статтею 32 Сімейного кодексу України, призначає з використанням програмних засобів ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян та з урахуванням побажань наречених день та час державної реєстрації шлюбу.

Отже, для отримання відпустки для вступу в шлюб працівнику потрібно подати на ім’я керівника підприємства із зазначенням обставин даної відпустки і вказати дату початку відпустки та її тривалість. Також необхідно до заяви додати підтверджуючий документ (це може бути довідка з центру надання адміністративних послуг щодо подачі заяви про реєстрацію шлюбу).

Надання працівникові відпустки оформляється наказом (розпорядженням) роботодавця. Слід зазначити, що законодавством не визначені терміни надання відпустки особам, які укладають шлюб.

Зазвичай відпустка без збереження заробітної плати надається з дня, про який просить працівник, у межах періоду, в якому існують обставини, що дають право на відпустку.

Надання відпустки передбачено особам, що вступають у шлюб, тобто тим, які знаходяться в процесі вступу в шлюб, а не тим, "які вступили в шлюб" або "які збираються вступити шлюб". Право на цю відпустку мають працівники в період, який "прив’язаний" до дати вступу в шлюб.

Тому відпустка може безпосередньо передувати дню реєстрації шлюбу, слідувати за ним, або дата реєстрації шлюбу може припадати на будь-який день відпустки.

Слід зазначити, що відповідно до статті - 9-1 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) підприємства, установи, організації в межах своїх повноважень і за рахунок власних коштів можуть встановлювати додаткові, порівняно із законодавством, трудові та соціально-побутові пільги для працівників. Так, у колективному договорі (якщо такий існує на підприємстві) можуть бути прописані додаткові пільги для осіб, що одружуються, наприклад, надання перед весіллям додаткової оплачуваної відпустки терміном до 3 днів.

Крім цього, для продовження свята, можна скористатися правом на отримання відпустки без збереження заробітної плати за згодою сторін (стаття 26 Закону про відпустки). Її тривалість не може перевищувати більше 15 календарних днів на рік.

Таким чином, при наявності заяви працівника та довідки з центру надання адміністративних послуг про подання заяви про реєстрацію шлюбу відмовити у наданні відпустки працівнику, що вступає в шлюб, роботодавець не має права, відмова розцінюється як порушення законодавства про працю.

Згідно з частиною першою статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення за таке порушення передбачена відповідальність – накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян – суб’єктів підприємницької діяльності від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

2. Щодо інформування (повідомлення) працівника про розмір заробітної плати та її виплата

Відповідно до статті 24 Закону України "Про оплату праці" (далі – Закон) заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів – представниками, обраними та уповноваженими трудовим колективом), але не рідше ніж два рази на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше ніж через сім днів після закінчення періоду, за який проводиться виплата.

Якщо день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.

За особистою письмовою згодою працівника заробітна плата може виплачуватися через установи банків, поштовими переказами на вказаний ним рахунок (адресу) з обов’язковою оплатою цих послуг за рахунок роботодавця.

Згідно зі статтею 30 Закону при кожній виплаті заробітної плати роботодавець повинен повідомити працівнику дані, що стосуються періоду, за який проводиться оплата праці, зокрема, загальну суму заробітної плати з розшифровкою за видами виплат, розміри та підстави відрахувань із заробітної плати, а також суму заробітної плати, що належить до виплати.

При цьому законодавством не передбачено винятків при перерахуванні заробітної плати через установи банків чи поштовими переказами на вказаний працівником рахунок (адресу).

Роботодавець зобов’язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці в установленому порядку.

Чіткої форми (виду) повідомлення про розмір заробітної плати нормативно-правовими актами не встановлено. Як правило, працівнику при виплаті заробітної плати надається розрахунковий лист із даними щодо сум, які належать йому до виплати, та відрахувань із них.

Водночас законодавством не передбачено заборони повідомляти працівника про розмір заробітної плати на вказану ним електронну адресу за його згодою.

3. Щодо переносу вихідного дня, що збігається зі святковим днем.

Відповідно до частини першої статті 67 КЗпП при п’ятиденному робочому тижні працівникам надаються два вихідних дні на тиждень, а при шестиденному робочому тижні – один вихідний день.

Загальним вихідним днем є неділя. Другий вихідний день при п’ятиденному робочому тижні, якщо він не визначений законодавством, визначається графіком роботи підприємства, установи, організації, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації, і, як правило, має надаватися підряд з загальним вихідним днем (частина друга статті 67 КЗпП).

Частиною третьою статті 67 КЗпП визначено, що у випадку, коли святковий або неробочий день (стаття 73 КЗпП) збігається з вихідним днем, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого.

Оскільки на підприємстві другим вихідним днем при п’ятиденному робочому тижні визначено понеділок, то вихідний день, на який припадає неробочий день (Трійця), зокрема, неділя, має бути перенесений на вівторок.

Згідно зі статтею 56 КЗпП за угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом може встановлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень.

Робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.

Одночасно зазначаємо, що листи Міністерства мають інформаційний, роз’яснювальний та рекомендаційний характер і не встановлюють нових правових норм.

З метою недопущення поширення гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, Мінекономіки мінімізує використання паперового документообігу, у зв’язку з чим відповідь надається електронною поштою.