Про методичні рекомендації щодо проведення державної підсумкової атестації з інформатики у 2002/03 навчальному році

Міністерство освіти і науки України надсилає для практичного використання методичні рекомендації щодо проведення у 2002/03 навчальному році державної підсумкової атестації з інформатики у формі захисту учнівських робіт зі створення прикладного програмного забезпечення навчального процесу.

Міністерством освіти і науки України визначено такий порядок проведення державної підсумкової атестації з інформатики в 11(12) класах:

усно за білетами, затвердженими Міністерством освіти і науки України;

у формі захисту учнівських робіт зі створення прикладного програмного забезпечення навчального процесу (прикладні програмні засоби, інструментальні середовища, комп'ютерні навчальні системи).

Форму проведення державної підсумкової атестації з інформатики вибирає учень.

Державну підсумкову атестацію з інформатики у формі захисту учнівських робіт зі створення прикладного програмного забезпечення навчального процесу можуть обирати учні, які виявили особливий інтерес до предмету, мають глибокі знання інформаційних технологій та навчальні досягнення високого рівня (10, 11, 12 балів) з інформатики.

Створені учнями під керівництвом вчителя програмні засоби для забезпечення комп'ютерної підтримки навчально-пізнавальної діяльності учнів при вивченні різних предметів і подані до захисту на предмет державної підсумкової атестації, можуть поповнити шкільний фонд педагогічних програмних засобів.

Роботу учнів над створенням програмного засобу та поточне оцінювання діяльності учнів слід організувати за таким планом:

Згідно з навчальним планом на створення учнями програмних засобів окремо час не відводиться. Тому для звичайних класів, де не передбачаються додаткові години для вивчення інформатики, створення учнями програмних засобів здійснюється в позаурочний час, вдома, в позашкільних установах. Орієнтовна тематика учнівських робіт для державної підсумкової атестації з інформатики може бути такою:

1. Мультимедійний навчальний проект з курсу інформатики.

2. Мультимедійний навчальний проект з загальноосвітнього предмету.

3. Мультимедійний проект "Презентація навчального закладу".

4. Інструментальні середовища.

5. Системні та мережеві програми.

6. Навчально-ігрові програми.

7. Комп'ютерні енциклопедії.

8. Навчальні, демонстраційні та контролюючі профани, розроблені на одній із сучасних мов програмування, для підтримки навчання загальноосвітніх дисциплін.

9. Інформаційний або тематичний Web-сайт для навчального процесу.

10. Бази даних: "Навчальний заклад", "Випускник", "Шкільна бібліотека", "Домашня бібліотека" тощо.

Вчитель інформатики пропонує учням тематику робіт, враховуючи побажання вчителів-предметників та потреби навчання інформатики. Але учень може сам обрати тему своєї роботи, виходячи з її актуальності та практичної значущості, власних інтересів. Ця робота може мати навчальний, демонстраційний, контролюючий чи ігровий характер або поєднувати в собі всі названі види. Разом з тим, тема такої роботи не повинна суперечити виховним цілям навчання.

Програми повинні відповідати визначеній системі вимог, до якої входять психолого-педагогічні, технічні, фізіолого-гігієнічні та вимоги до супроводжуючих програму матеріалів.

Педагогічні вимоги включають актуальність тематики, обгрунтування вибору загальноосвітнього предмету для комп'ютерної підтримки навчання за допомогою програмного засобу, відповідність практичним завданням школи.

Методичні вимоги передбачають врахування принципів дидактики, своєрідність та особливості конкретних навчальних предметів, врахування специфіки предмета та відповідного понятійного апарату.

Технічні вимоги до програмного засобу полягають в орієнтуванні на сучасну комп'ютерну техніку, забезпеченні високої стійкості до помилкових чи некоректних дій користувачів. Ніякі їхні дії, не передбачені програмою, не повинні впливати на ЇЇ роботу та блокувати подальше виконання програми; функціонування програмного засобу повинно чітко узгоджуватися з описами в супроводжуючих матеріалах.

Фізіолого-гігієнічні вимоги встановлюють рекомендації щодо зображення, чіткості повідомлень, добору кольорів, шрифтів, співвідношень текстових і графічних повідомлень та ін. При кольоровому зображенні необхідно забезпечити поєднання таких кольорів, які в монохромному режимі не спричинять злиття фрагментів зображення чи нечитання тексту. Текст на екрані не повинен бути суцільним, заповнювати все поле екрану.

Організація, безпосереднє керівництво і контроль за процесом підготовки до захисту учнівських робіт покладається на вчителя інформатики.

Всю роботу над створенням програмного засобу можна поділити на етапи:

Перший етап - з'ясування призначення програмного засобу, визначення типу задач, які планується розв'язувати за допомогою програмного засобу, що розроблятиметься. Педагогічна доцільність створення та використання програмного засобу в навчально-виховному процесі повинна базуватися на його конкретному методичному призначенні та бути аргументована педагогічними цілями використання розробленого програмного засобу, досягнення яких з використанням комп'ютера значно підвищує ефективність процесу навчання.

Другий етап - підбір та аналіз необхідних інформаційних джерел для ознайомлення з можливостями програмного середовища та інструментальних засобів, які використовуватимуться для створення програмного засобу.

Третій етап - створення сценарію та розробка інтерфейсу програмного засобу. На даному етапі розробляється єдиний стиль оформлення кадрів як в композиційному, так і в кольоровому вирішенні, визначається доцільна кількість елементів інтерфейсної частини, призначених для роботи користувача з програмою, до кожного з яких надається пояснення, що з'являється при вказуванні на деякий елемент або постійно присутнє на екрані.

Четвертий етап - розробка алгоритму роботи програмного засобу передбачає розробку структури програмного засобу та взаємозв'язків його структурних елементів. Алгоритм можна описати словесно або у вигляді деякої схеми. При описі алгоритму важливо виділити основні та допоміжні елементи та визначити функціональні зв'язки між ними.

На п'ятому етапі важливо визначити те середовище програмування, в якому найбільш впевнено буде досягнута поставлена мета та описати програму за розробленим алгоритмом.

Шостий етап передбачає налагодження та тестування програмного засобу.

Сьомий етап (необов'язковий) передбачає експериментальну перевірку роботи програмного засобу при його використанні на уроках, в позакласній чи у виховній роботі.

На восьмому етапі здійснюється оформлення роботи за такою структурою:

титульний лист оформляється згідно із зразком (додаток 3);

вступна частина може містити обгрунтування вибору теми, її актуальності, практичної значущості, доцільності впровадження в навчальний процес;

опис програми оформляється в довільній формі;

рекомендації користувачу про спосіб інсталювання та особливості виконання програмного засобу; програмний засіб подається на дискеті або компакт-диску.

На завершення роботи (дев'ятий етап) над створенням програмного засобу необхідно одержати висновки вчителів-предметників про доцільність використання створеного програмного засобу в навчально-виховному процесі та вчителя інформатики, який керував роботою з аргументованим оцінюванням кожного етапу створюваного учнем програмного засобу.

Десятий етап передбачає попередній розгляд учнівських робіт атестаційною комісією, що проводиться з метою визначення відповідності поданих учнівських робіт вище вказаним вимогам і в разі необхідності зорієнтувавши учня на альтернативну підсумкову атестацію (усний екзамен за білетами).

На останньому (одинадцятому) етапі проводиться захист роботи, що є підсумком спільної творчої роботи учня і вчителя над створенням програмного засобу, практичне значення якого підтверджене в результаті впровадження його в навчально-виховний процес та оцінене як вчителями, так і учнями та їх батьками.

Дозволяється організувати роботу учнів в малих групах, використовуючи метод проектів, який орієнтований на самостійну діяльність учнів - індивідуальну, парну чи групову. У зв'язку з розвитком засобів комп'ютерних телекомунікацій широке розповсюдження одержують дистанційні освітні проекти. Тематика і зміст телекомунікаційних проектів повинні бути такими, щоб їх виконання вимагало залучення властивостей комп'ютерних телекомунікацій. Телекомунікаційні проекти педагогічне виправдані в тих випадках, коли в ході їх виконання передбачаються численні спостереження за тим чи іншим явищем (природним, фізичним або соціальним), його порівняльне вивчення або дослідження для виявлення певної тенденції або прийняття рішення, які вимагають збирання даних у різних регіонах; пропонується спільна творча розробка деякої теми або передбачається проведення спільної комп'ютерної гри чи змагання.

Розробка та проведення проекту може здійснюватися за етапами:

Перший етап - визначення цілей проекту із зазначенням знань, вмінь, навичок, яких повинні набути учні в результаті роботи над проектом.

Другий етап - презентація ситуацій, які дозволяють виявити одну чи кілька проблем з обговорюваної тематики.

Третій етап - висування гіпотез розв'язування виявленої проблеми ("мозковий штурм"). Обговорення й обґрунтування кожної з гіпотез.

Четвертий етап - обговорення методів перевірки прийнятих гіпотез у малих групах, обговорення можливих джерел інформації для перевірки висунутої гіпотези.

П'ятий етап - обговорення оформлення результатів.

Шостий етап - робота в групах над пошуком фактів, аргументів, які підтверджують чи спростовують гіпотезу.

Сьомий етап - захист проектів (гіпотез рішення проблеми) кожною групою та опанування з боку всіх присутніх.

Восьмий етап - висування нових проблем.

Результати роботи учнів в телекомунікаційних проектах можуть подаватись на державну підсумкову атестацію з інформатики, якщо учень виступав в проекті в ролі організатора, модератора або автора програмного продукту, що створюється за проектом.

Специфіка даної роботи полягає в тому, що в процесі її підготовки здійснюється досягнення як навчальних цілей (розширення і поглиблення теоретичної бази знань учнів, надання результатам практичної значущості, їх придатності і застосовності до розв'язування повсякденних життєвих проблем, диференціація навчання відповідно до запитів, нахилів і здібностей учнів), так і науково-дослідних. При виконанні роботи учні самостійно знайомляться з додатковою навчальною та науковою літературою, інформацією з інших джерел, зокрема з Internet, вчаться аналізувати та критично оцінювати її. Все це надає навчанню дослідницького, творчого спрямування, що сприятиме розкриттю творчого потенціалу учнів. Правильно організована діяльність учнів сприятиме вирішенню не тільки проблем інформатизації, але й проблем гуманітаризації змісту освіти та гуманізації навчального процесу.

При попередньому розгляді учнівської роботи атестаційною комісією оцінюється:

Результати попереднього розгляду фіксуються у протоколі (Додаток 1). Якщо при попередньому розгляді учнівської роботи кількість набраних балів менше за 30, то робота на захист не виноситься, тобто учень складає державну підсумкову атестацію з інформатики усно за білетами.

На захист подається:

протокол попереднього розгляду учнівської роботи атестаційною комісією;

розроблений програмний засіб з супроводжуючою документацією;

реферативний виклад (тези) роботи на 1 сторінку друкованого тексту;

відгук керівника - вчителя інформатики;

рецензії вчителів-предметників, якщо програмний продукт впроваджувався в навчально-виховний процес.

На захисті учень виступає з тезами (комп'ютерною презентацією), виступ не повинен перевищувати за часом 10 хвилин. Тези можна читати з написаного тексту, але ліпше розповідати. Після виступу (або під час виступу) учень демонструє роботу програмного засобу, потім відповідає на питання членів атестаційної комісії.

Після відповіді на всі запитання голова атестаційної комісії (або науковий керівник) читає відгук про роботу та рецензію. Бажано, щоб під час захисту виступили вчителі та учні тих класів, де відбувалось впровадження програмного засобу в навчальний процес.

На захисті підлягає оцінюванню:

Оцінювання здійснюється за схемою:

Хід захисту фіксується в протоколі (Додаток 2). Оцінка виставляється на закритому засіданні атестаційної комісії і оголошується головою атестаційної комісії учневі та всім присутнім на відкритому засіданні.

Для об'єктивного оцінювання учнівських робіт зі створення прикладного програмного забезпечення навчального процесу до складу атестаційної комісії можуть входити фахівці: програмісти, розробники педагогічних програмних засобів та спеціалісти з обчислювальної техніки.

Увага! У збірнику N 3-4 за цей рік сторінка 9 абзац 5 треба читати: "На виконання завдання з мови навчання відводиться 4 астрономічні години. Відлік часу починається після другого прочитання вчителем тексту переказу."