Про Закон України "Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі"

У зв'язку з прийняттям Верховною Радою України Закону України "Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі" (далі - Закон) Вищий арбітражний суд України вважає за необхідне звернути увагу арбітражних судів на зміст окремих норм цього Закону.

1. У відповідності зі статтею 1 Закону (введений у дію з 15 серпня 1996 року) приватизація майна агропромислового комплексу здійснюється за загальними правилами, встановленими законодавством України з питань приватизації, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Згідно з Законом приватизації підлягають підприємства агропромислового комплексу, які перебувають у загальнодержавній, республіканській (Автономної Республіки Крим) та комунальній власності, для яких основним видом діяльності є виробництво, переробка і реалізація сільськогосподарської продукції та продукції рибного і лісового господарства, виконання робіт і надання послуг сільськогосподарським товаровиробникам. Перелік таких підприємств затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.06.96 N 638 "Про підприємства, що приватизуються з урахуванням особливостей, визначених законодавством для агропромислового комплексу" (зі змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 17.09.96 N 1144).

2. На відміну від переліку способів приватизації, вміщеного у статті 15 Закону України "Про приватизацію державного майна", підприємства агропромислового комплексу можуть приватизуватись шляхом перетворення їх тільки або у колективні сільськогосподарські підприємства, або у відкриті акціонерні товариства в порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 11.09.96 N 1099 "Про затвердження Порядку перетворення у процесі приватизації державних, орендних підприємств і підприємств із змішаною формою власності у відкриті акціонерні товариства". Отже підприємства агропромислового комплексу, як правило, не можуть бути продані з аукціону або за конкурсом, у тому числі з виключним застосуванням майнових сертифікатів чи вільно конвертованої валюти, а також приватизовані шляхом викупу зданого в оренду майна або продажу державної частки (акцій, паїв) у майні підприємства, що приватизується, на фондовій біржі чи іншим способом, що передбачає конкуренцію покупців. Рішення органу приватизації, яким визначений інший ніж передбачено Законом спосіб приватизації підприємства агропромислового комплексу, не відповідатиме вимогам цього закону.

3. У відповідності зі статтею 2, частиною третьою статті 8 та статтями 9, 11, 13, 14 і 15 Закону приватизація майна перелічених у цих статтях підприємств здійснюється шляхом перетворення їх виключно у відкриті акціонерні товариства. Виняток з цього правила складають ті з названих у статті 2 Закону підприємства та підприємства зі змішаною формою власності, сума вартості майна яких є недостатньою для формування статутного фонду відкритого акціонерного товариства (стаття 24 Закону України "Про господарські товариства"). Такі підприємства можуть приватизуватись шляхом викупу майна працівниками цих підприємств і прирівняними до них особами (частина третя статті 3 Закону) за власні кошти, приватизаційні і компенсаційні сертифікати на умовах, передбачених статтею 3 Закону, або за кошти підприємств зі змішаною формою власності.

4. Підприємства, зазначені у статтях 2, 13 і 15 Закону, які створені шляхом викупу зданого в оренду державного майна, до набрання чинності Законом, підлягають перетворенню у відкриті акціонерні товариства, якщо вони мали або мають прямі договірні зв'язки з сільськогосподарськими товаровиробниками, що є для них постачальниками сировини, споживачами робіт чи послуг.

5. Приватизація майна підприємств, зазначених у статті 11 Закону, здійснюється за погодженням з Кабінетом Міністрів України. Перелік таких об'єктів наведений у додатку до Постанови Верховної Ради України від 10.07.96 N 291/96-ВР "Про порядок введення в дію Закону України "Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі" (з доповненням, внесеним постановою Верховної Ради України від 27.12.96 N 661/96-ВР).

6. Приватизація об'єктів незавершеного будівництва агропромислового комплексу, які не були приватизовані до набрання чинності Законом, має суттєву відмінність від загальних правил приватизації, визначених Указом Президента України від 14.10.93 N 456/93 "Про приватизацію об'єктів незавершеного будівництва" (зі змінами і доповненнями, внесеними Указом Президента України від 02.06.95 N 416/95). Ця відмінність полягає у тому, що об'єкти незавершеного будівництва агропромислового комплексу у відповідності зі статтею 17 Закону можуть передаватись органами приватизації сільськогосподарським підприємствам (у тому числі недержавним) для завершення їх будівництва з наступним пріоритетним правом викупу працівниками цих підприємств частки державного майна у зазначених об'єктах.

Згідно зі статтею 19 Закону України "Про приватизацію державного майна" інформація про приватизацію будь-якого об'єкта повинна вміщувати, зокрема, умови його продажу. Такою умовою щодо об'єкта незавершеного будівництва агропромислового комплексу є обов'язок потенційного покупця добудувати об'єкт, після чого він набуває пріоритетного права викупу частки державного майна у даному об'єкті.

Оскільки стаття 17 Закону не носить імперативного характеру, слід дійти висновку, що у разі, коли жодне з сільськогосподарських підприємств після опублікування переліку об'єктів незавершеного будівництва, які підлягають приватизації (стаття 19 Закону України "Про приватизацію державного майна" та пункт 1 статті 7 Закону України про малу приватизацію), протягом тридцяти днів з дня опублікування переліку не звернеться з відповідного заявою до органу приватизації, останній, керуючись частиною другою статті 4 названого вище Указу Президента України від 14.10.93 N 456/93 (в редакції Указу від 02.06.95 N 416/95), вправі прийняти рішення про продаж цього об'єкта з аукціону або за конкурсом на загальних підставах, тобто без вимоги щодо завершення будівництва.

7. Згідно зі статтею 19 Закону наявні у державних підприємств агропромислового комплексу (крім перелічених у статті 14 Закону) об'єкти соціально-побутового призначення, інженерні мережі та споруди комунального господарства, у тому числі і побудовані за кошти фонду соціального розвитку, приватизації разом з майном підприємства не підлягають. Ці об'єкти за згодою власників підприємств передаються органами приватизації у комунальну власність, а заклади фізкультурно-спортивного призначення - сільським спортивним товариствам. Таким чином зазначені у частині першій статті 19 Закону об'єкти не змінюють своєї приналежності, тобто залишаються власністю держави у формі комунальної власності.

8. Однією з особливостей приватизації майна агропромислового комплексу є те, що на відміну від вимог пункту 4 статті 10 Закону України "Про аудиторську діяльність" проведення аудиту в процесі приватизації радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств визнано не обов'язковим (стаття 24 Закону). Отже у випадках приватизації підприємств інших форм власності їх аудит проводиться на загальних підставах.

9. У відповідності зі статтею 5 Закону рішення щодо майбутньої організаційної форми підприємства, що приватизується, - колективне підприємство або відкрите акціонерне товариство - приймають загальні збори працівників (збори уповноважених). За відсутності згоди загальних зборів (зборів уповноважених) відкритого акціонерного товариства орган приватизації не вправі самостійно визначити майбутню організаційну форму підприємства, що приватизується.